Акт перевірки підприємства (установи, організації), громадянина-платника податків й акт відмовлення від підписання акта перевірки не пізніше наступного дня після їх складання реєструються в спеціальній книзі і разом із поясненнями платника (якщо такі маються) і матеріалами перевірки направляються для розгляду керівнику органа державної податкової служби. У випадку недотримання відзначених вимог щодо складання акта перевірки, а також через відсутність висновку перевіряючих по обґрунтованих зауваженнях, наданим керівником чи головним бухгалтером підприємства (установи, організації), платником податків під час здійснення перевірки, керівник органа державної податкової служби зобов'язаний ужити заходів щодо усунення цих недоліків чи призначити повторну перевірку.
Рішення про застосування і стягнення фінансових санкцій за результатами розгляду матеріалів перевірки приймає керівник органа державної податкової служби чи його заступник (керівник, що розглядав матеріали перевірки) за установленою формою в двох екземплярах не пізніше десяти днів з дня складання акта перевірки.
Перший екземпляр рішення про застосування і стягнення фінансових санкцій вручається під розписку керівнику чи головному бухгалтеру перевіреного підприємства, установи, організації, чи громадянину - платнику податків (висилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або передається іншим способом, що дозволяє зафіксувати дату його одержання. Другий екземпляр рішення передається начальнику управління (відділу) обліку і звітності для здійснення відповідних записів у картках особистих рахунків платників податків і здійснення контролю за надходженням сум донарахованих податків, інших платежів, фінансових санкцій у бюджети і державні цільові фонди.
Форми актів і порядок їхнього заповнення встановлені Рекомендаціями про порядок складання акта документальної перевірки підприємства, наведеними в листі ДПАУ від 17.11.1995 р. № 05-115/10-5534 і Порядком № 272-р.
Фінансові надходження за порушення діючого законодавства підлягають перерахуванню в бюджети чи державні цільові фонди в десятиденний термін із дня прийняття органом державної податкової служби відповідного рішення, якщо інше не передбачено законодавством України. Відповідальність за повноту і своєчасність сплати донарахованих податків, інших платежів і фінансових санкцій несуть керівники підприємств, установ, організацій і громадяни - платники податків.
Відображення результатів перевірки в бухгалтерському і податковому обліку
При відображенні результатів перевірки в бухгалтерському обліку на підставі акту необхідно:
1) усунути допущені перекручування: сум витрат , фінансових результатів, використання прибутку, розрахунків і інших статей балансу;
2) відобразити суми донарахованих податків, застосованих фінансових санкцій і нараховану пеню.
Для вказівки в платіжному документі коду платежу і для
забезпечення порівнянності даних по розрахунках з бюджетом по окремих видах податків доцільно здійснювати в тім же порядку, у якому ці суми відбиваються на особових рахунках платника податків і по даті останнього терміну платежу.
Донараховані за результатами перевірки суми варто підрозділяти на:
- основні суми донарахованих податків (поточного року, минулого року, що предыдут року);
- суми фінансових санкцій;
- суми пені.
Відображення результатів перевірки в бухгалтерському обліку
сум донарахованих податків і інших платежів варто розглядати як результат виправлення помилок, допущених платником податків у попередніх періодах і підлягає виправленню в місяці їхнього виявлення (по даті перевірки).
Методика виправлення помилок (перекручувань) у бухгалтерському обліку, допущених як у поточному році, так і в попередніх роках, була викладена в пункті 1.13 Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18.09.1995 р. № 139 (нині не діє) і в пункті 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88.
В даний час варто керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 р. № 137 (далі П(З)БУ 6). Одною з відмінностей нової методики виправлень є те, що не передбачається виправлення за допомогою методу «чорнове сторно».
Крім цієї зміни відбувся вступ у силу Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.1999 р. № 996.
Відповідальність платника податків за порушення діючого законодавства
Санкції, що застосовуються органами державної податкової
служби за порушення податкового законодавства, є одним з найбільш хворобливих питань фінансової діяльності підприємства. Умовно санкції можна розділити на два види: фінансові санкції і пеня.
