На сьогодні ситуація погіршується просто на очах, негативні тенденції в агропромисловому комплексі посилюються щодня.
Практично згорнуто кредитування, не вирішуються проблеми пролонгації кредитів, у 7 разів зменшилося фінансування державних програм підтримки сільського господарства, не врегульовані податкові питання, цінова ситуація складається не на користь галузі.
Запропонована Урядом підтримка села на 2009 рік є просто експериментом на виживання, без подальших перспектив. Семиразове зменшення видатків на підтримку розвитку підприємств в умовах фінансової кризи при відсутності інших джерел фінансування (кредитів, запозичень, власних обігових коштів) ставить під загрозу існування галузі та продовольчу безпеку країни.
При цьому кризова хвиля, що накрила вітчизняне сільське господарство, буде зростати. Останні події навколо поставок газу дають підстави говорити про зростання цін на мінеральні добрива, особливо, азотні – у 2-3 рази, що ляже важким тягарем на вітчизняного товаровиробника уже в період весняно-польових робіт.
Світова економічна криза зумовила кризові явища і в Україні, зокрема в сільському господарстві. Але вітчизняні урядовці стверджують, що сільське
господарство може стати тим локомотивом, який допоможе здолати економічну кризу в Україні. Це чи не єдина галузь, яка в 2009 р. показує позитивну динаміку зростання.
За підсумками діяльності агропромислового комплексу України у І половині 2009 р., можна відзначити таке. Завдяки вжитим на державному рівні заходам щодо мінімізації впливу наслідків фінансової кризи на агропромисловий комплекс держави збережено основні позитивні макроекономічні тенденції.
У I кварталі 2009 р. виробництво валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств збільшилося порівняно з відповідним періодом 2008 р. на 1,7 %, зокрема у сільськогосподарських підприємств – на 7 %. Обсяги виробництва валової продукції зросли у 19 регіонах, з них найбільше у Дніпропетровській (на 11,1 %), Донецькій (на 10,2 %), Запорізькій (на 8,6 %), Миколаївській (на 8,3 %), Волинській (на 7,6 %) областях. До Зведеного бюджету станом на 01.04.09 р. від підприємств агропромислового комплексу надійшло 4,0 млрд грн податкових платежів (що на 39 % більше, ніж було сплачено у відповідному періоді 2008 р.), до державного бюджету – 3,1 млрд грн податкових платежів (що на 50 % більше).
Зросли надходження платежів від сільськогосподарських товаровиробників до Пенсійного фонду. Заборгованість із виплати заробітної плати працівникам аграрного сектора економіки станом на 01.04.09 на економічно активних підприємствах зменшилася порівняно з початком поточного року на 19,5 % і становила 26,0 млн грн.
У багатьох регіонах (АР Крим, Сумська, Тернопільська, Чернівецька та деяких інших областях) банки взагалі відмовляють у наданні кредитів навіть тим сільгосппідприємствам, які мають протягом 7-10 років позитивну кредитну історію.
Враховуючи зазначене, з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва та пом'якшення впливу світової фінансової кризи на аграрний сектор держави, заплановано використати кошти Стабілізаційного фонду, передбачивши його видатки, зокрема на:
1. безповоротній основі обсягом 1606438,0 тис. грн. за такими напрямами:
1.1. фінансова підтримка підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів – 800000,0 тис. грн (зокрема 120000,0 тис. грн – на здешевлення кредитів, залучених для реалізації інноваційних проектів, які пройшли державну реєстрацію в установленому законодавством порядку). При цьому передбачити, що бюджетні кошти на здешевлення кредитів спрямовуються підприємствам агропромислового комплексу на здешевлення кредитів, залучених ними в поточному році, зокрема і для придбання складної сільськогосподарської техніки тільки вітчизняного виробництва;
1.2. на підтримку окремих проектів в агропромисловому комплексі, зокрема бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва – 642 620,0 тис. грн, з них: 202620,0 тис. грн – на підтримку виробництва продукції тваринництва у 2008 р. та 190000,0 тис. грн – на виплату бюджетної тваринницької дотації за вирощений та проданий на забій у 2009 р. молодняк великої рогатої худоби;
1.3. підтримка виробництва продукції рослинництва (часткова компенсація сільськогосподарським товаровиробникам витрат на посів ярих культур цукрового буряку, льону-довгунця) – 250000,0 тис. грн;
1.4. державна підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів – 90000 тис. грн;
1.5. здійснення державних виставкових заходів у сфері агропромислового комплексу – 9000,0 тис. грн;
1.6. оздоровлення та відпочинок дітей працівників агропромислового комплексу – 10000,0 тис. грн;
1.7. державна підтримка сільськогосподарської дорадчої служби – 5000,0 тис. грн;
Погашення кредиторської заборгованості 2008 р., зокрема за бюджетними программами:
A. часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва – 2642,0 тис. грн;
B. здешевлення вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб'єктам аграрного ринку – 12176,0 тис. грн.
2. поворотній основі обсягом 593562,0 тис. грн за напрямом підтримка
окремих проектів в агропромисловому комплексі, зокрема на:
2.1.заходи щодо операцій фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки – 393562,0 тис. грн;
2.2. надання кредитів фермерським господарствам – 200000,0 тис. грн.
Держава взяла на себе серйозні зобов'язання щодо фінансової підтримки сільського господарства у 2009 р. Проблема фінансування вітчизняного сільського господарства полягає в тому, що кошти надходять не тоді, коли потрібні товаровиробникам.
Зазначене вище вказує на перспективу розвитку вітчизняного сільського господарства, яке потребуватиме належної підтримки держави. Таким чином, систему державної фінансової підтримки сільського господарства України, оскільки і фінансування сільського господарства на Заході, повинні характеризувати всеохоплюючий вплив на різні аспекти процесу виробництва сільськогосподарської продукції і високий рівень підтримки внутрішніх товаровиробників. Україні недоцільно відмовлятись від прямої державної підтримки сільського господарства, але потрібно впорядкувати механізм її надання. Бюджетні дотації і компенсації потрібно виплачувати насамперед ефективно господарюючим товаровиробникам, незалежно від форм власності. Основну масу коштів, які виділяє держава на підтримку сільського господарства, потрібно спрямовувати на фінансування програм, здатних забезпечити сталий розвиток сільського господарства: селекція в рослинництві та тваринництві, часткова компенсація вартості високопродуктивних тварин та складної сільськогосподарської техніки, підтримка цін та доходів сільськогосподарських товаровиробників (інтервенційні закупки сільськогосподарської продукції, система заставних цін, ціновий моніторинг), маркетингова підтримка та програми розвитку сільської місцевості.
Крім того, держава повинна надавати фінансову підтримку на здійснення таких заходів, що мають надзвичайно важливе значення для розвитку сільського господарства, але не можуть бути належним чином профінансовані сільськогосподарськими підприємствами: покращення родючості ґрунтів, протиепізоотичні заходи тощо. Мета державної фінансової підтримки – стимулювати ефективність сільськогосподарського виробництво, аграрне підприємництво та соціальну підтримку села.
3.2 Напрямки росту ділової активності та ефективності діяльності підприємства
Факторний аналіз - це методика комплексного системного вивчення і вимірювання дії факторів на величину результативних показників.
Одним з прийомів проведення факторного аналізу є прийоми елімінування.
Елімінувати - це значить усунути, виключити дію всіх факторів на величину результативного показника, окрім одного.
Використовуючи цей прийом, на підставі даних таблиць 3.2. визначимо вплив кожного фактора на прибуток від реалізації.
Таблиця 3.2
Факторний аналіз прибутку ТОВ «Нива» за 2006 – 2007 роки.
Показники | код рядка | 2006 рік | 2007 рік | Зміна |
Виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 035 | 6583,40 | 11424,20 | 4840,80 |
Собівартість реалізованої продукції (товарі, робіт, послуг) | 040 | 5167,70 | 6531,40 | 1363,70 |
Адміністративні витрати | 070 | 397,20 | 490,60 | 93,40 |
Витрати на збут | 080 | 110,40 | 13,60 | -96,80 |
Інші операційні витрати | 090 | 446,30 | 202,00 | -244,30 |
Фінансові доходи | 120 | 93,40 | 156,60 | 63,20 |
Фінансові витрати | 140 | 253,90 | 154,60 | -99,30 |
Податок на прибуток | 180 | |||
Чистий прибуток | 220 | 573,80 | 4113,70 | 3539,90 |
В цьому випадку вплив факторних показників на прибуток (результативний показник) можна представити у вигляді адитивної моделі:
(3.1)Як відомо, розмір виручки від реалізації залежить від таких факторів, як ціна реалізованої продукції, питома вага кожного виду продукції в загальному об'ємі реалізації і кількість реалізованої продукції. Таку залежність можна записати у вигляді наступної формули:
(3.2)де ПВ – показник структури реалізованої продукції;
N – об’єм реалізованої продукції;
Ц – ціна продукції.
Факторну модель собівартості реалізованої продукції можна представити у вигляді такого виразу:
(3.3)