Оподаткування в Україні навчальний посібник (стр. 37 из 95)
Для порівняння механізмів справляння окремих видів універсальних акцизів у таблиці 4.1. подано схеми їх нарахування, при чому ставки податку з обороту є умовними.
Наведені дані підтверджують згадані вище положення:
- податок з обороту в багаторівневій формі, навіть за умовою застосування ставки, удвічі меншої ніж із ПДВ, призводить до більш значного зростання ціни;
- податок з обороту в однорівневій формі нерівномірно розподіляє податкове навантаження між окремими суб’єктами - учасниками суспільного виробництва і не гарантує регулярних надходжень до бюджету
Додана вартість як об’єкт оподаткування ПДВ - це вартість, створена в окремій господарській одиниці. Вона може бути визначена двома способами:
- як сума окремих елементів: заробітної плати, прибутку, відсотків тощо;
- як різниця між вартістю реалізованої продукції та вартістю сировини, матеріалів, послуг виробничого характеру тощо, придбаних в інших суб’єктів.
У вітчизняних бухгалтерських регістрах не передбачений порядок відображення розміру доданої вартості, що ускладнює методику обчислення податку і потребує відповідної інформаційної бази з ПДВ, спеціальної системи обліку та контролю_
3.2. Елементи податку на додану вартість: платники,
об’єкт оподаткування, ставки
Основним законодавчим актом, що визначає механізм справляння та сплати ПДВ в Україні, є Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями). Відповідними статтями цього закону встановлені основні елементи податку на додану вартість, до яких відносяться: платники податку, об’єкт оподаткування, ставки, пільги.
Що стосується платників ПДВ, то вони диференційовані за певними групами (рис. 3.1)_
Форми універсальних акцизів та схеми їх нарахування
207
| Стадія руху товару | Показники | Податок на додану вартість (ПДВ) | Податок з обороту в багаторівневій формі | Податок з обороту в однорівневій формі (з продажу, з купівлі) | |
| і виробник сировини | 1. Додана вартість 2. Ставка податку 3. Сума податку 4. Вартість, що переходить до покупця | 100 20% 20 (100x0,2) 120 | 100 20% 20 (100x0,2) 120 | 100 10% 10 (100x0,1) 110 | 100 100 |
| 2 виробник продукції | 1. Вартість, що надійшла 2. Додана вартість 3. Ставка податку 4. Сума податку 5. Вартість, що переходить до покупця | 100+(20 ПДВ)* 100 20% 40(200x0,2) 240 | 200 100 20% 44(220x0,2) 264 | 110 100 10% 21(210x0,1) 231 | 100 100 200 |
| 3 продавець | 1. Вартість, що надійшла 2. Додана вартість 3. Ставка податку 4. Сума податку 5. Вартість, що переходить до покупця | 200+(40 ПДВ)* 100 20% 60(300x0,2) 360 | 264 100 20% 72,8(364x0,2) 436,8 | 231 100 10% 33,1(331x0,1) 364,1 | 200 100 10% 30(300x0,1) 330 |
| 4 кінцевий споживач | 1. Вартість, що надійшла (сплачена роздрібному продавцю) | 360 | 436,8 | 364,1 | 330 |
Примітка:
* - сума ПДВ, на яку зменшуються податкові зобов'язання покупця (податковий кредит).
* Окрім фізичних осіб, які ввозять (пересилають) товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню згідно з чинним законодавством
Рис. 3.1. Платники податку на додану вартість
Незважаючи на те, що податок на додану вартість можна віднести до глобального виду податків, тобто до такого, який охоплює більшість господарських операцій, є деякі виключення. Розподіл операцій на ті що є, та на ті що не є об’єктами оподаткування, подано на рис. 3.2
209
Рис. 3.2. Визначення об’єкта оподаткування з податку на додану вартість
В Україні застосовуються дві ставки ПДВ: 20% та 0% (рис. 3.3.).
Рис. 3.3. Ставки податку на додану вартість та порядок їх застосування
База оподаткування визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), визначеної за вільними цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, якщо договірна ціна нижча за звичайну в межах до 20% (включно). Якщо договірна ціна нижче за звичайну більше ніж на 20%, то база оподаткування визначається за звичайною ціною
Податок на додану вартість уключається до ціни товарів (послуг) і є ціноутворювальним фактором
Приклад:
Договірна ціна виробу (оптова ціна виробника) складає 10 грн. Відпускна ціна з урахуванням податку на додану вартість буде визначатися за схемою:
| Відпускна ціна | = | оптова ціна | + | пдв |
пдв
| оптова ціна | х | 0,2 |
| (база оподаткування) |
Тобто, відпускна ціна складає: 10 + (10 х 0,2) = 12 (грн.)
База оподаткування за товарами, що імпортуються, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не менше митної вартості з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, брокерських, агентських та інших видів винагород, пов’язаних з імпортом товарів, акцизного збору, увізного мита, а також інших податків (обов’язкових платежів), що включаються в ціну згідно з законами України з питань оподаткування
Визначена вартість перераховується в українські гривні за обмінним курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар уперше підпадає під режим митного контролю
Приклад:
Підприємство, що зареєстроване як платник ПДВ, придбало товар у фірми - нерезидента для використання його в господарській діяльності. Вартість товарів, зазначена у митній декларації, 3000 дол. США. Сума мита, що сплачена під час митного оформлення товарів, 300 дол. США. Обмінний курс НБУ на дату перерахунку - 5 грн. за 1 дол. США.
1. Визначаємо базу оподаткування ПДВ у національній валюті:
(3000 + 300) х 5 = 16500 (грн.)
2. Визначаємо суму ПДВ, що підлягає сплаті у зв’язку з імпортом
товарів: 16500 х 0,2 = 3300 (грн.)
У подальшому сплачена сума ПДВ підлягає віднесенню до податкового кредиту звітного періоду
Для послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням податків і зборів, окрім податку на додану вартість, що включається в ціну поставки робіт (послуг) згідно з законами з питань оподаткування. Вартість таких послуг перераховується в національну валюту за курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, який передує дню складання акта про отримання послуг
При поставці на митній території України готової продукції, виготовленої з давальницької сировини нерезидента, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, увізного мита, а також інших податків і зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну такої продукції відповідно до законодавства з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за обмінним курсом НБУ на день виникнення податкових зобов'язань. При цьому податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування товарів, що імпортуються, а відповідальність за сплату несе вітчизняний переробник сировини
Вартість тари, що визначена умовами договору як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. Коли протягом строків, установлених КМУ, але не більше 12 календарних місяців з моменту отримання зворотної тари, вона не повертається відправнику, її вартість уключається до бази оподаткування отримувача
У випадках коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність, поставляючи найбільш уживані товари (комісійну торгівлю), що придбані у осіб, які не зареєстровані платниками податку, базою оподаткування є комісійне винагородження такого платника
Законом визначено також перелік операцій, при оподаткуванні яких база оподаткування визначається за цінами, не нижчими за звичайні.
До них відносяться:
- поставка товарів (послуг) у межах бартерних операцій;
- безоплатна передача товарів (надання послуг);
- натуральні виплати в рахунок оплати праці;
- передача товарів (послуг) у межах балансу платника для невиробничого використання, витрати, що не відносяться до валових витрат і не підлягають амортизації;
- передача товарів (послуг) особі, яка пов’язана з продавцем, або суб’єкту підприємницької діяльності, що не зареєстрований як платник податку.
Структуру пов’язаних осіб наведено нижче
Рис. 3.4. Структура пов’язаних осіб
Приклад:
Шість учасників (юридичні особи) володіють однаковими частками у статутному фонді платника податку - по 14%, а сьомий - 16%. Жодний із них не є пов’язаною особою стосовно іншого.
Учасник, який володіє 16%, буде пов’язаною особою з платником податку за першим критерієм, оскільки має найбільшу частку у статутному фонді. У свою чергу, платник податку буде пов’язаною особою щодо цього учасника, тому, що перебуває під його контролем.
3.3. Пільги за податком на додану вартість
Пільги з ПДВ можна трактувати таким чином: