Проблема, про яку йтиметься далі, виникає при чисельному порівнянні двох величин і полягає вона в тому, результати обчислення практично всіх відносних показників підлягають спотворюючому впливу так званого ефекту "G-гіперболізму" (Гіперболічний ефект Галасюка), існування якого було вперше виявлене академіком АЕНУ, генеральним директором ТОВ аудиторської фірми "КАУПЕРВУД" Галасюком Валерієм Вікторовичем. [6, 17]
Як показали подальші дослідження академіка Валерія Галасюка, сутність цього ефекту полягає в неідентичності оцінок ступеня нерівності двох величин, що порівнюються, здійснених на основі двох вихідних типів критеріїв порівняння:
X – Y та X/Y.
Ефект "G-гіперболізму" не виникає лише при рівності величин, що порівнюються, та/або при рівності одиниці величини, що знаходиться в знаменнику критерію порівняння X/Y.
Дослідження академіка Валерія Галасюка також показали, що ефект "G-гіперболізму" впливає на результати порівняння, з використанням критерію порівняння типу X/Y, практично всіх величин. А також на результати обчислення практично всіх відносних величин, у тому числі використовуваних у сучасній статистиці при обчисленні відносних величин виконання плану, структури, координації, порівняння, інтенсивності, розвитку та ін.
Для адекватної оцінки динаміки економічних процесів академіком Валерієм Галасюком було запропоновано замість показників темпів й індексів змін (ланцюгових і базисних) використовувати так званий " G-індикатор", який дозволяє позбавитися виливу ефекту "G -гіперболізму".
Визначення сутності "Індикатора Галасюка" для окремого випадку, - характеристики динаміки змін величини в інтервалі часу, що аналізується, таке: "G-індикатор" - це частка від ділення зміни значення величини, що аналізується, на тривалість часу, за який ця зміна відбулася.
Академіком Валерієм Галасюком запропонована формула для розрахунку "G-індикатора", що у окремому випадку має такий вигляд:
, (2.1)де Хі, Хі-1 – значення Хі, Хі-1 величини, що аналізується, у відповідні моменти часу ti, ti-1;
ti, ti-1 – моменти часу, що відповідають початку і закінченню інтервалу часу, що аналізується. [7, 123]
На підставі наведених у Додатках 2, 4 та 6 даних, нами були сформовані альтернативні ренкінги з використанням «Індикатора Галасюка», що відображено у Додатках 3, 5 та 7.
Аналізуючи ренкінг УАІБ, представлений в Додатку 2, не важко побачити, що за приростом активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні перше місце займає ВАТ «КУА «Росан-Капітал». Разом з тим, якщо розглядати ренкінг, складений на основі «Індикатора Галасюка» і представлений в Додатку 3, виявляється, що на першому місці ВАТ «КІНТО».
На рис. 2.5 відображений ренкінг, який адекватно відображає реальну ситуацію.
Х
0 t
Рис. 2.5 Приріст активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні
Показники динаміки росту активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні ВАТ «КІНТО»:
Тпр «Кінто» = Хі/Хі-1*100% - 100% =
= 205 565 327,07/170 817 650,23*100% - 100% = 20,34%.
GI «Кінто» = (Хі – Хі-1)/(ti – ti-1) =
= (205 565 327,07 – 170 817 650,23)/1 = 34 747 676,84 грн./квартал.
Показники динаміки росту активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні ВАТ КУА «Росан-Капітал»:
Тпр «Росан-Капітал» = Хі/Хі-1*100% - 100% =
= 3 949 350,24/1 481 015,96*100% - 100% = 166,66%.
GI «Росан-Капітал» = (Хі – Хі-1)/(ti – ti-1) =
= (3 949 350,24 – 1 481 015,96)/1 = 2 468 334,28 грн./квартал.
На рис. 2.5 бачимо, що кут нахилу відрізка прямої, що відображає зміну величини активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні ВАТ «Кінто», більше, ніж кут нахилу відрізка прямої, що відображає зміну величини активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні ВАТ КУА «Росан-Капітал»:
> . Тобто фактично активи ІСІ (окрім венчурних) в управлінні ВАТ «КІНТО» ростуть швидше, ніж активи ІСІ (окрім венчурних) в управлінні ВАТ КУА «Росан-Капітал».Разом з тим, темпи приросту активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні ВАТ «КІНТО» і ВАТ КУА «Росан-Капітал», на підставі яких бели побудовані ренкінги УАІБ, неадекватно відображають ситуацію:
Тпр «Кінто» = 20,34% < Тпр «Росан-Капітал» = 166,6%.
