Фондова біржа набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації ДКЦПФР. Підставою для діяльності фондової біржі є Свідоцтво про реєстрацію. Засновниками біржі можуть бути не менше 20 торговців цінними паперами. Частка статутного фонду, що належить одному акціонеру, не має перевищувати 5 %.
Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом — зборами акціонерів. У статуті фондової біржі визначається:
• найменування і місцезнаходження фондової біржі;
• найменування і місцезнаходження засновників;
• розмір статутного фонду;
• права та обов'язки членів фондової біржі;
• організаційна структура фондової біржі;
• компетенція і порядок створення керівних органів фондової біржі;
• порядок і умови відвідування фондової біржі;
• порядок і умови застосування санкцій, встановлених фондовою біржею;
• порядок припинення діяльності фондової біржі.
Правила ФБ передбачають:
• види угод, що укладаються на фондовій біржі;
• порядок торгівлі на фондовій біржі;
• умови допуску цінних паперів на фондову біржу;
• умови і порядок передплати на ЦП, що котируються на ФБ;
• порядок формування цін біржового курсу та їх публікації;
• обов'язки членів біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їх діяльності;
• види послуг, що надаються фондовій біржі, і розмір плати за них;
• правила ведення розрахунків на фондовій біржі та інші
положення.
Функції, які виконує фондова біржа впливають на різні сфери життя країни, основними з них є такі:
в економічній сфері:
• прискорення обігу надлишкового капіталу у вигляді цінних паперів, його акумуляцію для інвестицій у виробничу та соціальну сфери;
• переміщення капіталу з однієї галузі в інші — найефективніші чи соціальне значущі;
• акумуляція вільних коштів населення, тимчасове вилучення їх з обігу, що стримує інфляційні процеси, сприяє стабілізації державного бюджету, уможливлює залучення коштів приватних осіб для інвестицій;
• регулювання обігу цінних паперів котируванням, зміною курсу, ринкової вартості;
• відтворення дійсної вартості основних виробничих фондів, рентабельності того чи іншого підприємства;
у фінансовій сфері:
• організація біржових зборів для проведення гласних публічних торгів;
• визначення ринкової ціни цінних паперів, що котируються на біржі;
• гарантування виконання умов біржових угод, розробка системи розрахунків за укладеними на біржі угодами;
• здійснення біржового арбітражу, розв'язання спірних питань, що виникають по біржових угодах у процесі біржових торгів;
• забезпечення учасників ринку оперативною та аналітичною інформацією про стан та тенденції розвитку фондового ринку;
у політичній сфері:
• сприяння укріпленню економічної самостійності, яка є головною опорою незалежності держави.
• сприяння розвитку ринкової економічної системи, як основи демократичного суспільства.
• прискорення інтеграційних процесів входження України до світового співтовариства;
• вихід через фондову біржу національного капіталу на світовий ринок з допомогою розповсюдження серед іноземних інвесторів акцій та інших цінних паперів українських підприємств, а відтак - інвестування іноземного капіталу (через цінні папери) в економіку України;
у соціальній сфері:
•акумуляція капіталу, у тому числі й вільних коштів населення, для інвестування як у виробничу, так і в соціальну сферу та підвищення добробуту населення;
•створення нових робочих місць завдяки переміщенню капіталу та інвестуванню.
у морально-психологічній сфері:
•формування в населення ринкової психології, нового економічного мислення та поведінки;
•створення в суспільстві відповідної морально-психологічної атмосфери, формування довіри до цінних паперів та до операцій з ними;
•запобігання виникненню на ринку цінних паперів зловживань, шахрайства, кримінального середовища.
Цінні папери, їх види та характеристика
Об'єктом ринку цінних паперів є цінні папери різних видів. Цінні папери — це ще й інструмент залучення коштів, об'єкт вкладання фінансових ресурсів. Обіг цінних паперів — сфера таких видів діяльності, як брокерська, депозитарна, реєстраторська, трастова, клірингова і консультаційна.
Цінні папери як об'єкт цивільних прав мають вільний характер переходу від одного власника до іншого у порядку універсального правонаступництва і не обмежені в обігу. Вони можуть бути документарні та бездокументарні. Цінні папери виступають як економічна і юридична категорії. Вони поділяються на два великих класи — основні і похідні.
Основні цінні папери - це цінні папери, в основі яких лежать майнові права на будь-який актив (зазвичай на товар, гроші, капітал, майно, різного роду ресурси та ін.).
