3. Складання бюджету:
- визначення та аналіз ресурсів, необхідних для реалізації програм;
- оцінювання очікуваних результатів;
- моніторинг ресурсної бази, її вартісне оцінювання;
- подання бюджетних запитів для включення програми до бюджету;
- визначення обсягів видатків на відповідну бюджетну програму, виходячи з результатів діяльності, оцінювання планів та визначеного Мінфіном граничного обсягу видатків головного розпорядника бюджетних коштів.
Завдання середньострокового бюджетного планування:
- поліпшення макроекономічного балансу шляхом розроблення узгоджених та реалістичних прогнозів доходів до бюджету;
- визначення загальних цілей бюджетної політики та забезпечення відкритості в їх досягненні впродовж багатьох років;
- визначення і дотримання чітких пріоритетів у сфері державних видатків;
- забезпечення можливості ініціювання змін у бюджетній політиці та механізмів контролю за їх реалізацією;
- удосконалення розподілу бюджетних коштів, спрямованих на досягнення стратегічних пріоритетів;
- підвищення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за ефективне та раціональне їх використання;
- посилення загального бюджетного контролю щодо ефективного розподілу і використання бюджетних коштів.
Складові елементи бюджетних програм: мета, завдання, напрями діяльності та результативні показники.
Мета бюджетної програми — це законодавчо визначені основні цілі, яких слід досягти в результаті виконання конкретної бюджетної програми.
Завдання бюджетної програми — це конкретні цілі, яких необхідно досягти в результаті виконання бюджетної програми протягом відповідного бюджетного періоду, оцінювання яких здійснюється за допомогою результативних показників.
Напрями діяльності бюджетної програми – - це конкретні дії, спрямовані на виконання завдань бюджетної програми з визначенням напрямів витрачання бюджетних коштів. Напрями діяльності бюджетної програми повинні відповідати завданням і функціям головного розпорядника бюджетних коштів. Визначення напрямів діяльності забезпечує реалізацію бюджетної програми в межах коштів, виділених на цю мету.
Результативні показники – характеризують кількісні та якісні результати виконання бюджетної програми, що підтверджуються статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю і дають можливість оцінювати використання коштів на виконання бюджетної програми.
Результативні показники бюджетної програми поділяються на такі групи:
Показники затрат – визначають обсяги та структуру ресурсів, які забезпечують виконання бюджетної програми;
Показники продукту – використовуються для оцінювання досягнення поставлених цілей (кількість користувачів товарами, роботами, послугами, виробленими у процесі виконання бюджетної програми);
Показники ефективності – визначаються як відношення кількості вироблених товарів (виконання робіт, надання послуг) до їх вартості в грошовому або людському вимірі (витрати ресурсів на одиницю показника продукту);
Показники якості — відображають якість вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг).
Запитання для самоконтролю
1. Що враховує формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів?
2. Як визначається індекс відносної податкоспроможності?
3. Що таке коефіцієнт вирівнювання?
4. Що таке фінансовий норматив бюджетної забезпеченості?
5. Що враховується при розрахунку видатків на утримання органів управління?
6. Що враховується при розрахунку видатків на освіту?
7. Що враховується при розрахунку видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення?
8. Що враховується при розрахунку видатків на охорону здоров'я?
Тестові завдання.
1. Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами не враховує:
а) фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригувальні коефіцієнти до
них і прогнозний обсяг кошика доходів місцевих бюджетів;
б) коефіцієнт вирівнювання й індекс відносної податкоспроможності
адміністративно-територіальної одиниці;
в) кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг;
г) кількість муніципальних закладів.
2. Індекс відносної податкоспроможності дорівнює:
а) добутку середньодушового кошика доходів місцевого самоврядування і
середнього по Україні обсягу середньодушового кошика доходів;
б) частці від ділення середньодушового кошика доходів місцевого самоврядування
на середній по Україні обсяг середньодушового кошика доходів;
в) різниці середнього по Україні обсягу середньодушового кошика доходів і
середньодушового кошика доходів місцевого самоврядування;
г) сумі середньодушового кошика доходів місцевого самоврядування та
середньому по Україні обсягу середньодушового кошика доходів.
