Стратифіковані утворення
У геологічній будові території аркуша М-36-ХІІІ (Київ) беруть участь докембрійські кристалічні утворення і потужна товща осадових відкладів. У складі останньої встановлено відклади тріасової, юрської, крейдової, палеогенової, неогенової й четвертинної систем.
Стратиграфічне розчленування утворень, поширених на території аркуша, виконано згідно зі Стратиграфічним кодексом України, затвердженим Національним стратиграфічним комітетом України 2 квітня 1997 р., Кореляційними стратиграфічними схемами, затвердженими 25 травня 1993 р. Українським міжвідомчим стратиграфічним комітетом, і Кореляційною стратиграфічною схемою докембрійських утворень Українського щита, затвердженою Національним стратиграфічним комітетом України 22 червня 2000 р.
| Стратиграфічна схемадокембрійських та фанерозойських утворень територіїФанерозойська еонотемаКайнозойська ератемаЧетвертинна системаГолоцен | ||
| aН | – | Алювіальні відклади заплав та балок – піски, супіски, суглинки. |
| bН | – | Біогенні утворення – торф. |
| lbH | – | Озерно-болотні відклади субаеральних заболочених западин – мул, болотний мергель. |
| tH | – | Техногенні утворення. |
| НеоплейстоценВерхньонеоплейстоценова ланка | ||
| v PIII-H | – | Еолові відклади вододілів – лесовидні суглинки та супіски. |
| dv PIII-H | – | Делювіально-еолові покривні відклади надзаплавних терас – піски, супіски з лінзами суглинків. |
| edv PIII-H | – | Елювіально-делювіально-еолові відклади надзаплавних терас – піски, супіски з лінза – ми суглинків. |
| a1 PIII | – | Алювіальні відклади першої надзаплавної тераси – кварцові піски з лінзами та проверстками суглинків. |
| a2 PIII | – | Алювіальні відклади другої надзаплавної тераси – кварцові піски з лінзами та проверстками суглинків. |
| e, dv PIII | – | Елювіальні та еолово-делювіальні відклади – викопні грунти, лесовидні суглинки. |
| Середньонеоплейстоценова ланка | ||
| edv PII-H | – | Елювіально-делювіально-еолові відклади «Київського Полісся» – кварцові піски, су-піски, викопні грунти. |
| a3 PII | – | Алювіальні відклади третьої надзаплавної тераси – кварцові піски з поодинокими лінзами суглинків. |
| e, dv PII kd-ts | – | Елювіальні та еолово-делювіальні відклади кайдацького – тясминського кліматолітів – викопні грунти, лесовидні суглинки. |
| f, l PII dn | – | Комплекс відкладів дніпровського льодовика – озерно-льодовикові та водно-льодови – кові суглинки, супіски, піски. |
| g PII dn | – | Моренні відклади дніпровського льодовика – супіски, суглинки з включеннями валу – нів та гальки кристалічних порід. |
| e PII zv | – | Елювіальні утворення завадівського кліматоліту – викопні грунти з проверстками лесів. |
| Нижньонеоплейстоценова ланка | ||
| la PI-II | – | Озерно-алювіальні відклади похованих палеодолин – піски, супіски, суглинки. |
| e, dv PI | – | Елювіальні та еолово-делювіальні відклади – викопні грунти, лесовидні суглинки. |
| Еоплейстоцен | ||
| e, dvE | – | Елювіальні та еолово-делювіальні відклади – викопні грунти, глини з проверстками пісків. |
| la E | – | Озерно-алювіальні відклади похованих палеодолин – піски з проверстками суглинків. |
Неогенова системаПліоцен | ||
| N2 cb | – | Товща червоно-бурих глин. |
| Нижній пліоцен – верхній міоцен | ||
| N1-2 sg | – | Товща строкатих глин. |
| Середній – нижній міоценНовопетрівський регіоярусПолтавська серія | ||
| N1 np | – | Новопетрівська світа. Нижня – верхня підсвіти. Піски і пісковики світло-сірі, кварцові, каолінисті, маршаліти, буре вугілля. |
| Палеогенова системаВерхній олігоценБерекський регіоярусПолтавська серія | ||
| P3 br | – | Берекська світа. Піски і алеврити зеленувато-сірі, кварцові, глини бурувато-сірі до чорних. |
| Нижній олігоценМежигірський регіоярусХарківська серія | ||
| P3 mz | – | Межигірська світа. Піски і алеврити зеленувато-сірі, глауконіто-кварцові. |
| Верхній еоценОбухівськийрегіоярусХарківська серія | ||
| P 2 ob | – | Обухівська світа. Алеврити світло-зеленуваті, блакитно-сірі, безкарбонатні. |
| Середній еоценКиївський регіоярус | ||
