Цілі та завдання бюджету на 2010 рік спрямовані на формування сприятливого макроекономічного середовища, проведення послідовної та ефективної податково-бюджетної політики, дотримання жорсткої фінансової дисципліни з формування бюджету на 2010 рік на принципах середньострокового бюджетного планування з чіткими фіскальними та видатковими орієнтирами без звуження існуючих прав та свобод громадян України[14,ст.3].
Основними завданнями подальшого розвитку бюджетної політикиє такі:
1) Покращення матеріального становища та добробуту громадян.
Шляхи виконання:
- забезпечення безумовного виконання встановлених Конституцією України та іншими законами України соціально-економічних прав, державних соціальних стандартів і гарантій;
- встановлення з 1 січня 2010 року мінімальної заробітної плати на рівні об’єктивно обрахованого і законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб на основі оновленого набору «споживчого кошика»;
- здійснення оплати праці працівників установ та організацій окремих галузей бюджетної сфери на основі удосконаленої Єдиної тарифної сітки;
- поглиблення диференціації розмірів пенсій.
2) Забезпечення збалансованості та стійкості бюджетної системи.
Шляхи виконання:
- посилення платіжної дисципліни зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду;
- визначення середньострокових бюджетних пріоритетів та відповідно до них граничних рівнів бюджетних витрат;
- підвищення ефективності та контролю за витрачання бюджетних коштів.
3) Запровадження нових інструментів стимулювання регіонального розвитку.
Шляхи виконання:
- зміцнення матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування;
- удосконалення механізмів бюджетної, податкової, цінової, грошово-кредитної, інноваційної та інвестиційної політики щодо підтримки депресивних регіонів;
- зниження рівня диференціації видатків із місцевих бюджетів у розрахунку на одного мешканця;
- запобігання нецільового та неефективного використання міжбюджетних трансфертів і коштів бюджетів усіх рівнів управління;
- встановлення механізму стимулювання повернення працівників, які мігрували працювати на інші території (країни), на місця постійного проживання на депресивних територіях (встановлення надбавок до оплати праці тощо).
4) Покращення якості надання соціальних послуг населення та забезпечення його високоякісною і доступною медициною.
Шляхи виконання:
- підвищення ефективності системи соціального захисту населення в умовах зростання цін і тарифів на товари і послуги;
- запровадження ефективної системи державного соціального медичного страхування і завершення реформування всієї системи соціального страхування;
- відшкодування державою видатків матеріального забезпечення для незастрахованих осіб;
- запровадження системи загальнообов’язкового соціального медичного страхування.
5) Підвищення рівня безпеки й умов праці в галузях економіки.
Шляхи виконання:
- удосконалення системи державної підтримки створення здорових і безпечних умов праці згідно з вимогами Конституції України і базового Закону України «Про охорону праці»;
- запровадження належного фінансування профілактичних заходів з цих питань та обліку коштів, що виділяються з Державного і місцевих бюджетів на:
а) реалізацію загальнодержавної, галузевих, регіональних цільових програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
б) виконання робіт з охорони праці, попередження випадків травматизму й профзахворювань на підприємствах, в установах і організаціях бюджетної сфери (в обсягах не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці).
- розробка концепції забезпечення безпечних умов праці і здоров’я працюючих;
- розробка законодавчих актів щодо забезпечення працюючих лікувально-профілактичним харчуванням (молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами), мийними та знешкоджувальними засобами, газованою солоною водою;
- приведення у відповідність з Цивільним Кодексом Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків»
6) Задоволення потреб та інтересів працюючих і членів їх сімей в послугах культурно-освітніх, фізкультурно-спортивних закладів, змістовному дозвіллі та відпочинку, оздоровленні.
Шляхи виконання:
- забезпечення фінансування науки та освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту у розмірах, установлених законодавством про ці галузі;
- збереження мережі закладів освіти, культури, фізичної культури і спорту, дитячих оздоровчих закладів;
- встановлення державного замовлення на організацію оздоровлення й відпочинку дітей-сиріт, дітей з багатодітних і малозабезпечених сімей, віднесення видатків на оздоровлення й відпочинок дітей до захищених статей державного і місцевих бюджетів;
- створення умов для розвитку меценатства, інвестицій у культуру, збільшення частки відрахувань з прибутку підприємств на благодійництво та спонсорство.
7) Підвищення конкурентоспроможності національної економіки.
