Підвищення ефективності вексельного обігу в Україні (стр. 3 из 19)

Передача права за переказним векселем або гарантія платежу за векселем у разі неплатежу з боку платника (прийняття на себе відповідальності платежу в порядку регресу) оформлюється передавальним написом – індосаментом. Він повинен бути простим і нічим не обумовленим. Причому частковий індосамент не допускається. Індосамент учиняють на зворотному боці векселя або на додатковому листі (алонжі), якщо зворотний бік векселя повністю списаний. Алонж приєднується до векселя клейовим способом. При цьому індосамент, що розміщується першим на алонжі, повинен починатися на векселі і закінчуватися на алонжі, а печатку потрібно ставити на з'єднанні векселя і алонжа.

Тратта за своїм змістом наближається до інших видів платіжних наказів і документів. Але, на відміну від них, класичний переказний вексель має такі ознаки: по-перше, він є комерційним векселем, яким кредитор (трасант) доручає своєму дебіторові (трасату) сплатити певну суму в установлений строк певній особі (бенефіціарові); по-друге, він є документом, за яким на прохання трасанта оплату здійснює не векселедавець, а інша особа; по-третє, переказний вексель є наказом боржнику сплатити у зазначений термін вказану у ньому суму третій особі (ремітентові). Тобто переказним векселем переказується оплата.

Крім наведеної на рисунку 1.1 класифікації векселів існують ще декілька їх класифікацій. Наприклад, у А.В.Демківського [23] подано наступну класифікацію векселів: а) в залежності від передбачуваного використання суми векселя; б) в залежності від отриманого доходу; в) по відношенню до власності; г) гарантованості оплати; д) сфери дії векселя; е) строку платежу.

Загалом, економічні форми векселів дають таку зведену класифікацію векселів (табл. 1.1):

Таблиця 1.1

Зведена класифікація векселів за [23]

№ п\п	Класифікаційна ознака	Економічні форми векселів
1	Емітент	казначейські, приватні
2	Передбачуване використання век-сельної суми	товарні, фінансові, «дружні», «бронзові»
3	Спосіб отримання доходу за векселем	дисконтні, процентні
4	Суб'єкти, які здійснюють платіж	простий вексель, переказний
5	Порядок платежу	на пред'явника, строковий
6	Форми платежу	платіжні, забезпечувальні
7	Наявність застави	забезпечений, незабезпечений
8	Місце платежу	доміцильований, недоміцильований
9	Власність на вексель	власні векселі, отримані векселі
10	Можливість передавання векселя іншій особі	вексель, що індосується, вексель, що не індосується
11	Рівень гарантованості платежу	авальовані, неавальовані
12	Місце і межі функціонування векселів	міжнародні, національні, місцеві
13	Форма пред'явлення	паперові, безпаперові

Коротко зупинимось на характеристиці деяких видів векселів за цією класифікацією, про які не було сказано раніше. За економічною природою і в залежності від передбачуваного використання суми векселі розрізняють як товарні або комерційні та фінансові. Комерційний або товарний вексель - це гарантійне зобов'язання платника здійснити платіж у вказаній сумі і строк конкретному постачальникові за поставлену у кредит продукцію, товари, виконані роботи або надані послуги, що забезпечує повноту і своєчасність погашення дебіторської і кредиторської заборгованості. Випускаються товарні векселі, як правило, підприємствами і закладами, тому їх ще називають і корпоративними. Товарні векселі можуть бути знаряддям кредиту і розрахунковим засобом, багаторазово обслуговувати угоди купівлі-продажу, замінюючи в них грошові ресурси.

Класична схема розрахунків за допомогою комерційних векселів передбачає наступні дії учасників вексельного обігу (рис. 1.3).

1 - Поставка товару

2 - Акцептування векселя у банку покупця

3 - Передача акцептованого банком векселя продавцеві

4 - Дисконт векселя у банку продавця

5 - Надання продавцю позички під врахований вексель

6 - Пред'явлення векселя до оплати у банку покупця

7 - Одержання платежу

8 - Повернення погашеного векселя з відміткою про отримання

платежу

Рис. 1.3 Схема розрахунків за допомогою комерційних векселів

Фінансові векселі виникають як грошові зобов'язання, що не пов'язані з купівлею-продажем. Первісним джерелом виникнення фінансових векселів є оформлення фактичних угод щодо отримання грошової позички проти виписки вексельного боргового зобов'язання. Провідними фінансовими операціями, що обслуговуються фінансовими векселями є: позички, які видаються одним підприємством за рахунок тимчасово вільних коштів іншому підприємству; перерахування до бюджету податкових платежів; отримання бюджетного фінансування; оформлення простроченої кредиторської заборгованості; зобов'язання отримувача кредиту з метою його погашення.

