Реферат
Внутрішні чинники економічного розвитку України
ПЛАН:
1. Особливості сучасного етапу економічного розвитку України.
2. Успадковані макроекономічні проблеми.
3. Основними чинниками економічного зростання
4. Вплив політичних процесів на економічну політику.
5. Економічна динаміка у січні-травні 2005 року
6. Переламний етап для економічного розвитку.
7. Сповільнення темпів промислового зростання.
8. Інноваційна модель розвитку економіки України.
9. Сучасні внутрішні чинники економічного розвитку.
10. Проблеми інноваційного підприємництва в Україні.
11. Завдання державної стратегії сприяння розвитку економіки.
Внутрішні чинники підвищення інноваційног
Особливості сучасного етапу економічного розвитку України
Успадковані макроекономічні проблеми.
2004 рік позначився активною макроекономічною динамікою: темп приросту ВВП склав 12,1 %, промислового виробництва - 15,8 %. Це дозволило забезпечити суттєвий приріст доходів населення, які збільшилися за рік на 25 % (в номінальному вимірі), в тому числі заробітна плата – на 27,7 %.
Основними чинниками економічного зростання (з 2004 року) в Україні стали:
· зміцнення експортної моделі розвитку: експорт товарів і послуг з України зріс за рік на 37,2 %, а його частка – до 61 % ВВП. Значне випередження темпами зростання експорту темпів зростання ВВП та промислового виробництва засвідчило суттєве посилення цього чинника економічної динаміки;
· активна позитивна динаміка інвестиційних процесів: загальний обсяг інвестицій збільшився на 28,0 %, що стало можливим як завдяки зростанню прибутковості підприємств (офіційний чистий фінансовий результат підприємств України був у 2,1 разу вищим, ніж торік) та довгострокового кредитування (частка довгострокових кредитів зросла на кінець 2004 року до 46,8 %, кредитів в інвестиційну діяльність – до 8,3 %), так і завдяки активізації іноземного інвестування (приплив прямих іноземних інвестицій був на 31 % більше, ніж в 2003 році);
· помітне відновлення значимості чинника зростання споживчого попиту населення: темп приросту реальних наявних доходів склав 16,8 %, що у 2,9 разу більше, ніж в 2003 році, а витрати населення зросли на 24,1 %.
Водночас панування переважно експортних чинників обумовило посилення низки суперечностей, які свідчать про нестійкість економічного розвитку, створюють суттєві загрози для конкурентоспроможності національної економіки та макроекономічної стабільності: зберігається панування цінових чинників конкурентоспроможності щодо основних товарних позицій українського експорту: фізичні обсяги головної експортної продукції – чорних металів зросли протягом 2004 року лише на 10,2 %, причому найбільш зросли фізичні поставки сировинних матеріалів – чавуну, феросплавів, брухту, а вартісні обсяги зросли на 60 %.
Експорт алюмінію та виробів з нього зріс у 1,5 разу при фактично незмінних фізичних обсягах. Випереджаюче зростання цін мало місце при експорті продукції хімічної промисловості, особливо органічних хімічних сполук та мінеральних добрив, фізичні обсяги останніх навіть скоротилися.
Відтак в той час як в експортних галузях прискорено формувалися додаткові фінансові ресурси, пріоритетність цінових чинників конкуренції не заохочувала до їхнього інвестування у якісне переозброєння виробництв та інноваційні процеси у галузях; існує загроза надмірного насичення фінансовими ресурсами експортних галузей, які не спроможні забезпечити достатньо високих темпів розвитку та мають обмежені перспективи розширення, зважаючи на прогнози розвитку світових ринків (насамперед, виробництв низько-технологічної продукції), через відсутність належних інструментів міжгалузевого перерозподілу доходів. Це загрожує уповільненням темпів і зниженням якості економічного зростання, виникненням інфляційного надлишку грошей в економіці, або їхнім відпливом по рахунках руху капіталу. Процеси неврегульованої експансії капіталів, нагромаджених в експортних галузях, стали одним з детонаторів суспільно-політичної кризи в Україні наприкінці 2004 року;
· експортна модель значно підвищує обтяжливість адміністрування ПДВ: у 2004 році 41,6 % нарахованого ПДВ було сплачено у вигляді відшкодування експортерам. Згідно висновків МВС України, сфера відшкодування цього податку стала містким полем для розвитку корупції та зловживань;
· встановлюється жорсткий зв’язок монетарної політики з операціями НБУ на валютному ринку: прагнучи утримати гривню від подорожчання внаслідок значного позитивного торговельного сальдо, Нацбанк вимушений здійснювати гривневі інтервенції і одночасно проводити стерилізацію приросту грошової маси, накладаючи досить жорсткі обмеження у банківській сфері, що додатково обмежує процеси міжгалузевого переливу капіталів;
· створюється високий рівень залежності внутрішньої економічної динаміки, включаючи основні макроекономічні пропорції, від зовнішніх, непідконтрольних національному урядові чинників.
