На утримання установ освіти заплановано 17448,5 тис. грн., та фактично використано 16773,8 тис. грн. По сільських школах план виконано на 87,79 %, а по району – на 96,1 %.
Невиконання видатків по сільських бюджетах пояснюється тим, що не були введені в дію у встановлені терміни дошкільні заклади, а також по деяких сільських радах не були проведені видатки через відсутність коштів на рахунках, у зв’язку з невиконанням доходної частини бюджету. Це є негативним явищем та потребує виправлення ситуації у майбутньому плановому періоді.
Дитячі шкільні установи профінансовано в сумі 1463,6 тис. грн. при плані – 1569,4 тис. грн. (93,3 %). На утримання загальноосвітніх шкіл – 13935,7 тис. грн. при уточненому плані – 14473,0 тис. грн. (96,3 %). Програму «Шкільний автобус» профінансовано в сумі 16,0 тис. грн.
Подібний стан спостерігається і у фінансуванні установ охорони здоров’я. Так, за даними таблиці 2.9 в 2005 році планові показники дещо відхилені від потреби та від фактичного виконання. В загальному фінансування галузі охорони здоров’я, проти попереднього року фінансування збільшилося на 1723,3 тис. грн. Затверджений консолідований бюджет на 2005 рік – 7078,8 тис. грн., фактичне фінансування з бюджету - 7035,5 тис.грн.
Витрачено коштів на придбання медобладнання 85,3 тис. грн.
Збільшилися видатки на харчування з – 240,5 тис. грн. (в 2004 році) до 265 тис. грн. в 2005 році, на медикаменти в 2005 році – 471 тис. грн.. проти 410 тис. грн. в 2004 році.
І хоча, на перший погляд, ситуація позитивна, але видатки на охорону здоров’я у загальній структурі становлять лише 17,8 % і значна частина видатків фінансується за рахунок самих же хворих (придбання медичних інструментів, медикаментів тощо). Тому вихід із цієї ситуації може бути досягнутий лише за рахунок узаконення таких відносин, а саме: прискорення введення страхової медицини та надання частини послуг за плату.
Проблема незадовільного матеріального та ресурсного забезпечення стоїть гостро і потребує нагального вирішення. Лише до 30 відсотків сільських рад мають амбулаторно-полікліннічні заклади та можуть самостійно забезпечити всебічне первинне медичне обслуговування за місцем їхнього проживання.
Таблиця 2.9 Аналіз фінансування видатків на охорону здоров’я бюджету Ізяславського району у 2005 році (тис. грн.)
Видатки | Потреба | План | Відхилення (+, -) | Фактичне виконання | Відхилення від плану (+, -) |
Фонд заробітної плати | 4178 | 4190 | 12 | 4117 | - 73 |
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки | 1419 | 1572 | 153 | 1556 | - 16 |
Видатки на відрядження | 43 | 43 | - | 42 | - 1 |
Видатки на харчування | 265 | 295 | 30 | 295 | - |
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар | 467 | 485 | 18 | 485 | - |
Медикаменти та перев’язувальні матеріали | 123 | 138 | 15 | 138 | - |
Капітальний ремонт | 90 | 139 | 49 | 138 | - 1 |
ВСЬОГО | 7909 | 8167 | 258 | 8046 | - 121 |
Видатки на бюджет розвитку планувалися в сумі 770 тис. грн., і хоча ми спостерігаємо перевиконання плану на 3,5% і сума видатків становить 797,2 тис. грн. це мізерна частка порівняно із поточним бюджетом (рис2.5)
Такий розподіл обумовлений тим, що поточні видатки потребують негайного та своєчасного фінансування. Але з другого боку, без здійснення капітальних вкладень на розвиток виробництва і соціальної сфери не можна очікувати приросту надходжень в майбутньому. До речі слід визначити, що видатки розвитку спрямовувались не на фінансування капітальних вкладень, а на капітальний ремонт, в зв’язку з незначними сумами виділення коштів за цим напрямком.
Рис.2.5 Співвідношення поточного бюджету та бюджету розвитку
Звідси випливає, що залежність обсягів місцевих бюджетів від рішень вищестоящих органів не дає можливості місцевим органам влади проводити активну інвестиційну політику на місцях, а значить приймати посильну участь у покращенні соціально-економічного стану держави.
Для характеристики бюджетної політики держави і регіону, показовим є аналіз структури витрат бюджету.