Значення «Індикаторів Галасюка» росту активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні ВАТ «КІНТО» (GI «Кінто») і ВАТ КУА «Росан-Капітал» (GI «Росан-Капітал»), навпаки, адекватно відображають реальну ситуацію:
GI «Кінто» = 34 747 676,84 > GI «Росан-Капітал» = 2 468 334,28 грн./квартал.
Таким чином, можна констатувати, що «Індикатори Галасюка» адекватно відображають реальну ситуацію, а показники темпів приросту, внаслідок впливу ефекту «G-гіперболізму», реальну ситуацію відображають неадекватно.
Далі проаналізуємо ренкінг УАІБ, представлений у Додатку 4, бачимо, що за приростом вартості чистих активів Ісі (окрім венчурних) в управлінні на першому місці знову опиняється ВАТ КУА «Росан-Капітал». Однак у ренкінгу, сформованому на основі «Індикатора Галасюка» першість належить ВАТ «КІНТО» (Додаток 5).
Розвезти питання адекватності відображення реальності ситуації за ренкінгами дозолить рис. 2.6.
Х
0 Початок 1 кв. Кінець 1 кв. t
2006 р. 2006 р.
Рис. 2.6 Приріст вартості чистих активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні
Показники динаміки вартості чистих активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні ВАТ «КІНТО»:
Тпр «Кінто» = Хі/Хі-1*100% - 100% =
= 202 131 785,15/170 711 998,55*100% - 100% = 18,41 %.
GI «Кінто» = (Хі – Хі-1)/(ti – ti-1) =
= (202 131 785,15 – 170 711 998,55)/1 = 31 419 786,6 грн./квартал.
Показники динаміки вартості чистих активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні ВАТ КУА «Росан-Капітал»:
Тпр «Росан-Капітал» = Хі/Хі-1*100% - 100% =
= 3 519 135,56/979 594,47*100% - 100% = 259,24 %.
GI «Росан-Капітал» = (Хі – Хі-1)/(ti – ti-1) =
= (3 519 135,56 – 979 594,47)/1 = 2 539 541,09 грн./квартал.
Аналізуючи рис. 2.6, неважко побачити, що кут нахилу відрізка прямої, що відображає зміну вартості чистих активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні ВАТ «КІНТО», більше ніж кут нахилу відрізка прямої, що відображає зміну вартості чистих активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні ВАТ КУА «Росан-Капітал»:
> . Тобто фактично вартість чистих активів ІСІ (окрім венчурних) в управлінні ВАТ «КІНТО» росте швидше, ніж вартість чистих активів Ісі (окрім венчурних) в управлінні КУА «Росан-Капітал».Вочевидь, що темпи приросту вартості чистих активів Ісі (окрім венчурних) в управлінні ВАТ «КІНТО» і ВАТ КУА «Росан-Капітал» знову неадекватно відображають ситуацію:
Тпр «Кінто» = 18,41 % < Тпр «Росан-Капітал» = 259,24 %.
Значення «Індикаторів Галасюка» росту вартості чистих активів Ісі (окрім венчурних) в управлінні ВАТ «КІНТО» (GI «Кінто») і ВАТ КУА «Росан-Капітал» (GI «Росан-Капітал»), навпаки, адекватно відображають ситуацію:
GI «Кінто» = 31 419 786,6 > GI «Росан-Капітал» = 2 539 541,09 грн./квартал.
І знову можна констатувати, що «Індикатори Галасюка» адекватно відображають реальну ситуацію, а показники темпів приросту реальну ситуацію відображають неадекватно.
Проаналізуємо ренкінг закритих ІСІ (окрім венчурних), представлений у Додатку 6. За темпами приросту вартості чистих активів перше місце належить ВАТ КУА ПІФ «Монета» (ЗАТ КУА «Академія Інвестментс»). Однак, у ренкінгу, представленому у Додатку 6, сформованому на основі значень «Індикатора Галасюка», першість належить ВАТ ЗНІФ «Синергія – 2» (ВАТ «КІНТО»).
І знову виникає питання стосовно того, який із двох зазначених ренкінгів відображає фактичну ситуацію.
Аналізуючи рис. 2.7 неважко побачити, що кут нахилу відрізка прямої, що відображає зміну вартості чистих активів закритого ІСІ ВАТ «ЗНКІФ «Синергія-2» (ВАТ «КІНТО»), більше ніж кут нахилу відрізка прямої, що відражає зміну вартості чистих активів закритого ІСІ ВАТ КУА ПІФ «Монета» (ЗАТ КУА «Академія Інвестментс»).
Х