Шляхи вирішення:
- забезпечення зниження рівня інфляції на основі узгоджених заходів Кабінету Міністрів України та Національного банку України;
- реальне визнання освіти і науки головними чинниками досягнення суспільством конкурентоспроможного рівня економічного розвитку;
- забезпечення підтримки пріоритетних галузей та сфер діяльності,створення інноваційної системи розвитку виробництва;
- посилення ролі бюджету у стимулюванні зростання економіки та підвищення рівня життя населення на багаторічну перспективу;
- формування головними розпорядниками бюджетних коштів інвестиційних планів діяльності в розрізі цільових державних програм та інноваційно-інвестиційних проектів зі встановленням конкретних показників результативності та ефективності виконання поставлених цілей.
8) Посилення цільової спрямованості та підвищення ефективності житлової політики.
Шляхи виконання:
- удосконалення (осучаснення) правової бази, яка регулює житлові правовідносини, зокрема переорієнтування на сучасні соціальні потреби по забезпеченню громадян житлом;
- збільшення видатків державного бюджету на фінансування програми будівництва доступного житла, гуртожитків для студентської молоді;
- державна підтримка громадян, які втратили роботу або перебувають у вимушеній безоплатній тимчасовій відпустці по виконанню ними обов’язків за іпотечними договорами;
- забезпечення фінансування за рахунок коштів державного бюджету заходів, пов’язаних з наданням соціального житла малозабезпеченим верствам населення та окремим категоріям громадян, визначеним законодавством.
Проведення у середньостроковій перспективі виваженої і послідовної податково-бюджетної політики дасть можливість забезпечити макроекономічну стабільність, збалансованість та стійкість бюджетної системи, що досягатиметься шляхом зниження податкового навантаження на економіку, проведення системних реформ у соціально-економічній сфері, ефективної політики управління державним боргом, утримання бюджетного дефіциту в економічно безпечних межах, підвищення якості надання соціальних послуг та посилення соціального захисту громадян. Усе це сприятиме стабільному соціально-економічному розвитку держави та підвищенню рівня життя і добробуту громадян України[15,ст.105].
Висновки
Державна бюджетна політика – це діяльність у сфері управління бюджетом, що спрямовується на досягнення державних цілей.
Бюджетна політика є складовою економічної політики держави та фінансової політики. Основа бюджетної політики – розроблення напрямів використання бюджету відповідно до засад соціально-економічного розвитку суспільства. Практична реалізація бюджетної політики полягає у сукупності заходів стратегічного та тактичного характеру які здійснює держава через бюджетну систему.
Завданнями бюджетної політикина сучасному етапі є:
- сприяння процесу збалансованості макроекономічної стабілізації та структурній перебудові економіки, подолання інфляційних процесів;
- здійснення податкової політики в напрямів стимулювання підприємницької діяльності вітчизняних виробників товарів і послуг;
- здійснення структурних реформ за критерієм економічного зростання і підвищення рівня економіки в країні;
- оптимізація рівня бюджетного дефіциту, державного боргу та пошук джерел їх реалістичного фінансування;
- пошук додаткових джерел доходів бюджету.
Основними проблемами при формуванні бюджетної політики є:
- максимально точне визначення обсягу ВВП, із урахуванням інших макроекономічних показників: рівня інфляції, обсягу виробництва, споживання та нагромадження;
- впровадження науково обґрунтованих розрахунків дохідної бази бюджету.
Список використаної літератури
1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., із змінами, внесеними Законом України №2222-IV від 8 грудня 2004 року.
2. Закон України «Про бюджетну систему України» від 05.12.1990 р. №512 –ХІ (Закон втратив чинність на підставі Бюджетного кодексу №2542-ІІІ від 21.06.2001 р.) // Відомості Верховної Ради. – 1991. - №1. – Ст.1.
3. Закон України «Про місцеве самоврядування в України» від 21.05.1997р №280/97-ВР, остання редакція від 30.04.2009 р. // Відомості Верховної Ради. – 1999. - №24. – Ст.190.
4. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586-XIV, остання редакція від 31.01.2009 р. // Відомості Верховної Ради. – 1997. - №20-21. Ст.170.
5. Бюджетний кодекс України. №2542-ІІІ від 21 червня 2001 року, остання редакція від 26.03.2009 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. - №37-38. – С.189.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 р. №160 «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2009 рік (Бюджетної декларації)» // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.