¾ нестабільність економіки;
¾ недосконалість механізмів формування економічної політики держави.
До внутрішніх небезпек і погроз, що впливають на фінансову безпеку, відносяться навмисні або випадкові помилки менеджменту в області управління фінансами підприємства, пов'язані з:
¾ вибором стратегії підприємства;
¾ управлінням і оптимізацією активів і пасивів підприємства (розробка, впровадження і контроль управління дебіторською і кредиторською заборгованостями, вибір інвестиційних проектів і джерел їх фінансування, оптимізація амортизаційної і податкової політики).
Для визначення рівня фінансової безпеки підприємства показники фінансової безпеки повинні мати порогові значення для можливості порівняння показників з їх граничними значеннями.
Для розробки системи порогових значень фінансової безпеки підприємства, необхідно визначити показники, що характеризують безпеку і виявити їх кількісні значення.
За думкою Папехіна Р.С. стан фінансової безпеки підприємства, можна оцінити за допомогою системи показників. До них відносяться:
1. Фінансові коефіцієнти.
2. Стан дебіторської і кредиторської заборгованості.
3. Темпи зростання прибутку, реалізації продукції, активів (табл. 2).
Таблиця 1 [2].
Індикатори фінансової безпеки підприємства
Показники | Порогові значення | Примітки |
1. Коефіцієнт покриття (Оборотні кошти / короткострокові зобов'язання) | 1,0 | Значення показника повинне бути не менше за порогові |
2. Коефіцієнт автономії (Власний капітал / валюта балансу) | 0,3 | Значення показника повинне бути не менше за порогові |
3. Рівень фінансового леверіджа (Довгострокові зобов'язання / власний капітал) | 3,0 | Значення показника повинне бути не більше за порогові |
4. Коефіцієнт забезпеченості відсотків до сплати (Прибуток до сплати відсотків і податків / відсотки до сплати) | 3,0 | Значення показника повинне бути не менше за порогові |
5. Рентабельність активів (Чистий прибуток / валюта балансу) | i инф. | Значення показника повинне бути не менше за порогові (i инф. – індекс інфляції) |
6. Рентабельність власного капіталу (Чистий прибуток / власний капітал) | 15 % | Значення показника повинне бути не менше за порогові |
7. Средневзважена вартість капіталу (WACC) | Рентабельність інвестицій | Значення показника повинне бути не менше за порогові |
8. Показник розвитку компанії (Відношення валових інвестицій до амортизаційних відрахувань) | 1,0 | Значення показника повинне бути не менше за порогові |
9. Тимчасова структура кредитів | Кредити, строком до 1 року < 30 %; Кредити, строком більше 1 року < 70 % | Значення показника повинне бути не менше за порогові |
10. Показники диверсифікації: - диверсифікація покупців (доля у виручці одного покупця); - диверсифікація постачальників (доля у виручці одного постачальника) | 10 % | Значення показника повинне бути не більше за порогові |
11. Темпи зростання прибули, реалізації продукції, активів | Темпи росту прибутку > темпів росту реализації продукції > темпів росту активів | |
12. Співвідношення оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості | Період обороту дебиторської заборгованості > період обороту кредиторської заборгованості |
Показниками оцінки є: надлишок або нестача власних оборотних засобів, які необхідні для формування запасів і покритті витрат, пов’язаних з господарською діяльністю підприємства; надлишок або нестача власних оборотних засобів, а також середньорічних і довгострокових кредитів та позик; надлишок або нестача загальної величини оборотних засобів.
На підставі означених показників можна виділити п’ять рівнів фінансової сталості та відповідно п’ять рівнів фінансової безпеки [7]:
1) абсолютна фінансова сталість та абсолютна фінансова безпека – підприємству достатньо власних оборотних засобів для функціонування;
2) нормальна фінансова сталість та нормальна фінансова безпека – підприємству практично достатньо власних оборотних засобів;
3) нестійкий фінансовий стан і нестійкий рівень безпеки – підприємству недостатньо власних оборотних засобів, також воно залучає середньострокові та довгострокові позики і кредити;
4) критичний фінансовий стан і критичний рівень безпеки – підприємство окрім середньострокових та довгострокових позик і кредитів, залучає короткострокові;
5) кризовий фінансовий стан і кризовий рівень безпеки – підприємство не може забезпечити фінансування своєї діяльності ані власними, ані залученими засобами.
2. СИСТЕМА ОРГАНІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
Для забезпечення фінансової безпеки на підприємстві повинні функціонувати спеціальні органи. Організаційна діяльність на підприємстві передбачає створення структури, що здійснює аналіз стану фінансової безпеки підприємства як складової економічної безпеки та розробку мір по забезпеченню економічної безпеки на підприємстві в цілому, що залежить від особливостей бізнесу може бути як власним підрозділом так і притягненим на договірній основі.
