Ефективність використання фінансових ресурсів підприємств та шляхи її підвищення (стр. 13 из 14)

Найкращим варіантом, звичайно, було б одержання безпроцентної позики. За відсутності такої можливості варто розглянути варіанти одержання кредитів банку.

Треба довідатися в кількох банках (у т. ч. й у своєму банку) про можливість та умови користування овердрафтом та умови одержання кредиту

3.2 Удосконалення управління чистим прибутком

Аналіз використання фінансових ресурсів ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш»дозволяє стверджувати, що власний капітал підприємства формується переважно за рахунок нерозподіленого прибутку. В зв’язку з цим, доцільно розглянути схему розподілу та використання прибутку на ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш», яку наведено на рис. 3.1, з метою вдосконалення системи управління нерозподіленим прибутком.

Порядок і напрями розподілу й використання прибутку визначаються підприємством самостійно й фіксуються у його фінансовій політиці. Сьогодні, створення фондів не є обов’язковим, тобто процес розподілу не пов’язаний із фондоутворенням.

Рис.3.1. Схема розподілу і використання прибутку ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш»

При прийнятті рішень про розподіл чистого прибутку підприємство повинно знати оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення трудівників (акціонерів, пайовиків) і на інші цілі.

Чистий прибуток умовно поділяється на дві частини. Перша збільшує майно підприємства і бере участь у процесі нагромадження. При цьому не обов’язково весь прибуток, що спрямовується на нагромадження, використовується повністю. Залишок прибутку, невикористаний на поповнення активів підприємства, має важливе резервне значення й може бути використаний у наступні роки для покриття можливих збитків, фінансування різноманітних витрат. Такий прибуток носить назву нерозподіленого.

На відміну від статутного фонду (вкладу внеску), основними функціями якого є:

1) інвестування діяльності підприємства (це першочергове джерело формування майна підприємства);

2) регулювання відносин власності (розподіл майна, виробленої продукції, одержаного прибутку тощо);

3) управління підприємством (кількість голосів кожного учасника пропорційна (або дорівнює його внеску), нерозподілений прибуток – добровільний додатковий внесок виконує лише першу із зазначених функцій – інвестування. Його кошти можуть бути спрямовані на розвиток підприємства, закупівлю товарно-матеріальних цінностей, покриття збитків тощо.

Нерозподілений прибуток визначається як різниця між сумою одержаного у звітному році прибутку та сумою його використання протягом року на внутрішні й зовнішні цілі (тобто частка прибутку поточного року, що лишається не спожитою). Нерозподілений прибуток може перебувати у двох формах:

- власне нерозподіленого прибутку;

- створених відповідно до статуту підприємства спеціальних фондів (преміювання, надання допомоги, розвитку соціальної сфери тощо).

Наявність реінвестованого прибутку означає, що активи компанії були збільшені за рахунок операцій, за якими одержаний прибуток. Самий же нерозподілений прибуток дорівнює сумі прибутку компанії (з початку її надходження) за вирахуванням різноманітних збитків, сплати за дивідендами та прибутку, трансформованому в авансований капітал (суми, вкладені акціонерами у корпорацію). Прибуток вважається реінвестованим, якщо активи фірми у цілому збільшилися .

Без сумніву, визначальною складовою цього процесу є розподільчі грошові відносини , характер впливу яких на виробництво цілком залежить від адекватності форм і методів системи розподілу та її організації інтересам держави, потребам суб’єктів господарювання й окремим працівникам.

Механізм розподілу чистого прибутку на сучасному етапі включає виплати власникам акцій дивідендів та відрахування до резервного капіталу, все решта це нерозподілений прибуток ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш».

Хотілось би запропонувати в майбутньому виділяти частку з чистого прибутку для формування резервного фонду. Для цього спочатку спрогнозуємо чистий прибуток на наступні роки (рис. 3.2.).

Рис. 3.2. Прогнозні значення чистого прибутку ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» 2010-2012 роки

На резервний фонд доцільно виділяти не менш ніж 5% від чистого прибутку. Також резервний фонд не повинен бути меншим 25% від статутного капіталу.

Протягом 2007-2009 рр. підприємство не спрямовувало отриманий прибуток на збільшення статутного капіталу та на виплату дивідендів. Статутний капітал знаходиться вже багато років незмінним. Заборгованість по виплаті дивідендів хоч і зменшується, але не суттєво. Саме тому на підприємстві необхідно приділити увагу саме цим напрямкам управління власним капіталом.

