Виникнення фінансів підприємств у вітчизняній науці радянських часів пов'язано з появою та розвитком госпрозрахунку, коли вперше виникла необхідність вивчення і розуміння процесів руху грошових засобів. Хоча дослідження відособленого грошового обігу підприємств вважалося неприйнятним (Ф. Міньков, В. Дьяченко та інші вчені). Проте подальший розвиток госпрозрахунку призвів до посилення впливу прибутку на виробництво, на необхідність дослідження фінансового механізму. Саме в цей період А. Бірман, Д. Аллахвердян та інші вчені починають розглядати фінанси як важіль ефективного управління економікою в цілому і підприємством. Сучасні вітчизняні вчені, серед яких А. Поддєрьогін, М. Коробов, А. Шеремет та інші, визначають фінанси підприємств як самостійну сферу фінансової системи держави, що охоплює широке коло грошових відносин, пов'язаних з формуванням і використанням капіталу, доходів, грошових фондів в процесі їх кругообороту і які виражені у вигляді різних грошових потоків.
Зарубіжні вчені в науковій літературі по фінансах і фінансовому менеджменту не приділяють уваги такому теоретичному питанню, як зміст фінансів підприємств. Вони, як правило, зводять це питання до практичної управлінської функції (так званий «процедурний аспект»).
Поняття менеджменту і фінансів, незважаючи на чималу історію науки, сьогодні остаточно не з'ясовані. Не викликає сумніву французьке походження цього поняття як процесу управління та англо-американське походження цього терміну. Причому його застосовують, як правило, в тому випадку, коли йдеться про бізнес. Хоча воно означає певну функцію, сферу діяльності людини.
З позиції! бізнесу (підприємництва) поняття менеджменту розглядається, щонайменше, з трьох позицій:
- як система економічного управління;
- як орган (апарат) управління;
- як форма підприємницької діяльності.
В найбільш загальному плані термін «менеджмент» означає управління, керівництво, завідування тощо. Тому можна сказати, що менеджмент представляє собою цілеспрямований вплив на діяльність всіх працівників організації для успішного досягнення встановлених цілей шляхом продуктивного використання наявних ресурсів.
Поєднуючи поняття «фінанси» та «менеджмент», можна визначити фінансовий менеджмент як процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб'єкта господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів з метою найбільш повної реалізації цілей підприємства.
Об'єкт фінансового менеджменту
Фінансовий менеджмент представляє собою систему управління фінансовими ресурсами та оборотом грошових засобів підприємства, і як кожну управлінську систему його потрібно розглядати в двох аспектах. З одного боку, складовою фінансового менеджменту є суб'єкт управління (тобто підсистема, що управляє), з іншого боку - об’єкт управління (тобто підсистема, якою управляють).
Як суб'єкт управління фінансовий менеджмент підприємства включає:
- органи державного управління;
- фінансові й податкові органи;
- власника;
- апарат управління підприємством.
Тобто, фінансовий менеджмент як суб'єкт управління охоплює всі рівні управління.
Безпосередньо на підприємстві управління здійснює апарат управління підприємством (служба фінансового менеджера) та власник (засновники, збори акціонерів).
Як об'єкт управління фінансовий менеджмент піддається впливу потоків управлінських рішень, реалізація яких дозволяє підтримувати підприємство у стані ділової активності.
Об'єктами управління на підприємствах є:
- майно:
- майнові права;
- роботи і послуги;
- інформація;
- результати інтелектуальної діяльності; -
- нематеріальні блага.
Основною характерною рисою всіх об'єктів управління є те, що вони можуть вільно змінювати власника, якщо вони не обмежені в обігу і не вилучені з обороту.
Об'єктами фінансового менеджменту є фінанси підприємств та його фінансова діяльність, тобто економічні відносини, які опосередковані грошовим обігом, зміна розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
Матеріальною основою фінансового менеджменту є грошові потоки підприємства, які втілюються в реальному грошовому обігу, викликаному рухом вартості.
Слід підкреслити, що фінансовий менеджмент є невід'ємною складовою загального менеджменту підприємства. Адже, фінансовий менеджмент дозволяє більш ефективно вирішувати виробничі (програма виробництва і збуту, якість виробничих, матеріальних, фінансових ресурсів, місце розміщення виробництва, його потужність), економічні (оборот і його структура, структура витрат, прибуток, рентабельність, дивіденди), фінансові цілі (платоспроможність, ліквідність, інвестування, фінансування, фінансова структура) господарюючого суб'єкта. Крім того, фінансовий менеджмент дозволяє виявляти й аналізувати взаємозв'язки між цілями підприємства та координувати їх.
Мета та завдання фінансового менеджменту
Головна мета фінансового менеджменту - забезпечення зростання добробуту власників капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення у підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій.
В процесі досягнення головної мети фінансовий менеджмент вирішує багато задач, основними серед яких є:
- забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку;
- оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства;
- забезпечення реалізації економічних інтересів суб'єктів фінансових відносин;
- забезпечення мінімізації фінансових ризиків.
Забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку відбувається шляхом втілення ефективної політики фінансування господарської діяльності підприємства, управління формуванням фінансових ресурсів, оптимізації фінансової структури підприємства.
Оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства досягається за рахунок ефективного управління грошовими потоками підприємства, підтриманням ліквідності його активів, забезпеченням постійної платоспроможності підприємства.
Забезпечення реалізації економічних інтересів суб'єктів фінансових відносин здійснюється за допомогою ефективного управління активами підприємства, оптимізації їх складу, структури, розміру.
При цьому важливе значення має скорочення різниці між величиною номінального прибутку і реальним прибутком, що забезпечується реальним надходженням грошових коштів на підприємство.
Забезпечення мінімізації фінансових ризиків реалізується шляхом ефективного управління фінансовими ризиками, що передбачає оцінку окремих видів фінансових ризиків, застосування превентивних заходів і ефективних форм зовнішнього та внутрішнього страхування.
Будь-яка економічна категорія проявляється в її функціях. Враховуючи, що функції економічної категорії є формою вираження суспільного призначення даної категорії, що функції властиві тільки цій категорії, а не будь-якій іншій, то саме функції виражають те головне і специфічне, що характерно для конкретної економічної категорії.
Слід розмежовувати поняття «функція» і «роль» тієї чи іншої економічної категорії. Якщо за допомогою функції проявляється суспільне призначення економічної категорії, то роль виражається в результатах її практичного застосування.
В науковій літературі немає єдиної точки зору щодо функцій фінансового менеджменту. Визначення функцій здебільшого залежить від концепцій і теорій, наукових напрямів у визначенні суті фінансового менеджменту, а також від підходів у визначенні функцій фінансів підприємств та управління.
З практичної точки зору функції фінансового менеджмент}' визначає система задач фінансового менеджменту на підприємстві. Ці функції поділяють на дві основні групи:
- функції фінансового менеджменту як підсистеми, що управляється;
- функції фінансового менеджменту як підсистеми управління підприємством.
2. Структура вхідних грошових потоків на підприємстві та їх характеристика
Грошові потоки підприємства розрізняють за двома видами:
- вхідні грошові потоки (надходження грошових коштів);
- вихідні грошові потоки (використання грошових коштів).
Призначення вхідних грошових потоків полягає у забезпеченні підприємства коштами, які необхідні для здійснення поточної та інвестиційної діяльності. В узагальненому вигляді склад вхідних грошових потоків подано на рис. 1. Дані потоки суттєво впливають на фінансовий стан підприємства, його платоспроможність.
Фінансово-господарська діяльність кожного господарюючого суб'єкта безпосередньо пов'язана з витрачанням, використанням коштів. Призначення вихідних грошових потоків полягає у використанні коштів за різними напрямами фінансово-господарської діяльності. Ці потоки також справляють суттєвий вплив на поточний фінансовий стан, платоспроможність і кінцеві результати діяльності підприємства.
Процес управління грошовими потоками підприємства базується на певних принципах, основними з яких є такі:
- інформативна достовірність (своєчасне та якісне забезпечення інформаційною базою даних);
- збалансованість (оптимізація грошових потоків за видами, обсягом, часовими періодами та іншими характеристиками у розрізі підпорядкованості грошових потоків стратегії і тактиці функціонування і розвитку підприємства);
- ефективність (забезпечення ефективного використання тимчасово вільних грошових активів підприємства, що вивільняються внаслідок нерівномірності руху грошових потоків у процесі фінансово-господарської діяльності);
- ліквідність підприємства (забезпечення достатнього рівня ліквідності підприємства в умовах нерівномірного руху грошових потоків у часі).