| № п/п | Варіанти структури | Середня ставка % з урахуванням премії за ризик | Економічна рентабельність активів | Ефект фінансового важеля (ЕФЛ) | Рентабельність власного капіталу | |
| Частка власного капіталу | Частка позикового капіталу | |||||
| 1 | 100 | 0 | - | 14,6 | - | 14,6 |
| 2 | 80 | 20 | 12 | 14,6 | 0,5 | 15,1 |
| 3 | 60 | 40 | 14 | 14,6 | 0,3 | 14,9 |
| 4 | 50 | 50 | 15 | 14,6 | -0,3 | 14,3 |
| 5 | 40 | 60 | 17 | 14,6 | -2,7 | 11,9 |
Отже, найефективнішою являється структура, де частка власного капіталу 80%, а позикового 20%. В розглянутому випадку ефект фінансового важеля буде мати позитивне значення, доки рівень фінансових витрат не первищить рівень економічної рентабельності активів, тобто 14,6%.
Отже, в даному випадку слід орієнтуватися на середню ставку відсотка по позиці, яка не повинна перевищувати рентабельність активів. Підприємство може дозволити внести в загальну частку капіталу до 40% позикового капіталу.
Розглянемо ефект фінансового важеля та схему його дії при різній структурі капіталу, з врахуванням оподаткування (Таблиця 3.5):
Таблиця 3.5 Ефект фінансового важеля (з врахуванням оподаткування)
| № п/п | Показники | Варіанти структури капіталу по частці позикового капіталу | ||
| 0% | 25% | 50% | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Власний капітал | 45119 | 33839,25 | 22559,5 |
| 2 | Позиковий капітал | 0 | 11279,75 | 22559,5 |
| 3 | Всього капіталу | 45119 | 45119 | 45119 |
| 4 | Вартість позикового капіталу в відсотках | - | 13 | 15 |
| 5 | Річні фінансові витрати | - | 4399,10 | 3383,93 |
| 6 | Прибуток від операційної діяльності | 7912 | 7912 | 7912 |
| 7 | Прибуток до оподаткування | 7912 | 3512,90 | 4528,08 |
| 8 | Податок з прибутку | 1978 | 878,22 | 1132,02 |
| 9 | Чистий прибуток | 5934,00 | 2634,67 | 3396,06 |
| 10 | Рентабельність власного капіталу | 0,13 | 0,08 | 0,15 |
| 11 | Сила фінансового важеля | 1,00 | 2,25 | 1,75 |
| 12 | Ефект фінансового левериджу | - | 0,40 | -0,30 |
При врахуванні оподаткування ефективною є структура капіталу 25% позикового та 75% власного.
Як показав аналіз структури власного капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс» за період з 2006 по 2008 рік, обсяг позичкового капіталу що використовувався за цей період не перевищував 16% від загального обсягу капіталу. Згідно з показником фінансового левериджу використання певної частки позичкових коштів дозволяло підвисити рентабельність власного капіталу підприємства.
Отже, можна запропонувати слідуючі варіанти для поліпшення якості управління структурою капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс»:
1. Мінімізувати середньозважену вартість капіталу. При аналізі підприємства ми розрахували середньозважену вартість капіталу, при якій ефективність управління капіталу підвищиться, це для 2007 року 15:80 (позиковий капітал:власний капітал), та для 2008 року 20:80 (позиковий капітал:власний капітал).
2. Підвищити рентабельність власного капіталу за рахунок позикового, скориставшись ефектом фінансового левериджу. В розглянутому випадку ефект фінансового важеля буде мати позитивне значення, доки рівень фінансових витрат не первищить рівень економічної рентабельності активів, тобто 14,6%. Підприємство може дозволити внести в загальну частку капіталу до 40% позикового капіталу.
3. Скористатися спонтанним фінансуванням. Це один з ефективних економічних методів управління дебіторською заборгованістю, за допомогою якого можна розширювати обсяги продажів і контролювати рівень дебіторської заборгованості. Спонтанне фінансування передбачає встановлення знижок покупцям за скорочення термінів розрахунків, яке стимулює покупців здійснювати розрахунки в строк, таким чином знижувати дебіторську заборгованість і підвищувати стабільність підприємства.
капітал товариство обмежений відповідальність
ВИСНОВКИ
Товариство з обмеженою відповідальністю є статутним товариством, установчими документами якого є установчий договір.
Особливістю товариства з обмеженою відповідальністю є наявність статутного капіталу (статутного фонду), розмір якого повинен бути не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, на основі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.
Утворення власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів.
Управління капіталом – це управління структурою і вартістю джерел фінансування (пасивів) з метою підвищення рентабельності власного капіталу та здатності підприємства платити дохід кредиторам і співвласникам (акціонерам) підприємства.
