Смекни!
smekni.com

Управління ефективністю підприємства в умовах фінансової кризи (стр. 7 из 24)

У методичних рекомендаціях щодо оцінки інвестиційних проектів виокремлюються три групи показників ефективності:

1. показники комерційної (фінансової) ефективності, які відображають фінансові наслідки від реалізації проекту для його безпосередніх учасників. При реалізації невеликих за масштабами проектів ця група показників часто є єдиною, що береться до уваги;

2. показники бюджетної ефективності, котрі відображають фінансові наслідки від реалізації проекту для державного або місцевого бюджетів;

3. показники економічної ефективності, що відбивають витрати та результати, які виходять за межі інтересів безпосередніх учасників проекту, але підлягають вартісній оцінці. Мова йде про оцінку того впливу, який чинить проект на економічне, соціальне, екологічне та інші середовища в певному регіоні або в країні в цілому.

Як інтегральні показники застосовуються такі: IRR (Internal Rate of Return) — внутрішня ставка дохідності, PV (Present Value) — поточна вартість, NPV(Net Present Value) — чиста зведена вартість, CBR (Cost Benefit Ratio) — коефіцієнт ефективності, PP (Payback Period) — період окупності проекту.

IRR — це розрахункова ставка дисконту, яка прирівнює зведену цінність доходів до приведеної вартості витрат, що рівнозначно прирівненню до нуля сумарних дисконтованих чистих доходів. Цей показник відображає критичне значення ставки відсотків за кредит, за якої проект є збитковим. IRR розраховується за такою формулою:

(1.43)

деDt — сума надходжень коштів у t-й період;

Ctсума витрачання коштів у t-й період.

Показник PV розраховується так:

(1.44)

де Dt — сума надходження коштів (валові доходи) в t-й період;

r — ставка дисконту, яка характеризує альтернативну вартість володіння грошима.

Такий розрахунок допомагає врахувати фактор часу при оцінюванні майбутніх надходжень, оскільки відомо, що вартість певної суми коштів, яка буде отримана в майбутньому, дещо менша порівняно з такою ж сумою, наявною в даний момент. Показник PV допомагає формалізувати в кількісному виразі цю різницю.

Показник NPV — це різниця дисконтованих на один момент. часу показників доходів й витрат. Величина чистої теперішньої вартості визначається так:


(1.45)

Коефіцієнт ефективності CBR (Cost Benefit Ratio) — це співвідношення зведених доходів до зведених на цю саму дату витрат. Оскільки інвестиції в проект являють собою потік коштів за певний проміжок часу, то для знаходження коефіцієнта ефективності необхідно застосувати таку формулу:

(1.46)

Показник РР визначає період, протягом якого сума дисконтованих доходів стає рівною сумі дисконтованих витрат. Він являє собою суму:

де t визначається з такого співвідношення

(1.47)

а ∆ розраховується за формулою

(1.48)

де INV — сума початкових інвестицій;

Si = Di – Ci — сума прибутку в періоді і (точніше, це сума чистого прибутку й амортизації у відповідному періоді).

Якщо сума прибутку для кожного періоду однакова (позначимо її Р')> формула розрахунку показника РР значно спрощується:

(1.49)

Для більш детального ознайомлення з цим підходом оцінювання ефективності слід звернутися до спеціальної літератури з інвестиційного або бізнес-планування, інвестиційного менеджменту.

Розглянута система підходів до визначення ефективності вже сама по собі значною мірою розкриває основні напрямки пошуку резервів підвищення ефективності діяльності підприємства. Але як певне узагальнення визначимо схему цього пошуку (рис. 1.3).


Рис. 1.3. Пошук резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.


Узагалі проблема визначення ефективності підприємства та пошуку шляхів її підвищення є складною і такою, що важко формалізується. Адже будь-яке підприємство — це складна система, яку важко спростити, не втративши при цьому її суттєвих характеристик. Тому сподіватися, що можна дістати просту й легко зрозумілу схему аналізу, яка давала б змогу отримувати бажаний результат в усіх випадках, було б не зовсім правильно.

