Оподаткування в Україні навчальний посібник (стр. 15 из 95)

Фіскальна політика - діяльність держави щодо змін в державних видатках і оподаткуванні з метою позитивного впливу на макроекономічний рух доходів та досягнення ринкової рівноваги.

При цьому дві її складові - податкова та видаткова - повинні бути взаємно узгоджені та збалансовані як у кількісному, так і в якісному відношенні, оскільки вони в рівній мірі є суттєвими важелями регулювання економічних процесів (економічного зростання, повної зайнятості, інфляції)

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

Недискреційна

політика

Дискреційна

політика

Зміни в оподаткуванні й
державних видатках з	метою
впливу на реальний	ВВП,
зайнятість, інфляцію

Збільшення (зменшення) податків („вмонтованих стабілізаторів”), що відбувається зі змінами в обсягах ВВП

Рис. 6.3. Типи фіскальної політики

Недискреційна фіскальна політика базується на теоріі „вмонтованої стабільності,, (built-in stability), що означає здатність автоматичного впливу податків на економіку; зміна податків, що перебувають у прямій залежності від зміни валового внутрішнього продукту, тобто зниження (збільшення) чистих податкових надходжень* у фазі спаду (піднесення) сприяє зниженню безробіття (інфляційного тиску) у період рецесії (інфляції). Ілюстрацію цієї залежності відображено на графіку (рис. 6.4)

*Чисті податкові надходження - це податки мінус трансфертні платежі та субсидії.

Де G - державні витрати;

Т - податкові надходження

Рис. 6.5. Вмонтована стабільність

Якщо податкові надходження прямо пропорційні ВВП, то дефіцити, які автоматично виникають під час спаду, допомагатимуть пом’якшити цей спад. Надлишки, що автоматично з’являються під час піднесення, допомагатимуть нейтралізувати можливу інфляцію

Одним із показників ефективної дії податків як „вмонтованих стабілізаторів” прийнято вважати коефіцієнт еластичності, який характеризує співвідношення темпів зростання величини податкових надходжень до бюджету і валового внутрішнього продукту

Коефіцієнт еластичності обчислюється як співвідношення відсотка зміни величини податкових надходжень до відсотка зміни величини ВВП:

к,

%АПН %АВВП ’

де %апн - відсоткова зміна величини податкових надходжень і-го року;

%аввп - відсоткова зміна ВВП і-го року

%АПН

АПН ПНб ’

де апн - зміна величини податкових надходжень; ПНб - базовий рівень податкових надходжень.

%АВВП

АВВП ВВПб ’

де аввп - зміна величини ВВП; ВВПб - базовий рівень ВВП.

Тоді:

%ДПН = ДПН: [(ПНб + ПН): 2]; %АВВП = АВВП: [(ВВПб + ВВП) : 2].

Якщо значення коефіцієнта еластичності буде більшим або дорівнюватиме 1’ то податок (система оподаткування) еластичний’ а отже’ має значний потенціал автоматичного регулятора’ оскільки при цьому більша відсоткова зміна ВВП приводить до більшої відсоткової зміни податкових надходжень. При значенні коефіцієнта еластичності’ який менше за 1’ податок (система оподаткування) нееластичний і здійснює незначний стабілізуючий вплив. Отже’ коливання цього коефіцієнта навколо одиниці вказує на напрям стимулюючого впливу - споживання’ заощадження’ інвестиції' чи нейтральність

Завдання та напрямки податкової політики в національній економіці формуються залежно від об’єктивно-суб’єктивних факторів та обумовлюються типом економічної системи

Забезпечення потреб держави у фінансових ресурсах

Забезпечення

оптимального

податкового

регулювання

економіки

Запобігання диспропорцій, що виникають в умовах ринкової економіки

Завдання та напрями податкової політики

Забезпечення

оптимального

перерозподілу

ВВП

Нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних та економічних програм

Стимулювання інвестиційної, інноваційної та підприємницько ї активності

Позитивний вплив на стан ринкової кон’юнктури

Рис. 6.6. Завдання та напрями податкової політики

6.2. Фактори, що визначають напрями і характер податкової політики. Аксіоми та принципи податкової політики

