| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| 77 | 72 | 80 | 80 | 115 | 138 | 139 | 116 | 75 | 79 | 104 | 112 | 1187 |
Таблиця 1.4.3 Сума опадів за місяць і рік, мм.
| Зона області висота, м. | Рік по вод-ності | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| Низинна до 150 м | Серед- ній | 49 | 40 | 44 | 45 | 69 | 86 | 79 | 72 | 46 | 43 | 52 | 62 | 687 |
| Бага-товод-ний | 27 | 11 | 41 | 117 | 56 | 190 | 181 | 52 | 115 | 67 | 74 | 38 | 969 | |
| маловодний | 7 | 53 | 3 | 24 | 40 | 87 | 71 | 25 | 25 | 48 | 27 | 42 | 402 | |
| Перед- гірна 150 – 350 м. | Серед- ній | 91 | 74 | 75 | 67 | 103 | 120 | 103 | 104 | 71 | 73 | 96 | 118 | 1095 |
| Бага-товод-ний | 113 | 147 | 143 | 130 | 286 | 179 | 81 | 49 | 93 | 82 | 94 | 178 | 1574 | |
| маловодний | 10 | 38 | 26 | 52 | 67 | 49 | 71 | 52 | 13 | 32 | 76 | 102 | 618 | |
| Гірсь-ка 350 –1000м | Серед- ній | 71 | 67 | 77 | 76 | 111 | 134 | 137 | 111 | 89 | 77 | 96 | 103 | 1149 |
| Бага-товод-ний | 54 | 36 | 100 | 183 | 102 | 187 | 302 | 211 | 154 | 242 | 265 | 65 | 1901 | |
| маловодний | 29 | 26 | 43 | 40 | 57 | 131 | 108 | 42 | 29 | 13 | 50 | 70 | 638 | |
| Висо -когір’я >1000м. | Серед- ній | 125 | 101 | 102 | 117 | 148 | 187 | 184 | 145 | 125 | 122 | 142 | 149 | 1646 |
| Бага-товод-ний | 82 | 94 | 7 | 44 | 253 | 391 | 245 | 158 | 110 | 507 | 206 | 266 | 2363 | |
| маловодний | 28 | 75 | 48 | 85 | 153 | 91 | 129 | 106 | 198 | 128 | 92 | 147 | 1278 |
В таблиці приведені суми опадів по місяцям і за рік для років різних по водності і по території Закарпатської області.
Добре видно, що з висотою сума опадів швидко росте. Суми за рік опадів в горах в 2-3 рази більші від опадів на низинній частині області, незалежно від водності року.
В розподілі опадів по місяцям немає чіткої залежності. По середнім декадам опадів за багаторіччя, сума опадів за холодний період практично вдвічі менша від суми опадів теплого періоду. В окремі роки саме в холодний період внаслідок дуже сильних дощів 2,5 – 3,5 місячної норми формуються високі паводки.
1.4.3 Сніговий покрив
Сніговому покриву належить одна з ведучих ролей у формуванні клімату зимового сезону. Він зберігає грунт від глибокого промерзання і цим сприяє всмоктуванню талих вод на весні. Значний вплив сніжний покрив має також на температурний режим холодного періоду року. Навесні тепле повітря над сніжною поверхнею охолоджується за рахунок витрати тепла на танення снігу, внаслідок чого виникає снігова інверсія. Сніжний покров характеризується висотою, щільністю та запасом води в снігові. Важливим показником також є дата появи та сходу снігового покриву, утворення та руйнування стійкого снігового покриву, кількість днів з сніговим покривом.
Середня дата утворення снігового покриву в м. Ужгород припадає на початок грудня ( табл. 1.5). Середнє квадратичне відхилення дат появи снігового покриву складає 15 днів. Один раз в 20 років сніговий покров може встановлюватись до 10 листопада, або після 28 грудня.
Строки появи снігового покриву в М. Ужгород сильно коливаються з року в рік в залежності від характеру погоди і особливостей циркуляції перед зимового періоду. Період між випадінням першого снігу і утворенням стійкого снігового покриву називається перед зимовим, він продовжується в середньому 24 дні. В ранні зими стійкий сніговий покрив утворюється на 40 днів раніше середньої дати, в пізні зими на 40 днів пізніше. Різниця між настанням найбільш ранньої (13 листопада 1983 р.) і найбільш пізньої ( 6 лютого 1956 р.) дати стійкого снігового покриву може складати три місяці. В теплі малосніжні зими з довгими відлигами обумовленими адвекцією тепла, коли сніжний покрив практично повністю тане, потім знов утворюється, інколи спостерігаються два періоди з стійким сніговим покривом.
На низинних територіях басейну р. Уж переважають зими м’які і відносно теплі з незначним і недовгим сніговим покривом. Навіть в холодні і багатосніжні зими періоди стійкого покриву не перевищують одного місяця.
Максимальна висота снігового покриву за роки спостережень 1946 – 2008, на низині досягала 70 – 90 см., в лютому 1999 р.
