будівництва держави та значно розширені права місцевих органів самоврядування.
В Україні процес становлення та розвитку місцевих фінансів почав формуватися під керівництвом Центральної Ради у 1917 -1918 рр., але після її ліквідації цей процес припинився.
Самостійний розвиток місцевих фінансів в Україні почав здійснюватися з проголошенням незалежності України та прийняттям перших законодавчих і нормативних актів Верховною Радою України та її урядом.
Характерні особливості місцевих фінансів:
- місцеві фінанси представлені системою економічних відносин, пов'язаних з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту;
- у процесі економічних відносин відбувається формування, розподіл і використання фінансових ресурсів;
- цільова підпорядкованість цієї системи відносин пов'язана із забезпеченням органів місцевого самоврядування фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на них функцій і завдань.
Підсумовуючи сказане, можна дати визначення місцевим фінансам.
Місцеві фінанси – це система фінансових відносин з приводу формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, необхідних органам місцевого самоврядування для виконання покладених на них завдань.1.3. Сутність, функції та роль місцевих фінансів
Місцеві фінанси є однією з провідних ланок загальнодержавних фінансів.
Функціонування місцевих фінансів пов’язано з забезпеченням необхідними фінансовими ресурсами місцевих рад депутатів та органів місцевого самоврядування.
Метою діяльності місцевих органів влади є сприяння соціально-економічному розвитку регіону та задоволення суспільних інтересів і потреб.
Через місцеві фінанси держава активно проводить соціальну політику шляхом:
— фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення і соціального захисту населення;
— використання місцевих фінансових ресурсів на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища, відновлення пам'яток природи і культури, що перебувають у віданні відповідних органів влади; на упорядкування міст, сіл, селищ, утримання і капітальний ремонт житлового фонду та об'єктів комунального призначення, мережі шляхів відповідного підпорядкування; на захист прав споживачів тощо.
Крім того, з державного бюджету до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів передаються кошти у вигляді дотацій для їх відповідного розподілу між територіальними громадами та для виконання спільних проектів.
Навіть такий неповний перелік шляхів перерозподілу коштів вказує на вирішальну роль місцевих фінансів у забезпеченні конституційних прав громадян, у підвищенні їх добробуту.
Місцеві фінансові ресурси - це фонди коштів, що створюються і використовуються на соціальний і економічний розвиток регіону. Важливою з точки зору методології є структуризація місцевих фінансових ресурсів.
Центральною ланкою місцевих фінансових ресурсів є доходи місцевого бюджету. Порядок формування дохідної частини місцевих бюджетів визначений Бюджетним кодексом, Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», законом про Державний бюджет України па відповідний рік, чинним податковим законодавством.
Серед доходів місцевих бюджетів можна виділити такі види надходжень : - загальнодержавні податки і збори;
- місцеві податки і збори;
- надходження коштів від приватизації майна; - інші надходження.
Оскільки рівень соціально-економічного розвитку .регіонів неоднаковий, їх доходи вирівнюються за допомогою таких інструментів, як трансферти і субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня.
Другою ланкою місцевих фінансових ресурсів є кошти суб'єктів господарювання, тобто фінансові ресурси підприємств комунальної класності, комунальних банків та інших фінансово-кредитних установ, фінансові ресурси підприємств різних форм власності, що використовуються ними на фінансування соціально-культурних і житлово-комунальних об'єктів.
Третьою ланкою місцевих фінансів є спеціальні регіональні фонди. Джерелом їх формування можуть бути запозичені ресурси, добровільні внески юридичних і фізичних осіб.
Головним суб'єктом місцевих фінансів в Україні є територіальна громада та органи місцевого самоврядування, правовий статус яких закріплено в Конституції України.
В інших країнах головними суб'єктами фінансових відносин у сфері місцевих фінансів є муніципалітети, комуни, регіони, департаменти, провінції, області, округи та інші адміністративно-територіальні утворення.
Об'єктами системи місцевих фінансів є фінансові ресурси, що мобілізуються, розподіляються та використовуються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій і завдань.
