Смекни!
smekni.com

Фінансове забезпечення інвестиційної діяльності фірми (стр. 2 из 5)

П - планова потреба будови в оборотних коштах на кінець планового періоду;

К1 - наявність кредиторської заборгованості на початок планового періоду;

К2 - перехідна кредиторська заборгованість на кінець планового періоду.

Якщо результат буде зі знаком "+", - це свідчить про мобілізацію внутрішніх ресурсів. Знак "-" - це іммобілізація оборотних коштів. У такому разі необхідне залучення додаткових оборотних коштів. Причиною цього може бути збільшення обсягу будівельно-монтажних робіт або накопичення запасів.

Планові нагромадження включають у кошториси будівництва за визначеними нормами (відповідно до собівартості будівельно-монтажних робіт) і враховують у джерелах фінансування капітальних вкладень, які виконуються господарським способом. Планові нагромадження у вигляді прибутку включаються в кошторис будівництва в розмірі 30% собівартості будівельно-монтажних робіт або 28,3% кошторисної вартості. Економія від зниження вартості будівельно-монтажних робіт досягається в результаті здійснення заходів для зниження планової собівартості будівництва.

Позичені та залучені кошти використовуються підприємством за браком власних фінансових ресурсів на інвестиційну діяльність.

До позичених та залучених коштів належать:

- довгострокові банківські кредити;

- позики інших підприємств;

- кошти від випуску векселів та інших боргових зобов'язань;

- кошти від емісії та реалізації цінних паперів, які належать підприємству;

- фінансування з благодійних засобів;

- іноземні інвестиції.

За рахунок державного бюджету фінансуються централізовані капітальні вкладення. Бюджетні кошти надаються підприємствам лише в тому разі, коли об'єкти включено до цільової комплексної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів України [19, c. 173].

2. Порядок фінансування та оцінка ефективності інвестиційної діяльності

2.1. Порядок фінансування капітальних вкладень

Оформлення фінансування будівництва в обслуговуючій установі банку - початковий етап процесу фінансування капіталь­них вкладень. Порядок оформлення фінансування залежить від того, чи є капітальні вкладення державними, чи вони здійснюють­ся за рахунок підприємства. Банки оформлюють фінансування державних капітальних вкладень при дотриманні замовником та­ких умов, як включення його до плану капітального будівництва, забезпеченість проектно-кошторисною документацією, дотри­мання ним норм виділення капітальних вкладень по роках будівництва тощо. Ці умови підтверджуються наявністю у замов­ника плану капітального будівництва і титульного списку з будівництва, копії зведеного кошторисного розрахунку вартості, договору підряду й інших необхідних документів.

Оформлюючи фінансування будівництва, банк здійснює контроль за нормативними строками будівництва, станом про­ектно-кошторисної дисципліни, забезпеченістю будівництва джерелами фінансування. Банк розробляє і вносить відповідним орга­нам державного управління пропозиції, спрямовані на забезпе­чення виконання завдань щодо введення в дію виробничих потужностей та основних фондів. Оформлення фінансування дер­жавних капітальних вкладень завершується складанням висновку банку про відповідність поданих йому документів вимогам до них. Потім виписується розпорядження бухгалтерії банку про відкриття фінансування будівництва. В умовах переходу до ринкових відносин, поглиблення са­мостійності підприємств відповідальність за ефективність використання капітальних вкладень відповідно до Закону про інвес­тиційну діяльність покладається насамперед на безпосередніх учасників інвестицій і регулюється укладеними між ними кон­трактами. У зв'язку з цим капітальні вкладення за рахунок власних коштів підприємств здійснюються без оформлення фінансування в установах банку. З метою забезпечення безперебійних розрахунків у капітальному будівництві банк за бажанням підприємства може фінансувати такі капітальні вкладення на до­говірних умовах. До таких капітальних вкладень належить придбання устаткування, що не входить у кошториси будівництв, а також фінансування заміни морально застарілого і фізично зношеного устаткування, будівництво окремих об'єктів. Ці витрати фінансуються в межах фонду нагромадження, створюваного на підприємстві, кошти якого зберігаються на поточному рахунку підприємства [19, c. 175].

В практиці господарської діяльності підприємств застосо­вують два способи здійснення капітальних вкладень: підрядний і господарський.

Підрядний спосіб - це проектування і здача проектів під "ключ", коли підрядна організація займається підбором обладнан­ня, замовляє і монтує його, запрошує різних субпідрядників. Прак­тика будівництва в нашій країні часто представляє собою поєднання підрядного і господарського способів. Підрядник будує, мон­тує, але замовник надає проектну документацію, купує і доставляє на будову обладнання, а також будматеріали і конструкції.

