Таблиця 3.4
ТАРИФИ КБ “ПРИВАТБАНК” ПО ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЯХ, НАДАНИМ КОРПОРАТИВНИМ КЛІЄНТАМ
| № п/п | Послуга | Тариф | ||
| 1. | Авалювання векселів | не менше 0,5% від номиналу векселя | ||
| 2. | Послуги з покупки-продажу векселів | не менше 0,5% від номиналу векселя | ||
| 3. | Послуги з покупки-продажу векселів за дорученням клієнтів | по погодженню сторін, але не менше 500 грн. | ||
| 4. | Оплата векселів клієнта, особливим платником по яким виступає банк(доміціляція): | по погодженню сторін, але не нижче: | ||
| - до 100 000 грн. | 0,4% від номиналу векселя | |||
| - від 100 001 до 500 000 грн. | 0,3% від номиналу векселя | |||
| - від 500 001 до 2 000 000 грн. | 0,2% від номіналу векселя | |||
| - більше 2 000 000 грн. | 0,1% від номіналу векселя | |||
| 5. | Експертиза векселя | 0,5 - 1% від номиналу векселя | ||
| 6. | Відповідальне зберігання векселів | Від 55 до 550 грн. | ||
| 7. | Інформаційні послуги по вексельному обігу | по погодженню сторін, але не менше 100 USD | ||
| 8. | Інкасування векселів | не менше 0,5% від номиналу векселя | ||
| 9. | Облік векселів | у розмірі кредитної ставки, затвержденої Кредитним Комітетом банка | ||
| 10. | Відкрите зберігання векселів | не менше 0,5% від номиналу векселя | ||
Для успішного виконання векселем своєї стабілізуючої ролі стосовно динамічно зростаючої економіки потрібно додатково до діючих розробити і запровадити комплекс законодавчо закріплених нормативів і правил, визначитись з порядком контролю в сфері вексельного обігу.
Робота в цьому напрямі вже почала здійснюватись. Так, для усунення помилок та ефективного протистояння прагненню деяких підприємців до зловживань в Україні створюється система державного контролю за випуском і обігом векселів. Цю функцію стала виконувати Державна комісія по цінних паперах і фондовому ринку.
Крім цього розпочато розробку нормативних актів, які покликані регулювати процес обігу векселів як цінних паперів, ведення обліку векселедавців, індосантів, акцептантів і надання суб'єктам вексельних правовідносин інформаційних матеріалів про підприємства, що довели свої векселі до протесту, реєстрації векселів під конкретні товарні договори, щоб не допустити появи таких, які не відображають реальних угод і тому іменуються «дружніми», «бронзовими» векселями.
В Україні законодавчо вже врегульовано такі проблеми:
а) спрощено процедуру стягнення коштів за векселями шляхом внесення відповідних змін до Адміністративно-процесуального кодексу;
б) ліквідовано доарбітражний порядок пред'явлення позову, виходячи з того, що оплата векселя має здійснюватися безумовно;
в) внесено зміни та корективи до ряду нормативних актів, що суперечать нормам міжнародного права, в т.ч. і «Положенню про переказний і простий вексель», прийнятому Женевською Конвенцією № 358.
Водночас, як стверджують фахівці [23], ще належить подовжити строки подання векселів для протесту до нотаріальних контор. Термін до 12.00 наступного дня після збігу строку платні надто короткий і здатний створювати непотрібне напруження.
Багато спроб використовувати векселі у незаконних операціях можна обмежити, заборонивши купівлю-продаж векселів за очевидно заниженими або ж, відповідно, завищеними цінами. Це можна здійснити шляхом пов'язання у процентному відношенні між собою номінальної вартості і реальної ціни реалізації векселів.
Зміцнюючи законність і порядок у всіх сферах економічного життя, важливо також звернути особливу увагу на обіг векселів у тих господарських операціях, де вони використовуються як засіб «законного» обходу «картотеки» підприємства і цим порушують черговість платежів до бюджету, а також для уникнення оподаткування платіжно-розрахункових операцій.
Україні потрібно успішно поборювати будь-які спроби емісії незабезпечених векселів та векселів, що видаються з метою невиробничого споживання. Необхідність рішучої боротьби з емісією вказаних векселів в Україні викликана тим, що вони відображають лише паперову вартість, позбавлені надійної матеріальної основи і, внаслідок цього, стають одним з інфляційних чинників, що викликає необґрунтоване зростання грошової маси в обігу.
З метою подолання негативного стану впровадження вексельного обігу в Україні, необхідно прийняти такі нормативні положення:
належно гарантувати швидкоплинність і суворість вексельного стягнення. Цьому вже зараз добре посприяв законодавчий акт про віднесення векселя до числа документів прямої дії;
виробити нормативно забезпечену процедуру спрощеного судочинства без права відповідача на опротестування і перенесення розгляду вексельної справи до загального цивільного судочинства;
не повинно бути відмови у забезпеченні вексельного позову. В тому числі, має бути арешт майна відповідача, якщо він не висунув суттєвих заперечень. Такими можуть бути повідомлення про підробку підпису, про неправоздатність відповідача укладати вексельні угоди або про сплату ним вексельного боргу;
4) створити інститут попереднього виконання судових рішень, тобто виконання судових рішень до терміну можливого оскарження чи вирішення справи у касаційній інстанції.
Висновки
Проведене дослідження щодо вивчення теоретико-методологічних та правових основ вексельного обігу і особливостей його механізму в господарському житті нашої держави дозволяє сформулювати наступні висновки та пропозиції:
Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після збігу домовленого строку певну суму грошей власникові векселя (векселедержателю). Як цінний папір вексель може вільно продаватися і купуватися на фондовому ринку, дисконтуватися, передаватися кому завгодно, нагромаджуватися у фінансових компаніях та у підприємствах.
Вексель є однією з найкращих форм безготівкових розрахунків, яка успішно усуває конфліктність взаємовідносин дебіторів і кредиторів, приваблює до себе своїми широкими можливостями обігу як розрахункового засобу, легкістю випуску, можливістю отримання емісійного прибутку і додаткових обігових засобів без залучення кредитних ресурсів та рядом інших особливостей.
Складання і видача векселя є надзвичайно серйозною фінансово-кредитною операцією, за якою стоїть відповідальність за своєчасність платежу. Адже несвоєчасність розрахунку у кінцевому підсумку загрожує втратою матеріальних цінностей і здатне довести боржника до банкрутства. Ще більшими втратами для неплатника стає втрата репутації чесного підприємця та інші морально-етичні наслідки.
Рівень застосування вексельних розрахунків в Україні не можна порівнювати з розмахом вексельного обігу в світовій практиці. Цьому заважає насамперед відсутність необхідних знань норм вексельного права і брак досвіду їх використання та відсутність високих морально-етичних норм в учасників господарського життя й недосконалість законодавства. Векселі в Україні мають наступні сфери застосування: для оплати поставленої в кредит продукції, виконаних робіт і наданих послуг; використання кредиту у податкових платежах до державного бюджету, в тому числі платежів з ПДВ за умов імпортування товарів на митну територію України, у зовнішньоекономічних операціях з давальницькою сировиною, сплаті митних зборів і акцизів, відстрочення платежів до Пенсійного фонду України, покриття заборгованості державних підприємств і закладів, що для своєї діяльності отримують дотації із державного бюджету.
В сучасних умовах вексель придатний для здійснення багатьох операцій, провідними з яких є: а) оплата товарів і послуг; б) надання короткострокових кредитів; в) повернення раніше отриманих позичок; г) оформлення боргових відносин між банками.
Україна приєдналася до всіх трьох Женевських вексельних конвенцій. Женевські вексельні конвенції 1930 р. набрали сили закону для України 06.01.2000 р. Вексельне право в нашій країні було розвинуте в Законі України від 05.04.2001 р. "Про обіг векселів в Україні". Отже, в Україні вже закладено законодавчі основи застосування векселів у розрахунках між постачальниками та покупцями.
Українське вексельне законодавство характеризується певними особливостями. До необґрунтовано допущених відмінностей у ньому можна віднести: положення про обмеження числа векселедієздатних осіб лише юридичними особами; положення про право підпису векселя в Україні лише керівником і головним бухгалтером юридичної особи; проведення векселями примусових взаємозаліків та інші обумовлено обмежені виписки простих векселів, в т.ч. і для сплати мита, податків, платежів до пенсійних фондів; право виписування векселів лише як оплату за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги; відсутність випуску векселів у електронній формі; заборона обігу іноземних векселів.
Дослідження показало, що для формування законодавчого забезпечення вексельного обігу в Україні вже зроблено багато, а саме: розроблено цілу низку національних актів, що створюють необхідне законодавче поле для функціонування векселя інструментом реалізації фінансово-господарських відносин; внормовано порядок випуску і обігу векселів, що наближає застосування простих і переказних векселів в Україні до вимог і правил Женевської системи вексельного права; створено нормативно-законодавчу базу забезпечення гарантій швидкого і реального виконання вексельних зобов'язань; прийнято Закон України «Про обіг векселів в Україні», який нормалізує правові відносини видачі та обігу векселів і виконання вексельних зобов'язань між суб'єктами господарювання впродовж усієї тривалості наданого кредиту.