Якщо фінансовий вексель видав банк, то його ще називають банківським. Банківський вексель - це короткострокове боргове зобов'язання, що надає його власникові право одержати вказану у векселі суму після збігу терміну платежу. Він засвідчує, що підприємство чи інший клієнт вніс до банку суму, яка вказана у векселі, а банк зобов'язується погасити його у зазначений строк. Доход векселедержателя при цьому складає належний відсоток, що матеріалізується у грошовому виразі шляхом визначення різниці між ціною номіналу і ціною продажу банківського векселя.

Сучасна практика емісії та обігу банківських векселів в Україні виробила наступну схему дій її учасників, показану на рис. 1.4. Надання вексельного кредиту у формі банківських векселів є високоприбутковою операцією, тому що на неї накладаються порівняно невеликі затрати з оформлення векселів і придбання бланків та створення відповідних обов'язкових резервів. Навіть з урахуванням невисокого рівня відсотків за вексельним крадитом (у 4-5 разів нижчі, ніж ставки звичайного грошового кредиту) банківські векселі здатні приносити прибуток у розмірі 200-300% річних [23].

Серед фінансових векселів виділяються векселі, основу яких складають не фінансування реальних кредитних угод, а тих комбінацій ділків, під які іншим законним способом отримати грошовий кредит неможливо.

1 – прийняття рішень про емісію векселів банком; 2 – визначення суми процентних ставок і строків погашення векселів; 3 - замовлення на видачу вексельних бланків; 4 - придбання бланків банківських векселів; 5 - укладання договору банку з клієнтами щодо купівлі-продажу векселя; 6 - переказування суми коштів для оплати векселя; 7 - оформляння банківського векселя; 8 - оплата державного мита за використання вексельних бланків; 9 - постачання продукції (надання послуг чи виконання робіт у кредит); 10 - індосування векселя постачальникові; 11 - надання кредиту постачальникові банком, який його обслуговує; 12 - нанесення заставного індосаменту на вексель і передача його банкові постачальника; 13 - погашення кредиту; 14 - зворотній індосамент і повернення векселя постачальникові; 15 - укладення договору про інкасове обслуговування векселя; 16 - нанесення на вексель інкасового індосаменту і передача векселя банкові постачальника; 17 - підписання Акту пред'явлення векселя до оплати з банком-емітентом; 18 - погашення векселя і відсотків за векселем, якщо вони передбачені умовами тексту; 19 - переказування коштів на рахунок постачальника в погашення векселя; 20 - повернення векселя з відміткою «погашено».

Рис. 1.4 Схема емісії та обігу банківських векселів

До таких відносяться «дружні» і «бронзові» векселі. “Дружній” вексель означає виписування боргового зобов'язання, за яким не стоїть ніяка реальна угода, немає ніякого фінансового зобов'язання, проте учасники складання дружнього векселя є реальними особами.

З дружніми векселями не можна ототожнювати “бронзові” векселі. До такого роду векселів відносяться векселі, видані на видуманих осіб, або ж на тих осіб, які позбавлені будь-яких коштів, і погодилися за невелику винагороду акцептувати векселі. У подібних операціях переслідується корислива мета - отримати зручний і дешевий кредит. Практиці відомий такий різновид, як зустрічні векселі. До них відносять дружні і бронзові векселі, у яких дві юридичні сторони або виступають поперемінно векселедавцем (платником) або векселедержателем (набувачем). Зустрічні векселі, як і дружні та бронзові, видаються без належних законних підстав, не мають майнового чи грошового забезпечення, тому належать до фіктивних векселів.

Відносно новою формою стали казначейські векселі. Започатковані урядом США у 1929 році, нині вони стали найпопулярнішими зобов'язаннями Міністерства фінансів цієї країни. За казначейськими векселями руху матеріальних цінностей немає. Це уряд для поповнення бюджетних грошових коштів на певний час виписує свої боргові зобов'язання і продає їх юридичним і фізичним особам, за що сплачує певні кошти у вигляді дисконту (зниження) ціни казначейських зобов'язань.

В залежності від форми отримуваного доходу векселі розрізняють як дисконтні і процентні. Відсоткові векселі - це векселі зі строком платежу за пред'явленням і в стільки-то часу від пред'явлення, що передбачають відсоткові застереження про нарахування відсотків на номінальну суму векселя у розмірі, обумовленому сторонами вексельної угоди. Розмір відсотків має обов'язково вказуватися у тексті векселя, тому що ненаписання числа відсотків означає їх врахування у вексельній сумі.