Підвищення ефективності вексельного обігу в Україні (стр. 10 из 19)

За погодженням з органом Пенсійного фонду уповноважений банк може оплатити переказні векселі достроково на підставі договору про врахування переказних векселів. При цьому орган Пенсійного фонду здійснює на векселі (алонжі) напис про скасування попереднього індосаменту "на інкасо", а також здійснює іменний індосамент переказного векселя на уповноважений банк із застереженням про неможливість подальшого звернення індосаменту на органи Пенсійного фонду, а уповноважений банк зобов'язаний перерахувати органові Пенсійного фонду платіж за переказним векселем протягом трьох робочих днів з дня одержання переказного векселя.

Оформлення безнадійної заборгованості переказними векселями здійснюється органами Пенсійного фонду за умови, що ця заборгованість прострочена більш як на один рік від дати виписування переказного векселя і що протягом цього терміну вживалися передбачені законодавством заходи для безспірного стягнення заборгованості і є відповідні підтвердження про неможливість стягнення заборгованості.

За наявності безнадійної заборгованості орган Пенсійного фонду складає акт перевірки боржника та розрахунок заборгованості, виписує в установленому порядку та надсилає боржнику переказний вексель або кілька векселів. Боржник зобов'язаний акцептувати переказний вексель (векселі) і повернути його органові Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів з дня одержання.

У разі неакцептування боржником переказного векселя в установлений термін або неприйняття боржником переказного векселя для акцептування орган Пенсійного фонду здійснює в установленому порядку протест у неакцепті переказного векселя.

Термін оплати переказного векселя визначається органом Пенсійного фонду, але не може бути меншим 45 днів і перевищувати термін, зазначений у пункті 5 цього Порядку.

Боржник може авалювати переказний вексель у банківській установі протягом часу, що надається йому для акцептування переказного векселя.

Протягом трьох робочих днів з дня одержання акцептованого переказного векселя від боржника орган Пенсійного фонду здійснює на цьому векселі (алонжі) індосамент про передачу переказного векселя уповноваженому підприємству (уповноваженому банку - за наявності його згоди прийняти переказний вексель) та передає переказний вексель цьому підприємству або банку, про що укладається відповідний договір.

Уповноважене підприємство (уповноважений банк) з метою оплати переказного векселя протягом терміну його оплати організовує для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності відкриті торги і реалізує вексель за результатами торгів. При цьому дисконт, з яким реалізується вексель, не може перевищувати граничного розміру, визначеного у пункті 6 цього Порядку.

Реалізація переказного векселя здійснюється уповноваженим підприємством (уповноваженим банком) у встановленому порядку за умови внесення повного попереднього платежу за переказним векселем.

Виписуючи пенсійний вексель, боржник у його лівому куті лицьового боку ставить напис: «Без протесту». Для забезпечення гарантій платежу боржник на виписаному векселі повинен забезпечити нанесення авалю одним з уповноважених банків. Лише належно оформлений і авальований вексель векселедавець передає до районного відділу Пенсійного фонду. Звідси він пересилається до обласного управління Пенсійного фонду, а з нього - до уповноваженого банку або до Спеціального державного підприємства Пенсійного фонду. Останнє здійснюється лише у тому випадку, коли жоден з уповноважених банків не виявив згоди придбати цей вексель на інкасо чи здійснити дисконтне врахування.

При цьому у випадку передачі векселя уповноваженому банкові за договором «інкасо», на ньому наноситься напис: «Валюта на інкасо». Якщо ж вексель передається Спецдержпідприємству ПФУ, то робиться напис: «Зворот на органи Пенсійного фонду неможливий». Оскільки видача пенсійного векселя передбачає цілий ряд операцій, які не відносяться до сфери дії міжнародне визнаного вексельного права, то схема функціонування пенсійного векселя набуває такого порядку операцій (рис.2.2):

Рис. 2.2 Схема функціонування пенсійних векселів

На даній схемі цифрами відмічені наступні операції для умовного “пенсійного” векселя номіналом в 100 000 грн.:

1 - подача покупцем заявки на товар, який він хоче придбати за допомогою вексельного розрахунку;

2 - перерахування покупцем коштів у забезпечення векселя номіналом 100 000 грн. з урахуванням дисконту (71 000 грн.);

3 - подача уповноваженим банком заявки органу Пенсійного фонду на оформлення переказного векселя відносно конкретного боржника (на вексельну суму 100 000 грн.);

4 - укладання органом Пенсійного фонду договору інкасування векселя з уповноваженим банком;

5 - виписування Пенсійним фондом переказного векселя (на 100 000 грн.) і передача його боржникові на акцепт;

