Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі, коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної в порядку, установленому центральним органом державної податкової служби України, і враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань зі сплати податків.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість
Нарахування податкового кредиту може здійснюватися на підставі інших документів у випадках, передбачених законодавством (табл. 3.2)
Таблиця 3.2
Документи, що дають право на податковий кредит без податкової
накладної
№ з/п | Документи | Обов’язкові реквізити | Примітки/обмеження |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Касовий чек | 1) сума поставлених товарів (послуг); 2) сума нарахованого податку; 3) фіскальний номер (без визначення податкового номера постачальника) | Загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість) |
2 | 1) Транспортний квіток 2) Готельний рахунок 3) Рахунок за послуги зв’язку 4) Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку | 1) загальна сума платежу; 2) сума податку; 3) податковий номер продавця (за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами) | - |
3 | Вантажна митна декларація при імпорті товарів | Оформляється відповідно до вимог законодавства | Вантажна митна декларація, що підтверджує сплату ПДВ |
4 | Заява зі скаргою | Складається згідно з нормами діловодства, якщо постачальник відмовився надати податкову накладну або склав її з порушеннями | Надається разом з податковою декларацією за відповідний звітний період. До заяви додаються копії документів, що підтверджують факт сплати податку (товарний чек, інші розрахункові документи). |
Платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування
Суттєве значення при визначенні податкових зобов’язань платника ПДВ перед бюджетом має податковий період.
Для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних
операцій з поставки товарів (робіт, послуг) за минулі дванадцять місячних періодів перевищує 300 тис. гривень, податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.
У разі, якщо особа зареєстрована платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, що розпочинається від дня такої реєстрації' та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
У разі, якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, що розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів не перевищував 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), може вибрати квартальний звітний (податковий) період.
При виборі квартального звітного (податкового) періоду платник податку, разом із декларацією за останній звітний (податковий) період календарного року подає до податкової інспекції (адміністрації) заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду. Форму заяви наведено в додатку 1 до цього Порядку.
При цьому квартальний звітний (податковий) період починає застосовуватися з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року.
Якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального звітного (податкового) періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує 300 000 гривень, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний звітний (податковий) період.
Про перехід із квартального на місячний звітний (податковий) період платник податку зобов'язаний зазначити у відповідній податковій декларації за наслідками місяця, в якому здійснено такий перехід.
Платники податку, які мають обсяг оподатковуваних операцій з поставки менший, ніж зазначений вище, можуть застосовувати за своїм вибором податковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу.
Загальні терміни подання податкової звітності та сплати податків до бюджету згідно з Законом 2181 було розглянуто вище. Виходячи з цього, якщо податковий період з ПДВ дорівнює місяцю, строк подання податкової звітності - 20 календарних днів, наступних за звітним місяцем, якщо кварталу - 40 календарних днів. Строки сплати - 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової звітності
Ключові терміни і поняття
Податковий кредит, податкові зобов’язання, податковий період, касовий метод, податкова накладна
Питання для самоконтролю знань
1. У чому полягає сутність податку на додану вартість?
2. Чим відрізняється податок на додану вартість від інших форм податку з обороту?
3. Хто є платниками податку на додану вартість?
4. Що є об’єктом оподаткування податком на додану вартість?
5. Нагадайте найбільш поширені пільги з податку на додану вартість.
6. За якими ставками нараховується податок на додану вартість в Україні, їхня диференціація в інших країнах?
7. Дайте визначення поняттям „податкове зобов’язання” та „податковий кредит”.
8. Яким чином визначається податковий період з податку на додану вартість?
9. Яким чином визначається сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету?
10. У чому полягає сутність касового методу визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту з податку на додану вартість, та які умови його застосування?
11. Від чого залежать строки сплати податку на додану вартість до бюджету?
12. Визначте умови та порядок відшкодування платнику податку на додану вартість.
Актуальні питання
1. Підприємство є платником єдиного податку за ставкою 10%, але бажає перейти на загальну систему оподаткування. Як у цьому випадку обчислюється податок на додану вартість?
У даному випадку можливі два варіанти:
1. Оплата від покупця коштами отримана в періоді, коли підприємство працювало на спрощеній системі оподаткування за ставкою 10%, а відвантаження товарів відбулося після переходу на звичайну систему оподаткування.
У цьому випадку податкове зобов'язання з ПДВ платником не нараховується.
2. Відвантаження товарів покупцю відбулося в періоді, коли воно працювало на спрощеній системі оподаткування за ставкою оподаткування 10%, оплата коштами отримана після переходу на звичайну систему оподаткування.
У цьому випадку податкове зобов'язання з податку на додану вартість за такою операцією не нараховується, якщо такий платник ПДВ не обрав касовий метод визначення податкових зобов'язань. На випадок, коли платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов'язань, він зобов'язаний задекларувати за такими операціями податкові зобов'язання та погасити їх по мірі проведення розрахунків.
2. Підприємство - платник податку на додану вартість отримало в поточному податковому періоді податкову накладну, яку було виписано в минулому податковому періоді. Яким чином суми податку, що вказуються в цій накладній повинні бути враховані у податковому обліку та звітності?
Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
• або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
• або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
При цьому не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, (іншими подібними документами згідно з зазначеним у Законі).
Таким чином, якщо податкова накладна виписана в минулому періоді, а фактично отримана покупцем (підприємством) у поточному податковому періоді, то за умови виконання вимог Закону про ПДВ підприємство має право включити ПДВ, вказаний у податковій накладній, до податкового кредиту в даному поточному податковому періоді. Така податкова накладна у звичайному порядку враховується в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.
У декларації по ПДВ за поточний звітний період сума ПДВ за цією накладною буде відображено в рядку податкової декларації, де зазначаються основні суми ПДВ, що включаються до податкового кредиту. Додаток про коригування сум ПДВ до декларації у такому випадку не заповнюється, оскільки коригування раніше відображеного податкового кредиту не виконується (до моменту отримання податкової накладної право на податковий кредит не виникало).
3. Які документи є підставою для податкового кредиту у разі надання нерезидентом послуг резиденту на митній території України?