Похідні цінні папери - це бездокументарні форми вираження майнового права (зобов'язання), яке виникає у зв'язку зі зміною ціни базового активу, тобто активу, який становить основу даного цінного папера.
Як базові активи можуть розглядатися товари (зерно, м'ясо, нафта, золото і т. ін.), основні цінні папери (акції й облігації). До похідних цінних паперів належать ф'ючерсні контракти (товарні, валютні, відсоткові, індексні тощо) і опціони, які мають вільний обіг.
Класифікація цінних паперів -- це поділ їх на види за певними ознаками. Під видом цінних паперів слід розуміти сукупність, для якої всі суттєві ознаки є спільними, однаковими. Класифікація видів цінних паперів — це поділ видів цінних паперів на підвиди, які, у свою чергу, можуть поділятися на дрібніші підвиди. Наприклад, облігації — один із видів цінних паперів. Облігація може бути купонною і безкупонною. Безкупонна облігація може бути виграшною та дисконтною.
За основними характеристиками (ознаками) цінні папери можна класифікувати таким чином (табл. 2). До кожної групи цінних паперів входять їхні підвиди. Цей поділ зумовлений особливостями ринку цінних паперів та законодавства тієї чи іншої країни.
Таблиця 2
Класифікація цінних паперів
| Класифікаційна ознака | Види цінних паперів |
| Термін існування | Строкові - цінні папери, які мають встановлений термін існування (довго-, середньо- та короткострокові). Безстрокові - цінні папери, які існують вічно |
| Походження | Первинні - цінні папери, засновані на активах, до числа яких не входять самі цінні папери (акції, облігації, векселі, заставні та ін.).Вторинні — цінні папери, які випускаються на основі первинних цінних паперів; це — цінні папери на самі цінні папери (варанти на цінні папери, депозитарні розписки та ін.) |
| Форми існування | Паперові (документарні). Безпаперові (бездокументарні) |
| Національна приналежність | Вітчизняні. Іноземні |
| Тип використання | Інвестиційні (капітальні) - цінні папери, які є об'єктом вкладання капіталу (акції, облігації, ф'ючерсні контракти та ін.).Неінвестиційні — цінні папери, які обслуговують грошові розрахунки на товарних чи інших ринках (векселі, чеки, коносаменти) |
| Порядок вкладення | На пред'явника - цінні папери, які не фіксують імені їхнього власника; їх обіг здійснюється шляхом простої передачі від однієї особи до іншої. Іменні - цінні папери, які містять ім’я їхнього власника і, крім цього, реєструються в спеціальному реєстрі. Ордерні — іменні цінні папери, які передаються іншій особі шляхом здійснення на них передатного напису (індосаменту) |
| Форма випуску | Емісійні - цінні папери, які випускаються великими серіями, у великій кількості, і в межах кожної серії всі цінні папери є абсолютно ідентичними (акції та облігації). Неемісійні - цінні папери, які випускають поштучно чи невеликими серіями |
| Характер обігу | Ринкові, чи вільного обігу. Неринкові (обіг цінних паперів може бути обмежений, цінні папери неможливо продати нікому, окрім емітента, і через обумовлений термін) |
| Рівень ризику | Безризикові та малоризикові. Ризикові |
| Наявність доходу | Дохідні. Бездохідні |
| Форма вкладення | Боргові- цінні папери, які звичайно мають фіксовану відсоткову ставку, які є зобов 'язанням сплатити суму боргу на визначену дату у майбутньому (облігації, банківські сертифікати, векселі та ін.). Пайові - цінні папери, які надають право власності на відповідні активи (акції, варанти, коносаменти та ін.) |
| Економічна суть | Акції. Облігації. Векселі та інші цінні папери |
Цінні папери можна класифікувати також за такими ознаками:
1) за емітентами (державні, приватні та змішані);
2) за ступенем захисту (висококласні та низькокласні);
3) за обсягом наданих прав (з правом власності, з правом управління та з правом кредитування);
4) за територією обігу (муніципальні, державні, іноземні);
5) за формою отримання доходу (з постійним доходом та з точковим доходом);
6) за можливістю обміну (конвертовані та неконвертовані).
Відповідно до індивідуальних характеристик виділяють:
1) цінні папери, звільнені від реєстрації в державному органі, що регулює ринок цінних паперів (як правило, це державні цінні папери);