Інтрузивні утворення кіровоградсько-житомирського комплексу поширені на більшій частині площі проектних робіт і представлені гранітами, мігматитами біотитовими і амфібол-біотитовими. Макроскопічно – це сірі різної зернистості породи прошиті мережею дрібних і крупних розломів.
Тетерівська серія (PR1tt)
Породи тетерівської серії на території проектованих робіт представлені нерозчленованими утвореннями у вигляді гнейсів, сланців біотит-мусковітових, біотитових, мармурами і амфіболітами.
Мезозой-кайнозой (kvMz-Kz)
Нерозчленовані мезозой-кайнозойські утворення на території проектних робіт представлені корою вивітрювання розвиненою майже повсюдно, за винятком ділянок розмиву і виходу кристалічних порід на денну поверхню. Середня потужність відкритої свердловинами кори вивітрювання складає 16м.
В більшості випадків кора вивітрювання представлена каолінами первинними, щебнисто-дресвянистими. У підошві шару – найчастіше дресвою материнських порід.
Повсюдно вона перекривається відкладами кайнозою, і лише у східній частині території – мезозоєм.
Мезозой (Mz)
Мезозойські утворення в межах проектних робіт представлені відкладами юрської (І) і крейдової (К) систем.
Юрські відклади представлені батським ярусом (І2bt) в східній частині району робіт. Літологічно – це піски різної зернистості, алеврити, глини і буре вугілля. Потужність відкладів батського ярусу змінюється від 5м до 60м.
Крейдові відклади представлені сеноманським ярусом (К2s) у східній частині району робіт. Літологічно – це піски різної зернистості, пісковики глауконітово-кварцеві, мергелі. Середня потужність відкладів сеноманського ярусу складає 1м.
Кайнозой (Kz)
В межах території проектних робіт виділяються відклади палеогену, неогену та четвертинної системи.
Палеоген (P)
Палеогенові відклади представлені утвореннями бучакської (P2bc), київської (P2kv) і межигірської (P2mz) свит.
Бучакська свита має обмежене розповсюдження у вигляді окремих островів на території робіт. Відклади представлені різнозернистими пісками, пісковиками, бурими глинами і вторинними каолінами. Потужність відкладів змінюється від 7,1 до 53м.
Київська с вита має широке розповсюдження у східній частині району робіт і простягається з північного сходу на південний захід на вододілах, а в західній частині має обмежене розповсюдження. Потужність відкладів змінюється від 3,4 до 22м.
Межигірська свита має широке розповсюдження у східній частині району робіт. В західній частині практично відсутня. Залягає, переважно, на відкладах київської та бучакської свит та корі вивітрювання, а перекривається неогеновими і четвертинними відкладами. Потужність відкладів змінюється від 1,2 до 8,8м.
Неоген (N)
У відкладах неогену виділяються новопетровська свита і товща строкатих глин.
Новопетровська свита (N1np) має широке розповсюдження у східній частині району робіт і обмежене в західній. Відклади представлені пісками тонко-дрібнозернистими, рідше пісковиками, аргілітами і глинами. Потужність відкладів змінюється від 1 до 13,5м.
Товща строкатих глин (N1-2ps) широко розповсюджена по всій території района робіт. Залягає на відкладах новопетровської свити, рідше на палеогенових відкладах. Літологічно – це переважно глини з лінзами і прошарками різнозернистих пісків незначної потужності. Потужність строкатих глин змінюється від 0,7 до 25,5м.
Четвертинна система (Q)
Відклади четвертинної системи плащеподібно перекривають всю територію проектних робіт, відсутні лише в місцях виходу порід протерозою на денну поверхню, і представлені різноманітними генетичними типами осадків, серед яких виділяються: сучасний елювій (eIV), сучасні болотні (bIV), сучасні алювіальні (aIV), верхньочетвертинні алювіальні (aIII) і нерозчленовані середньочетвертинні (f1g1lgIIdn) утворення.
Нерозчленовані середньочетвертинні (f1g1lgIIdn) відклади представлені перешаруванням водно-льодовикових (fIIdn), льодовикових (gIIdn) і озерно-льодовикових (lgIIdn) осадків. Літологічно – це різнозернисті піски з прошарками супісків і суглинків. Потужність їх змінюється від 1,7 до 28м, середня – 11м.
Верхньочетвертинні алювіальні (aIII) відклади долин рік поширені вузькими смугами вздовж рік. Представлені різнозернистими пісками, рідше з прошарками і лінзами супісків і суглинків. Потужність їх змінюється від 1 до 8м.
Сучасні алювіальні (aIV) відклади приурочені до долин сучасних рік, струмків, ярів і балок. Літологічно – це різнозернисті піски з галькою і уламками кристалічних порід, рідше супіски і суглинки. Потужність їх змінюється від 0.5 до 7м.
4. Геоморфологія
Ділянка робіт розташована в межах Кочерівської тектонічної зони. В орографічному відношенні це рівнина, розмежована сучасною гідро мережею. Тип рельєфу – пластово-акумулятивна слабко-нахилена і слабко-розчленована горбисто-хвиляста моренно-водно-льодовикова рівнина на палеогено-неогенових відкладах.