Крім того, у правовому полі знаходиться таке поняття, як «адміністративний штраф», що накладається на керівника і посадових осіб суб'єкта господарської діяльності. У більшості випадків перераховані вище фінансові й адміністративні санкції застосовуються податковими органами в комплексі.
Проаналізуємо порядок накладення фінансової санкції, адміністративного штрафу і пені.
Фінансові санкції
Законодавчою основою для застосування фінансових санкцій служать Закон № 509 та Інструкція про порядок застосування і стягнення штрафних санкцій органами державної податкової служби, затверджена наказом ДПАУ від 20.04.1995 р. № 28. Крім того, ряд нормативних актів установлює законодавчу специфіку відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 7 статті 11 Закону № 509 фінансові санкції, що застосовуються податковою службою, можна підрозділити на три види:
1. За приховання (заниження) платниками податків сум податку чи іншого обов'язкового платежу – в однократному розмірі донарахованої суми, а у випадку повторного порушення протягом року після порушення – у дворазовому розмірі донарахованої за результатами перевірки суми чи податку іншого обов'язкового платежу (виключення складає податок на прибуток, штрафна санкція за заниження цього податку передбачена Законом про податок на прибуток і складає 30 %).
2. За ненадання чи несвоєчасне представлення державним податковим інспекціям податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для нарахування податків й інших обов'язкових платежів і внесків, а також за непредставлення чи несвоєчасне представлення установами банків платіжних доручень на сплату податків, інших платежів у бюджет, внесків у державні цільові фонди – 10 % належних до сплати сум чи податків інших платежів у бюджети чи внесків у державні цільові фонди.
3. За неповідомлення у встановлений термін про відкриття чи закриття рахунків у банках – від 20 до 100 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (застосовується як до установ банків, так і до юридичних і фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності). Відповідно до Закону України «Про внесення змін у деякі закони України щодо відкриття банківських рахунків» від 16.12.1997 р. № 725/97-ВР термін такого повідомлення складає три робочих дні з дня відкриття чи закриття рахунка (включаючи день відкриття чи день закриття).
По питанню обов'язкового представлення аудиторських
висновків необхідно мати на увазі, що Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. № 3125-12, зі змінами і доповненнями, визначено, що проведення аудита є обов'язковим для підтвердження вірогідності і повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств й інших суб'єктів, що хазяюють, незалежно від форм власності і виду діяльності, звітність яких офіційно піддається розголосу, за виключенням установ і організацій, що цілком містяться за рахунок державного бюджету і не займаються господарською діяльністю.
Обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності суб'єктів, що хазяюють, з річним господарським оборотом не менш 250 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян проводиться один раз у три роки.
Зазначені суб'єкти господарської діяльності повинні представити в податкові органи аудиторські висновки протягом 9 місяців року, що випливає за звітним, але не пізніше 10 днів після закінчення аудиторської перевірки.
Повертаючи до аналізу фінансових санкцій, треба відзначити, що усі вищевказані санкції передбачені тільки у відношенні тих податків і платежів, по яких встановлене обов'язкове представлення податковим органам декларацій і розрахунків.
При наявності переплати фінансові санкції в розмірі 10 % і пеня не застосовуються. Тому деякі бухгалтери воліють убезпечити себе і свідомо здійснюють переплату внесених у бюджет податків і зборів.
Не застосовується 10-процентна фінансова санкція й у тому випадку, коли порушення встановленого терміну представлення податкових декларацій, розрахунків не привело до несвоєчасного надходження податків (зборів) у бюджет (тому ця санкція не може бути застосована при несвоєчасній здачі декларацій, розрахунків, тому що податкове зобов'язання відсутнє).
Якщо платник податку самостійно виявив помилку у визначенні об'єкта оподатковування ( до початку перевірки податковим органом) і письмово повідомив про цьому податковий орган, сплатив суму недоїмки, а також пеню, до такого платника податків штрафні санкції не застосовуються.