1) застосування заходів доарбітражного врегулювання господарської суперечки з кожним з відповідачів;
2) направлення відповідачу копії позовної заяви і прикладених до неї документів;
3) сплата державного збору у встановленому порядку і розмірі;
4) обставини, на яких побудовано позовні вимоги.
До заяви про визнання акта недійсним додається також копія
акта, що оскаржується, чи завірена виписка з нього. При подачі позовної заяви суддя може прийняти одне з наступних рішень: 1) про повернення позовної заяви без розгляду; 2) про відмовлення в прийнятті позовної заяви; 3) про прийняття позовної заяви.
Суддя повертає позовну заяву і прикладені до нього документи без розгляду, якщо:
· позовна заява підписана особою, що не має права її підписувати, чи особою, посадове положення якої не зазначено;
· у позовній заяві не зазначене повне найменування сторін, їхні поштові адреси;
· у позовній заяві не вказано обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, не прикладено до заяви обґрунтований розрахунок стягуваної суми;
· не представлені докази сплати державного збору у встановленому порядку і розмірі;
· в одній позовній заяві з'єднані кілька вимог, не зв'язаних між собою по підставах виникнення чи представленим доказам;
· не має доказу відправлення відповідачу копії позовної заяви і прикладених до неї документів;
· не представлені докази про вживання заходів доарбітражного врегулювання суперечки у встановленому порядку;
· не представлені докази звертання в установу банку за одержанням з відповідача заборгованості, якщо вона відповідно до законодавства має бути отримана через банк;
· до винесення постанови про порушення справи позивача надійшла заява про врегулювання суперечки.
Суддя повертає позовну заяву не пізніше п'яти днів з дня
його подачі, про що виносить свою постанову. Постанова про повернення позовної заяви може бути проведена в порядку нагляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з ним в арбітражний суд у загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Судді відмовляють у прийнятті позовної заяви якщо:
· заява не підлягає розгляду в арбітражних судах України;
· у виробництві арбітражного суду чи іншого органа, що у рамках своєї компетенції вирішує господарську суперечку, є справа по суперечці між тими ж сторонами, про той же предмет, по тим же підставам чи є рішення цих органів по такій суперечці.
Про відмовлення в прийнятті позовної заяви виноситься постанова, що направляється сторонам не пізніше п'яти днів із дня надходження заяви.
При прийнятті позовної заяви суддя виносить рішення про прийняття справи до розгляду, у якому вказує про прийняття позову, призначення справи до розгляду в засіданні арбітражного суду, про місце і час його проведення, необхідних діях по підготовці справи до розгляду на засіданні.
Як звернутися в суд
Податкова служба — один з державних органів України, якому надане право на безакцептне списання коштів з розрахункових рахунків платників податків. І податківці безсоромно користаються цим правом.
Що варто робити пограбованому в такий спосіб підприємцю? Йому варто звернутися в арбітражний суд з позовом про визнання рішення податкового органа недійсним. У виданому 29.12.2000 р. інформаційному листі Вищого арбітражного суду №01-8/795 сказано: "У випадку визнання, відповідно до рішення арбітражного суду, недійснимакта державного органа, на підставі якого з підприємства, установи чиорганізації була списана в безперечному порядку грошова сума, зазначений орган повиннен прийняти міри щодо повернення цієї суми на відповідний рахунок позивача й у тому випадку, коли останнім не заявлялася окрема вимога про зворотне стягнення цієї суми". Але, як ви розумієте, ніякий госорган от так, за здорово живеш, не віддасть уже стягнені гроші. А вуж податкова служба – тим більше. Тому
Перелік використаної літератури
Нормативні акти:
1. Конституція України.
2. Цивільний кодекс України
3. Кримінальний процесуальний кодекс України
4. Кримінальний кодекс України
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення
6. Закон України "Про підприємництво"
7. Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991р. №697-12
8. Закон України "Про підприємства в Україні"
9. Закон України "Про систему оподаткування"
10. Закон України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" від 21 лютого 1992 р. №2146-12
11. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. №334/94-ВР.
12. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" від 16 липня 1999 р. № 996.
13. Закон України "Про виконавче провадження"
14. Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990р. №509-12.
15. Закон України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991р. № 1251-12.
16. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. №3125-12.
17. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом" від 30 червня 1999р. №784-14.
18. Декрет Кабінету Міністрів України "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" від 21 січня 1993 р. №8-93.
19. Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993р. №7-93.
20. Постанова Кабінету міністрів України "Про перелік зведень, що не представляють комерційну таємницю" від 9 серпня 1993 р. №611.
21. Постанова Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання застосування законодавства про сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів" від 26 березня 1999 р. № 5.
22. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних податкових інспекцій та зворотним стягненням списаних ними у безспірному порядку сум" від 12 травня 1995 р. №02-5/451
23. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання, що виникають при вирішенні спорів, пов’язаних з визнанням недійсними рішень органів державної податкової служби і зворотним стягненням ними у безспірному порядку сум" від 19 березня 1998 р. № 02-5/98
24. Інструкція про порядок застосування і стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 20 квітня 1995 р. №28.
25. Указ Президента України "Про деякі заходи по дерегулюванню підприємницької діяльності" від 23 липня 1998 р. № 817/98.
26. Указ Президента України "Про проведення єдиної державної регуляторної політики в сфері підприємництва" від 22 січня 2000р.
27. Указ Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 4 березня 1998 р. № 167/98.
28. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 р. № 112.
29. Порядок періодичності перевірок і проведення обстежень виробничих, складських, торгових та інших приміщень, затверджений указом ДПАУ від 30 липня 1998 р. № 371.
30. Порядок проведення оперативних перевірок і розгляду матеріалів по них, затверджений розпорядженням ДПАУ від 25 вересня 1998 р. № 272-р.
31. Наказ ДПАУ «Про організацію контрольно-перевірочної роботи» від 25 вересня 1997 р. №356.
32. Положення про зупинку операцій платників податків на рахунках в установах банків, інших фінансових установах, затверджене наказом ДПАУ від 23 квітня 1998 р. №191.
33. Лист ДПАУ «Про оформлення матеріалів документальних перевірок платників податків» від 17 листопада 1995 р. №04-115/10-5534.
34. Наказ Державної податкової адміністрації України «Про посилення контролю за проведенням установленого порядку відшкодування податку на додану вартість» від 25 березня 1998 р. №139.
35. Інструкція про порядок застосування і стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПАУ від 20 квітня 1995 р. № 28.
36. Рекомендації про порядок складання акта документальної перевірки підприємства, наведені в листі ДПАУ від 17 листопада 1995 р., № 05-115/10-5534.
37. Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 18 вересня 1995 р. № 139.
38. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 квітня 1995 р. № 88.
39. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 1999 р. № 137.