ВИЩА ШКОЛА ПРАВА
ПРИ ІНСТИТУТІ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
ім. Корецького
Юридичний факультет
| Кафедра фінансового права |
ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему:
“Податки з юридичних осіб”
Допущено до захисту
в ДЕК
| студентки VI курсу заочної форми навчання Коломієць Н.Г. |
| Науковий керівник:____________________________кандидат юридичних наук Воротіна Н.В.Рецензент:_____________________________ |
Київ – 2000 рік
ЗМІСТ:
Стор.
| ВСТУП………………………………………………………………………... | 1 |
| 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇЇ І ПОДАТКОВОГО ПРАВА…. | 4 |
| 1.1. Суть податку,його функціїі юридичні ознаки………………… | 4 |
| 1.2. Історія виникнення податків……………………………………. | 7 |
| 1.3. Принципи формування системи оподаткування……………... | 10 |
| 1.4. Класифікація податків та їх елементи…………………………. | 13 |
| 2. ПРЯМІ ПОДАТКИ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ…………………………... | 17 |
| 2.1. Податок на прибуток……………………………………………... | 17 |
| 2.2. Податок з власників транспортних засобів та інших самоходних машин і механізмів……………………………………… | 31 |
| 2.3. Податок на землю…………………………………………………. | 34 |
| 3. НЕПРЯМІ ТА МІСЦЕВІ ПОДАТКИ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ……... | 40 |
| 3.1. Податок на додану вартість……………………………………… | 40 |
| 3.2. Акцизний збір……………………………………………………… | 50 |
| 3.3. Місцеві податки з юридичних осіб……………………………… | 54 |
| 3.3.1. Податок з реклами………………...………………………. | 55 |
| 3.3.2. Комунальний податок…………………………………….. | 56 |
| 3.3.3. Податок з продажу імпортних товарів………………….. | 57 |
| ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. | 59 |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. | 61 |
| Додаток № 1………………………………………………………………….. | 64 |
ВСТУП.
Подальшу розбудову Української економіки на шляху до ринкових методів господарювання неможливо уявити без широкого та глибокого дослідження податкової діяльності держави. Здобуття Україною незалежності та повернення країни в русло загальноприйнятих процесів світового розвитку змушує нас по новому дивитися на теорію та практику оподаткування. Податки мають досить вагоме бюджетне значення, виступають ефективним інструментом державного впливу на ринок і напрямки його розвитку, обсяги структуру попиту на пропозиції, на доходи населення і юридичних осіб. В цих умовах особливої актуальності набувають дослідження теоретичних і прагматичних аспектів функціонування оподаткування юридичних осіб.
Все це, з одного боку різко підвищує роль та значення податків з юридичних осіб за допомогою яких забезпечується значна частина податкових надходженнь до бюджету держави. З другого, робить необхідним дослідження теорії та практики оподаткування юридичних осіб в Україні.
Актуальність та практична значимість данної проблеми, її недостатнє вивчення та обгрунтування обумовили вибір теми дипломного дослідження.
Предмет дослідження – специфічна сфера фінансових відносин, які виникають між державою, з одного боку та юридичними особами з другого в процесі перерозподілу частини вартості національного продукту з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів.
Об’єкт дослідження - податки, які справляються з юридичних осіб, їх правове регулювання, функціонування та розвиток оподаткування юридичних осіб в Україні. Дипломний аналіз охоплює характеристику основних прямих та непрямих податків з юридичних осіб, як загальнодержавних, так і місцевих: податку на прибуток, податку з власників транспортних засобів та інших самоходних машин і механізмів, податку на землю, податку на додану вартість, акцизного збіру, податку з реклами, комунального податку, податку з продажу імпортних товарів.
Мета і завдання дослідження полягають в аналізі тенденцій функціонування та розвитку теорії та практики оподаткування юридичних осіб вищевказаними податками.
Практичне значення дослідження системи оподаткування полягає в подальшому застосуванні вивченого питання теми дипломної роботи на практиці, тобто в роботі юриста на підприємствах.
Досягнення поставленої мети зумовлено вирішенням таких питань:
- з’ясування суті, юридичних ознак, функцій і принципів податку;
- визначення аналізу історичного розвитку податків;
- характеристики основних податків, що справляються з юридичних осіб в Україні;
- аналіз організації податків з юридичних осіб та проблеми їх функціонування в Україні;
- шляхи вдосконалення механізму справлення прямих і непрямих податків з юридичних осіб.
