Стратегічними завданнями фінансової політики є:
а) максимізація прибутку як джерела економічного зростання;
б) оптимізація структури та вартості капіталу, забезпечення фінансової стійкості та ділової активності корпорації;
в) досягнення фінансової відкритості корпорації для власників (акціонерів, засновників), інвесторів і кредиторів;
г) використання ринкових механізмів залучення капіталу за допомогою емісії корпоративних цінних паперів, фінансового лізингу, проектного фінансування;
д) розробка ефективного механізму управління фінансами (фінансового менеджменту) на основі діагностики фінансового стану з урахуванням постановки стратегічних цілей діяльності корпорації, адекватних ринковим умовам, і пошуку шляхів їх досягнення.
3. Фінансова стратегія: сутність і складові елементи
Під фінансовою стратегією підприємства слід розуміти формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності й вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення.
Фінансова стратегія є частиною загальної стратегії підприємства.
Основна мета загальної стратегії – забезпечення високих темпів економічного розвитку та підвищення конкурентної позиції підприємства.
До основних етапів процесу формування фінансової стратегії підприємства відносять:
1) Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.
Цей період залежить від ряду умов. Головною умовою його визначення є довгота періоду, який прийнятий для формування загальної стратегії розвитку підприємства – так як фінансова стратегія носить по відношенню до неї підлеглий характер, вона не може виходити за межу цього періоду.
Важливим елементом визначення періоду формування фінансової стратегії підприємства є передбачення розвитку економіки в цілому та кон’юнктури тих сегментів фінансового ринку, з якими пов’язана майбутня фінансова діяльність підприємства, - в умовах нинішнього нестабільного розвитку економіки країни цей період не може бути більше трьох років.
2) Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища та кон’юнктури фінансового ринку.
Для такого дослідження необхідно вивчити економіко-правові умови фінансової діяльності підприємства і можливі їх зміни в наступному періоді. Крім того, на цьому етапі розробки фінансової стратегії аналізуються кон’юнктура фінансового ринку та фактори, які її визначають, а також розробляється прогноз кон’юнктури в розрізі окремих сегментів цього ринку, пов’язаних з наступною фінансовою діяльністю підприємства.
3) Формування стратегічних цілей фінансової діяльності.
Головною метою цієї діяльності є підвищення рівня добробуту підприємства і максимізація його ринкової вартості. Разом з цим ця головна мета потребує конкретизації з урахуванням задач і особливостей наступного фінансового розвитку підприємства.
Система стратегічних цілей повинна забезпечувати формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів і високорентабельне використання власного капіталу; оптимізацію структури активів і капіталу, що використовується; прийнятного рівня фінансових ризиків в процесі здійснення наступної господарської діяльності та ін.
Систему стратегічних цілей фінансового розвитку слід формулювати чітко і коротко, відображаючи кожну мету в конкретних показниках – цільових стратегічних нормативах. В якості таких цільових стратегічних нормативів по окремих аспектах фінансової діяльності підприємства можуть бути встановлені:
· середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, які сформовані із власних джерел;
· мінімальна частка власного капіталу в загальному обсязі використаного капіталу підприємства;
· коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства;
· співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства;
· мінімальний рівень грошових активів, який забезпечує поточну платоспроможність підприємства;
· мінімальний рівень самофінансування інвестицій;
· граничний рівень фінансових ризиків в розрізі основних напрямів господарської діяльності підприємства.
4. Напрями фінансової тактики корпорації
Фінансова тактика спрямована на рішення більше приватних завдань конкретного етапу розвитку корпорації шляхом своєчасної зміни способів організації фінансових зв'язків, перерозподілу грошових ресурсів між видами видатків і структурних підрозділів. При відносно стабільній фінансовій стратегії фінансова тактика повинна відрізнятися гнучкістю, що викликається зміною ринкової кон'юнктури (попиту та пропозиції на ресурси, товари, послуги й капітал). Стратегія й тактика фінансової політики тісно взаємозалежні. Правильно обрана стратегія створює сприятливі можливості для рішення тактичних завдань. Таким чином, фінансовий менеджмент реалізується в рамках фінансової політики підприємства, забезпечує його фінансовими ресурсами, здійснює контроль за дотриманням фінансової дисципліни. Умовно фінансову роботу на підприємстві можна згрупувати за такими напрямками:
- фінансове планування;
- оперативна фінансова робота;
- контрольно-аналітична робота.
