План
1. Загальні положення.
2. Вимоги до води і до режимів рівня води у водоймах.
3. Вплив рекреації на інших учасників водогосподарського комплексу.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Охорона здоров’я і спорт мають велике значення в житті людини.
Охорона здоров’я, як учасник водогосподарського комплексу, - це санаторії, грязелікарні, курорти і т.п. Кількість води, що витрачається на одного хворого на протязі доби, сягає 400...500, а іноді 700...800 літрів. З такого розрахунку визначається витрата води, в тому числі, і із мінеральних джерел.
Спорт – це, в першу чергу, водопостачання плавальних басейнів, стадіонів, видача дозволу на використання плавзасобів і інше.
При проектуванні водопостачання плавальних басейнів в закритих приміщеннях приймається, що щоденно безповоротно використовується 15 % об’єму води, а пропускна спроможність басейну встановлюється із розрахунку 100 л води на одну людину з урахуванням душу. Водопостачання стадіонів здійснюється із розрахунку 50 л/добу на одного спортсмена. Крім того, для одного глядача потрібно передбачати 3 л води. При використанні плавзасобів (яхта, катер, човен) рекомендується площа водної акваторії 0,5...0,8 га на одну одиницю. При видачі дозволу на плавзасоби оговорюються місця заборони заїзду (місця нересту та нагулу риби, ділянки з цінними і рідкісними представниками флори і фауни).
При проектуванні пляжів та місць відпочинку враховуються:
- відсутність скидів стічних і поверхневих атмосферних вод;
- глибина води в районі пляжу повинна бути не менше 2 м, а мілководдя,що періодично пересихають і можуть бути місцем виплоду малярійних комарів, використовувати заборонено;
- кожна штучна водойма повинна бути проточною для виключення “цвітіння” води;
- прибережні смуги, які проектуються під пляжі, підлягають ретельній очистці від сміття, каменів, деревини та пеньків;
- не рекомендується використовувати ділянки з крутими берегами, а також з різкою зміною глибини води.
- дно водойми повинне бути пісчаним або дрібно гравійним (при необхідності спеціально готується);
- забороняється проектувати пляжі в місцях нересту і нагулу риби, на ділянках з цінними і рідкісними видами флори і фауни;
- при розробці диспетчерського графіка роботи водосховища необхідно передбачати скид перших об’ємів поверхневих вод, які, як правило, дуже забруднені різними органічними і мінеральними речовинами, а також бактеріями та іншими живими організмами;
- зони відпочинку, які включають в себе прибережні смуги і акваторії, повинні знаходитись під постійним контролем і спостереженням спеціальних служб (санітарно-епідеміологічної, місцевих органів влади)
- будь-яке будівництво в місцях відпочинку забороняється.
Площа зони відпочинку на водосховищах (іноді її називають територіальною рекреаційною системою) залежить від площі зон відпочинку на березі і воді, виду відпочинку, прибережної території.
У відповідності з вимогами нормативних документів, рекомендується таке навантаження для визначення розмірів території пляжів в м2 на одну людину: на березі моря – 5; на березі річки чи озера – 8; на березі дитячих пляжів – 4
Кількість відпочиваючих на пляжах визначають з урахуванням коефіцієнта одноразового навантаження пляжів, який приймається:
- для санітарно-курортних закладів – 0,4;
- для кліматичних курортів – 0,8;
- для закладів відпочинку – 0,9;
- для дитячих таборів – 0,5.
Рекреаційні водні об’єкти характеризуються такими показниками:
- тип ландшафту;
- форма, глибина і площа водойми;
- нахил берегів і ширина мілководдя;
- наявність існуючих пляжів;
- багатство і різноманітність водної фауни;
- тип прибережної рослинності;
- температура води і тривалість комфортних днів;
- якість води і чистота території;
- наявність природних пам’яток і історичних пам’ятників;
- віддаленість від великих міст і забезпеченість транспортом та під’їзними шляхами;
- рівень благоустрою пляжів.
Для оцінки рекреаційного потенціалу об’єкту використовують комплексний показник якості
К = å кі аі,
де кі – показник і-ої властивості об’єкта;
аі – коефіцієнт вагомості показника.
Показник К характеризує різні властивості водного об’єкта.
Для прикладу, К = 5. В цьому випадку водний об’єкт має таку характеристику: дно пісчане (аі = 0,12); ширина мілководдя - 10 м (аі = 0,08); виключно чиста вода (аі = 0,15); площа прибережної зони - 21 м2/людину (аі = 0,15); водна фауна – цінні риби (аі = 0,1); прибережна рослинність – світлі соснові ліси (аі = 0,12); естетика ландшафту – мальовнича (аі = 0,08); площа акваторії – 90 м2/людину (аі = 0,1); наявність історико-культурних пам’ятників (аі = 0,05); рівень благоустрою – капітальні споруди (аі = 0,05).