Відбитком на економічній політиці впливу політичних процесів, пов’язаних з підготовкою до президентських виборів 2004 року, стало внесення певних корективів до експортної моделі економічного зростання. Ця корекція полягала насамперед у значному посиленні фіскального тиску на економіку з метою отримання додаткових коштів для фінансування соціальних видатків бюджету та пенсій. Зокрема, у 2004 році обтяжливість ПДВ зросла до 4,9 % ВВП проти 4,7 % у 2003 році, реальна ефективна ставка податку на прибуток підприємств склала 26,4 % за номінальної ставки 25 % (у 2003 році реальна ефективна ставка цього податку становила 35,3 % за номінальної ставки 30 %).
При цьому зростання бюджетних видатків відбувалось на тлі збереження територіальної та галузевої нерівності у податковому навантаженні на бізнес, високого рівня корупції через недосконалість механізмів податкового адміністрування, що обумовило недостатню ефективність їхнього використання та значну кількість прямих зловживань у цій сфері.
Зважаючи на те, що понад 63 % видатків зведеного бюджету було сконцентровано у другому півріччі, причому 46,5 % - у вересні-грудні 2004 року, в економіці України відбулося нагромадження макроекономічних диспропорцій, пов’язаних з посиленням тиску на ринок з боку споживчого попиту, що насамперед відбилося зростанням споживчих цін. Між тим, в період найактивніших бюджетних видатків завдяки стерилізаційній політиці НБУ грошова пропозиція в Україні скорочувалася (загалом за жовтень-листопад грошова маса М3 зменшилася на 9,6 %, або 5 млрд. гривень), що стало однією з причин сповільнення темпів економічного зростання з вересня 2004 року. Відтак фіскалізація економічної політики та наступні ринкові диспропорції стали вагомими економічними передумовами кризових явищ у політичній сфері наприкінці 2004 року.
Політична криза листопада-грудня 2004 року наклала помітний відбиток на макроекономічну динаміку не лише кінця 2004 року, але й першого кварталу 2005 року. Якщо безпосередній вплив кризи на валове виробництво виявився не дуже помітним, в грошово-кредитній сфері кризові явища позначилися значним загостренням диспропорцій. Відбулася втрата комерційними банками частини депозитів населення та суб’єктів господарювання, що, разом з підвищенням ризикованості економічної діяльності, призвело до різкого згортання кредитування.
Загроза кризи ліквідності низки комерційних банків обумовила необхідність використання спеціальних обмежувальних заходів Національного банку, які дозволили запобігти масштабній кризі, проте, логічно продовживши політику попередніх місяців, призвели до втрати позитивного впливу динаміки монетарної сфери на економічне зростання. Станом на кінець року депозити юридичних осіб зменшилися порівняно з 1 жовтня на 1,3 млрд. грн., фізичних – на 3,2 млрд. грн., у тому числі в національній валюті – на 3,1 і 5,1 млрд. грн. відповідно. Обсяги кредитування в національній валюті скоротилися на 0,5 млрд. грн. (перед цим за 9 місяців року вони зросли на 12,1 млрд. грн.). Незважаючи на те, що за останній квартал НБУ спрямував на рефінансування комбанків 19,3 млрд. грн., або 94 % усього річного обсягу, мобілізувавши лише 1,7 млрд. грн., рівень монетизації економіки за цей період знизився. Протягом першого кварталу 2005 року. НБУ змушений був здійснювати заходи щодо стерилізації коштів, наданих в процесі антикризового рефінансування.
Економічна динаміка у січні-травні 2005 року
Накопичені суперечності експортної моделі розвитку, наслідки “агресивної” фіскальної політики та диспропорції грошово-кредитної сфери, викликані політичною кризою, обумовили надзвичайну складність формування економічної політики новопризначеного уряду, яка залишається, на жаль, вельми суперечливою. Як засвідчують статистичні показники перших п’яти місяців 2005 року, в Україні спостерігається низка тривожних тенденцій, які потребують радикального посилення уваги до виваженості та узгодженості заходів економічної політики.
Зокрема, темп зростання ВВП за січень-травень склав 4,7 %, промислового виробництва – 6,2 %, що значно нижче торішніх показників. Востаннє настільки низькі показники зростання спостерігалися восени 2002 року. Непокоять незадовільні показники в секторах, які є індикаторами економічної активності: за підсумками 5 місяців у будівництві спостерігався спад виробництва на 6,7 %, приріст в оптовій і роздрібній торгівлі склав лише 0,1 %, причому оборот роздрібної торгівлі був за цей період на 18,8 % більшим за аналогічний період минулого року, а фізичний обсяг оптового товарообороту зменшився на 4,1 %. У структурі промислової динаміки з травня спостерігається спад виробництва в металургії (-0,3 % у порівнянні з 5 місяцями 2005 року), нафтопереробці (спад 4,5 %). У квітні призупинилося прискорене зростання в машинобудуванні (11,2 % за 5 місяців року).
Темпи зростання експорту сповільнилися за січень-квітень до 9,9 %, хоча його частка у ВВП залишилась високою – на рівні 54 %. Послаблення ролі експорту як чинника економічного зростання супроводжувалося погіршенням його структури. Зокрема, експорт недорогоцінних металів та виробів з них зріс за згаданий період на 31,3 %, а його частка – з 36,7 до 44 % сумарного товарного експорту. Натомість на 18,6 % зменшився експорт механічного та електричного обладнання, машин та механізмів, електрообладнання та їхніх частин.