Зміст місцевих фінансів як системи економічних відносин, пов’язаних з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів, необхідних органам місцевого самоврядування для виконання покладених на них функцій виражається через реалізацію їхніх функцій - розподільчу, контрольну, стимулюючу.
Функції – це прояв сутності кожної економічної категорії; говорячи про функції, ми розкриваємо призначення і роль тієї чи іншої категорії.Розподільча функція місцевих фінансів проявляється в порядку формування доходів і видатків місцевих бюджетів, цільових фондів органів місцевого самоврядування, за допомогою яких проходить складний процес забезпечення їх фінансовими ресурсами.
Отже, за допомогою даної функції здійснюється перерозподіл ВВП.
Перерозподіл здійснюється у зв’язку з :
міжгалузевими і територіальними проблемами; наявністю з виробничої і невиробничої сфери; наявністю різних соціальних груп населення; наявністю різних форм власності.
Кінцевою метою перерозподілу ВВП, що здійснюється за допомогою місцевих фінансів, є розвиток виробничих сил, забезпечення високої якості життя всіх прошарків населення, підтримка рівноправності всіх форм власності, зміцнення держави.
Метою фінансового перерозподілу є також економічне стимулювання раціонального використання матеріальних та трудових , фінансових , природних ресурсів , уникнення непродуктивних витрат.
Контрольна функція місцевих фінансів реалізується в діяльності органів місцевого самоврядування при складанні проектів місцевих бюджетів, їх розгляді і затвердженні, а також виконанні і складанні звіту про виконання місцевих бюджетів.
Основні завдання фінансового контролю: перевірка дотримання норм законодавства всіма суб’єктами; своєчасність і повнота виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом; виконання дохідної і видаткової частини бюджету;
виконання взаємних зобов’язань підприємств і організацій по розрахунках і
платежах.
Ця функція здійснюється контрольно-ревізійною службою, фінансовими органами, податковою і казначейською системами.
Стимулююча функція місцевих фінансів полягає у створенні таких умов, за яких органи місцевого самоврядування стають безпосередньо зацікавленими в збільшенні обсягів доходів бюджетів, додатковому залученні надходжень, як загальнодержавних, так і місцевих податків і зборів, пошуку альтернативних доходів, ефективному використанні фінансових ресурсів, які поступають у їх розпорядження.
Отже основним джерелом фінансування таких завдань є місцеві фінанси, насамперед місцеві бюджети.
1.4. Роль місцевих фінансів у реформуванні вітчизняної економіки
Місцеві фінанси відіграють надзвичайно велику роль в економічній системі кожної держави, де визнається і діє ефективне у фінансовому плані місцеве самоврядування. Основні складові цієї ролі представлені на рис. 1.
Рис.1. Роль місцевих фінансів в соціально-економічній системі держави.
Місцеві фінанси в економічній системі держави повинні забезпечувати:
- стабілізацію економічної системи;
- адаптацію суб'єктів господарювання, зокрема малих і середніх підприємств, до ринкових перетворень;
- формування інвестиційно-інноваційної моделі суспільного розвитку;
- фінансову незалежності органів місцевого самоврядування;
- формування самодостатніх територіальних утворень;
- реалізацію завдань державної регіональної політики;
- стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності;
- вирішення соціальних, демографічних, екологічних, національних та інших проблем регіонів.
1.5. Принципи організації місцевих фінансів та склад місцевих фінансових інститутів
Функціонування місцевих фінансів забезпечується чинною законодавчою базою, до якої слід віднести Конституцію України (1996 р.), Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (21.05.1997р.), Бюджетний кодекс України (21.06.2001р.),
щорічні закони України «Про Державний бюджет України», «Про систему
оподаткування» (18.02.1997р.), Декрет КМУ «Про місцеве самоврядування» (1993р.)
У Конституції України дається тлумачення поняття "місцеве самоврядування":
Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
У Конституції відображено основні права органів місцевого самоврядування, повноваження, пов'язані з матеріальною та фінансовою основою їх існування, серед яких:
- управління органами місцевого самоврядування майном, що є в комунальній власності;