З метою підвищення ефективності механізму державної підтримки сільського господарства та конкурентоспроможності його продукції одержали подальший розвиток критерії розподілу коштів бюджету які полягають у застосуванні інтегрального коефіцієнта, що являє собою рейтингову оцінку кожного підприємства, яке претендує на підтримку і передбачає врахування якісних показників (товарності, окупності витрат тощо).
Право користуватись державною підтримкою мають господарства, що дотримуються умов підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом запровадження встановлених ресурсозберігаючих і ґрунтозахисних технологій, дотримання вимог законів плодозміни, нормативу собівартості тощо. З метою ефективної реалізації заходів державної підтримки у сфері розвитку аграрного ринку й управління розвитком сільських територій запропоновано удосконалити і розширити функції чинних та створити нові державні інституції: Аграрний фонд, Служба ринкової інформації, підрозділи з питань управління комплексним розвитком сільських територій в секретаріаті Кабінету Міністрів України тощо.
Зараз ми розглянемо напрями і розміри державної підтримки АПК України.
В системі державної підтримки агропромислового сектору залишається ще багато невирішених проблем через відсутність ефективного механізму фінансової підтримки розвитку сільськогосподарських підприємств. В результаті, третина сільськогосподарських підприємств залишається збитковими вже протягом багатьох років, що не дає змоги забезпечити розширене відтворення. В свою чергу, останнє розглядається як засіб поліпшення життя і повнішого продовольчого забезпечення населення України. Крім цього, західні ринки є закритими для українських сільськогосподарських товарів, тому що вони не відповідають вимогам міжнародної організації у відношенні стандартів їх якості. Сучасні умови потребують підвищення конкурентоспроможності продукції, що виробляється суб’єктами АПК України.
Але забезпечення розширеного відтворення і підвищення конкурентоспроможності продукції АПК неможливо без належної державної фінансової підтримки сільського господарства, про що свідчить досвід розвинутих країн. Державна підтримка сільського господарства в цих країнах – це складний механізм, який включає інструменти впливу на прибуток фермерів, структуру сільськогосподарського виробництва, аграрний і продовольчий ринок, соціальну структуру села, міжгалузеві і міжгосподарські відносини з метою створення стабільних економічних, правових і соціальних умов для розвитку сільського господарства, задоволення потреб населення в якісних продуктах харчування за соціально прийнятними цінами.
Наприклад, державні заходи щодо регулювання аграрного сектора економіки в розвинутих країнах включають: компенсації за 1га посівних площ, виведених з обігу; підтримку цін для стабілізації доходів фермерів; пільгове кредитування виробництва окремих видів продукції; фінансову допомогу у вигляді інвестиційних надбавок; страхування доходу фермерів; державну гарантію відшкодування страхових платежів у визначених розмірах; програму підтримки окремих територій та ін. Напрямки державної підтримки АПК України представленні в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Напрямки державної підтримки АПК України
Програми | Роки | 2009 до 2004, % | |||||
2004 млн. грн. | 2005 млн. грн. | 2006 млн. грн. | 2007 млн. грн. | 2008 млн. грн. | 2009 млн. грн. | ||
Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва | 421 | 689,5 | 1992,5 | 2332,5 | 2871,8 | 500,0 | 118,8 |
Доплата за ВРХ підвищених вагових кондицій, свиней, курей-бройлерів | 338,0 | 553,5 | 745,0 | - | - | - | - |
Закладка і догляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками | 109,1 | 175,0 | 227,7 | 275,0 | 370,8 | 453,6 | 415,8 |
Фінансова підтримка підприємств АПК через механізм здешевлення коротко-та довгострокових кредитів | 141,5 | 350,0 | 260,0 | 667,0 | 1650,0 | 300,0 | 212,0 |
Фінансова підтримка фермерських господарств | 1,1 | 27,3 | 28,0 | 38,0 | 60,0 | 20,0 | 1818,2 |
Часткова компенсація вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва | 109,6 | - | - | - | - | - | - |
Часткова компенсація вартості складної техніки вітчизняного виробництва | 36,2 | 270,0 | 32,0 | 131,0 | 100,0 | - | - |
Фінансова підтримка підприємств молочної переробки | - | 10,0 | 4,0 | - | - | - | - |
Розвиток сільських територій | 24,3 | 23,1 | 24,4 | - | - | - | - |
Заходи боротьби з хворобами та шкідниками | 9,9 | 20,0 | 30,0 | 44,5 | 5,0 | 0,5 | 5,1 |
