Податкові ризики (стр. 3 из 3)

Суб'єктами злочину можуть бути:

1) службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;

2) особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

3) будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі.

В ч. 4 ст. 212 КК вказується:

особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

3. Метод зменшення податкових зобов’язань та платежів як ступінь знижування податкового ризику

Управління підприємством - комплексний і складний процес, суть якого зводиться до пошуку й прийняття найбільш ефективних і доцільних рішень і їхнього практичного здійснення. Метою керівника підприємства в більшості випадків є одержання найбільшого прибутку. При цьому прагнення покористуватися лежить у самій суті підприємницької діяльності поза залежністю від того, якими способами підприємство досягає цього - розширенням свого бізнесу (знаходження нових ринків збуту, збільшення обсягу продажів - екстенсивний шлях) або підвищенням його ефективності (скорочення видатків, збільшення продуктивності праці, скорочення кількості працівників - інтенсивний шлях). Результативність діяльності підприємства може підвищуватися як збільшенням темпів зростання прибутку в порівнянні з темпами росту витрат, так і зниженням суми витрат. А в категорію витрат, як відомо, входять податки й інші обов'язкові платежі.

Податкове планування - це оптимізація (мінімізація) сум податків, зборів, а також сум податкових платежів у плановому періоді, використовуючи всі можливі податкові пільги, передбачені законодавством з метою зменшення податкового тиску на підприємство. Мінімізація податків це соціальне явище. З одного боку, - це прагнення платника податків уникнути податку, а з іншого боку - прагнення держави не допустити скорочення надходжень податкових сум у скарбницю. Мінімізація податків - це процес, обов'язковими учасниками якого є платник податків і держава із властивими їй специфічними цілями, обумовленими інтересами, потребами й завданнями кожної із сторін. Таким чином, податкова мінімізація в загальному значенні слова - це ті або інші цілеспрямовані дії платника податків, які дозволяють останньому уникнути або деякою мірою зменшити його обов'язкові виплати в бюджет у вигляді податків, зборів, мит і інших платежів.

Ці дії характеризуються обов'язковими ознаками:

- це активні вольові й усвідомлені дії;

- ці дії, прямо спрямовані на зниження сум податків.

Існує два способи мінімізації податкових платежів: легальне відхилення від сплати й нелегальне.

Способи зменшення податків - це безпосередні методи й дії платника податків за податковою мінімізацією. Всі способи можна підрозділити на дві самостійні категорії:

перша категорія - спосіб податкової мінімізації. - друга категорія - спосіб податкової оптимізації. Способи зменшення податкових платежів представлені схематично (рис. 1)

Податкова оптимізація - це зменшення розміру податкових зобов'язань за допомогою цілеспрямованих правомірних дій платника податків, що включають повне використання всіх наданих законодавством пільг, податкових звільнень і інших законних прийомів і способів. У цьому випадку проблему «як не платити податки» давно необхідно перевести в іншу площину - «як податки не переплачувати і як не платити штрафи». Інакше кажучи, це організація діяльності підприємця з податкового планування, за якого податкові платежі зводяться до мінімуму на законних підставах, без порушенім норм податкового й карного законодавств. У цьому випадку певний економічний ефект у вигляді зменшення податкових платежів досягається шляхом кваліфікованої організації справ про обчислення й сплату податків, що виключає або знижує випадки необґрунтованої переплати.