Ключові фактори податкової політики - це рушійна сила, причини, передумови, що визначають основні напрями її дії та характер впливу на соціально-економічні процеси в національній економіці

Проведення податкової політики зумовлюється такими об’єктивними факторами, як необхідність державного втручання в економічні процеси і соціально-економічні межі оподаткування

Формування податкової політики здійснюється і залежить насамперед від того, яку роль відіграє держава в соціально-економічних процесах, наскільки активно вона втручається в ринковий саморегульований механізм

Рівень

зайнятості

населення

Обсяги

реального ВВП

Потреба держави у фінансових ресурсах
\	А
Фак	гори

Рівень інфляції

N

Дефіцит чи надлишок державного бюджету

Рівень

інвестиційної, інноваційної та підприємницької активності

Політична ситуація в державі

Рівень добробуту населення та необхідність фінансування соціальних та економічних програм

Рис. 6.7. Фактори, що визначають напрями і характер податкової політики

Податкова політика відображає тип, ступінь і мету державного втручання в економіку і змінюється залежно від ситуації та об’єктивних умов, що сформувалися в національній економіці.

Податкову політику можна поділити на три типи:

- перший тип характеризується високим рівнем оподаткування, що в перспективі може призвести до скорочення бюджетних надходжень унаслідок дестимулювання підприємницької активності;

- другий тип характеризується низьким рівнем податкового навантаження на платників, тобто коли держава максимально враховує як власні фіскальні інтереси, так і інтереси платників податків. Така політика сприяє розвитку реального сектору, оскільки забезпечується сприятливий податковий та інвестиційний клімат;

- третій тип - це податкова політика із суттєвим рівнем оподаткування як корпорацій, так і фізичних осіб, що компенсується високим рівнем соціального захисту громадян, значною кількістю державних соціальних гарантій і програм

На практиці податкова політика здійснюється через податковий механізм, що являє собою сукупність організаційно-правових форм і методів управління оподаткуванням. Держава додає цьому механізму юридичної форми за допомогою податкового законодавства

Принципи податкової політики - це ті концептуальні й фундаментальні положення, які є базовими (загальними або основоположними), а їх реалізація дозволить відновити дієвість фіскальної та регулятивної природи податків і ринкову саморегуляцію на основі реалізації об’єктивних економічних законів

Фіскальна достатність - наповнення державного бюджету потрібними коштами з метою фінансового забезпечення ефективного виконання державою її функцій

Ак

Ак

Р2

Соціальна справедливість - установлення системи оподаткування з урахуванням платоспроможності платників податків з метою збереження їх максимальної зацікавленості в результатах діяльності

Економічна ефективність - забезпечення повноти і своєчасності податкових надходжень, мінімальності витрат на адміністрування податків, виключення можливості від їх ухилення, забезпечення позитивного впливу податків на соціально-економічний розвиток держави та діяльність суб’єктів господарювання

Р4

Стабільність - забезпечення незмінності норм податкового законодавства протягом певного податкового періоду з метою створення визначених орієнтирів і сприятливого економічного середовища для розвитку суб’єктів господарювання

Гнучкість - забезпечення своєчасного реагування системи оподаткування на зміни в економічній ситуації країни з метою сприяння її стабілізації, економічному зростанню та матеріальному добробуту громадян

Рівнонапруженість - створення однакових початкових умов оподаткування для всіх платників податків відповідно до їх можливостей і результатів діяльності з метою оптимального поєднання інтересів держави з інтересами платників податків

Податкове регулювання - найбільш розвинута форма непрямого втручання держави в економічні процеси. Воно являє собою сукупність нормативно-правових заходів, які здійснюються відповідними державними інститутами у сфері оподаткування з метою його впливу на соціально-економічні процеси в державі

Саме правові норми затверджують у суспільстві ту чи іншу податкову систему в якості головного інструмента регулювання економічних відносин між державою та юридичними й фізичними особами (платниками податків) і сприяють їх подальшому розвитку та вдосконаленню. Важливе місце в цьому процесі відводиться формуванню системи оподаткування на основі економічно обґрунтованого податкового законодавства, спрямованого на розвиток ринкової економіки