Проведене в роботі дослідження дозволяє зробити певні висновки:
· економічна глобалізація є еволюційним підґрунтям зміни світової фінансової архітектури, епохою глибокої переоцінки процесів, що відбуваються на планеті, періодом перегляду базових концепцій, прогнозів і рішень – новим світовим порядком, який поступово встановлюється. В економіці глобалізація охоплює перш за все фінансову сферу, яка сьогодні випереджає всі сфери реальної економіки, а поширення інформаційних технологій перетворило світовий фондовий та валютний ринки на єдиний глобальний фінансовий простір, водночас якісно змінивши відносну цінність ресурсів, висунувши на перший план найбільш мобільні – інтелект і фінанси. Відбулася принципова зміна моделі взаємодії цього сектору з державними регуляторами. У стані формування перебуває система глобального управління;
· глобалізація поступово привела до того, що конструкція існуючої архітектури застаріла, а декілька міжнародних фінансових криз 1990-х викрили крихкість нового глобального фінансового ринку. Зараз спостерігається стан хиткої рівноваги у валютній площині, у фінансовому секторі – системність на межі розриву, а її самодостатність та спекулятивність, фіктивний характер, стан відірваності від реальної економіки і неможливість поєднання при цьому ефективної функціональної діяльності міжнародних фінансових інституцій доводить про необхідність пошуку шляхів повернення її власне до системності – пошуку принципових механізмів структурованої організації. Це дає можливість зробити висновок про доцільність та необхідність у сучасних умовах прямування до світового фінансизму, реформаційно-трансформаційних перетворень, які призвели до зміни парадигми світового фінансового середовища, скликання на міжнародному рівні фінансової конференції, де й обговорити параметри, принципи, механізми щодо формування й юридичного оформлення світової фінансової системи;
· суттєву роль у хаотичності, неврівноваженості та нестійкості світової економіки відіграла відсутність повноцінної світової фінансової системи та необхідність розробки методологічних принципів внутрішньої організації світового фінансового середовища – формування глобальної фінансової архітектури. Поняття фінансова архітектура за своєю внутрішньою будовою більш динамічне. При тому, що зовні це доволі чітка конструкція, всередині якої діють кінетичніші принципи, ніж у системі. Чим структурованішою зовні та стійкішою всередині ставатиме фінансова архітектура, тим швидше ми наблизимося до глобальної фінансової системи у широкому розумінні цього слова;
· у сучасному глобалізованому світі орієнтири національного розвитку лежать не всередині національної економіки – вони далеко винесені за їх межі. Саме там слід приймати стратегічні рішення, таким чином формувати світову глобальну систему, яка дозволить національним системам вчасно перебудовуватися і розвиватися в напрямку рівноваги. Якщо цю методологічну передумову розглядати з позицій фінансів, то тоді світова фінансова архітектура постає не як сукупність національних фінансових систем (чи навіть економік), а як самодостатня, працююча за своїми законами взаємозв’язана система, що має внутрішній потенціал до саморозвитку. Ці закони формують найновішу, кінетичну економіко-фінансову структуру, і нам ще слід виявити багато можливих потенційних її проявів, а отже збагнути усю глибинну сутність трансформованих закономірностей її розвитку.
В аналітичному плані проведений комплексний аналіз основних тенденцій, формування та зміни особливостей розвитку, парадигми світового фінансового середовища дозволяє зробити такі висновки: серед явищ, які мають безпосередній вплив на світову фінансову архітектуру є: виникнення транснаціонального капіталу; зміна ролі національних держав і потужних мегаполісів. До суперечливих питань можна віднести значення спекулятивних операцій, які набувають більших масштабів; потужних валютно-фінансових криз; міжнародних фірм → глобальних корпорацій, які посилюють свій вплив на країни. Швидке зростання і глобальний взаємозв’язок міжнародного ринку валют і ринку капіталів, окрім відкриття нових можливостей, принесли нові категорії ризиків і види конкуренцій, а також сприяли посиленню розриву і нерівності між країнами – поглибили глобальний парадокс. У зв’язку з цим для міжнаціональних економічних відносин необхідно вирішити, чи можна більш ефективно управляти новими світовими фінансовими ризиками при збереженні основних ринкових умов у світовій економіці, і якщо так, то які інституційні форми найкращі;
· досвід недавніх валютно-фінансових криз підтверджує, що валютна політика, яка відповідає цілям макроекономічної політики, правильне управління боргами і ефективний контроль фінансових систем є незамінними заходами для скорочення частоти і наслідків криз. У валютній сфері спостерігається тенденція формування валютних курсів на основі руху фінансових потоків. Попередні теорії валютного курсу – паритету купівельної спроможності, фундаментальної рівноваги - нездатні у повній мірі пояснити курсові зміни, хоча й продовжують використовуватися при розрахунках;
· перехід до плаваючих валютних курсів не означав демонтажу системи міждержавного регулювання чи зменшення ролі міжнародних валютно-фінансових організацій. Скоріше навпаки, “плавання” валют посилило необхідність міждержавного регулювання стабілізації валютних курсів і балансування міжнародних платежів. На перший план вийшли проблеми узгодження і координування макроекономічної політики (бюджетної, грошово-кредитної, податкової та ін.).