Управління структурою капіталу розглядалося на прикладі ТОВ Агрофірми «Імпульс». Загалом техніко-економічний стан підприємства являється стабільним, діяльність ефективною. Рентабельність продукції за розглянутий період була нестабільною вона знизилася в порівнянні 2006 року з 2009 роком на 9,46%, хоч в 2007 році даний показник становив 109,59%, тобто здатність продукції приносити прибутки є фактором нестабільним.
Підприємство має стійкий фінансовий стан, оскільки має високі рівні коефіцієнтів фінансової стійкості, фінансової стабільності та фінансової незалежності, але негативним є те, що всі ці коефіцієнти в 2008 році знизилися, в порівнянні з 2007 роком. Негативним є і збільшення коефіцієнту фінансової залежності, але оскільки значення цього показника знаходиться нижче нормативного значення, то для ТОВ Агрофірми «Імпульс» це не являється дуже поганим фактором. Динаміка всіх показників ділової активності підприємства заслуговує негативної оцінки – всі коефіцієнти знижуються, що є негативним моментом і свідчить про погіршення використання капіталу (загального і власного), готової продукції, матеріальних оборотних коштів, дебіторської та кредиторської заборгованостей.
ТОВ Агрофірма «Імпульс» за аналізований період підтримувало баланс між позиковим та власним капіталом, слід зазначити, що підприємство користується переважно власним капіталом, частка позикового капіталу найбільшою була в 2008 році – 0,17, що на 0,06 більше ніж в 2007 та на 0,01 більше ніж в 2006 році. Це свідчить про стабільність підприємства і його низьку залежність від зовнішніх джерел фінансування.
Управління структурою капіталу ми розглядали з допомогою двох показників: середньозваженої вартості капіталу та з допомогою вивчення впливу показника фінансового левериджу.
Після розрахунку середньозваженої вартості капіталу можна запропонувати підприємству збільшити позикові ресурси, в 2007 році можна збільшити частку позикового капіталу на 3%, а в 2008 році підприємство може дозволити збільшити частку довгострокових кредитів на 4%. Таким чином структура капіталу (відношення власний капітал до позикового) буде складати 80:20 у 2008 році та 85:15 у 2007 році.
Після вивчення показника фінансового левериджу ми зробили висновки:
1. При визначенні Ефекту фінансового важеля (без врахування оподаткування). Найефективнішою являється структура, де частка власного капіталу 80%, а позикового 20%. В розглянутому випадку ефект фінансового важеля буде мати позитивне значення, доки рівень фінансових витрат не первищить рівень економічної рентабельності активів, тобто 14,6%.
2. Ефект фінансового важеля (з врахуванням оподаткування). При врахуванні оподаткування ефективною є структура капіталу 25% позикового та 75% власного.
Враховуючи все вищевказане, ми можемо запропонувати слідуючі варіанти для поліпшення якості управління структурою капіталу ТОВ Агрофірми «Імпульс»:
1. Мінімізувати середньозважену вартість капіталу.
2. Підвищити рентабельність власного капіталу за рахунок позикового, скориставшись ефектом фінансового левириджу.
3. Скористатися спонтанним фінансуванням.
4. Скористатися лізингом.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України Про акціонерні товариства ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 50-51, ст.384 )2. Баканов И. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Учебник. 4-е изд.; доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика.2002.- 416с.
3. Батурин В.М., Керимов В.Э. Финансовый леверидж как эффективный инструмент управления финансовой деятельностью предприятия Менеджмент в России и за рубежом. - 2000. - №2.
4. Бланк И.А. Управление формированием капитала. - К.: "Ника-Центр", 2000. - 512 с.
5. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. - 528с.
6. Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємств // Фінанси підприємства, № 2, 2002
7. Воробйов Ю.М. Формування власного фінансового капіталу підприємств // Фінанси підприємства, № 6, 2002
8. Воробьев С.Ю. Стратегия финансирования деятельности предприятия на основе показателей риска. Научные труды IV Международной научно-практической конференции "Фундаментальные и прикладные проблемы приборостроения, информатики, экономики и права". Секция "Экономика", ч. 2 / МГАПИ. - Москва, 2001. - С.10.
9. Дем’яненко І. В. , Т. А. Говорушко Фінансовий менеджмент: Курс лекцій ден. Та заочної форм навчання К.: НУХТ, 2009. – 195 с.
10. Дж К. Ван Горн. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 800с.
11. Економіка підприємства: Підручник/За заг. ред. С.Ф.Покропивного. Вид-2-ге ,-К.:КНЕУ, 2001.-528с.
12. Економика предприятия: Учебник под ред.проф. Н.А. Сафронова. - М.: Юристь, 2000. - 584с.
13. И Дихал Бухгалтерский учёт уставного капитала. // Баланс. - 2000. - № 50.
14. Ковалёв В.В. Введение в финансовий менеджмент / Пер. с англ. - М.: Информационно-издательский дом "Филинь", 1996. - 400с.