Про поняття групи осіб за попередньою змовою див. ст. 28 і коментар до неї
ДІЇ керівників підприємств, установ, організацій, які дали підлеглим службовим особам розпорядження підписати чи подати до контролюючих органів недостовірні документи або не сплачувати обов’язкові платежі взагалі чи сплачувати їх не у повному обсязі, а також дії службових осіб, які виконали такі незаконні розпорядження, мають кваліфікуватися за ч. 2 ст. 212 як ухилення від оподаткування, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Дії службових осіб різних юридичних осіб — суб’єктів підприємництва та громадян-підприємців — мають кваліфікуватись як вчинені за попередньої змовою групою осіб у випадках укладення ними цивільно-правових угод, під час виконання яких кожна із сторін ухиляється від сплати належних з неї обов’язкових платежів до бюджетів чи державних цільових фондів. Якщо згідно з укладеною угодою це має зробити лише одна із сторін, дії службової особи іншої сторони чи громадянина-підприємця, що підписали таку угоду, повинні кваліфікуватися як пособництво ухиленню від сплати податків і зборів, виконавцем якого визнається службова особа того суб’єкта підприємництва або той громадянин-підприємець, які не сплатили обов’язкові платежі податкового характеру.
Дії інших осіб, зобов’язаних сплачувати податки і збори, можуть кваліфікуватись як вчинені за попередньою змовою групою осіб лише у тому разі, коли, вони згідно із законом повинні сплачувати обов’язкові платежі спільно (наприклад, якщо майно — об’єкт оподаткування — належить з правом спільної власності двом або більшій кількості осіб).
Під великим розміром коштів слід розуміти суму податків, зборів, інших обов’язкових платежів, яка в три тисячі і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 212).
Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. З ст. 212) є: 1) вчинення його особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів; 2) фактичне ненад-ходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.
Про поняття судимості див. коментар до ст. 88. Вчинення злочину особою, раніше судимою за ухилення від сплати податхів, зборів, інших обов’язкових платежів, має місце у разі, коли злочин вчинено особою, яка має судимість за будь-якою частиною ст 212 КК 2001 р. або за ч. З ст. 148-2 КК 1960 р.
Під особливо великим розміром коштів слід розуміти суму податків, зборів, інших обов’язкових платежів, яка у п’ять тисяч і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 212).
7. Ч. 4 ст. 212 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності порушника податкового законодавств.а.
1 Ч 4 єт. 212 підлягає застосуванню судом (ч. 2 ст, 44) утому разі, коли- 1) особа, щодо якої вирішується Питання про звільнення її від кримінальної відповідальності, вчинила ухилення від сплати Податків зборів, інших обов’язкових платежів уперше; 2) вчинене нею діяння охоплюється ч. 1 або ч. 2 ст. 212; 3) має місце позитивна по-сткримінальна поведінка особи, яка полягає в тому, що винний до притягнення його до кримінальної відповідальності сплачує належні суми податків і зборів, а також пеню і фінансові санкції. Встановивши сукупність перерахованих обставин, суд зобов’язаний звільнити від кримінальної відповідальності особу, яка вчинила коментований злочин.
Під вчиненням ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів вперше потрібно розуміти такі ситуації: 1) особа раніше взагалі не вчиняла злочинів, передбачених ч. 1 аоо ч. 2 єт 212, або діянь, фактичні ознаки яких охоплюються вказаними нормами, а до набрання чинності КК 2001 р. описувались диспозицією ст. 148-2 КК 1960 р.; 2) особа, хоч і вчинила раніше відповідний податковий злочин, проте у встановленому законом порядку, у т.ч. на підставі ч. 4 ст. 212, була звільнена від кримінальної відповідальності за нього; 3) на момент вчинення нового ухилення від оподаткування судимість за раніше вчинений злочин, передбачений ч, 1 або ч. 2 ст. 212, було знято або погашено у встановленому законом порядку, .
Під притягненням до кримінальної відповідальності слід розуміти певну стадію кримінального переслідування, а саме: винесення слідчим вмотивованої постанови про притягнення особи як обвинуваченого (ст. 131 КПК) і пред’явлення цій особі обвинувачення. Пеня — це плата у вигляді відсотків, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що стягується з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання. Фінансова санкція (штрафна санкція) — це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка стягується з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Для застосування ч. 4 ст. 212 не вимагається, щоб особа, яка вчи-. ‘нила ухилення від оподаткування, сприяла розкриттю і розслідуванню злочину або щиросердно покаялась у вчиненому.
Конституція України (ст. 67)
Закон України “Про державну податкову службу в Україні в редакції від 24 грудня 1993
Закон України “Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів” від 22 грудня 1994 р.
Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності від 23 березня 1996 р.
Закон України “Про плату за землю” від 19 вересня 1996р.
Закон України “Про систему оподаткування в редакції від 18 лютого 1998р
Закон України “Про податок на додану вартість від 3 квітня 1997 р
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції від 22 травня1997
Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 26 червня1997р
Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997р.
Захон України “Про порядок встановлення ставок податків і зборів (обов’язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг щодо оподаткування” від 14 жовтня 1998 р.
Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17 грудня 1998р.
Закон України “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” від 9 квітня 1999 р.
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р.
Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та іншихсамо-хідних машин і механізмів в редакції від 13 липня 2000 р.
Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами “ від 21 грудня 2000 р.
Закон України Про митний тариф України “ від 5 квітня 2001 р.
Закон України “Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України” від 12липня 2001 р.
Декрет КМ “Про акцизний збір” від 26 грудня 1992 р.
Декрет КМ „Про прибутковий податок з громадян від 26 грудня 1992 р.
Декрет КМ Тіро податок на промисел” від 17 березня 1993 р.
Декрет КМ “Про місцеві податки ізбори” від 20 травня 1993р.
Постанова ВР “П(ю застосування нормативно-правових актів з питань оподаткування в Україні від 24 грудня 1998 р.
Указ Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва в редакції № 746 від 28 червня 1999р.
Положення про Державну податкову адміністрацію України. Затверджене указом Президентом України № 886 від 13 липня 2000 р.
Рішення КС у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) № 1-15/99 від 27 жовтня 1999р.
Рішення КС у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності} Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України’ (справа про податки) N° 1-16/2001 від 5 квітня 2001р.
Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування. Затверджений постановою КМ № 470 від 6 травня 2001 р.
Порядок надання податкових роз’яснень. Затверджений постановою КМ № 494 від Ї6 травня 2001р.
Інструкція про прибутковий податок з громадян. Затверджена наказом ГДП1 №12 від 21 квітня 1993 р.а
Інструкція МФ, ГДПІ “Щодо застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства про оподаткування” № 04-115/10-1018 від 22 березня 1994 р.
Інструкція про порядок нарахування та погашення пені. Затверджена наказом ДПА № 77 відг / березня 2001 р.
Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв’язку з відміною картотеки. Затверджене наказом ДПА № 8 від 1 березня 2001 р.
Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби. Затверджена наказом ДПА № 110 від 17 березня 2001 р.
Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору. Затверджене наказом ДПА № 111 від 19 березня 2001 р.
Порядок застосування норм пункту 15.4 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами .Затверджений наказом ДПА № 113 від 19 березня 2001 р.
Постанова ПВС “ Про деякі питання застосування законодавства про відпав І дальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів” № 5 від 26 березня 1999 р.