Паспорт також визначає стратегію нагляду за установою. Стратегія нагляду стосується частоти та обсягу виїзних інспекцій та зосередженості безвиїзного контролю. Наприклад, інспектування банків з оцінками «4» чи «5» вимагатиме поглибленої перевірки, зокрема можливе застосування аудиторських процедур чи реальної оцінки активів.
Додаткові матеріали, крім того, містять коментарі, що занотовують результати будь-яких безвиїзних спостережень і перевірок та інших заходів, проведених після останнього перегляду «Паспорта ризику банку». Якщо безвиїзний контроль засвідчує значні зміни у профілі ризику банку, то стратегія нагляду за ним має бути переглянута з метою оцінки необхідності внесення до неї певних змін.
«Паспорт нагляду» з описом інформації, що в ньому міститься, можна подати за такою формою.
ПАСПОРТ НАГЛЯДУ
Назва банку:
Адреса:
Оцінка за «CAMEL»:
Дата останнього запису:Причина:
ПЕРЕДУМОВИ
(описуються історія банку, форма власності, територіальне розташування, розмір та обсяги діяльності, стратегія, якої дотримується банк).
У цій секції дається інформація щодо дати створення банку, передбачених обсягів операцій, структури власності, управління. Значущі події (відкриття чи закриття філії, розширення операцій, зміни в керівництві чи засновниках) мають бути виділені окремо.
Далі подається інформація щодо поточної структури управління, власності, обсягу операцій та відносного місця на ринку.
Наприкінці має бути деталізована інформація про майбутню стратегію банку.
Стан та умови банку
(описуються стан та умови банку з погляду достатності капіталу, якості активів, управління, надходжень та ліквідності та обґрунтовується кожна з поточних оцінок за «CAMEL»).
У цій секції дається інформація про стан та умови банку, виявлені під час проведення останнього виїзного інспектування. Крім того, вона має містити підсумкові висновки щодо всіх безвиїзних перевірок, проведених після останнього інспектування, насамперед будь-які значні зміни (позитивні та негативні) у стані та умовах банку.
Стратегія нагляду
(висвітлюються заплановані дії наглядових органів на наступний рік).
У цій секції викладаються всі специфічні заходи, проведення яких від банку вимагає департамент банківського нагляду. Висвітлюються заплановані на наступний рік дії наглядових органів, що зосереджуються на сферах із найбільшим ризиком. Крім того, виділяються специфічні сфери уваги для безвиїзного контролю.
Інші значущі події
(деталізуються всі інші значущі події, що мали місце з моменту останнього перегляду «Паспорта нагляду»).
У цій секції містяться дані про події, що мали місце, є значущими нині, але не вимагають «повної ревізії» Паспорта нагляду. Наприклад: сюди мають заноситися дані про відкриття та закриття філій, інформація стосовно змін у керівництві та обсязі операцій чи значущі повідомлення у пресі.
Процес виїзного інспектування можна поділити на три фази: планування інспектування, проведення інспектування та подання результатів інспектування до банку та Правлінню Національного банку України.
Інспектори визначають межі та зміст виїзного інспектування, згідно з описаними у секції «Стратегії нагляду» Паспорта нагляду банку. Інспектор мусить переконатися в тому, що з моменту проведення останньої перевірки не відбулося якихось суттєвих змін у стратегії банку, що можуть спонукати до необхідності зміни меж та змісту інспектування. Якщо інспектор вважає за потрібне внести певні зміни до них, він має обговорити це питання з керівництвом департаменту інспектування для отримання відповідного дозволу.
Інспектори мають визначити ті процедури та механізми, що будуть застосовуватися під час інспектування, відповідно до загального опису меж та змісту перевірки, наведеного у «Профілі нагляду» банку. Після того, як процедури та механізми будуть відібрані (чи, за необхідності, пристосовані), інспектор визначає технічні вимоги застосування цих процедур та механізмів. Запит на виділення цих технічних засобів має направлятися до керівництва департаменту інспектування.
У тому разі, коли даних технічних засобів немає, можна вдатися до таких дій:
— змінити межі інспекції для приведення їх у відповідність із
наявними технічними засобами;
— перенести інспекцію до того часу, коли потрібні засоби
з'являться;
— змінити графік проведення іншої роботи для отримання необхідних технічних засобів для інспектування.