Поверхню цього рельєфу визначає розповсюдження низовинної льодовикової та водо льодовикової рівнини із розширеними ділянками алювіальних рівнин – це обумовлює формування згладженого рельєфу та незначну глибину ерозійного зрізу (15-20м). Елювіальні елементарні ландшафти сформовані на просторих плоско-хвилястих кінцево-моренних горбисто-грядових підвищеннях; супераквальні – по вузьких слабко-нахилених надзаплавних річкових терасах; акумулятивно-алювіальні – в межах котловинно-улоговинних ділянок верхових боліт; субаквальні – вздовж заплав та русел хвилястої гідро мережі.
5. Гідрогеологічна характеристика
Згідно геологічної будови на території проектних робіт виділяються наступні водоносні горизонти і комплекси:
- в сучасних алювіальних (aIV) відкладах;
- у верхньочетвертинних алювіальних (aIII) відкладах;
- у нерозчленованих середньочетвертинних (f1g1lgIIdn) відкладах;
- у новопетровських відкладах неогену (N1np);
- у відкладах межигірської свити палеогену (P2mz);
- в київських відкладах палеогену (P2kv);
- в бучакських відкладах палеогену (P2bc);
- в сеноманських відкладах верхньої крейди (К2s);
- у відкладах батського ярусу юри (І2bt);
- у тріщинуватих кристалічних породах нижнього протерозою і продуктах їх руйнування (PR1).
Водоносний горизонт сучасних алювіальних (aIV) відкладів приурочений до пойменних відкладів долин рік, струмків, днищ балок і розвинений у вигляді вузьких смуг вздовж русел.
Потужність водоносного горизонту змінюється від 0.5 до 7м. Водовмісними породами являються піски різнозернисті, рідше супіски. Воді безнапірні. Водовідбір з колодязів рідко перевищує 0,5-1м3/добу. Рівні встановлюються на глибинах 1,4-5м. Хімічний склад підземних вод змішаного багатокомпонентного типу.
Води використовуються населенням для задоволення власних господарсько-питних потреб. Водоносний горизонт для централізованого водопостачання непридатний.
Водоносний горизонт верхньочетвертинних алювіальних (aIII) відкладів поширений у вигляді вузьких смуг в долині р. Тетерів та її приток.
Потужність водоносного горизонту змінюється від 1 до 8м. водовмісними породами являються піски різнозернисті з уламками кристалічних порід. Води безнапірні. Дебети окремих одиночних свердловин за межами району робіт не перевищують 1л/с. Рівні встановлюються на глибинах 1-3м. Хімічний склад підземних вод строкатий і підданий хімічному забрудненню у зв'язку із слабкою захищеністю. Водоносний горизонт для централізованого водопостачання непридатний.
Водоносний комплекс нерозчленованих середньочетвертинних (f1g1lgIIdn) відкладів поширений повсюдно, за винятком долин рік і місць виходу корінних порід на денну поверхню. Потужність водоносного горизонту змінюється від 1,7-28м. Водовмісними породами є різнозернисті піски з прошарками супісків і суглинків. Води безнапірні. Водовідбір з колодязів рідко перевищує 0,3-0,8м3/добу. Рівні встановлюються на глибинах 1-4м. За хімічним складом води комплексу вирізняються своєю строкатістю. Погано захищені від поверхневого забруднення. Водоносний горизонт для централізованого водопостачання непридатний.
Водоносний горизонт у новопетровських відкладах неогену (N1np) поширений на більшій частині досліджуваної території. Потужність водоносного горизонту змінюється від 1-13,5м. Водовмісними породами є піски тонко-дрібнозернисті, рідше пісковики. Води мають напірно-безнапірний характер. Дебети окремих одиночних свердловин за межами району робіт змінюються від 0,01 до 1л/с, рідко перевищуючи 1л/с. Рівні встановлюються на глибинах 1-6м. За хімічним складом води в основному гідрокарбонатні кальцієві. Добре захищені від поверхневого забруднення потужною товщею строкатих глин. Можна ставити питання про використання даного водоносного горизонту для незначних користувачів.
Водоносний горизонт у відкладах межигірської свити палеогену (P2mz) поширений у східній частині району робіт. Водовмісними породами є піски тонко-дрібнозернисті, рідше пісковики. Потужність водоносного горизонту змінюється від 1,2 до 8,8м. Дебет свердловин за межами району робіт становить 0,04л/с. Води переважно гідрокарбонатно-кальцієві з мінералізацією 0,5г/дм3. Водоносний горизонт для централізованого водопостачання практичної цікавості не становить.
Водоносний горизонт в київських відкладах палеогену (P2kv) поширений у східній частині району робіт. Водовмісними породами є піски тонко-дрібнозернисті з прошарками і лінзами пісковиків. Потужність водоносного горизонту змінюється від 2 до 22,4м. Підстилається даний водоносний горизонт товщею сеноман-турона, на обмежених ділянках – породами докембрію або їх корою вивітрювання. Води напірні.
Відомості про водовмісність і хімічний склад підземних вод даного горизонту на проектній території робіт відсутні. Цей горизонт може використовуватись для індивідуальних потреб населення.
Водоносний горизонт в бучакських відкладах палеогену (P2bc) поширені в центральній частині району робіт. Водовмісними породами являються піски різнозернисті, пісковики. Потужність водоносного горизонту змінюється від 7,1 до 52,7м. Води напірні. Відомості про водовмісність відсутні. Води переважно гідрокарбонатно-кальцієві, рідше гідрокарбонатні кальцієво-магнієві і гідрокарбонатні кальцієво-натрієві з мінералізацією 1г/дм3. Води відносяться до м’яких і помірно жорстких.