Таблиця 3.1
Видатки на фінансування програм соціальної політики у зведеному бюджеті України
| Витрати-видатки зведеного бюджету України | Млн. грн., за роками | Темпи зростання, % | Частка у загальних витратах *, % | ||
| 2004 | 2005 | 2004 | 2004 | 2005 | |
| Загальні з них: Програми соціальної політики (всього) | 42323,0 17259,6 | 52913,6 23653,7 | 125 137,0 | 40,8 | 44,7 |
| У тому числі: | |||||
| Соціальний захист | 6517,8 | 9146,4 | 140,3 | 15,4 | 17,3 |
| Освіта | 5071,6 | 7461,6 | 147,1 | 12,0 | 14,1 |
| Охорона здоров’я | 4578,7 | 5598,7 | 122,3 | 10,8 | 10,6 |
| Наука | 544,4 | 769,0 | 141,3 | 1,3 | 1,5 |
| Культура і мистецтво | 379,8 | 496,6 | 130,8 | 0,9 | 0,9 |
| Фізкультура і спорт | 167,3 | 181,4 | 108,4 | 0,4 | 0,3 |
* частка окремих видатків на соціальну політику визначається відношенням до загальних витрат бюджету відповідного року.
Формування засад соціально орієнтованої ринкової економіки вимагає нової методології та методичної бази для державного регулювання розвитку соціального захисту. З цією метою наприкінці 90-х років ХХ ст. розроблена економіко – математична модель соціального бюджету, в основу якої покладено три групи вхідних даних, а саме: прогнозні макроекономічні показники і припущення, статистичні відомості про об’єкти соціальної політики та законодавчо-нормативна база, яка регулює цю сферу. Законодавчо-нормативну базу в свою чергу можна поділити на три групи:
- Законодавчо-нормативні акти загального характеру;
- Законодавчо-нормативні акти, які регламентують фінансування соціальних витрат;
- Законодавчо-нормативні акти, на підставі яких визначаються соціальні витрати.
За джерелами фінансових надходжень соціальні виплати можна поділити на три групи:
1.Пільги ветеранам війни та праці, щорічна разова грошова допомога ветеранам війни, соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми, житлові субсидії, витрати, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, кошти на інші види соціального захисту – фінансуються за рахунок витрат із державного та місцевого бюджетів.
2.Короткострокові допомоги, витрати на випадок безробіття та пов’язані з нещасним випадком на виробництві, - фінансуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування, Фонду на випадок безробіття та Фонду від нещасного випадку на виробництві.
3.Видатки на соціальний захист інвалідів, пенсії та короткострокові допомоги – фінансуються за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів (що є прямим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціального захисту України) та Пенсійного Фонду України.
Значна частина допомог, виплат, відшкодувань проплат об’єктам соціальної політики регламентується Законом України від 25 грудня 1998 р. № 367 “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; Законом України від 21 листопада 2002 р. № 232 “Про внесення змін до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”; Законом України від 6 лютого 2002 р. № 524 “Про внесення змін до Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”; постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2000 р. № 1361 “Про вдосконалення порядку призначення та надання населенню житлових субсидій”; постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 1146 “Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги”; постановою Кабінету Міністрів від 2 березня 2002 р. № 253 “Про затвердження стратегії заміни пільг на адресну грошову допомогу населенню”; наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 квітня 2002 р. № 818 “Про затвердження змін і доповнень до порядку відмови в наданні державної соціальної допомоги , припинення виплат та зменшення розміру призначеної соціальної допомоги”. Визначення потреб у послугах і виплатах, які надаються згідно з переліченими та іншими документами, відповідає чинному законодавству, однак за сучасної ситуації їхні розміри ще значно знижені.
Дещо по-іншому здійснюються прогнозні розрахунки витрат Фонду соціального страхування та витрат, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, вони, зокрема, визначаються на підставі фактичних витрат, які відповідають чинному законодавству.
Для підвищення ефективності використання бюджетних коштів та посилення соціальної спрямованості видатків державного бюджету Уряд передбачає збільшення частки прямих соціальних витрат (заробітна плата, пенсії, допомога та інші соціальні виплати) у загальних витратах державного та місцевого бюджетів.
Головною метою удосконалення системи соціального захисту населення є розв’язання проблеми бідності, підвищення якості соціальних послуг для наближення їх до європейського рівня та розширення кола надавачів таких послуг. Перевагу матимуть соціально - незахищені громадяни похилого віку, малозабезпечені сім’ї, інваліди та сім’ї з дітьми.
Передбачається реформування системи соціального захисту через посилення цільової спрямованості соціальних програм, поглиблення адресності державної соціальної допомоги, удосконалення міжбюджетних відносин. У всіх регіонах буде запроваджуватися прогресивна технологія обслуговування малозабезпечених громадян – надання всіх видів державної допомоги за однією заявою, формування єдиної бази даних і реєстру отримувачів всіх видів соціальної допомоги та пільг. Це сприятиме якісному і комплексному обслуговуванню громадян, забезпечить доступ малозабезпечених верств населення до соціальних послуг та уніфікацію підходу при визначенні права на призначення всіх видів соціальної допомоги.
Створюватимуться умови різних можливостей для людей з особливими потребами.
Багатство країни – заможність кожної сім’ї. Прості та чесні кроки Уряду дадуть змогу сформувати суспільство соціально захищених громадян.
Підвищення рівня і якості життя громадян забезпечуватиметься шляхом впровадження системи державних соціальних стандартів, доведення розмірів державних соціальних гарантій до рівня прожиткового мінімуму.
Перехід від політики мінімумів до політики середніх показників стане чи не найголовнішим пріоритетом нової соціальної політики. Тому в країні необхідно розпочати перехід від політики мінімумів, які “консервують” бідність, до політики середніх соціальних стандартів. І критерієм оцінки добробуту громадян мають виступати середня заробітна плата та середня купівельна спроможність.
А це означає, що треба думати про середню конкурентоспроможність, про середню заробітну плату і витягувати з “ями” бідності багатьох людей, які внаслідок непродуманої діяльності нашого попереднього уряду і президента, опинились у складній соціальній ситуації.
З економічної точки зору аномальною виглядає ситуація, коли мінімальна заробітна плата складає 262 грн., а мінімальна пенсія – 332 грн.
Та для цього потрібні кошти, зокрема і зовнішні запозичення. Проект Світового банку, що передбачає реформування системи соціального захисту, не реалізується в необхідному обсязі через недостатнє бюджетне фінансування.
Всі попередні роки бюджетні показники зростали, а відсоток коштів, що доходив на місця, зменшувався. Тому політика нинішнього уряду має бути іншою: все, що затверджується бюджетом, має доходити до кінцевого споживача соціальних послуг – інвалідів, пільговиків, для тих, кому дійсно потрібна допомога.
Система соціальної допомоги в Україні потребує подальшого вдосконалення та розвитку не лише в напрямі підвищення потенціалу органів праці та соціального захисту населення всіх рівнів, а й налагодження досконалого моніторингу соціальних процесів та ефективності державних програм, вивчення громадської думки.
Тому Урядом схвалено концепцію міжнародного проекту “Підвищення ефективності управління реформою системи соціального захисту населення в Україні”, підготовка якого підтримується Світовим банком в рамках гаранту, наданого Урядом Японії. Реалізація проекту передбачається в 2005 – 2009 роках [30, С.111].
Соціально-економічні зручності дозволять Уряду зосередити увагу на підвищенні якості життя населення , забезпеченні динамічного і гармонійного розвитку людини, соціальній справедливості та зниженні рівня бідності.