Діяльність органів по забезпеченню фінансової безпеки підприємства включає (рис 2):
Рис 2. Складові системи забезпечення фінансової безпеки [6].
Ключовий чинник успішного розвитку підприємства – грамотний і професійний менеджмент, а головний чинник риски – некомпетентність і недобросовісна співробітників. У таких умовах проблема фінансової стійкості і безпеки підприємств стає надзвичайно актуальною і стратегічною.
За думкою Папехіна Р.С. на підприємстві повинна бути розроблена стратегія забезпечення фінансової безпеки підприємства, що повинна включати наступне:
1) визначення критеріїв і параметрів (кількісних і якісних порогових значень) фінансової системи підприємства, що відповідають вимогам його фінансової безпеки;
2) розробку механізмів і заходів ідентифікації погроз фінансовій безпеці підприємства і їх носіїв;
3) характеристику областей їх прояву (сфер локалізації погроз);
4) встановлення основних суб'єктів погроз, механізмів їх функціонування, критеріїв їх дії на економічну (включаючи фінансову) систему підприємства;
5) розробку методології прогнозування, виявлення і запобігання виникненню чинників, що визначають виникнення погроз фінансовій безпеці, проведення досліджень по виявленню тенденцій і можливостей розвитку таких погроз;
6) організацію адекватної системи забезпечення фінансової безпеки підприємства;
7) формування механізмів і заходів фінансово-економічної політики, нейтралізуючих або пом'якшувальних дію негативних чинників;
8) визначення об'єктів, предметів, параметрів контролю за забезпеченням фінансової безпеки підприємства [2].
Для зниження внутрішніх небезпек і погроз фінансовій безпеці підприємства необхідна, перш за все, структура контролю за забезпеченням фінансової безпеки підприємства. На думку Гукової А.В., вона може мати наступний вигляд (принципова схема):
Рис 3. структура контролю за забезпеченням фінансової безпеки підприємства (принципова схема) [4].
Орган, який повинен в оперативному режимі проводити моніторинг фінансової безпеки, оперативно реагувати на зміну ситуації, регулярно готувати документи директорові і раді директорів для ухвалення рішень по тих або інших проблемах і контролювати їх виконання, – це служба фінансової безпеки підприємства.
Таким чином, для організації ефективної системи фінансової безпеки підприємства необхідна розробка відповідної документації підприємства, де мають бути визначені внутрішні і зовнішні погрози, а також критерії, на підставі яких фінансова безпека підприємства може бути визнана порушеною.
3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗИ
В умовах постійний змінних чинників зовнішнього фінансового середовища і внутрішніх умов здійснення фінансової діяльності збільшується вірогідність періодичного виникнення кризи підприємства, яка може набувати різних форм. Однією з таких форм є фінансова криза підприємства, що несе найбільші погрози його функціонуванню і розвитку.
Загрозою економічній безпеці підприємства є, по-перше, сама ринкова економіка, побудована на конкуренції. По-друге, у країнах де ринок знаходиться у стадії становлення, а значить, багато механізмів не відрегульовано. По-третє, серед інститутів захисту доки недостатньо розроблені норми правового захисту інтересів підприємців. Тіньові економічні стосунки також впливають на безпеку підприємництва.
Основними причинами неблагополуччя є: недолік інвестиційних ресурсів, висока міра зносу основних виробничих фондів, низька конкурентоспроможність продукції і незатребуваність її на внутрішньому і зовнішньому ринках, застарілі технології, висока матеріаломісткість виробництва і ін. Всі управлінські рішення в області забезпечення захисту фінансових інтересів підприємства від зовнішніх і внутрішніх погроз найтіснішим чином взаємозв'язані і надають пряму або непряму дію на результати його фінансової діяльності.
Фінансова криза підприємства може бути класифікований по багатьом ознакам. В цілях формування ефективної системи антикризового фінансового управління таку класифікацію пропонується здійснювати по наступних основних ознаках:
За джерелами генерування фінансова криза підрозділяється на наступні групи:
1) Фінансова криза, що генерується внутрішніми чинниками. Такими чинниками можуть бути неефективний фінансовий менеджмент, неправильно вибрана фінансова політика по окремих аспектах фінансової діяльності, недооцінка окремих видів фінансових рисок, висока середньозважена вартість капіталу та інші. Як правило, така фінансова криза може бути відносне швидко дозволений за рахунок внутрішніх механізмів антикризового фінансового управління.