Смекни!
smekni.com

Фінансова система як детермінуючий чинник системи фінансового права (стр. 4 из 4)

Від рівня виконання державного й місцевого бюджетів України в цілому залежить ефективність фінансової системи (Табл. 3).

Таблиця 3. Рівень виконання бюджетів України, %

Найменування Державний бюджет Місцеві бюджети
1999 2000 2001 2003 2006 1999 2000 2001 2003 2006
Офіційні трансферти 67,6 111,7 109,6 119,5 102,1 121,3 108,7 100,9 101,7 115,6
Усього доходів 83,6 106,7 92,7 95,7 106,8 122,3 136,6 121,5 124,8 132,9
Міжбдюджетні трансферти 121,3 106,8 90,8 95,2 85,3 67,6 111,7 109,6 103,5 112,8
Усього видатків 87,3 98,0 85,9 89,5 94,7 122,1 134,6 122,5 131,5 141,9

Наочним підтвердженням вищезазначеного стану речей є дані таблиці 3. Значно вища ефективність роботи з виконання бюджетів на місцевому (120 – 140%), ніж на державному рівні (80-100%). Що ж до міжбюджетних розрахунків, то за цими показниками рівень виконання на регіональному рівні складає близько 100%, а на державному існує велика градація (від 60 до 120%), при цьому рівень виконання бюджету за показником міжбюджетних розрахунків постійно перевищує відповідний рівень виконання бюджету за доходами і витратами.


3. Основні шляхи реформування фінансової системи та перспективи її розвитку

Особливості формування сучасної моделі фінансової системи обумовлюють внесення певних змін шодо механізму забезпечення фінансової стабільності. Головними особливостями подальшого розвитку фінансової системи України та перспективами її удосконалення є орієнтація на міжнародні аспекти в формуванні фінансової системи, що передбачає:

— розробку заходів по розширенню та ефективному використанню фінансових важелів;

— розширення діяльності фінансових установ і безпосередня участь нефінансових корпорацій та домогосподарств у операціях на фінансовому ринку, що зумовлюватиме зміни щодо системних ризиків;

— переміщення системних ризиків із банківського сектору до ринку капіталу та похідних фінансових інструментів;

— подальший розвиток фінансової системи відбувається на основі інфраструктурних перетворень і використання фінансових інновацій, що визначає специфіку конкурентної боротьби між різними фінансовими інститутами на різних сегментах фінансових ринків, напрями їх технічного та організаційного переозброєння;

— вдосконалення діяльності регулятивних органів, у тому числі на основі відповідної гармонізації національних нормативних та регуляторних систем;

— запровадження спільних стандартів та порівнянності їх зі світовими нормами у сфері платежів, забезпечення технічної сумісності інфраструктури платежів і прозорості ціноутворення на відповідні банківські та фінансові послуги.

Перспективи розвитку фінансового права великою мірою залежать від переорієнтації законодавця на стратегічні підходи щодо визначення ринкових перспектив розвитку фінансової системи України, а саме:

- єдність фінансового законодавства та комплектність, збалансованість розвитку різних сегментів фінансового ринку та фінансових інститутів;

- визначення найбільш раціонального співвідношення та оптимізація функцій і ролі банківського сектору, ринків фінансових послуг, фондового ринку тощо;

- чітка позиція законодавця і, головним чином, держави, до місця та ролі у фінансовій системі України іноземних фінансових інституцій;

- фінансово-правовий захист суб’єктів та учасників фінансових операцій, удосконалення законодавства щодо недопущення прецедентів штучних фінансових банкротств інституцій, що залучають кошти населення, прецедентів фінансового рейдерства тощо;

- законодавче визначення можливостей і правил зовнішнього фінансування довгострокових крупних (комерційно ризикових) консорціумних проектів, вироблення фінансових гарантій від фінансових потрясінь при форс-мажорних обставинах.