Прибуток, використаний на нагромадження й нерозподілений прибуток минулих років свідчить про фінансову стійкість підприємства, про наявність джерела для подальшого розвитку.

Друга частина прибутку характеризує ту його частку, яка використовується на нагромадження й споживання і називається розподіленим прибутком. За своєю економічною сутністю нерозподілений прибуток є однією з форм резерву власних фінансових ресурсів підприємства, що забезпечує його виробничий розвиток у наступному періоді.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років поряд із статутним (реєстрованим) капіталом та резервним (страховим) капіталом є складовими власних коштів (власного капіталу) підприємства. Як вже було відзначено, наявність достатнього обсягу власних коштів забезпечує розвиток підприємства, позитивно впливає на стан відносин розподілу між різними суб’єктами господарювання. Цей показник є одним із найважливіших при визначенні таких істотних ознак підприємства як забезпеченість коштами для функціонування підприємства, кредитоспроможність підприємства, його платоспроможність.

Розгляд порядку формування нерозподіленого прибутку дозволяє зробити висновок, що цей показник протягом року характеризує частину власного капіталу, що є джерелом фінансування певних напрямків поточної діяльності підприємства. при цьому наявність нерозподіленого прибутку може розглядатись як джерело поповнення оборотних засобів підприємства.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Визначено, що фінансові ресурси підприємств є одним із найважливіших для забезпечення їх діяльності видом ресурсів, але в той же час досить складним для дослідження. Здатність фінансових ресурсів трансформуватись у матеріальні, інтелектуальні, технічні, інноваційні та інші види ресурсів обумовлює їх вагомість у фінансово-господарській роботі підприємства.

2. Виявлено що у процесі формування фінансових ресурсів підприємств важливу роль відіграє їх збалансованість і визначення оптимальної структури їхніх джерел. Проте як свідчить практика їх структура постійно змінюється під впливом різноманітних факторів, а саме зростання питомої ваги коштів залучених із зовнішніх джерел, і в першу чергу, частки кредиторської заборгованості, яка спричиняє систему неплатежів та приводить до зниження інвестиційних можливостей підприємницьких структур.

3. Визначено основні показники які характеризують стан підприємства. Бачимо що чисельність робітників та оплата їх праці зросла. Відбулось значне збільшення основних засобів за рахунок придбання нових машин та обладнання. Майже в п’ять разів зріс чистий прибуток. Значно підвищилась рентабельність. На кінець досліджуваного періоду на 1 грн. витрат припадало 23,4 грн. прибутку.

Доведено, що фінансовий стан ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» покращився за 3 роки. Вдвічі збільшився весь капітал підприємства. Негативним є зростання довгострокової та короткострокової заборгованостей. Дуже гарним є те що за 3 роки підприємство вийшло з кризового фінансового стану та має на кінець 2009 року нормальну фінансову ситуацію.

Встановлено що підприємство ефективно використовує фінансові ресурси. Власний капітал збільшився на 155%. Темпи зростання дебіторської і кредиторської заборгованостей відповідають ознаці задовільного балансу. Також показники ефективності використання фінансових ресурсів за 3 роки зросли що є позитивним для підприємства.

4. Виявлено, що доцільно було б використовувати системи знижок для покупців. Також підприємству треба спробувати одержати передоплати від своїх покупців у рахунок майбутніх постачань товарів.

5.Проведений розгляд порядку формування чистого прибутку дозволяє зробити висновок, що цей показник протягом року характеризує частину власного капіталу, що є джерелом фінансування певних напрямків поточної діяльності підприємства, при цьому наявність нерозподіленого прибутку може розглядатись як джерело поповнення оборотних засобів підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артеменко В. Г., Беллендир М. В. Финансовый анализ: Учеб. пособие. — М.: ДИС, НГАЭиУ, 2001. -127 с.

2. Балабанов А.И., Балабанов И.Т. Финансы. – СПб.: Изд-во «Питер», 2000-192с.

3. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: Теорія та практикум. Навч. посіб.- К.: Лібра, 2006.

4. Бірман A. M. Некоторые проблемы науки об управлении народным хозяйством М.: Изд. "Экономика", 2000. - 86 с.

5. Береза А. М. Інформаційні системи і технології в економіці: навч. метод. посібник для сам ост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002. – 80 с.

6. Бланк И. А. “Стратегия и тактика управление финансами”. – К,: МП. ИТЕМ лтд. – СП “АДЕФ – Украина”, 1998.

7. Бочаров В. В. Финансовый анализ. — СПб.: Питер, 2002. — 240 с.