Крім того, платниками податку на додану вартість, в обліку яких на день вилучення з реєстрації (анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість) числяться товарні залишки, незамортизовані основні фонди чи інші активи, стосовно яких суми податку на додану вартість були внесені до складу податкового кредиту в попередніх чи поточному звітних періодах, зобов’язані зменшити суму податкового кредиту на суму податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) при їх придбанні, у розмірі, який відповідає частці таких недовикористаних в оподатковуваних операціях у попередніх звітних періодах товарних залишків шляхам відображення у податковій декларації з податку на додану вартість (з поданням розрахунку коригування).
Зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість здійснюється за наслідкоми звітного періоду, в якому відбувається вилучення з реєстрації, з відповідним збільшенням валових витрат на суму таких податкових зобов’язань.
Якщо зо наслідками діяльності як платника податку на додану вартість (до моменту анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість) платником було задекларовано суму бюджетного (експортного) відшкодування або було задекларовано суму податку на додану вартість до сплати в бюджет, такий платник і після анулювання Свідоцтва має право на отримання такого відшкодування, рівно як і зобов’язаний сплатити належну бюджету суму податку, протягом строків, встановлених законодавством для відшкодування або сплати податку.
У разі переходу платників єдиного податку на загальну систему оподаткування їм необхідно зареєструватися платником податку на додану вартість, якщо такий суб’єкт підприємницької діяльності підпадає під визначення платника податку на додану вартість.
Платниками єдиного податку, в тому числі й тим, які одночасно є платниками податку на додану вартість, дозволено застосовувати квартальний податковий період подання звітності, у тому числі податку на додану вартість. Отже, навіть у разі, коли обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів громадян, платник податку на додану вартість, який сплачує єдиний податок, має право подавати декларацію з податку на додану вартість не щомісячну, а щоквартальну.
Якщо платника податку на додану вартість, що сплачує єдиний податок, обсяги продажу товарів (робіт, послуг), які є об’єктом оподаткування , починаючи з податкового періоду, в якому таку особу зареєстровано як платника податку на додану вартість, не перевищує 3600 неоподатковуваних мінімумів громадян, такі платники не можуть отримати бюджетне (експортне) відшкодування (у цьому випадку зазначена різниця між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом зараховується в рахунак зменшення податкових зобов’язань наступних звітних періодів до моменту досягнення граничного розміру).
Сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету платникові, не може бути зарахована в рахунок сплати єдиного податку, оскільки сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які зараховуються до державного бюджету, а сума єдиного податку зараховується до Державного бюджету лише частково – у розмірі 20 відсотків суми єдиного податку. Решта єдиного податку розподіляється між місцевим бюджетом, Пенсійним фондом, Фондом соціального страхування та Державним фондом сприяння зайнятості населення.
Сума податку на додану вартість за бажанням платника може бути повернуто на його рахунок у банку, потім платник самостійно за рахунок цих коштів може сплатити єдиний податок.
Суб’єкт підприємницької діяльності – платник податку на додану вартість, який купує товари від платника єдиного податку, який не є платником податку на додану вартість, по таких товарах (роботах, послугах) не має права на податковий кредит, самостійне виділення суми податку на додану вартість та зарахування її до податкового кредиту не допускається [23].
Як свідчать систематичні дані, чисельність фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які працюють на умовах спрощеної системи оподаткування, постійно збільшується, причому не за рахунок збільшення самої чисельності підприємців, а за рахунок переходу їх із загальної системи оподаткування на спрощену.
Як бачимо однією з причин переходу на спрощену систему оподаткування приватними підприємцями є ведення ними спрощеного податкового обліку, що дає змогу значно зменшити кількість помилок, які допускають приватні підприємці.
Розділ 2. Аналіз діючого механізму оподаткувння громадян – суб’єктів підприємницької діяльності по єдиному податку (на матеріалах ДПІ Шевченківського району м. Києва)
Важливу роль у формуванні бюджету відіграють надходження податків, які сплачують приватні підприємці.
Розглянувши теоретичні аспекти спрощеного оподаткування громадян – суб’єктів підприємницької діяльності (умови оподаткування, строки подання звітності, ставки податків тощо) проаналізуємо роботу з приватними підприємцями в податковій інспекції Шевченківського району (кількість платників, ставки податків, фактичні надходження податків їх динаміка).
