- при обслуговуванні електроприводу персонал повинен працювати в діелектричних рукавицях;
- глибиннонасосна установка перед пуском в експлуатацію повинна бути заземлена. В якості заземлювача електрообладнання повинен бути використаний кондуктор свердловини. При цьому кондуктор повинен бути зв’язаний з рамою верстата двома заземленими провідниками ( переріз кожного 50 мм2 ), які повинні бути в різних точках кондуктора і рами, які доступні для огляду. Заземлюючим провідником може бути кругла, кутова і іншого профілю сталь, крім канату.
Для захисту від поранення електричним струмом при обслуговуванні верстата-качалки застосовують ізолюючі підставки.
3.2 Промсанітарія
На здоров’я людини впливають метрологічні умови виробничого середовища, які складаються з температури навколишнього повітря, його вологості, швидкості руху і випромінювання від нагрітих предметів.
Негативні метрологічні умови приводять до погіршення умов праці, знижують виробництво, збільшують захворюваність. Тому оператори по обслуговуванню глибиннонасосних свердловин повинні мати засоби індивідуального захисту : спецодяг, спецвзуття, засоби захисту органів зору та дихання.
Спецодяг видається для захисту від професійних пошкоджень при роботах з негативними температурними умовами праці. Він повинен відповідати наступним вимогам :
- надавати відповідний захист від шкідливостей, для яких він призначений;
- забезпечувати гігієну і нормальний повітряний теплообмін між зовнішнім середовищем і тілом людини;
- бути зручним для надівання, носіння і роботи в ньому.
Персонал, який обслуговує рухомі механізми, повинен носити спецодяг в застебненому вигляді, а жінки повинні збирати волосся під берет чи косинку. Забороняється носити хустини з висячими кінцями.
Для захисту органів зору є окуляри, які призначені для захисту очей від твердих механічних частин. На промислах, де є нафтогазові прояви і можливе отруєння, передбачені протигази і распіратори.
Для профілактики професійних захворювань велике значення має обов’язковий попередній і періодичний огляд робітників. Існує список виробництв і професій, робітники яких, повинні пройти медичний огляд при працевлаштуванні і періодично проходити медичне обстеження.
На всіх підприємствах нафтової і газової промисловості є медпункти, які мають всі необхідні медикаменти і перев’язочні засоби для надання першої медичної допомоги при нещасних випадках.
Тому аптечку повинен мати оператор по обслуговуванню верстатів-качалок.
3.3 Протипожежний захист
Нафта і вуглеводневий газ – вибухонебезпечні і легкозаймисті речовини. Вибух або пожежа можуть виникнути при повних відношеннях горючого і повітря, появі джерела загорання. Вибух можливий і при скупченні газу в певних частинах приміщення. Більшість нафтових газів важчі за повітря, внаслідок чого вони стеляться по землі, заповнюючи заглиблення. Можливими причинами загорання можуть бути : відкритий вогонь, сильне нагрівання, удар, тертя.
До протипожежних заходів відносяться заземлення металічних частин, захист блискавковідводами, своєчасне видалення і охолодження парафінистих речовин. Біля свердловини і інших об’єктів повинен бути протипожежний інвентар для гасіння пожежі, скрині з піском, лопати, лом, сокири, вогнегасники пінні і вуглекислі. Виробнича територія і робочі місця повинні підтримуватися у чистоті. Розлиту нафту і нафтопродукти необхідно збирати, а забруднену площадку – зачищати. Курити дозволяється в спеціально відведених місцях. Газонебезпечні і вогневі роботи можуть виконуватися тільки по наряду ( типу робіт ) спеціально підготовленими робітниками під керівництвом інженерно-технічного працівника, призначеного начальником або головним інженером підприємства.
Боротьба з пожежами і заходи по їх попередженню можуть бути ефективними тільки в тому випадку, коли протипожежні правила засвоєні і виконуються персоналом підприємства. Задачею інженерно-технічних працівників підприємства є те, щоб при проектуванні установок, розміщенні обладнання, організації технологічного процесу виконувалися діючі правила пожежної безпеки, запроваджуючи заходи для захисту від вогню.
З метою залучення робітників, інженерно-технічних працівників до участі в проведенні пожежно-профілактичних заходів і до активної боротьби з пожежами на підприємствах створюються пожежно-технічні комісії.
4 Охорона довкілля
Завданням законодавства про охорону навколишнього середовища є встановлення відносин в області охорони, використання та відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідація негативного впливу господарської діяльності та довкілля.
Кожен громадянин України має право на :
- безпечне для його життя і здоров’я навколишнє природне середовище;
- отримання екологічної освіти;
- участь у роботі громадських екологічних формувань.
