Місцеві фінанси 2 (стр. 14 из 26)

Вирішення завдань фінансового вирівнювання досягається за допомогою певної системи форм і методів державної підтримки, проте центральне місце в ній займають процедури бюджетного регулювання і фінансової допомоги територіям у вигляді бюджетних трансфертів.

5.3. Методи бюджетного регулювання

Вибір методів бюджетного регулювання залежить від того, яким чином розмежовані доходи між рівнями бюджетної системи у відповідності із поділом повноважень між державною виконавчою владою і місцевим самоврядуванням. У бюджетній практиці України використовуються такі методи бюджетного регулювання:

- метод відсоткових відрахувань від загальнодержавних податків та доходів, які надходять на території місцевого бюджету;

- надання фінансової допомоги бюджетам у визначеній сумі (бюджетні трансферти);

Метод відсоткових відрахувань передбачає надходження в місцеві бюджети частини загальнодержавних податків і доходів, що справляються на даній території. Залежно від розміру надходжень до місцевого бюджету в відсотковому відношенні (повний чи частковий), загальнодержавні доходи (податки, збори) можна розділити на закріплені і регульовані.

Закріплені доходи - це доходи, які цілком у певній частині закріплюються за певним бюджетом. Перелік закріплених доходів місцевих бюджетів України визначається законодавством.

Регульовані доходи - це доходи, які на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України. Перелік регульованих доходів визначається законодавством України про бюджетну систему і про місцеві орган влади. Перелік регульованих доходів уточнюється в процесі прийняття щорічних законів про Державний бюджет України. Практика бюджетного регулювання свідчить про переваги методу відсоткових відрахувань, які полягають ось у чому:

- збалансування місцевих бюджетів проводиться із застосуванням гнучких доходних джерел, тобто здійснюється ефективно;

- досягається зацікавленість місцевих фінансових органів у повній мобілізації не тільки власних доходних джерел, але і загальнодержавних податків, оскільки певну частку можна одержати лише за умови їх повного надходження;

- місцеві фінансові органи несуть відповідальність за своєчасне і повне надходження загальнодержавних податків і доходів.

Ефективність методу відсоткових відрахувань пояснюється тим, що в якості регульованих доходів використовуються такі доходи, що характеризуються рівномірністю надходження в часі та по території країни, а також достатньо великими розмірами надходжень і захищеністю від дії економічних та інших факторів, які змогли б спричинити коливання в обсягах надходжень.

Цим вимогам відповідають такі загальнодержавні податки, як податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств та податок з доходів фізичних осіб.

При застосуванні методу відсоткових відрахувань можуть використовуватися такі нормативи відрахувань:

- єдині для місцевих бюджетів усіх адміністративно-територіальних одиниць;

- групові, тобто єдині в межах певних груп місцевих бюджетів (залежно від рівня податкового потенціалу і бюджетної забезпеченості на одного жителя);

- індивідуальні — окремі для кожної адміністративно-територіальної одиниці.

У практиці бюджетного регулювання України за роки незалежності застосовувалися всі види нормативів відрахувань від загальнодержавних податків. Так, у 1991—1997 рр. використовувались єдині нормативи відрахувань за всіма регулюючими податками. У 1998 р. була зроблена спроба розподілу податків: за державним бюджетом закріплювалися непрямі, а за місцевими бюджетами - прямі податки. У 1999 р. відбулося повернення до групових нормативів відрахувань. У даний час перевага віддана єдиним нормативам, що відповідає ринковим засадам господарювання.

За сучасних умов важливе місце у процесі бюджетного регулювання займають трансферти. Разом із запровадженням Бюджетного кодексу України вони стають основним методом бюджетного регулювання, що відповідає досвіду зарубіжних країн.

5.4.Міжбюджетні трансферти та їх види

Міжбюджетні трансферти відносяться до методів бюджетного регулювання, які в сучасних умовах займають важливе місце в процесі бюджетного регулювання. Останніми роками спостерігається стійка тенденція зростання ролі бюджетних трансфертів. їх частка в сукупних доходах місцевих бюджетів постійно зростає.

Бюджетний кодекс визначає:

Міжбюджетні трансферти - кошти, що безоплатно й безповоротно передаються з одного бюджету в інший.

Діючим законодавством передбачено використання таких видів міжбюджетних трансфертів:

- дотації вирівнювання;

- субвенції;

- кошти, що передаються з одного бюджету в інший; - інші дотації.

Найбільш поширеним видом міжбюджетних трансфертів є дотації вирівнювання.

Дотація вирівнювання – міжбюджетні трансферти на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який їх отримує.

Дотації вирівнювання надаються Державним бюджетом України місцевим бюджетам. їх основною метою є здійснення вирівнювання доходної спроможності бюджету, який її отримує, тобто проведення фінансового вирівнювання.

Цій меті підпорядкований і механізм розрахунку обсягів дотацій, який запроваджений в Україні з 2001 р. Так, обсяг дотації вирівнювання визначається шляхом зіставлення видатків відповідних місцевих бюджетів, визначених із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів, і доходів (кошика доходів), які, згідно з Бюджетним кодексом, надходять до місцевих бюджетів.

Другим видом міжбюджетних трансфертів, який набув поширення в сучасній вітчизняній бюджетній практиці, є субвенції.

Субвенції – міжбюджетні трансферти для використання з певною метою в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Субвенції можуть надаватися як з державного, так і з місцевих бюджетів. Субвенції характеризуються цільовим використанням одержаних коштів. Їх використовують на здійснення програм соціального захисту, компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування; на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою; виконання інвестиційних проектів; утримання об'єктів спільного користування, ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування; виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань та інші цілі.

З державного бюджету місцевим бюджетам останніми роками надаються субвенції, пов'язані із здійсненням програм соціального захисту, зокрема на:

- виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям та інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам;

- надання передбачених чинним законодавством пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- надання субсидій населенню за спожиту електроенергію, природний газ, послуги тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот;

- будівництво та придбання житла військовослужбовцям, учасникам бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів у зарубіжних країнах, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання ними службових обов'язків, звільненим у запас або відставку за станом здоров'я, віком, вислугою років та у зв'язку із скороченням штатів, які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання.

Третій вид міжбюджетних трансфертів – передача коштів до державного та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів. Так, наприклад, у випадках, коли прогнозні показники доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) бюджетів перевищують розрахунковий обсяг видатків відповідного бюджету (обрахований із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів), то для такого бюджету встановлюється обсяг коштів, що підлягають передачі до Державного бюджету України.

Четвертий вид між бюджетних трансфертів – інші дотації, які надаються з державного бюджету місцевим бюджетам.

Трансферти займають важливе місце в процесі бюджетного регулювання. Із запровадженням Бюджетного кодексу України значення їх суттєво зросло. Такі зміни відповідають досвіду зарубіжних країн, який свідчить, що в сучасних умовах спостерігається стала тенденція зростання ролі бюджетних трансфертів, підтвердженням якої є збільшення їх частки у сукупних доходах місцевих бюджетів.

Систематика міжбюджетних трансфертів, передбачених Бюджетним кодексом України, подана в табл. 7.

Таблиця 7. Систематика міжбюджетних трансфертів.

МІЖБЮДЖЕТНІ ТРАНСФЕРТИ
Види	Цільове спрямування	Надаються
Дотації вирівнювання	Бюджетам АРКрим, обласним, районним, міст республіканського та обласного значення	З державного бюджету України
	Бюджетам районів у містах, сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань	З бюджетів Києва і Севастополя, міст республіканського і обласного значення
Субвенції	На здійснення програм соціального захисту	З державного бюджету України
	На компенсацію витрат доходів бюджетів місцевого самоврядування у зв’язку з виконанням власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою	З державного бюджету України
	На виконання інвестиційних проектів	З державного бюджету України і місцевих бюджетів
	На утримання об’єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування	З місцевих бюджетів
	На виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань	З місцевих бюджетів
	Інші субвенції	З державного бюджету України і місцевих бюджетів
Кошти,	що	Державному бюджету України	З місцевих бюджетів
передаються		Місцевим бюджетам	З місцевих бюджетів
Інші дотації		Місцевим бюджетам	З державного бюджету України і місцевих бюджетів

Необхідність досягнення фінансової стабілізації в Україні становить нові завдання у сфері міжбюджетних відносин, оптимізація і впорядкування яких мають сприяти вирішенню багатьох фінансових, економічних і навіть політичних проблем.