Структура диплому: диплом складається з вступу, трьох розділів, висновку, додатку та списку використаної літератури.
У вступі обгрунтовано актуальність теми дипломної роботи, сформульовано мету, визначені завдання, предмет та об’єкт дослідження, відображено практичне значення роботи.
У першому розділі розкривається суть податків, їх функції, юридичні ознаки, елементи, класифікація, принципи формування податкової системи в Україні, тенденції розвитку податків. В другому і третьому розділі представлений аналіз чинного механізму справляння податків з юридичних осіб в Україні.
1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ПОДАТКОВОГО ПРАВА.
1.1. Суть податку,його функціїі і юридичні ознаки.
Основним джерелом формування доходів бюджету як України так і інших держав виступають податки. Суть податків їх мета і функції визначаються економічним і політичним ладом суспільства, природою і завданням держави. При з¢ясуванні суті податку звернемося спочатку до історичного розвитку данного понятя. “Під податком слід розуміти обов¢язковий для громадян платіж відомої долі свого майна або праці з метою задоволення державних або громадських потреб.” (Курс финансового права. Составил Дмитрий Львов. Казань, 1888,с.285). Д.Львов виділяє і дві на його погляд, головні риси податку:
1) обов’язковість платежа і встановлення його верховною владою (на даний час в Україні “…встановлення і скасування податків…, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою Республіки Крим і сільськими, селищними ,місцевими радами …”[1]) ;
2) платіж, який вноситься для задоволення потреб держави.
М.П. Кучерявенко в підручнику “Налоговое право”звернув увагу на визначення терміну податку Е. Селигменим, який вважав, що “податок – є примусовий збір , стягуємий державою з окремої особи для покриття збитків, викликаних загальнодержавними потребами, без всякого відношення до спеціальної вигоди платника.” [2]
В сучасній юридичні та економічні літературі існує багато визначеннь податку, які відображають його загальні ознаки і виражають суть цієї категорії. Наприклад Н. Хімічева визначає податки як “обов’язкові і за юридичною формою безвідплатніплатежі юридичних тафізичних осіб, встановлені органами державної влади для зарахування в державну бюджетну систему з визначенням їх розмірів та термінів сплати.”[3] В підручнику “Фінансове право” дане визначення податку як “встановленний органом законодавчої державної влади обов’язковий платіж, що сплачується юридичними особами і громадянами в бюджет в розмірах і в строки, передбачені в законі“.[4] Термін “податок” умовно можна поділити на дві категорії: правова і прикладна.При характеристиці податку як правової категорії, в основному приділяється увага переходу права власності до держави. Дійсно, подібний підхід лежав в основі радянського законодавства, де чітко витримувалась привілея державної власності і встановлювався різний податковий режим в залежності від форми власності платника. В сучасних умовах всі форми власності рівні, мають однакові правові і економічні основи функціонування. З позиції предмета фінансового права головне в податку – надходження коштів державі для задоволення громадських потреб, насичення бюджету.
При визначенні податку як прикладної категорії, податок представляє собою нецільовий, безвідплатний і обов’язковий платіж, який вноситься юридичними та фізичними особами в бюджет відповідного рівня на підставі акта компетентного органу державної влади.
Узагальнюючи ці два поняття, Кучерявенко визначає податок – як форму примусового відчуження результатів діяльності юридичних та фізичних осіб у власність державі, вносимий в бюджет відповідного рівня (або цільовий фонд), на підставі акту компетентного органу державної влади і виступаючий як нецільовий, безвідплатний, безповоротний, безумовний і обов’язковий платіж.
На даний час в теорії фінансового права існує певна проблема – які платежі держави слід вважати податками, тому що частина коштів юридичних осіб вноситься не до бюджету, а до інших централізованих фондів. Алеж, на мою думку, з погляду платника і з позиції держави не має ніякого значення як називається той чи інший платіж. Так чи інакше для платників це все витрати, а для держави – головне використання коштів і в одних випадках вони мають цільове призначення в інших ні. Питання про встановлення кола податків має суто теоритичне значення з погляду класифікації платежів юридичних осіб державі