Інспектори та керівництво департаменту інспектування мають спільно вирішити, який із варіантів найкращий. Після того як реальні межі та зміст інспектування буде остаточно визначено, керівництво департаменту інспектування має їх затвердити.
Розроблення плану виїзного інспектування та використання робочого часу. З метою полегшення проведення інспектування інспектор складає план виїзного інспектування та використання робочого часу. Цей план має містити інформацію про:
сфери діяльності банку, які мають бути інспектовані;
цілі інспекції щодо кожної сфери діяльності банку;
процедури та механізми, що мають бути застосовані під час
інспектування кожної сфери діяльності банку;
Доречним і корисним є обговорення меж, змісту та цілей виїзного інспектування з керівництвом банку. Це дає керівництву банку можливість визначити найефективніші шляхи допомоги у проведені інспекцій.
Виїзні інспекції різняться своїми цілями, межами та змістом. Однак існують певні етапи, яких загалом дотримуються під час проведення всіх інспекцій. Першим кроком під час проведення інспекції є зустріч з вищим керівництвом банку з метою представлення інспекторів та обговорення цілей, меж та змісту інспектування.
Під час зустрічі вирішується питання про призначення окремої особи, яка підтримуватиме проміжні відносини між вищим керівництвом банку та інспекторами. Крім того, мають бути з'ясовані поточні питання, зокрема, стосовно службових приміщень та робочих місць, доступу до телефонів, копіювальних апаратів, комп'ютерів тощо.
Після ознайомлювальної зустрічі з вищим керівництвом інспектори мають провести ознайомлювальні зустрічі з керівниками чи директорами підрозділів. Мета таких зустрічей збігається з метою першої зустрічі.
Інспектор нагляду (керівник інспекційної бригади) має час від часу проводити зустрічі з допоміжними інспекторами з метою перегляду проведеної ними роботи, вирішення питань, що можуть виникнути, а також контролю виконання плану інспекції. Якщо інспекція виходить за межі відведеного часу, то інспектору необхідно визначити, чи потрібно залучити додаткові сили, або подовжити термін інспекції, або обсяг роботи, яку потрібно виконати, можна скоротити так, аби встигнути закінчити її вчасно.
Керівник інспекторської бригади, крім того, має інформувати працівників департаменту інспектування з питань перебігу інспекції, зокрема щодо всіх виявлених значних проблем.
По закінченні строків інспекції інспектор має написати свій остаточний висновок. Він мусить бути стислим підсумком за фактами, що підкріплюють кожний із висновків. У разі виявлення серйозних недоліків у конкретній сфері діяльності інспектор повинен провести неофіційне обговорення їх з керівником відповідної ланки. Це робиться для того, аби впевнитися, що такі факти відповідають дійсності, і банк мусить визнати їх.
Після закінчення інспекції її результати мають бути передані до банку та до департаменту інспектування.
Звіт про інспектування є офіційним документом департаменту інспектування, в якому викладаються висновки інспекторів і в якому, у разі потреби, департамент інспектування вимагає від банку виправлення ситуації та проведення заходів щодо усунення недоліків.
Завершивши інспекцію, керівник інспекторської бригади має зустрітися з вищим керівництвом банку для обговорення результатів та висновків перевірки. Основною метою зустрічі є передача документа, що відбиває результати перевірки. Документ має бути досить стислим, висвітлювати позитивні та негативні результати перевірки та давати попередні рекомендації. Необхідно переконатися в тому, що під час підсумкової зустрічі всі проблемні питання обговорено (не обов'язково вирішено).
Звіт про інспектування використовується для ознайомлення і банкірів, і наглядовців із результатами перевірки. Зауважимо, що більшість інформації є «повторенням» тієї, про яку банкіри вже знали, а деяка інформація має конфіденційний характер і про неї можуть знати лише працівники нагляду.
З цією метою готуються два документи:
Звіт про інспектування, що його передає банку департамент
інспектування;
Паспорт нагляду, що інформує всіх працівників департаменту
інспектування про стан справ банку та містить інформацію стосовно
стратегії нагляду за банком з боку департаменту.
Звіт має бути переважно оповідальним. Він повинен містити підсумкову інформацію та довідки стосовно всіх основних сфер інспектування.
Дані «Паспорта нагляду» банку у період від інспекції до інспекції поповнюються даними департаменту безвиїзного нагляду.