Рис. 1. Засоби зменшення податкових платежів

На думку російських учених не можна будувати метод податкової оптимізації на використанні зарубіжного досвіду податкового планування й винятково на проблемах законодавства: Формування облікової політики підприємства варто розглядати як один із елементів податкової оптимізації. Кваліфіковане опрацювання наказу про облікову політику дозволить підприємству вибрати оптимальний варіант обліку й з погляду оподаткування, тобто максимально об'єднати бухгалтерський і податковий облік, а виторг від реалізації з метою оподаткування визначати тільки «по оплаті». Реалізація комерційних планів будь-якого господарюючого суб'єкта неможлива без здійснення угод і висновку договорів. Договір - це та форма, у якій втілюються всі задуми й розрахунки бізнесмена. Як правило, об'єкт оподаткування виникає з угод платника податків на підставі договору. Оптимізація договору - один з основних інструментів оптимізації оподаткування. Підприємець вправі самостійно вибрати кожен із припустимих варіантів при укладанні договору (угоди), беручи до уваги ефективність операції як у чисто економічному плані, так і з точки зору оподаткування. На цьому базується метод заміни відносин, тобто операція, що передбачає обтяжливе оподаткування, заміняється на операцію, що дозволяє досягти тієї ж або максимально близької мети, і при цьому застосувати більше пільговий порядок оподаткування. Метод поділу відносин базується на методі заміни не всієї господарської операції, а її частини, або розділити господарську операцію на частини. Метод поділу застосовується, як правило, у випадках, коли повна заміна не дозволяє досягти результату, максимально близького до мети первісної операції.

Застосовуючи метод відстрочки податкового платежу, використовуючи при цьому елементи інших методів (заміни, поділу, офшору й т.п.). підприємство має можливість перенести момент виникнення оподаткування (відповідно й сплати податків) на наступний податковий період. У сучасних економічних умовах і при значних розмірах податкових платежів відстрочка сплати податків у бюджет дозволяє, насамперед, заощаджувати оборотні кошти, а в деяких випадках - уникнути нарахування пені.

Метод прямого скорочення об'єкта оподаткування є найбільш радикальним способом не платити податки. Цей метод має на меті позбутися від ряду оподатковуваних операцій або оподатковуваного майна й при цьому не вплинути негативно на господарську діяльність підприємця. Метод офшору розглядає термін «офшор» значно ширше. У звичайному розумінні «офшор» - це держава або інша юридично відособлена територія, що залучає під свою податкову юрисдикцію підприємців зарубіжних країн за допомогою встановлення максимально можливих податкових

пільг. Під методом офшора розуміється сукупність методів, що використовують у своїй основі перенесення об'єкта оподаткування під юрисдикцію більш м'якого режиму оподаткування.

Грамотне застосування максимального спектра пільг, передбачених діючим податковим законодавством, - один з найефективніших методів податкової оптимізації. Таким чином, всі перераховані вище методи зменшення податкових платежів відіграють важливу роль у податковому плануванні діяльності підприємства при податковій оптимізації.[2. 300-304]

4. Практичне завдання

1) З яких позицій може бути розглянуто індикатори експортних операцій:

а) як зовнішньоекономічна операція та значні умови її виконання;

б) як товар в якості експорту;

в) право на здійснення операції;

Відповідь: а

2) Існують два варіанти вкладення капіталу в проект, які пов’язані з ризиком. Визначити, який з проектів є найбільш прибутковим, якщо відомо, що при вкладенні капіталу в проект №1 отримання прибутку у сумі 15 тис. грн. має імовірність 0,64; у проекті №2 отримання прибутку у сумі 20 тис. грн. можлива імовірність 0,36.

Рішення

1) 15 * 0,64= 9,6

2) 20 * 0,36= 7,2

Відповідь: Перший проект є найбільш прибутковим.

3) Ризики в податковому плануванні являють собою можливість надходження у процесі або в результаті реалізації заходів податкового планування будь-яких подій, які мають позитивні наслідки для платника податку. Вірна відповідь?

Відповідь: Ні

4) Чи існує ризик у поданому переліку операції:

а) підприємство, що є фінансовою структурою, проводить операції з цінними паперами;

б) підприємство несвоєчасно погашає векселі;

в) підприємство має зафіксовані контракти з фіктивними структурами, по яких є рішення Господарського суду;

г) підприємство прострочило або частково внесло платіж;

д) на запит податкової служби підприємство не відповідає;

Відповідь: Так

Список використаної літератури

1) В. Вишневський В., А. Вєткін. Ухилення від сплати податків: моделювання вибору та дій економічного суб'єкта // Економіка України. - 2004 - № 1 - 9, 15 с.

2) Калінеску Т., В. Основи оподаткування: навчальний посібник. Луганськ СНУ ім. Даля 2007 416с

3) Журнал «Економіка Росії: ХХ століття» № 18