У площині нормативно-адміністративного регулювання необхідно посилити адміністративний контролю з боку МВФ, Світового банку (чи створеної на їх основі єдиної всесвітньої економічної інституції) за валютними, кредитними та інвестиційними потоками, доповнити його чітким удосконаленням внутрішніх та розробкою нових, загальносвітових, закріплених законодавчо норм; це дозволить підвищити стійкість світового фінансового середовища, а відтак і світової фінансової архітектури, ефективність нових зовнішніх запозичень та міжнародних кредитів, а також підвищить рівень боргової безпеки світового господарства;
Зміцнити фінансову систему і реформувати місцеві фінансові інститути шляхом напрацювання і поширення міжнародних принципів і стандартів регулювання та нагляду за банківською системою, фондовим ринком і фінансовими інститутами. Зміцнити фінансову інфраструктуру шляхом прийняття більш уніфікованих стандартів аудиту, бухобліку, процедур банкрутства, платіжних систем; створити систему міжнародного фінансового регулювання для розробки єдиних міжнародних стандартів і нагляду за діяльністю інститутів, які здійснюють операції у глобальному масштабі;
1. Абалкин Л.И. Еще раз о бегстве капитала из России // Деньги и кредит. – 2000. - №2. - С.24-30.
2. Абалкин Л.И. Качественные изменения структуры финансового рынка и бегство капитала из России. // Банковское дело. - 2002. - №12. – С. 22-27
3. Актуальные проблемы международных валютно-кредитных отношений. Сборник научных трудов /Ред. колл. Красавина Л.Н., Мотылев В.В. - М.: Изд. МФИ. - 2003. - 178с.
4. Андрущенко В.П., Горлач М.І. Соціологія. Харків, Київ: "Єдинорог", 2000 - 624 с.
5. Аніловська Г., Яремко Л. Господарська глобалізація та управління зовнішньоекономічною сферою. – Львів: ЛКА, 2001. – 233 с.
6. Афонцев С. Проблема глобального управления мирохозяйственной системой: теоретические аспекты // Мировая экономика и международные отношения. - 2006. - №5. - С.65-67.
7. Банківська енциклопедія / Під ред. Мороза А.М. - К.: Ельтон. 1993. - 328с.
8. Башнянин Г. І., Медведчук С. В., Шевчук Є. С. Політична економія. Київ: Каравела, 2004. - 480 с.
9. Бей О. Теоретичні підстави міжнародної інтеграції.- Мюнхен: Український вільний університет.- 2005. – 80с.
10. Богданов А.А. Скворцов-Степанов И.И. Курс политической экономии. – Т.1-2. – М. – 1918-1920. (репрінт), 2002. – 320с.
11. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини. Київ: Знання, 2004. - 409 с.
12. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси. Київ: Зання-Прес, 2002. - 311 с.
13. Бюлетень Національного банку України. 2007. №2. – с.11-15
14. Василик О.Д. Теорія фінансів. Київ: НІОС, 2001. - 416 с.
15. Васюренко О.В. Банківський менеджмент. Київ: Видавничий центр "Академія", 2001. - 320 с.
16. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань . Київ: Вища школа, 2002. - 543 с.
17. Глобализация финансовых рынков: движущие силы и последствия // Деньги и кредит. – 2003. - №5. – С.27-30.
18. Глобальные трансформации и стратегии развития. Монография / Белорус О.Г., Лукяненко Д.Г. и др., (Перевод с укр. издания 1998 года) - К.: Орияне. - 2000. - 424с.
19. Губський Б. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: Наукова думка, 2000. — 390 с.
20. Доронин И. Мировой финансовый рынок на пороге ХХI в. // Мировая экономика и международные отношения. 2000. - №8. – С.33-40.
21. Дробозина Л.А., Родионова В.М. Финансовая система, М.: ЮНИТИ, 2004. – 317с.
22. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 4-те вид., випр. та доповн. – К.: Т-во “Знання”, КОО; Л.: Вид-во Львів банк. ін-ту НБУ. – 2002. – 566с.
23. Задоя А.О., Петруня Ю.Є. Основи економічної теорії: вправи для студентів. Київ: Товариство "Знання", КОО, 2000. - 117 с.
24. Звіт про світовий розвиток: важке завдання розвитку/ Пер. з англ..- К.: Абрис, 2005. - 270 с.
25. Итрилигейтор Майкл Д. Глобализация как источник международных конфликтов и обострения конкуренции // Проблемы теории и практики управления. 2000. - № 6. / www.ptpu.ru/issues/6_98/6_6_98.htm
26. Кант І. Критика чистого розуму / Пер. з нім. та приміт. І.Бурковського. – К.: Юніверс. 2000. – 504с.
27. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. Москва: Государственный университет Высшая школа экономики, 2000. - 608 с.