Здешевлення вартості страхових премій | - | 54,0 | 10,0 | 50,0 | 200,0 | - | - |
Програми селекції: - тваринництво | 112,8 | 124,0 | 110,0 | 125,0 | 125,0 | 30,0 | 26,6 |
- рослинництво | 42,8 | 103,3 | 104,7 | 90,0 | 90,0 | 30,0 | 70,1 |
- в рибному господарстві | 2,0 | 7,0 | 6,8 | 9,9 | 13,4 | 3,0 | 150,0 |
Допомога в разі стихійного лиха | 67,3 | 20,0 | 25,0 | - | - | - | - |
Охорона навколишнього середовища | 61,1 | 81,8 | 109,6 | - | - | - | - |
Інші програми | 1773,8 | 1871,1 | 2968,8 | 4267,1 | 884,0 | 862,9 | 48,6 |
Разом обсяг державної підтримки АПК | 3250,5 | 4379,6 | 6678,5 | 8030,0 | 6370,0 | 2200,0 | 67,7 |
Що стосується фінансової підтримки з державного бюджету сільськогосподарських товаровиробників України, то за 2004-2009 роки вона здійснювалася за 16 основними бюджетними програмами, які охоплювали всі напрями діяльності аграрних підприємств, включаючи надання безвідсоткових кредитів фермерським господарствам, здешевлення банківських кредитів та страхових премій, надання допомоги в придбанні складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. Але в межах вищезазначеного періоду фінансування ряду бюджетних програм, які впливають на забезпечення розширеного відтворення і підвищення конкурентоспроможності продукції АПК, припинено.
Дані таблиці свідчать про те, що по цілому ряду бюджетних програм державна підтримка АПК України за період, який аналізується, суттєво зросла, але в цілому вона знизилась на 32,3 відсотки. Це обумовлено припиненням фінансування ряду бюджетних програм. Наприклад, держбюджетом 2009 року не передбачено витрати за такими програмами, як часткова компенсація вартості складної сільгосптехніки вітчизняного виробництва та здешевлення вартості страхових премій, фактично сплачених суб’єктами аграрного ринку, які мали місце в попередніх роках. Таке скорочення державної фінансової підтримки сільського господарства країни не може забезпечити розширеного відтворення сільськогосподарського виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції АПК України взагалі.
Відмова банків кредитувати сільськогосподарських товаровиробників фактично залишила їх без фінансового ресурсу, а державна підтримка, яка протягом кількох років була головним гарантом конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва, м’яко кажучи, була надана невчасно і стала малоефективною. Така ситуація поглибила кризовий стан у виробничій сфері, а разом з цим і у соціальній сфері на селі.
Ось лише деякі дії влади, що в 2008 році завдали непоправної шкоди сільському господарству держави: незадовільне забезпечення сільськогосподарських підприємств необхідними ресурсами, економічно необґрунтоване зростання цін на мінеральні добрива, паливно-мастильні матеріали та засоби захисту рослин. Все це не дало змоги більшості сільгоспвиробників провести комплекс агротехнічних заходів. Це також суттєво вплинуло на якісні характеристики зерна у минулому році і заклало підґрунтя низької якості врожаю у 2009 році.
До несвоєчасного фінансування додалося недофінансування бюджетних програм у 2008 році, що склало 860,2 млн. гривень.
Ситуація з ціноутворенням на внутрішньому ринку у 2008 році складалася просто жахлива. Закупівельні ціни на сировину (зерно, соняшник) зменшилися удвічі, а то й утричі, а роздрібні ціни на борошно, хліб, олію, м’ясо-молочну продукцію зростали. Некерованість та безпідставне зростання цін на споживчому ринку поставило під загрозу економічну незалежність держави, призвело до стрімкого зниження реальних доходів населення за рахунок зростання витрат на продукти харчування.
За попередніми провізорними розрахунками, рентабельність у 2008 р. виробництва продукції сільського господарства становить “мінус” 5 %, проти “плюс” 25 % у 2007 р. в т.ч. рослинництва – до “мінус” 5 % проти “плюс” 37 % у 2007 р., продукція тваринництва – мінімум “мінус” 6 % проти “плюс” 5,7 % у 2007 р. Рентабельність тваринницької галузі: великої рогатої худоби – до “мінус” 30 %, свиней – до “мінус” 3 %, птиці – “мінус” 5 % без дотації.
Неприпустимим є факт зростання в галузі сільського господарства заборгованості по заробітній платі. Значно погіршилася ситуація з виплати заробітної плати в економічно активних підприємствах сільського господарства. Якщо борги з виплати заробітної плати на 01.09.2008 становили 3,5 млн. гривень, то на 01.12.2008 вони вже досягли 23 млн. гривень, тобто зросли у 6,6 рази. Протягом 2008 року заборгованість зросла у 2,2 рази.