3. Коефіцієнт вирівнювання - це:
а) показник, що дорівнює обсягу коштів, необхідних місцевому самоврядуванню
для збалансування бюджету;
б) коефіцієнт, що застосовується при розрахунку обсягу дотацій вирівнювання та коштів, які передаються з Державного бюджету України до місцевих бюджетів з метою зміцнення доходної бази бюджетів місцевого самоврядування;
в) коефіцієнт, що визначається для розрахунку частки видатків у плановому
розмірі доходів місцевого самоврядування;
г) коефіцієнт, що визначається для розрахунку величини видатків у плановому
розмірі доходів місцевого самоврядування.
4. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості - це:
а) гарантований державою обсяг закріплених доходів бюджетів місцевого
самоврядування;
б) розмір мінімально необхідних видатків органів місцевого самоврядування;
в) гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів;
г) гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень
фінансового забезпечення повноважень Верховної Ради України, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.
5. При розрахунку видатків на утримання органів управління враховується:
а) чисельність працівників органів управління залежно від чисельності населення
області (міста);
б) середньодушовий кошик доходів;
в) фінансовий норматив бюджетної забезпеченості;
г) індекс відносної податкоспроможності.
6. При розрахунку видатків на освіту не враховується:
а) загальний обсяг ресурсів бюджету на освіту;
б) фінансовий норматив бюджетної забезпеченості в розрахунку на одного учня;
в) наведений контингент учнів різних типів загальноосвітніх навчальних закладів;
г) індекс відносної податкоспроможності.
7. При розрахунку видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення не враховується:
а) загальний обсяг ресурсів бюджету на соціальний захист і соціальне
забезпечення;
б) індекс відносної податкоспроможності;
в) контингент отримувачів соціальних виплат;
г) фінансовий норматив бюджетної забезпеченості.
8. При розрахунку видатків на охорону здоров'я враховується:
а) чисельність населення адміністративно-територіальної одиниці;
б) співвідношення обсягів видатків на охорону здоров'я між місцевими бюджетами
окремих видів;
в) коригувальні коефіцієнти до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості, які враховують співвідношення видатків на заробітну плату в загальній сумі видатків місцевих бюджетів, вікову структуру населення, надання послуг відомчими закладами охорони здоров'я;
г) усі названі чинники враховуються.
9. До видів кошторисів не відносяться:
а) індивідуальні; б) локальні;
в) загальні; г) зведені галузеві.
10. Показники, які використовуються для оцінювання досягнення поставлених цілей (кількість користувачів товарами, роботами, послугами, виробленими в процесі виконання бюджетної програми), - це:
а) показники затрат; б) показники продукту;
в) показники ефективності; г) показники якості.
11. Кошториси, які являють собою об'єднані в один кошторис індивідуальні кошториси однотипних установ, кошториси видатків на централізовані заходи і загальні кошториси міністерств і управлінь відносять до:
а) індивідуальних; б)локальних;
в) загальних; г) зведених галузевих.
12. До витрат на благоустрій міст і селищ відносяться:
а) капітальні вкладення; б) витрати на капітальний ремонт;
в) витрати на поточне утримання споруд і благоустрій;
г) усі відповіді правильні.
Тема 5. Міжбюджетні відносини та їх складові
План
5.1. Міжбюджетні відносини.
5.2. Сутність фінансового вирівнювання.
5.3. Методи бюджетного регулювання.
5.4. Міжбюджетні трансферти та їх види.
5.1. Міжбюджетні відносини
Важливою проблемою державних фінансів є ефективна організація відносин усередині бюджетної системи, а саме – між бюджетами центрального уряду і органів місцевого самоврядування.
Основні засади побудови міжбюджетних відносин у цілому залежать від економічної системи держави і мають принципові відмінності в умовах ринкової і командної економіки.
У країнах з адміністративно-командною економікою центральне місце в бюджетній системі займає державний бюджет, за допомогою якого здійснюється перерозподіл значної частини створеного валового продукту. За такої системи місцеві бюджети мають другорядне значення.
У бюджетних системах країн з ринковою економікою акценти розставлені принципово по-іншому. Бюджет центрального уряду і бюджети місцевої влади функціонують у межах єдиної бюджетної системи на основі розподілу повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядуванням. Причому роль місцевих бюджетів у складі державних фінансів постійно зростає.