За зиму сніговий покрив може утворюватись і сходити в середньому 5 – 7 разів, за зиму 1951 – 1952 рр. він сходив і утворювався 10 разів. Зима 2006 – 2008 рр. була практично безсніжною в низинній частині області.
Повністю сходить сніг, загалом, в другій декаді лютого, при сніжних зимах в кінці лютого – початок березня.
Таблиця 1.5 Дати появи і сходи снігового покриву ті імовірність появи і сходу снігового покриву
| Найбільш рання дата | Зима (роки) | Середня дата | Імовірність % | ||||||
| 5 | 10 | 20 | 30 | 40 | |||||
| Поява снігового покрову | |||||||||
| 06.11 | 1986 - 1987 | 04.12 | 10.12 | 14.12 | 22.11 | 27.11 | 30.11 | ||
| Сходження снігового покрову | |||||||||
| 23.12 | 1971 - 1972 | 09.03 | 08.02 | 18.02 | 26.02 | 01.03 | 04.03 | ||
| Імовірність % | Найбільш пізня дата | Зима (роки) | |||||||
| 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 95 | ||||
| Поява снігового покриву | |||||||||
| 04.12 | 07.12 | 11.12 | 16.12 | 22.12 | 28.12 | 12.01 | 1985 - 1986 | ||
| Сходження снігового покриву | |||||||||
| 10.03 | 15.03 | 18.03 | 23.03 | 27.03 | 02.04 | 28.04 | 1981 - 1982 | ||
Середня висота снігового покриву по району складає 15 - 20 см.
Максимальні снігові запаси формуються в основному, в лютому, коли спостерігається найбільша щільність снігу. Середні снігові навантаження в низинній частині області складають 30 кг / м. кв., максимальні – 138 кг/м. кв. (лютий 1999 р.).
Зими в передгірній частині області характеризуються більш значним сніговим покровом по висоті і по тривалості, ніж в низинних районах. В передгірній області (Перечинський р-н, в/п Зарічево, в/п Сімер) стійкість снігового покрову, в середньому, встановлюється в середині грудня, сходить в першій декаді березня. В теплі і малосніжні зими, внаслідок частих відлиг, стійкий сніговий покрив інколи не встановлюється.
В передгірній частині району, тривалість снігового покриву невелика, за зиму може бути декілька відлиг з дощами. Сніжний покрив сходить, в середньому, в кінці третьої декади лютого, при сніжних зимах в першій, в окремих випадках, в другій декаді березня.
Таблиця 1.5.1 Висота снігу для різних років.
| Характеристика зими | Висота снігового покриву, см. | Роки | ||
| Передгірна зона | гірська | високогір’я | ||
| Багатосніжна | 50 - 70 | 70 - 140 | 120 - 180 | 1998 - 1999 |
| Середньосніжна | 30 - 50 | 50 - 70 | 60 - 180 | 2005 - 2006 |
| Малосніжна | До 20 | До 30 | 40 - 100 | 1997 - 1998 |
Стійкий сніговий покрив тримається, в середньому, 45 – 50 днів.
Середня висота снігового покриву за зиму складає 20 – 30 см., максимальна 70 – 95 см. ( 1999 р.).
Найбільша висота снігового покриву і найбільші запаси снігу спостерігаються в кінці січня і в лютому. Максимальні снігові навантаження відмічені в 1999 р. – 166 кг/м. кв. ( за період 1948 – 2008 рр.).
Стійкий сніговий покрив в гірських районах ( В. Березнянський р-н, в/п Жорнава) встановлюється, в основному, в другій половині лютого, в суворі зими, інколи, в першій, на високогір’ї в кінці лютого, або на початку грудня. Сходить в другій – третій декаді березня, на високогір’ї – в середині, або в кінці квітня, на північних схилах, в районі високогір’я – інколи, при суворих сніжних зимах, в першій декаді травня. В багатосніжні зими висота снігу досягає 70 – 80см., середня з максимальних – 100 см.,, максимальна 164 – 184 см. Найбільша висота снігу накопичується в горах в кінці січня – початок березня. Максимальні снігові запаси формуються в третій декаді лютого, коли спостерігається найбільша щільність снігу.
Середні снігові навантаження в гірських районах складають 73 кг/м. куб ( за період 1965 – 2005 рр.), максимальні – 218 кг/м. куб. (1999р.).
В теплі зими часті відлиги зменшують висоту снігового покриву.
1.4.4 Вітер і вологість повітря
Режим вітру безпосередньо пов’язаний з розвитком макропроцесів, що відбуваються в атмосфері, залежить від значення баричного градієнту і має сезонні коливання на протязі року. На характер вітру впливають орографія, яка приводить до деформації повітряних мас, зменшує швидкість і змінює напрямок вітру. Особливу роль в режимі вітру на гідрометеорологічній станції відіграють висота та захищеність її по відношенню до переважаючого повітряного потоку, а також шерховатість підстильної поверхні. Ужгород в основному знаходиться під дією азорського і сибірського антициклонів і переміщення циклонів з Атлантики і Середземномор’я.