При підрядному способі будівництва виконані будівельно-монтажними організаціями роботи оплачуються замовником з ра­хунку фінансування, а якщо будівництво користується довгостроко­вим кредитом - з позикового рахунку. Оплата здійснюється за до­говірною ціною, що є підставою для укладання договору підряду на капітальне будівництво. Договірна ціна в будівництві формується з урахуванням попиту на будівельну продукцію та пропозиції, кон'ю­нктури вартості матеріалів, машин і устаткування, що використову­ються, розв'язання завдань розвитку соціальної сфери і будівельної бази підрядних організацій, одержання необхідного прибутку.

У договірну ціну входять: кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт; інші витрати, що відносять до діяльності підрядника; вартість інших робіт, що доручаються за договором підряднику (проектні роботи, забезпеченням устатку­ванням тощо); резерв коштів на непередбачені роботи й витрати, роз­рахований на підставі вартості будівельно-монтажних робіт та інших витрат у розмірі, встановленому за до­мовленістю між замовником і підрядником; витрати, пов'язані з формуванням ринкових відносин, що не знайшли відбитку в державних нормах і цінах. Порядок розрахунків за виконання будівельно-матері­альних робіт самостійно визначають у договорі підряду замовник з будівельною організацією. Застосовуються такі основні їх види:

-за готову будівельну продукцію, тобто за закінчене будівництво підприємства, готового до випуску про­дукції і надання послуг, чи його окремих об'єктів;

-за закінчене будівництво окремої будівлі чи споруди;

-за етапи (комплекс) будівельних робіт;

-за закінчені укрупнені конструктивні елементи і види робіт на об'єктах;

-за закінчені частини укрупнених конструктивних еле­ментів і видів робіт на підставі єдиних районних оди­ничних розцінок;

-інші види розрахунків.

Нестача потужностей підрядних організацій для здійснен­ня будівництва, а також зростаючі обсяги робіт із технічного пе­реоснащення і реконструкції діючих підприємств обумовлюють необхідність у будівництві власними силами підприємства, тобто господарським способом.

Господарський спосіб будівництва відрізняється тим, що підприємство організує самостійне будівельно-монтажне вироб­ництво, поєднуючи в одній особі і замовника, і підрядника. При цьому підприємство створює спеціалізовані будівельно-монтажні ділянки, цехи, управління. Іноді вони отримують свій рахунок в банку і відокремлені засоби виробництва. В такому випадку вони перетворюються на підрядні організації, але часто діють у складі підприємства на правах підрозділу.

Фінансування розробки проектно-кошторисної докумен­тації на будівництво. Проектно-кошторисну документацію на будівництво ви­робляють проектні інститути й інші організації. Проект - це модель майбутніх основних фондів, він визначає основні техніко-економічні показники майбутнього виробництва. Складовою проекту е кошторисна документація, що визначає як загальну ко­шторисну вартість будівництва, так і вартість окремих об'єктів, видів робіт і витрат. Кошторисна вартість будівництва є кошто­рисним лімітом його фінансування.

Банки відкривають фінансування витрат на виготовлення проектно-кошторисної документації для об'єктів державних ка­пітальних вкладень на підставі плану капітального будівництва, договору на створення (передачу) науково-технічної продукції та іншої документації. Оплата підготовленого проекту, робочої до­кументації на річний обсяг будівельно-монтажних робіт здійснюється в межах договірної ціни, яка визначається замовни­ком разом із проектним інститутом у договорі на створення і пе­редачу науково-технічної продукції. Оплата відповідно до дого­вору може вестися за закінчений проект, поетапно, за значні час­тини Проекту або в міру фактичного виконання проектних робіт. Договором визначається порядок фінансування цих витрат. Фінансування виготовлення проектно-кошторисної документації для технічного переозброєння малих підприємств здійснюється банком на підставі платіжних документів з поточного рахунку підприємства, на якому зберігаються кошти фонду накопичення [19, c.177].

Довгострокове кредитування капітальних вкладень малого підприємства. Довгострокові кредити банки надають тим підприємствам, у котрих немає або недостатньо власних коштів на розвиток вироб­ництва (розширення, реконструкцію, технічне переоснащення), інфраструктури (житлове, соціально-культурне й інше будівницт­во). Розмір кредиту визначається як різниця між вартістю будівниц­тва і сумою власних коштів, що спрямовуються на це будівництво.

Кредитні відносини між банком і позичальником регулю­ються кредитним договором. Відповідно до договору банк може надати підприємству довгостроковий кредит на такі витрати: