Оподаткування в Україні навчальний посібник (стр. 29 из 95)

підприємництва при переході їх зі спрощеної системи оподаткування на загальну;

- удосконалення порядку ведення спрощеного бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

- підвищення відповідальності суб’єктів підприємництва у разі порушення ними норм, які визначають порядок застосування спрощеної системи оподаткування;

- удосконалення чинної системи фіксованих ставок єдиного податку для фізичних осіб - підприємців та відсоткових ставок -для юридичних осіб;

- виключення зі складу єдиного податку ресурсних платежів і внесків до державних цільових фондів;

- виключення зі спрощеної системи оподаткування тих видів діяльності, які є високорентабельними або доходи від яких є переважно пасивними;

- включення до об’єкта оподаткування єдиним податком для юридичних осіб усіх доходів, що отримуються такими особами, а не лише виручки від реалізації' продукції' (товарів, робіт, послуг);

- оподаткування суми перевищення граничного річного обсягу виручки від продажу товарів (робіт, послуг) за такою шкалою: у разі перевищення граничного річного обсягу не більш ніж на 20% -диференційовано відповідно до відсотків перевищення, але не менш ніж 5% для фізичних осіб та 10% для юридичних осіб; у разі перевищення граничного річного обсягу на більш ніж 20% - за ставкою 15% для фізичних осіб та 25% для юридичних осіб;

- усунення наявних схем мінімізації податкових зобов’язань з використанням платників єдиного податку

Напрями реформування фіксованого сільськогосподарського податку:

- скасування мораторію на грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення;

- запровадження окремого обліку доходів платників фіксованого

сільськогосподарського податку, отриманих від продажу

несільськогосподарської продукції, з оподаткуванням таких доходів у загальному порядку;

- усунення дискримінації в оподаткуванні фіксованим сільськогосподарським податком різних напрямів діяльності;

- удосконалення механізму справляння фіксованого сільськогосподарського податку щодо визначення критеріїв для обмеження переходу на фіксований сільськогосподарський податок високорентабельних підприємств;

- ліквідація наявних схем мінімізації податкових зобов’язань з використанням платників фіксованого сільськогосподарського податку;

- обмеження терміну застосування цього податку відповідно до законодавства (31 грудня 2009 року)

Напрями реформування митно-тарифного регулювання:

- уніфікація митного законодавства України шляхом об’єднання в один закон Декрету Кабінету Міністрів України „Про Єдиний митний тариф України” від 11.03.93 № 4-93, Закону України „Про Єдиний митний тариф” від 05.02.92 №в 2097-ХІІ, Закону України „Про Митний тариф України”;

- внесення змін до Закону України „Про Митний тариф України” від 05.04.2001 №в2371-ІІІ з метою запровадження Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2002 р. та приведення іншого законодавства у відповідність до Гармонізованої системи опису та кодування товарів. У подальшому продовження роботи в напрямі запровадження Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 р. та приведення законодавства з питань оподаткування у відповідність до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 р.;

- надання Уряду права оперативного впливу на митно-тарифну політику держави;

- скорочення та поступова ліквідація діючої системи тарифних пільг та преференцій за галузевим (суб’єктним) принципом;

- уніфікація термінології в податковому і митному законодавстві;

- приведення системи оподаткування митом та іншими податками у відповідність до митних режимів, які визначені Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур Всесвітньої митної організації' (м. Кіото);

- поступова відмова від застосування вивізного (експортного) мита

Напрями реформування податкових пільг:

- визначити на законодавчому рівні зміст терміна „податкова пільга”;

- пересвідчитися, що кошти, які залишаються у суб’єктів господарювання у зв’язку із отриманням податкових пільг, є бюджетними коштами, які надаватимуться на певний строк і за

умови використання коштів на визначені державою потреби або надаватимуться на поворотній основі;

- зберегти соціальні пільги, зокрема, незахищеним верствам населення, інвалідам та громадським організаціям інвалідів, їх підприємствам та організаціям;

- запровадити облік податкових пільг у спеціальному фонді державного бюджету (для визначення їх як „податкові видатки”)

Реформування системи адміністраторів податків і зборів (сучасна система адміністраторів складається з декількох незалежних органів державної влади, зокрема, Державної податкової служби України (далі - ДПАУ), Державної митної служби України (далі - ДМСУ), адміністраторів окремих зборів та обов’язкових платежів), передбачає:

- контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів при здійсненні експортно-імпортних операцій через митний кордон України має здійснювати ДМСУ. ДПАУ має контролювати нарахування і сплату податків, зборів (обов’язкових платежів) за операціями, що здійснюються на території України;

- передати ДПАУ функцію контролю за нарахуванням та сплатою всіх податків і зборів (обов’язкових платежів) крім тих, що контролюються ДМСУ, а також внесків на соціальне страхування, у тому числі до державних цільових фондів, а також стягнення заборгованості з таких платежів.

