На базі заявок учасників торгів, допущених до них, складається аналітична інформація, яка характеризує пропозиції щодо придбання облігацій та можливі варіанти встановлення ціни відсікання під час їх продажу, тобто ціни, нижче від якої заявки учасників торгів не задовольняються. Аналітична інформація подається за наведеною нижче формою (рис. 6.3).
Аналітична інформація, а також дані про попередні торги, обсяги погашення облігацій та інші показники надаються уповноваженим особам Міністерства фінансів України. Уповноваженими особами Національного банку України можуть бути подані письмові пропозиції щодо обсягів залучення коштів та встановлення ціни відсікання виходячи з:
загального обсягу розміщення облігацій;
розрахункової дохідності облігацій;
установленої облікової ставки Національного банку України;
курсу національної грошової одиниці стосовно іноземної;
рівня ставок за депозитами комерційних банків та процент
них ставок на кредитному ринку та інших даних.
Рис. 6.3. Аналітична інформація, що характеризує можливі варіанти встановлення ціни відсікання у разі продажу облігацій
За формування аналітичних даних розрахункова ставка дохідності облігацій купонної форми випуску визначається за формулою:
Кобіг
де Д — дохідність купонної облігації, визначена у процентах у розрахунку на рік,
Цном — номінальна ціна, або ціна, за якою буде погашена облігація,
Цкуп — розмір купонної виплати,
п — кількість купонних виплат,
Цпридб — ціна придбання облігації,
Кобіг — кількість днів у обігу,
365 — кількість днів у календарному році (базовий рік).
Дохідність дисконтних облігацій розраховується за такою формулою:
З використанням аналітичної інформації остаточне рішення щодо визначення ціни відсікання приймається Міністерством фінансів України, яке фактично виконує обов'язки емітента облігацій.
Згідно з Положенням Національного банку від 3 серпня 1998 р., погодженим з Міністерством фінансів, аукціон з розміщення облігацій внутрішньої державної позики може проводитися за попередніми та остаточними заявками й умовами. На основі попередніх заявок, що надаються комерційними банками до Національного банку як від свого імені, так і від імені клієнтів, Міністерство фінансів визначає попередню ціну продажу облігацій, нижче якої він не буде задовольняти заявки. Комерційні банки на підставі інформації про попередню ціну уточнюють свої конкурентні і неконкурентні заявки і надсилають до Національного банку остаточні заявки. У цих заявках банки можуть збільшувати ціни на придбання облігацій та обсяг їх купівлі порівняно з попередніми заявками. Якщо остаточні заявки від комерційних банків у заздалегідь визначений час не надійшли до НБУ, попередні заявки набувають сили остаточних. Міністерство фінансів на основі остаточних заявок визначає остаточну ціну відсікання щодо продажу облігацій.
Ухвалюючи рішення про ціну відсікання, Міністерство фінансів надає Національному банку:
глобальний сертифікат, яким визначається загальний обсяг
випуску облігацій;
доручення Національному банку України на задоволення заявок щодо придбання облігацій, де вказується ціна відсікання та середньозважена ціна торгів, за якою задовольняються неконкурентні
пропозиції.
Глобальний сертифікат складається у двох примірниках, один з яких залишається на зберіганні у Міністерстві фінансів України.
За дорученням Міністерства фінансів України НБУ формує зведену відомість розподілу облігацій за їхніми власниками — учасниками торгів, які відповідно до заявок, що подані, і встановленої ціни відсікання придбали облігації на торгах.
Заявки, що не відповідають ціновим умовам торгів, відсікаються і не задовольняються.
Розміщення облігацій здійснюється за такими правилами.
Конкурентні заявки є пріоритетними і задовольняються у першу чергу.
Неконкурентні заявки задовольняються за середньозваженими
цінами, які розраховуються на підставі поданих конкурентних заявок.
У разі обмеження обсягу розміщення облігацій:
— неконкурентні заявки можуть задовольнятися не у повному
обсязі, а пропорційно їхнім обсягам у межах залишку від задоволення конкурентних заявок;
неконкурентні заявки не беруть участі в аукціоні, якщо конкурентними заявками задовольняються у повному обсязі пропозиції
щодо розміщення облігацій;
конкурентні заявки, якщо їх за обсягами та встановленою ці
ною відсікання задовольнити неможливо, задовольняються не в повному обсязі, а пропорційно в межах залишку від задоволення конкурентних заявок за цінами, які вищі за визначену Міністерством
фінансів ціну відсікання. У цьому разі неконкурентні заявки не беруть участі в аукціоні;
неконкурентні заявки, що надійшли до Національного банку
України раніше, є пріоритетними відносно інших заявок під час
проведення продажу облігацій за фіксованими цінами.
4. У разі перевищення попиту над пропозицією (при встановленні обсягу продажу) неконкурентні заявки задовольняються не в повному обсязі, а пропорційно їхнім обсягам у межах залишку від задоволення конкурентних заявок.
На підставі зведеної відомості розподілу облігацій за учасниками торгів і даних депозитарного обліку на клірингових засадах формуються дані щодо результатів проведення торгів.
Кліринг проводиться з урахуванням взаємних грошових зобов'язань між учасниками торгів за придбані облігації, з одного боку, та Міністерством фінансів України, з іншого, при сплаті доходу або погашенні облігацій за умови, що строки проведення платежів збігаються.
Національний банк України надсилає учасникам аукціонів офіційне повідомлення про результати аукціонів. Це повідомлення містить розрахунок взаємних зобов'язань за аукціонами з розміщення облігацій та дані про обсяги сплат, що здійснюються за рахунок державного бюджету.
Для здійснення контролю за розрахунками з державним бюджетом ОПЕРУ Національного банку України подається:
доручення Міністерства фінансів України на задоволення заявок із придбання облігацій;
глобальний сертифікат;
зведена відомість розподілу облігацій за учасниками торгів;
клірингова відомість переказування коштів від учасників ринку, які придбали облігації.
Одночасно засобами телекомунікаційного зв'язку Головному управлінню державного казначейства України подається клірингова відомість, що характеризує загальні обсяги платежів від учасників торгів та за рахунок коштів державного бюджету при погашенні або сплаті доходу за облігаціями.
Отже, під час розміщення облігацій застосовуються різні схеми:
— аукціон з обмеженим або необмеженим обсягами продажу;
аукціон за попередніми та остаточними заявками й умовами;
розміщення державних боргових зобов'язань за фіксованими
цінами.
Використання цих схем спрямовано передусім на збільшення обсягів залучення коштів для фінансування потреб державного бюджету з урахуванням ситуації, що складається на ринку облігацій та на інших сегментах фінансового ринку.
Реалізуючи функції платіжного агента за облігаціями, Національний банк здійснює контроль за надходженням коштів від учасників торгів та організує переказування коштів до прибуткової частини державного бюджету.
Строки та порядок переказування коштів визначені у повідомленні про проведення торгів, а обсяги коштів — у кліринговій відомості, яка подається учасникам торгів. Відповідно до цих даних учасники торгів повинні переказати кошти у обсязі задоволених заявок на відповідний рахунок в ОПЕРУ Національного банку України.
До кінця наступного робочого дня після проведення торгів ОПЕРУ Національного банку України надсилається повідомлення про склад неплатників за облігаціями. На підставі цих даних до неплатників застосовуються штрафні санкції.
В обсязі коштів, що надійшли від учасників торгів, Національний банк України здійснює:
переказування коштів до дохідної частини державного бюджету України у день їх надходження від власників облігацій;
зарахування на рахунки власників у депозитарії Національно
го банку України відповідної кількості облігацій, придбаних учасниками торгів та їхніми клієнтами.
Після погашення облігацій чергового випуску заповнюються реквізити відповідного глобального сертифіката у частині, що характеризує обсяги погашення, цінові умови продажу облігацій та обсяги коштів, залучених до державного бюджету. Погашені глобальні сертифікати зберігаються довічно.
Отже, механізм проведення торгів облігаціями заснований на чіткому розмежуванні повноважень Міністерства фінансів України та Національного банку як його генерального агента: Національний банк організовує торги облігаціями та грошові розрахунки за їхніми результатами, а Міністерство фінансів визначає цінові умови придбання державних боргових зобов'язань. Зауважимо, що механізм торгів будується тільки на договірних засадах, що забезпечує добровільність придбання облігацій та рівність доступу на ринок його учасників.
Для обслуговування обігу облігацій необхідна відповідна інфраструктура — депозитарна мережа, яка забезпечує облік та перереєстрацію прав власності за цінними паперами. Зважаючи на це, Національний банк України створив спеціалізований електронний
депозитарій, що є центральною ланкою дворівневої системи обліку державних боргових зобов'язань та здійснення розрахунків за ними. Депозитарії комерційних банків у цій системі посідають нижчий рівень і реалізують функції зберігання облігацій.