Висновки

Фінансова система – це сукупність урегульованих фінансово-правовими нормами окремих ланок фінансових відносин і фінансових установ, за допомогою яких формуються, розподіляються та використовуються фінансові ресурси держави та суспільства. Трансформаційні зміни, що відбулися в економічній та політичній системах України на користь ринкової моделі розвитку, значно підвищили суспільну вагу економічних важелів і стимулів. Особливо це відчувається в системі регулюючого впливу на розвиток фінансових відносин. Економіка ринкового типу зумовлює скорочення державного сектору, звужує командні можливості держави. Лише набуваючи правової форми, фінансова система України в змозі зайняти відповідне місце у процесі впливу на суспільне відтворення. Тому одним із визначальних факторів відчутного оздоровлення фінансової системи України має стати оптимізація її ядра – грошово-кредитної сфери, а отже, і банківського сектору, тому що банківська система практично не кредитує довгострокові потреби суб’єктів господарювання, зокрема, капітальні вкладення, незважаючи на гостру потребу підприємств у виробничих інвестиціях. Це відбувається не через відсутність ресурсів, а навпаки, українські банки найчастіше страждають від хронічної надлишкової ліквідності. На сьогоднішній день стан фінансової системи України в значному обсягу залежить від політичної, економічної, соціальної, міжнародної стабільності в країні, тому першочерговим завданням в розвитку фінансової системи як детермінуючого чинника фінансового права - є досягнення гармонізації у відносинах України в національному та світовому аспекті.


Література

1. Герасименко О. Збалансування фінансової системи держави // Фінанси України. – 2003. - №1. – с. 77-81.

2. Карпінський Б. Аспекти функціонування фінансової системи держави // Економіка. Фінанси. Право. : журнал. Київ, 2003. -№ 9. – с. 9-13.

3. Лазебник Л.Л. Сутність та компоненти фінансової політики // Фінанси України: журнал. – 2006. - №1. – с. 66 – 73.

4. Науменкова С.В. Сучасна модель фінансової системи: порівняльний аналіз основних підходів // Фінанси України: журнал. – 2006 - №6 –с. 44- 56.

5. Науменкова С. Особливості формування сучасної моделі фінансової системи // Вісник національного банку України: журнал. – 2006. - №11. – с. 26- 31.

6. Алисов Е.А. Финансовое право Украины. Учебное пособие. – Х.: Фирма «Эспада», 2000. – 288 с.

7. Берлач А.І., Корпенко Д.О., Ковальський В. С. Правознавство: Підручник, за ред. Копєйчикова В.В., Колодія А.М. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 752

8. Василик О.Д. Державні фінанси України: Підручник для студентів економічних спеціальностей. – 2-ге вид., перер.й доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.

9. Воронова Л.К. Фінансове право: Підручник. Керівник авт. колективу і відп. ред. Л.К.Воронова . – Х.: Фірма «Консум», 1998 – 496 с.

10. Грідчіна М.В. Фінанси (теоретичні основи): Підручник – К.: МАУП, 2002. – 280 с.

11. Зюнькін А.Г. Фінансове право: Опорний конспект лекцій. – К. : МАУП, 1999. – 112 с.

12. Капаєва Л.М., Лях М.С. Фінансове право: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 248 с.

13. Ковальчук А.Т. Фінансове право України. Стан та перспективи розвитку. –К.: Парламентське вид-во. 2007.–488 с.

14. Кудряшов В.П. Фінанси: Навч. посібник: Олді-плюс, 2002. – 352 с.

15. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): навчальний посібник. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К., 2002. – 240 с.

16. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.

17. Осіпчук Л.Л. Фінанси: Підручник для студ. ВНЗ. – К.: МАУП, 2004. – 347 с.

18. Пахомов И.Н. Финансовое право: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2003. – 448 с.

19. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник для студ. ВНЗ. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Центр навч. Літератури. – 2004. -312 с.

20. Худолій Л.М. Теорія фінансів: Навчально-методичний посібник. – К.: Європейський університет, 2003. – 167 с.