- визначити, що інші адміністратори податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюватимуть адміністрування тих платежів, що вносяться в якості плати за державні послуги, надання дозволів, або як внески до державних цільових фондів

Реформування податкової системи України буде здійснюватися у три етапи:

- перший етап (2007 р.);

- другий етап (2008-2010 рр.);

- третій етап (2011-2015 рр.)

Перший етап (2007 р.) - реалізація невідкладних заходів, спрямованих на подолання головних недоліків чинної податкової системи за рахунок:

- упорядкування територіальних аспектів податкового стимулювання у рамках СЕЗ, ТПР, технопарків;

- зміни податкових правил визнання затрат і результатів та приведення податкових правил розрахунку фінансових результатів у відповідність до принципів бухгалтерського обліку;

- збільшення плати за природні ресурси, збору за забруднення довкілля;

- розробки принципів кодифікації податкового законодавства. Результати - зміни і доповнення до окремих нормативно-

правових актів

Другий етап (2008-2010 рр.) - еволюційний розвиток податкової системи відповідно до вектору сталого економічного зростання України на інвестиційно-інноваційній основі за рахунок:

- реформування основних податків: податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, з доходів фізичних осіб;

- уведення податку на нерухоме майно;

- кардинальне реформування системи платежів за природні ресурси та збору за забруднення навколишнього довкілля;

- реформування методів адміністрування податків і зборів (обов’язкових платежів).

Результати - розробка та ухвалення Податкового Кодексу України

Третій етап (2011-2015 рр.) - поглиблення реформування податкової системи України відповідно до принципів економічної ефективності та соціальної справедливості:

- реформування системи адміністраторів податків і зборів (обов’язкових платежів);

- запровадження малопрогресивного податку з доходів фізичних осіб;

- зниження ставки податку на прибуток підприємств у напрямі її уніфікації з максимальною ставкою податку з доходів фізичних осіб

Реформуванням податкової системи України передбачено прийняття Податкового Кодексу України. З часу прийняття проекту Податкового Кодексу Верховною Радою України у другому читанні його редакція була доопрацьована ДПА України з урахуванням змін, що відбулися в економіці та правовому полі країни

Необхідність розробки проекту Податкового Кодексу зумовлена наявністю на сьогоднішній день занадто громіздкої системи нормативно-правових актів з питань оподаткування, яка містить прогалини, колізійні норми, що призводить до неоднозначного трактування положень чинного законодавства

Кодекс має стати законодавчим актом, що вміщує в собі узгоджені норми, пов’язані з нарахуванням та сплатою податків, та забезпечує комплексне врегулювання питань, пов’язаних з оподаткуванням. Це пропонується здійснити шляхом включення до Податкового Кодексу практично всіх податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які підлягають справлянню на території України

Податковий Кодекс буде встановлювати основні засади визначення суб’єктів правових відносин, їх права і обов’язки, перелік податків, зборів (обов’язкових платежів), що становлять систему оподаткування, об’єктів та бази оподаткування, розміри податкових ставок. Крім того, Податковим Кодексом пропонується врегулювати питання, пов’язані з порядком ведення податкового обліку, забезпеченням виконання податкових зобов’язань та мірою відповідальності за порушення у сфері оподаткування

Податковий Кодекс України має на меті кодифікацію податкових законів, спрощення їх викладення, максимальне наближення принципів податкового та бухгалтерського обліку. Прийняття цього регуляторного акта забезпечить адаптацію фіскального законодавства до принципів та директив Європейського Союзу. Уведення його в дію забезпечить уніфікацію правил оподаткування з міжнародними стандартами обліку і скасування дискримінаційних норм щодо окремих сфер або видів діяльності