Схема, що пропонується, окреслює загальні напрямки аналізу об'єкта. Перший з них — ресурсний — відображає першочергову необхідність аналізу ефективності використання наявної матеріальної бази виробництва та живої праці. При цьому слід враховувати рівень завантаження обладнання в часі, структуру собівартості продукції, що виготовляється, з точки зору співвідношення в ній часток амортизації, матеріальних витрат, витрат на оплату праці. Зазначені показники слід розглянути в динаміці, а також по можливості порівняти з показниками найближчих конкурентів. Для оборотних виробничих засобів найважливішим показником є швидкість їх обороту, отже, слід проаналізувати чинники її збільшення, зокрема такі:

1. зменшення обсягів незавершеного виробництва;

2. удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення з метою оптимізації виробничих запасів;

3. прискорення реалізації готової продукції (активізація маркетингової діяльності);

4. зменшення обсягів дебіторської заборгованості.

Крім того, слід звернути увагу і на інші напрямки раціоналізації використання матеріальних ресурсів:

1. проаналізувати основні причини втрат та нераціонального використання ресурсів;

2. забезпечити обґрунтоване нормування витрат матеріалів;

3. організувати використання вторинних ресурсів;

4. створити систему заохочення за економію сировини, енергії та матеріалів й відпрацювати її дійовість;

5. акцентувати увагу на використанні сучасних високотехнологічних матеріалів.

Що стосується аналізу ефективності використання трудового потенціалу підприємства, то тут слід зосередити увагу на таких аспектах:

1. внутрішньо змінні втрати робочого часу;

2. втрати робочого часу внаслідок плинності кадрів;

3. рівень використання засобів механізації, автоматизації праці та комп'ютерної техніки;

4. аналіз системи стимулювання працюючих;

5. визначення професійно-кваліфікаційної структури працюючих.

У межах другого, тобто організаційного, напрямку здійснюється пошук можливостей підвищення ефективності тих процесів, що відбуваються на підприємстві. При цьому насамперед увага звертається на ефективність управління.

Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт, — від рівня робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому. Для виробничих підприємств, ураховуючи, звичайно, специфіку їх діяльності, особливу увагу треба звертати на можливості застосування більш ефективних типів виробництва (масового, велико-серійного).

І, нарешті, останнім (але не за важливістю) напрямком пошуку можливостей підвищення ефективності є технологічний.

Вирішення проблеми технологічного відставання особливо актуальне для українських підприємств. Причому проблема ця є комплексною і має, принаймні, два компоненти: матеріальний та нематеріальний. Перший з них — це удосконалення технічної бази, а другий — організаційно-правові проблеми. На думку багатьох економістів, подолання технічного і технологічного відставання потребує не просто переходу на сучасні технології, а впровадження комплексу відносин, що називається корпоративною культурою. Така культура має запозичуватись, звичайно, у найпередовіших компаній з тривалим досвідом роботи в ринковому середовищі.

Намагання виділити в оцінці ефективності підприємства та в пошуку шляхів підвищення останньої окремі структурні компоненти зумовлено бажанням спростити розуміння зазначених проблем. Проте зрозуміло, що насправді ці проблеми комплексні, отже, для їх вирішення слід застосовувати комплексний, системний підхід, ретельно досліджуючи всі підрозділи, служби підприємства та ті процеси, які в них відбуваються. Тільки на основі системного аналізу можна отримати справді адекватну оцінку стану справ на підприємстві та розробити ефективні заходи щодо його поліпшення.


РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «Нива»

2.1 Організаційна характеристика підприємства

ТОВ «Нива» створено 2001 року внаслідок реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства (КСП).

ТОВ «Нива» розташоване за адресою: Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Новосолоне.

Органом управління є збори директорів. Підприємством керує голова правління Поплавський Віктор Альбінович.

До складу господарства входять декілька підрозділів:

1. відділення №1, спеціалізується на виробництві продукції рослинництва;

2. відділення №2, спеціалізується на виробництві продукції тваринництва;

3. тракторна бригада;

4. автопарк;

5. млин;

6. тік;

7. вагова;

8. склад №1;

9. склад №2;

10.олійниця.

Розподіл прибутку відбувається за рішенням зборів.

У розпорядженні власним капіталом, учасники, при виході, одержують тільки розмір свого паю і виділяють пай у натуральній формі. У разі ліквідації ТОВ «Нива» учасник одержує частку майна пропорційно внеску до статутного фонду.