Смекни!
smekni.com

Оподаткування в Україні навчальний посібник (стр. 5 из 95)


II - й етап: податки за часів Великого князівства Литовського (друга пол. XIV -XV ст.)


III - й етап: податки за часів Речі Посполитої (XVI - XVII ст.)


IV - й етап: Військовий скарб Запорізької Січі (XV-XVIII ст.)



у



VI - й етап: система оподаткування XVIII - XIX ст.



VII- й етап: система оподаткування у XX ст.

Рис. 1.3. Етапи формування податкової системи в Україні

Податки у Київській Русі (IX - XII cm.)
Доходи державної скарбниці Характер і призначення
Данина - воєнна контрибуція Сплачувалася слов'янськими племенами сильним і войовничим народам (на півдні - хазарам, на півночі - норманам). Відповідно до історичних умов вона виступала як воєнна контрибуція, прямий державний податок, натуральна рента. Уперше згадує данину в ХІ -ХІІ ст. монументальне літописне зведення „Повесть временньїх лет”, автором якого вважають ченця Києво-Печерського монастиря Нестора
Данина - державний податок Державний податок, що стягувався у ІХ - X ст. новгородськими князями Олегом та Ігорем, виїжджаючи разом із дружиною (військом) на „полюддя” з окремих слов'янських земель
Данина -„дякло” Стабільний державний податок, започаткувала в 947 р. княгиня Ольга, установивши постійні пункти - погости, де нагромаджувалась ця данина. Одиницею оподаткування були: „рало” (соха), „плуг”, „дім” (двір), „дворище”. Платили хутром, шкірами, худобою, збіжжям та грішми
Феодальна рента Сплачувалася на користь держави та феодала смердами, які офіційно були затверджені згідно з „Правдою Руською” Ярослава Мудрого - перший в історії України кодекс законів Давньоруської держави - сер. ХІ ст., нижчою, податною землеробською верствою населення. На державних землях, де не було різкої межі між державною і князівською власністю, рента і податок зливалися. На землях світських і духовних феодалів селяни відробляли ренту, сплачували податок державі й водночас відбували різні повинності. Відомі три форми ренти: відробіткова, натуральна, грошова
Торгівельні мита Грошові надходження за зважування і вимір - „вага”, „міра”; за провезення товарів через міські застави - „мит”; перевезення товарів через річку - „перевіз”; за право мати склади і проводити торжища -„гостинне”, „торгове”
Оброк Обов'язкова повинність, що сплачувалася селянами натурою (медом, вівцями, льоном, хлібом, вівсом, житом і курми), а городянами -грішми
Інші повинності Обов'язкова повинність, яку відбувало населення: „повоз”, будівництво міст і укріплень тощо
Церковна „десятина” Стягнення коштів, тобто десятої частини прибутків населення, на будівництво церкви Богородиці та утримання храмів
Плата за судочинство та штрафи Доходи, які одержували князі від суду „віри” - грошові штрафи за вбивство і „продажі” та штрафи за інші злочини У 30 - 40 рр. XIII ст. у добу монголо-татарського панування українське населення феодальних князівств, окрім духовенства і церкви, платило
Ординські повинності на користь завойовників спеціальний прямий грошовий податок -„вихід” з осіб чоловічої статі та від голови худоби, тобто „поголовну подать”, „ям” - обов'язок доставляти підводи ординським чиновникам; „тамга”- утримання посла Орди з великою свитою, а також виконувало різні повинності. „Татарщину”, або данину, збирали спочатку ханські баскаки, а пізніше (до 60-х років XVI ст.) - українські князі.

Оподаткування в Україні за часів Великого князівства Литовського (друга пол. XIV - XVcm.)