Державний контроль у сфері охорони довкілля здійснюють ради депутатів, міністерства охорони навколишнього природного середовища. Нагляд за дотриманням вимог законодавства здійснює генеральний прокурор України. Закон регулює також використання природних ресурсів. Для фінансування заходів з охорони довкілля створено державний і регіональний фонди охорони навколишнього природного середовища за рахунок :
- штрафів за забруднення довкілля;
- штрафів за порушення норми і правил охорони навколишнього природного середовища;
- добровільних внесків підприємств та громадян у законодавстві зазначено заходи щодо забезпечення екологічної безпеки, а також природні території та об’єкти що підлягають окремій охороні ( природно-заповідний фонд, курортні та лікувально-оздоровчі зони, тощо ).
Порушення законодавства України про охорону довкілля тягне за собою дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища складається із зеленого, водного, лісового кодексів, законодавства про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону та використання водних і земельних ресурсів.
5 Організаційно-економічний розділ
Вихідні дані для проектування
Вартість свердловини, грн. 1659274
Дебіт свердловини , q т/добу 5,4
Календарний період IV – XII2005 р.
Коефіцієнт експлуатації свердловини, kекс0,964
Коефіцієнт зміни дебіту, kзм0,952
Газовий фактор, G м3/ тон 848
Питома густина газу, ρг, т/м38,5∙10-4
Потужність електродвигуна, кВт / год 15
Тариф за 1 кВт / год. електроенергії, грн. 0,32
Тарифні ставки, грн.
III5,743
IV6,267
V6,832
Преміальні доплати:
а) вахтові, % 30
б) невахтові, % 25
Група свердловин, які обслуговує бригада, nсв14
Норма амортизації, % 15
Витрати по збору і транспортуванню :
нафта, грн. 6,55
газ, грн. 4,55
Витрати по технологічній підготовці нафти, грн. 8,4
Витрати на підготовку і освоєння виробництва :
нафта, грн. 10,5
газ, грн. 4,5
Витрати на утримання і експлуатацію обладнання :
нафта, грн. 25,5
газ, грн. 17,5
Цехові витрати :
нафта, грн. 17,8
газ, грн. 17,4
Загальні витрати :
нафта, грн. 23,6
газ, грн. 18,9
Інші витрати, грн. 27,4
5.1 Визначення собівартості видобутку однієї тони нафти і тисячі м3 газу на свердловині 24-Попелі Бориславського родовища при підборі обладнання для ШСН
5.1.1 Визначення об’єму видобутку продукції
а) нафти
Qн = ΣQм (5.1)
де: ΣQм - сума видобутку нафти по місяцях, тон.
Qн = 148,6 + 146,2 + 134,7 + 132,5 + 126,2 + 116,2 + 114,3 + 105,3 + 103,6 = 1127,6
Qм = q ∙ kекс ∙ knзм ∙ tкал (5.2)
де : q- дебіт свердловини
kекс – коефіцієнт експлуатації
kзм- коефіцієнт зміни дебіту
tкал – тривалість календарного місяця
п – порядковий номер місяця
Q4 = 5.4 ∙ 0.964 ∙ 0.9521 ∙ 30 = 148.6 т
Q5 = 5.4 ∙ 0.964 ∙ 0.9522 ∙ 31 = 146.2 т
Q6 = 5,4 ∙ 0,964 ∙ 0,9523 ∙ 30 = 134,7 т
Q7 = 5,4 ∙ 0,964 ∙ 0,9524 ∙ 31 = 132,5 т
Q8 = 5,4 ∙ 0,964 ∙ 0,9525 ∙ 31 = 126,2 т
Q9 = 5,4 ∙ 0,964 ∙ 0,9526 ∙ 30 = 116,2 т
Q10 = 5,4 ∙ 0,964 ∙ 0,9527 ∙ 31 = 114,3 т
Q11 = 5,4 ∙ 0,964 ∙ 0,9528 ∙ 30 = 105,3 т
Q12 = 5,4 ∙ 0,964 ∙ 0,9529 ∙ 31 = 103,6 т
а) газу
Qг = Qн ∙ G(5.3)
де: G- газовий фактор
Qг= 1127,6 ∙ 848 ∙ 10-3 = 955,6 тис.м3
Об’єм видобутку газу в тонах складає:
Qг(т) = Qн ∙ G ∙ ρг (5.4)
де: ρг – питома густина газу, кг/м3
Qг(т) =1127,6 ∙ 848 ∙ 8,5 ∙ 10-4 =812,77 т
в) продукції:
Qпр = Qн +Qг(т) (5.5)
Qпр = 1127,6 + 812,77 = 1940,37 т
5.1.2 Визначення енергетичних витрат
Ці витрати визначаємо за формулою:
Вен = N ∙ kекс ∙ Ткол ∙ Ц (5.6)
де: N – потужність електродвигуна, кВт / год.
kекс – коефіцієнт експлуатації свердловини
Ткол – кількість коливань верстата-качалки
Ц - тариф за 1 кВт/ год. електроенергії, грн.
5.1.3Визначення витрат по заробітній платі виробничих робітників