Станом на 01.12.2000 року в державній податковій інспекції Шевченківського району було зареєстровано 2208 приватних підприємців, з них новостворених – 343. Фактично сплачує податки – 1510. Мають пільги 50, не приступили до господарської діяльності – 82, не мають об’єкту оподаткування – 11, подали заяву на закриття – 212.
Станом на 01.12.2001 року зареєстровано – 2373 суб’єктів підприємницької діяльності, з них новостворені – 552. Кількість платників, що фактично сплачують податки – 1480, мають пільги – 37, не приступили до господарської діяльності – 159, не мають об’єкту оподаткування – 14, подали заяву на закриття – 131.
Отже, бачимо, що в 2001 р. приватних підприємців зареєструвалося на 60 % більше ніж в 2000 р. Хоча кількість платників податків, які подали заяву на закриття і які мають пільги значно зменшилась, кількість платників які сплачують податки в 2001р. зменшилась на 2 % в порівняні з 2000 р.
Згідно розпорядження Київської міської ради від 01.08.2001 р. № 1625 “Про утворення районих у місті Києві державних адміністрацій” відбулося об’єднанння районів, що призвело до значного збільшення кількості громадян – суб’єктів підприємницької діяльності.
Станом на 01.03.2002 року в державній податковій інспекції Шевченківського району зареєстровано 7778 громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі з інших районів – 3493, в тому числі адвокатів і нотаріусів – 201, взято на облік з початку року – 429, подало заяву на закриття – 107, перейшли до інших державних податкових інспекцій – 7 приватних підприємців. Тобто, після злиття районів кількість платників податків у ДПІ ШЕвченківського району в порівняні з 2001 роком зросла в три раза.
Проаналізуємо кількість приватних підприємців, які зареєстровані в ДПІ Шевченківського району, як платники єдиного податку.
В ДПІ Шевченківського району станом на 01.12.99 р. було зареєстровано 126 приватних підприємці, які отримали свідоцтво про сплату єдиного податку. З ними перебувало у трудових відносинах – 52 допомагаючих. До бюджету від сплати єдиного податку надійшло – 148,6 тис. грн. (середньомісячні надходження складають 12,38 тис. грн.).
Станом на 01.12.00 р. свідоцтво отримало 615 приватних підприємці, які уклали трудові угоди з 482 громадянами. В порівняні з 1999 роком в 2000 році на спрощену систему оподаткування перейшло в 4,5 рази більше приватних підприємців. Надходження до бюджету становили – 927,8 тис. грн. (середньомісячні надходження складають 77,32 тис. грн.). Кількість платників єдиного податку в 2000 р. зросла в порівнянні з 1999 р. майже в п’ять разів, а надходження в шість разів.
На 01.12.2001 рік на спрощену систему оподаткування перейшло вже 1307 приватних підприємці, в трудових відносинах з ними перебувало – 1119 чоловік. До бюджету надійшло – 2912,8 тис. грн., а 02.02.2002 р. – 1894 приватних підприємці, а сплачено було – 303,6 тис. грн. Кількість платників єдиного податку в порівнянні з 2000 р. зросла в два рази, надходження податку в три рази.
Середньорічні надходження прибуткового податку від приватних підприємців, які працюють не за спрощеною системою оподаткування становлять приблизно 2,1 тис. грн., а середньорічні надходження єдиного податку приблизно 2,5 тис. грн. незважаючи на те, що кількість платників єдиного податку менша майже в п’ять разів.
Ці дані свідчать про те, що спрощена система оподаткування є привабливою для платників податків і дає можливість мобілізувати значні надходження до бюджету.
Таблиця 2.1.
Шевченківського району м.Києва, як платники єдиного податку
за 1999 –2002 рр.
| 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 (січень, лютий) | |
| Кількість підприємців | 126 | 615 | 1307 | 1894 |
| Кількість допомагаючих | 52 | 482 | 1119 | 1140 |
| Кількість патентів | 126 | 615 | 1307 | 1894 |
| Сума сплаченого податку (тис. грн.) | 148,6 | 927,8 | 2912,8 | 303,6 |
Найбільш приватних підприємців, які сплачують єниний податок зареєстровано за такими видами діяльноств (станом на 01.03.2002 р.):