Організація відпочинку пов’язана не тільки водами водойми, але й з охороною атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, грунтів, рослинного і тваринного світу. Створення нормальних умов для функціонування водних рекреацій нероздільно пов’язане з поліпшенням санітарно-гігієнічних і санітарно-епідеміологічних умов, збагаченням ландшафту і інших факторів, які сприяють збереженню екологічної рівноваги і розвитку інших галузей економіки. Тому проектування зон рекреації носить комплексний характер і зумовлюється різними факторами. З іншого боку, ці фактори можуть виражатись показником, який називається демографічною ємністю території, тобто відносною кількістю людей, що проживають на даній території. Демографічна ємність розраховується у випадках, коли перспективна щільність населення перевищує 50...60 чоловік на 1 км2 території.
Демографічна ємність за наявністю територій, які придатні для промислового і цивільного будівництва
Е1 = А1 / А0 ,
де А1 – території з найвищою оцінкою (придатні для будівництва);
А0 – потреба одного жителя у площі території, в залежності від характеру виробничої бази району (20...30 га).
Демографічна ємність території за характеристикою поверхневих вод
Е2 = к Q / ВН ,
Q – сумарна добова витрата води (м3) у водотоках;
ВН – нормативна забезпеченість водою одного жителя, м3/добу.
Демографічна ємність території за екологічною характеристикою підземних вод
Е3 = å Е А / В0 ,
де Е – експлуатаційний модуль підземного стоку, м3/добу;
А – площа території району, га;
В0 – нормативна водозабезпеченість одного жителя, 0,4 м3/добу.
При визначенні демографічної ємності території за наявністю рекреаційних ресурсів орієнтовно приймають, що чисельність відпочиваючих у “піковий” період складає 40 % населення району, яка в місцевості з помірним кліматом (лісова і лісостепова зона) розподіляється так: у лісі – 75 %; на березі водойми – 25 %. В районах з жарким кліматом: у лісі – 25 %; біля води – 75 %.
Демографічна ємність території за умови організації відпочинку у лісі
Е4 = 0,5 . 1000 А Л / (100 Н М) ,
Де 0,5 – коефіцієнт врахування зелених насаджень у містах;
А – територія району, га;
Л – лісистість району, %;
Н – орієнтовний норматив потреби 1000 жителів у рекреаційних територіях (при середньому допустимому рекреаційному навантаженні 5 чоловік на 1 га лісу, 2 км2);
М – коефіцієнт врахування розподілу відпочиваючих (помірний клімат – 0,3, жаркий – 0,1).
Демографічна ємність території за умови організації відпочинку біля води
Е5 = L С /(0,5 М1) ,
де L – довжина водотоків, придатних для купання;
С – коефіцієнт можливості організації пляжів (лісова і лісостепова зони – 0,5, степова – 0,3);
0,5 – орієнтовний норматив потреби жителів в пляжах;
М1 – коефіцієнт врахування розподілу відпочиваючих (для зони з сухим кліматом – 0,3...0,4, з помірним – 0,1...0,15).
Демографічна ємність за умови рекреації на воді
Е6 = 4 L a / c ,
де a - коефіцієнт організації пляжів (для лісової зони – 0,5, для степової зони – 0,3);
c - коефіцієнт розподілу відпочиваючих (для помірного клімату – 0,15, для жаркого – 0,4).
За розрахунковий показник демографічної ємності приймається найменший із перерахованих.
Репродуктивна здатність водних ресурсів (поверхневих вод) визначається на основі модуля поверхневого стоку даної ділянки території і коефіцієнта, який враховує нерівномірність стоку в залежності від лісистості, вертикального і горизонтального розчленування території і із співвідношення в районі ділянок з різними модулями поверхневого стоку. Вона визначається так
ПВ = 10 å АВ a к2 ,
Де АВ – територія, яка зайнята ділянками з даним модулем стоку, га;
a - модуль поверхневого стоку ділянки, л/м2;
к2 – коефіцієнт нерівномірності, який залежить від конкретних умов і який приймається в межах 0,1...1.
Стосовно підземних вод, визначення репродуктивності території проводиться аналогічно з урахуванням коефіцієнта фільтрації і можливого відбору води із підземних джерел.
2. ВИМОГИ ДО ВОДИ І ДО РЕЖИМІВ РІВНЯ ВОДИ У ВОДОЙМАХ
Рекреація на водоймах виступає в основному як водокористувач. В якості водоспоживача вона користується водою для питного водопостачання та задоволення інших комунальних потреб відпочиваючих і спортсменів.
Використання водойм для відпочинку ставить високі вимоги до якості води і деякі вимоги до режиму роботи водойми.
Вода, яку застосовують для комунально-побутових потреб в рекреаційних закладах, повинна відповідати нормативам якості, що характерні питній воді.
Висока якість води повинна бути в басейнах, у водоймах, які призначені для купання і спортивного риболовства. Тому організовані місця масового відпочинку на воді включають в зону санітарної охорони.Якість води не має вирішального значення, якщо водойму використовують для таких видів спорту: гребля, водні лижі, вітрильний спорт, водний туризм. Але, при поєднанні з купанням, вимоги до якості води помітно зростають.