| P 2 kv | – | Київська світа. Глини безкарбонатні, мергелі світло-сірі, піски карбонатні з фосфоритами. |
| БучацькийрегіоярусБучацька серія | ||
| P 2 bc | – | Піски зеленувато-сірі, глауконіто-кварцові з лінзами пісковиків. |
| Нижній еоценКанівський регіоярус | ||
| P 2 kn | – | Канівська світа. Піски зеленувато-сірі, глауконіто-кварцові, алеврити і глини. |
| Мезозойська ератемаКрейдова системаВерхній відділТуронський і коньякський яруси | ||
| K2 k | – | Товща крейди. Крейда біла, писальна, мергель світло-сірий. |
| Сеноманський ярусСередньо-верхньосеноманський під’яруси | ||
| K2 km | – | Товща писальної крейди і мергелів. Крейда писальна, мергелі запісочені з крем’янистими стяжіннями. |
| Нижньосеноманський під’ярус | ||
| K2 br2 | – | Буромська світа. Верхня підсвіта. Піски, пісковики зеленувато-сірі, крем’янисті. |
Нижній відділАльбський ярусВерхньоальбський під’ярус | ||
| K1 br1 | – | Буромська світа. Нижня підсвіта. Піски сірі та сірувато-зелені з глауконітом, крем’янисті. |
| Готеривський і баремський яруси нерозчленовані | ||
| K1 zg-zr | – | Загорівська і журавинська світи нерозчленовані. Глини темно-сірі, алеврити, піски різнозернисті. |
Юрська системаВерхній відділОксфордський ярус | ||
| J3 iv2 | – | Іваницька світа. Верхня підсвіта. Вапняки сірі, алеврити, алевроліти, мергелі різною мірою окременілі. |
Середній відділКеловейський ярус | ||
| J2 iv1 | – | Іваницька світа. Нижня підсвіта. Алеврити зеленувато-сірі з прошарками вапняків, алевролітів. |
| J2 ic | – | Ічнянська світа. Глини і алеврити сірі, бурувато-сірі, вапнисті. |
| Батський ярус | ||
| J 2 nz | – | Ніжинська світа. Глини щільні, тонковерствуваті, темно-сірі. |
| Батський – Байоський яруси | ||
| J2 pd | – | Підлужна світа. Глини і алеврити коричнювато-сірі, з поодинокими прошарками сидеритів. |
| Байоський ярус | ||
| J2 or – | – | Орельська світа. Піски сірі з верствами глин, алевритів сірих, пісковиків, лінзами каолінів і бурого вугілля. |
| Тріасова системаНижній відділОленьокський ярус | ||
| T1 sr1 | – | Серебрянська світа. Нижня (радченківська) підсвіта. Глини щільні, пластичні, строкаті з прошарками пісковиків і пісків. |
| Індський ярус | ||
| T1 dr2 | – | Дронівська світа. Верхня (коренівська) підсвіта. Піски світло-сірі та зеленувато-сірі з прошарками пісковиків і глин. |
| T1 dr1 | – | Дронівська світа. Нижня (пересазька) підсвіта. Строкаті глини, алевроліти, пісковики та піски цегляно-червоні. |
| Архейська акротемаНеоархейРосинсько-тікицька серія | ||
| АR3 rt | – | Гнейси біотитові та амфібол-біотитові. |
Неоархей
Росинсько-тікицька серія АR3rt
Породи росинсько-тікицької серії є найдавніші на площі аркуша і розбурені численними свердловинами, однак значні за площею тіла зустрічаються рідко. Як правило, вони складають малопотужні (до 1–2 м) лінійно-витягнуті лінзовидні ксеноліти і дрібні рестити серед гранітоїдів звенигородського й уманського комплек-сів. Розміри тіл невеликі, що ускладнює їх картування у даному масштабі. Петрографічний склад серії доволі одноманітний. Це – плагіогнейси амфібол-біотитові та біотитові, а також у незначній кількості кристалічні сланці та амфіболіти.
Мезозой
Тріасова система
Стратиграфічне розчленування відкладів тріасу здійснюється згідно зі Стратиграфічною схемою тріасових відкладів південно-західного крила ДДЗ, затвердженою УМСК 25 травня 1993 р.
У межах території вивчення до тріасової системи віднесено товщу глинисто-піщаних порід, що залягає безпосередньо на поверхні кристалічного фундаменту. Згідно із зазначеною схемою, виділяються осадки нижньодронівської (пересазької), верхньодронівської (коренівської), нижньосеребрянської (радченківської) підсвіт нижнього тріасу. Сучасні межі поширення зазначених стратиграфічних підрозділів мають спільне північно-західне – південно-східне орієнтування і контролюються Дніпровською зоною розломів. Конфігурація цих меж, їх звивистий, місцями ламаний характер свідчать про те, що формувались вони під значним впливом ерозійно-тектонічних факторів.