Для прийняття управлінських рішень вони використовують інформацію, наведену в бухгалтерській і статистичній звітності й в оперативному фінансовому обліку, що і служить головним джерелом даних для визначення показників, застосовуваних у фінансовому аналізі й внутрі фірмовому плануванні грошових потоків. Внутріфірмове фінансове планування включає розробку наступних оперативних документів (на місяць, квартал, рік):
- бюджету доходів і видатків по корпорації в цілому й по її філіях;
- бюджету руху грошових коштів по видах діяльності й центрам фінансового керування;
- бюджету по балансовому аркуші (прогнозу балансу активів і пасивів по найважливіших статтях);
- капітального бюджету.
У повсякденній практиці фінансової роботи перед головним фінансовим менеджером (директором) завжди коштує суперечливе завдання: підтримка постійної ліквідності фірми й одержання прибутку. З одного боку, щоб вирішити завдання забезпечення добробуту акціонерів, необхідно мати у своєму розпорядженні наявні кошти (наприклад для виплати дивідендів). З іншого боку - для одержання прийнятного прибутку, з якої виплачуються дивіденди власникам акцій, необхідно направляти в оборот ту ж саму готівку або інші ліквідні активи (тому що гроші в касі або на розрахунковому рахунку в банку не можуть приносити прибуток). У дозволі даного протиріччя й укладається головна мета діяльності фінансового менеджера (директори) корпорації.
Тема 3. Аналіз фінансових звітів корпорації
1. Фінансова звітність як засіб обміну фінансовою інформацією між фірмою та зовнішніми користувачами
Фінансова звітність (її типові форми) не є комерційною таємницею і є важливим засобом обміну фінансовою інформацією між фірмою та зовнішніми користувачами: потенційними інвесторами, кредиторами, постачальниками, конкурентами. Завдяки запровадженню міжнародних стандартів бухгалтерського обліку показники фінансових звітів стали своєрідною міжнародною фінансовою мовою, що забезпечує спілкування між фірмами різних країн. Інформація, що міститься у фінансовій звітності, необхідна також для прийняття управлінських рішень у межах фірми, особливо при прогнозуванні та плануванні майбутньої діяльності.Особливо ретельно аналізується фінансова звітність ВАТ. Вони безпосередньо або через фінансових посередників пов'язані з багатьма інвесторами, залучають капітал через первинний фінансовий ринок, а також сприяють функціонуванню вторинного фондового ринку. Саме тому фінансове становище корпорацій відкритого типу цікавить багатьох учасників фінансового ринку, а також державні регулюючі органи, рейтингові агентства, фінансових аналітиків та консультантів. Аналізу фінансових звітів зарубіжних корпорацій обов'язково відведене місце в усіх підручниках і посібниках з фінансового менеджменту.2. Форми фінансової звітності, які складають АТ (корпорації)
Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також стандартами бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», № 2 «Баланс», № 3 «Звіт про фінансові результати», № 4 «Звіт про рух грошових коштів», № 5 «Звіт про власний капітал», № 20 «Консолідована фінансова звітність» AT зобов'язані виконувати такі вимоги:• на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність, що включає баланс (форму № 1), звіт про фінансові результати (форма №2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4) і примітки до звітів;• AT, що мають дочірні підприємства, крім звітів про власні господарські операції складати консолідовану фінансову звітність;• ВАТ не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову та консолідовану звітність шляхом публікації в періодичних виданнях або розповсюдження у вигляді окремих друкованих видань.Форми фінансової звітності № 1-4 складають усі підприємства, а не тільки AT, і лише окремі статті в них призначені для заповнення виключно AT.Так, у пасиві балансу за статтею «Додатковий вкладений капітал» ATзазначають суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхномінальну вартість, а за статтею «Вилучений капітал» — фактичнусобівартість акцій власної емісії (ця сума наводиться в дужках іпідлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу). Розділ 3 Звіту про фінансові результати (форма № 2) заповнюють ВАТ, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, і AT, що в даний момент випускають такі акції. У цьому розділі наводяться дані про середньозважену кількість простих акцій, що перебувають в обігу протягом звітного періоду; показується середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на кількість простих акцій, що можуть бути випущені в обіг згідно з укладеними угодами (опціон, ф'ючерсний контракт тощо); чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію; скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію; сума дивідендів, що припадає на одну просту акцію (останнярозраховується діленням суми оголошених дивідендів на кількість простихакцій, за якими сплачуються дивіденди).У розділі «Рух коштів у результаті фінансової діяльності» Звіту про рухгрошових коштів (форма № 3) AT відображають за статтею «Сплаченідивіденди» суму дивідендів, сплачених грошима, а за статтею «Іншіплатежі» - використання коштів для викупу раніше випущених акцій.3. Чистий прибуток на акцію