Профіцит = операційний дохід – операційні витрати, тобто
Профіцит = 45649259 – 44720022 = -929237
Для збалансування бюджету було проведено – покриття дефіциту за рахунок залишків коштів на рахунках.
Мобілізація надходжень до бюджетів здійснювалась за рахунок слідуючи заходів:
· реалізація активів які перебувають в податковій заставі в сумі 615,6 тис. грн.
· здійснення заходів по спрямуванню готівки в рахунок погашення податкового боргу платників податків на суму 309,3 тис. грн.
· проведення співбесід з керівниками підприємств боржників та заслуховуванні на засіданні робочих груп – 1422,4 тис. грн.
Для покриття тимчасових косових розривів в процесі виконання бюджету, з єдиного казначейського рахунку отримано короткотермінову позичку в сумі 1100,0 тис. грн., яка повністю погашена за рахунок власних надходжень та дотації вирівнювання з державного бюджету.
Упродовж останніх років більша частина коштів спрямовується у невиробничу сферу, фонди соціального споживання, що використовуються переважно на оплату праці, соціальні виплати. Відбувається різке зниження обсягів державних інвестицій у виробничі галузі – відмирають інвестиційні функції бюджетної системи, бюджети перетворюються у споживацькі. Витрати консолідованого бюджету області не спрямовані на структурну перебудову економіки. Обмеженість доходів бюджету, неефективне використання коштів визначає співвідношення доходами і видатками.
Розділ ІІІ. Напрями вдосконалення виконання місцевих бюджетів
3.1 Значення місцевих бюджетів у соціально-економічному розвитку району
Важливою передумовою побудови демократичної держави є фінансова незалежність органів місцевого самоврядування. Фінансова сторона незалежності місцевих органів влади є основою їх функціонування, адже від фінансових можливостей залежать, в кінцевому підсумку, їх реальні можливості.
Механізм перерозподілу бюджетних коштів між різними ланками бюджетної системи, що діяв до цього часу, не відповідає принципам самостійності та фінансової незалежності місцевих органів влади. Переважали адміністративні методи управління, внаслідок чого відносини між центральними та регіональними органами влади мали адміністративний характер.
Централізація управління економікою пов’язана з мобілізацією і розподілом через центр переважної частини матеріальних і фінансових ресурсів. Якщо це необхідно на протязі короткого періоду часу для реалізації конкретних програм, то таке постійне становище призвело до того, що в одних регіонах виховувалось утриманство, а в інших, внаслідок постійного стягування ресурсів з’являється незацікавленість у кінцевих результатах своєї діяльності.
Тому сьогодні гостро постає питання децентралізації та економічної самостійності регіонів. Ступінь фінансової незалежності місцевих органів влади характеризує незалежність держави в цілому, потенційні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розвиватися та економічно процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності місцевим органам влади. Це об’єктивна необхідність формування нових економічних відносин.
Фінансову незалежність місцевого самоврядування потрібно розглядати, насамперед, як економічний простір для його діяльності у межах певної території на принципах економічної ефективності та доцільності. Пріоритетною умовою в даному випадку повинна бути сукупність територіальних інтересів, що відображають особливості економічних і соціальних умов регіону.
Отже, під фінансовою незалежністю місцевого самоврядування є розумна, з точки зору економічної доцільності, децентралізація влади і адекватний розподіл повноважень та відповідальності.
Для визначення ролі місцевих бюджетів в соціально-економічному розвитку регіонів та їх місця у бюджетній системі України потрібні їх кількісна та якісна характеристика.
Місцеві бюджети категорія динамічна, тому її дослідження необхідно здійснювати з урахуванням багатьох факторів, що впливають на економічне життя держави. Цьому, насамперед, сприяють розвиток демократичних засад в управлінні державою, зміни у структурі економіки, рівень соціальних гарантій населенню, зміна вікової професійної структури населення. Неабияк впливає на формування й використання коштів місцевих бюджетів рівень економічного розвитку окремих регіонів.
Структурна збалансованість інвестицій є важливою складовою соціально-економічного розвитку та успіху підприємництва. Для подальшого економічного зростання важливими є взаємодія державних та бізнесових структур.
Протягом останніх років в Україні спостерігається така ситуація, коли роль капіталовкладень у розвиток сфери економіки за рахунок коштів місцевих бюджетів є незначною. За результатами аналізу місцевих бюджетів Ізяславського району частка інвестицій бюджету у розвиток району за останні роки є мізерною.(рис.3.1)