6 - повернення акцептованого векселя органові Пенсійного фонду;

7 - передача переказного векселя уповноваженому банку за індосаментом: «на інкасо»;

8 - укладання уповноваженим банком договору врахування (дисконту) векселя;

9 - переказування уповноваженим банком 70 000 грн. (1 000 грн. утримано як комісійну послугу за інкасування векселя) до Пенсійного фонду;

10 - вручення акцептованого переказного векселя покупцеві;

11 - пред'явлення переказного векселя покупцем раніше встановленого терміну платежу боржникові;

12 - відвантаження продукції за досягнутою згодою сторін на суму 95 000 грн.;

13 - повернення погашеного векселя боржникові;

14 - списання заборгованості боржника Пенсійному фондові на суму номіналу векселя - 100 000 грн.

В Україні особливо широкого поширення в державній сфері набули “податкові” векселі, які є різновидом простих векселів, що видаються платниками податків за їх власним бажанням з метою відстрочення платежів за податковими зобов'язаннями. Вони видаються на суму платежу податку на додану вартість, а також для виконання платежу податкового зобов'язання, що нараховується при ввезенні товарів на митну територію України. Податкові векселі не можуть передаватися індосаментом, обов'язки їх погашення покладені лише на векселедавців, а за користування податковими векселями відсотки не нараховуються.

У функціонуванні податкових векселів задіяні дві особи: векселедавець і векселетримач. Векселедавцями їх можуть бути лише юридичні особи, що зареєстровані платниками податку на додану вартість і мають індивідуальний податковий номер. Векселетримачем цього виду векселів стає державна податкова адміністрація за місцем реєстрації векселедавця. Податкові векселі можуть видаватися також в процесі митного оформлення ввезених на митну територію товарів в період, що встановлений для оплати податку на додану вартість. Термін відстрочення податкового платежу при цьому не повинен перевищувати 30 календарних днів, включаючи і дату видачі векселя.

Вексельна сума виражається у грошовій одиниці України за валютним курсом Національного банку України на дату виникнення податкового зобов'язання. Податковий вексель видається на повну суму податкового зобов'язання за кожною вантажною митною декларацією окремо. Часткова оплата грошовими коштами і векселями податкового зобов'язання за відвантажувальною митною декларацією не дозволяється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 1997 р. № 1104 затверджено «Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України», яким передбачено, що податковий вексель складається у трьох примірниках, на кожному з яких вказується послідовний номер. Перший з них обов'язково виписується на законодавчо встановленому бланку, залишається в розпорядженні митного контролю і обліковується згідно з порядком, встановленим Держмитослужбою. Другий примірник, не пізніше трьох днів після виписки передається до Державної податкової адміністрації, в якій векселедавець зареєстрований платником податку на додану вартість. Податковий вексель тут обліковується у відповідному журналі в день його надходження і використовується для зіставляння інформації митного контролю, податкової декларації і платіжних документів та визначення повноти сплати сум платником податку на додану вартість.

Третій примірник залишається у платника податку. Оскільки податковий вексель є важливим звітним податковим документом, то він підлягає належному обліку та зберіганню, як цього і вимагають діючі правила зберігання векселів. Терміни зберігання податкових векселів такі ж, як і для всіх первинних документів системи бухгалтерського обліку.

Податкові векселі підлягають обов'язковому авалюванню у комерційному банку, що обслуговує векселедавця. Останній, що наніс свій гарантійний напис на вексель чи алонж, стає гарантом повноти і своєчасності оплати податкового векселя. А на випадок неплатоспроможності векселедавця банк-аваліст зобов'язаний сам заплатити за клієнта і після цього домагатися відшкодування своїх затрат у встановленому порядку. Не підлягають обов'язковому авалюванню лише векселі тих платників податку, які за рівнем надійності відповідають вимогам Закону і на підтвердження мають довідку державної податкової адміністрації. В разі недотримання платником податку хоча б однієї з вимог Закону та відсутності довідки, податковий вексель підлягає забезпеченню авалем у встановленому порядку.

Певні особливості створив Порядок і в процесі погашення податкових векселів. На відміну від класичних правил вексельного обігу податкові векселі в Україні погашаються у вказаний термін без їх пред'явлення векселедержателем - податковою адміністрацією. Свідченням платежу і погашення векселя при цьому стає факт включення векселедавцем вексельної суми у відповідний розділ податкової декларації з податку на додану вартість окремою стрічкою за кожним векселем. Оформляючи податкову декларацію, платник податку окремо виготовляє перелік усіх оплачених податкових векселів, сума яких включена до податкової декларації. Окремо складається також список тих векселів, термін оплати яких настав у звітний період, але сам платіж з якихось причин не був виконаний.