2) цінні папери високої якості, тобто випущені та гарантовані урядом або такі, що відповідають найвищим рейтинговим рівням;
3) цінні папери, вільні від ризику (в Україні — це цінні папери, випущені державними установами, наприклад Міністерством фінансів);
4) цінні папери, що містяться в лістингу, тобто допущені до обігу на фондовій біржі;
5) цінні папери, доходи за якими звільнені від оподаткування;
6) цінні папери без зазначеної номінальної вартості;
7) іменні цінні папери та цінні папери на пред 'явника.
Залежно від мети їхнього випуску цінні папери поділяються на фондові та комерційні. Перші призначено для формування капіталу (акції, облігації та ін.), другі — для опосередкування товарних відносин (векселі, акредитиви та ін.). Таке групування наближається до розмежування цінних паперів за сферою обігу (на фондовому; на грошовому ринках). Як правило, фондові цінні папери безстрокові або діють понад рік, а комерційні переважно короткострокові. Усі комерційні цінні папери є борговими. Вони випускаються недержавними емітентами і без спеціального забезпечення (застави).
Отже, основними видами цінних паперів є:
·акція;
·облігація;
·вексель;
·чек;
·ощадна книжка на пред'явника;
·депозитний сертифікат;
·опціон;
·ф 'ючерс;
·коносамент.
Функції і роль цінних паперів в економіці
Цінні папери виконують низку функцій у системі суспільного відтворення. По-перше, вони є його регулятором. Відбиваючи чинність закону вартості і динаміки норми прибутку в різних галузях виробництва, цінні папери забезпечують приплив капіталу в одні галузі і відплив капіталу з інших. Цінні папери надійних, перспективних, дохідних галузей, як правило, мають попит, чого не можна сказати про цінні папери нерентабельних галузей. По-друге, цінні папери є знаряддям мобілізації коштів інвесторів. У розвинених промислових країнах в умовах рівноважної економіки значна частина вільного капіталу вкладається безпосередньо в купівлю цінних паперів.
Цінні папери виконують також яскраво виражену інформаційну функцію: свідчать про стан економіки. На ринку цінних паперів, перш за все на фондових біржах, формуються курси цінних паперів. Ці курси — барометр будь-яких змін в економічному та політичному житті країни.
Стабільне зниження біржових курсів тих або інших цінних паперів, а також просто масове падіння курсів є ознакою погіршення економічної кон'юнктури. І навпаки, стабільні курси або їхнє підвищення, як правило, свідчать про нормальний економічний стан країни. Через цінні папери реалізується також можливість контролю над економікою й економічними процесами як у межах макро-, так і мікроекономіки. Цінні папери є сполучною ланкою між суспільними, політичними, державними інститутами (надбудовою), з одного боку, і сукупністю економічних відносин і зв'язків у суспільстві (базисом), з другого. Наприклад, суспільно значимі явища і події в надбудові впливають на курси цінних паперів (у першу чергу — біржові), а ті вже, у свою чергу, — на функціонування економіки.
Цінні папери є гнучким інструментом інвестування вільних коштів юридичних та фізичних осіб. Розміщення цінних паперів — ефективний спосіб мобілізації ресурсів для розвитку виробництва і задоволення інших суспільних потреб. Цінні папери активно беруть участь в обслуговуванні товарного та грошового обігу.
За допомогою цінних паперів здійснюється переміщення капіталу інвесторів до виробників, визначення ефективності використання фінансових активів в окремих секторах економіки, переміщення капіталу з однієї галузі в іншу.
Біржова торгівля товарами - механізм досить давній, що прийшов на зміну первісним формам продажу товарів великими партіями — караванній та ярмарковій торгівлі.
Історія розвитку біржової торгівлі налічує близько п'яти століть, хоча деякі спеціалісти, що досліджують питання фондового ринку вважають, що прообрази біржової форми торгівлі були започатковані ще в Стародавній Греції та Римі, де законодавче встановлювались дати загальних зібрань торгівців — „коллегіа меркаторум", а також в Японії в І столітті до н. е.
На території України фондові біржі почали діяти значно пізніше, ніж у Росії.Спочатку біржі відкрились в Києві (1869), Харкові (1876), Миколаєві (1885) та ін.
В сучасному світі функціонує більше ніж 200 фондових бірж.
Біржова торгівля цінними паперами є однією з форм організованого ринку, що діє за визначеними правилами. На біржових торгах здійснюється організоване укладання цивільно-правових угод, які приводять до зміни права власності на цінні папери особами, що мають виключне право на укладання таких угод. Характерними рисами біржової торгівлі є визначеність місця і часу, підпорядкованість встановленим правилам біржової торгівлі, концентрація попиту і пропозиції, публічність, гласність, урегульованість з боку держави і громадськості.
Фондова біржа є організаційно оформленим, постійно діючим ринком, на якому створюються сприятливі умови для вільної купівлі-продажу цінних паперів за ринковими цінами на регулярній та впорядкованій основі.
На фондових біржах здійснюється переважно торгівля акціями, торгівля похідними цінними паперами зосереджується на спеціалізованих біржах із торгівлі ф'ючерсними та опціонними контрактами. Торгівля облігаціями на фондових біржах порівняно невелика за обсягами, оскільки переважна більшість облігацій перебуває в обігу на позабіржовому ринку.