Доходи державної скарбниці Характер і призначення
„Серебщина” Головний загальнодержавний щорічний податок, який сплачували селяни (на Київщині вона називалась „подимщиною”, Волині -„воловщиною”, Чернігівщині - „поголовщиною”)
Державні повинності Обов'язкова повинність, яку відбували селяни (будували і ремонтували замки, оборонні укріплення, мости, шляхи, косили сіно, давали підводи і стацію - харчі для великого князя при переїздах. Поступово стація стала постійним податком і збиралася грішми)
Десятина Обов'язкова повинність, яку виконували селяни на користь церкви
Натуральна данина Сплачувалася окремим селянським господарством (дворищем) зерном, худобою, медом, хутром, воском тощо
Грошовий поземельний податок Сплачувався дворищем за обробку та освоєння земельних ділянок
„Ординщина” („серебщина”) Сплачувалася у грошовій формі дрібними землевласниками -боярами
Подимне Загальнодержавний щорічний податок, який сплачували вільні сільські і міські жителі за користування землею у розмірі 2 гроші
Інші податки Сплачувалися ремісниками, торговцями, видобувниками залізної руди, за користування рибними угіддями

Таблиця 1.4

Податкова система України за часів Речі Посполитої (XVI - XVII ст.)

Доходи коронної скарбниці Характер і призначення
1 2
Панщина Обов'язкова повинність, яку виконували селяни („холопи”) і частково міське населення, пани („шляхта”) звільнялися від податків
Данина Сплачувалася селянами натурою: медом, хутром тощо
Чинш Грошовий податок, що сплачувався сільським та міським населенням. Він називався: „серебщиною” („срібло”), „подимщиною”, дяклом, „воловщиною”, „ординщиною”, „житщиною”, „мезлевою”, „яловщиною”
„Ланове” Земельний податок, одиницею оподаткування якого був лан або волока, з якого селяни сплачували 10-30 грошів та на який припадало понад 90% прямих податків
1 2
Міський податок Сплачувався міщанами, який спочатку був загальним майновим прибутковим податком, а потім - податком з нерухомого майна у місті. Стягувався у розмірі 4% від оціненої вартості майна
Надзвичайні сеймові податки Сплачувалися міщанами для вирішення нагальних проблем, головним чином військових потреб
Податок католицької церкви Податок, що сплачувався православними міщанами на утримання католицького духовенства Податки, що сплачувалися з торгівлі та промислів: „чопове” і
Інші міські податки „шеляжне” - від продажу алкогольних напоїв; „прасовка” - за торгівлю сіллю; „пасічний” - за бджільництво; „шос” - на будівництво доріг; „стація” - за постій та утримання війська; „складове” - від ваги, міри; на міську сторожу; на ремонт міських укріплень, шляхів, гребель, мостів; санітарне облаштування тощо
Колядницький збір Сплачувався православними міщанами за колядування під час різдвяних та пасхальних свят

Таблиця 1.5

Військовий скарб Запорозької Січі (XV-XVIII cm.)

Доходи скарбу Характер і призначення
Загальні обов'язкові податки Оплата січової та паланкової адміністрації, церкви і школи, грошове й матеріальне забезпечення козацької служби
Кошові регалії Доходи від експлуатації рибальських і мисливських угідь, земель (зимівників та хуторів)
Військова здобич Воєнні трофеї - добутий шаблею та веслом “козацький хліб”
Субсидія королівська, платня царська, платня гетьманська Допомога грішми, хлібом, горілкою військовими припасами з боку Росії й Гетьманщини, 1648р. - Польщі
Мито За перевіз товарів із сусідніх країн транзитом через запорізькі землі. З горілки бралося натурою
Господарська десятина та медове Стягувалась у паланах від хуторів і млинів натурою, від промислів і пасік - грошима. За користування посполитими військовою землею - 10% урожаю
Торгове Податок акцизного типу з крамарів на січовому ринку - 10% вартості товарів
Дохід від шинків По 2,50 - 4,50 крб. на рік сплачували у скарб господарі, які тримали шинки (корчми) у Січі, паланках та зимівниках
1 2
Податок із сімейних Особистий податок з одружених козаків („гніздюків”) у паланках
Подимне Податок із хат по селах, населених поспільством, тобто не козаками, а підданими війська, які жили в паланках
Мостове Плата з переправи на Дніпрі й польових річках у межах Запорізьких Вольностей
Орендна плата За крамниці й дуби (вантажні човни), що належали куреням
Руга, роковщина На утримання церкви й духівництва
Інші доходи Безхазяйне, виморочне, конфісковане майно, викуп за полонених, судові штрафи тощо

Таблиця 1.6

Податкова система України за часів Петра І (кін. XVII - поч. XVIII ст.)

Доходи державної скарбниці Характер і призначення
1 2
Подвірний податок Прямий податок, що сплачувався населенням
Подушний податок Основний прямий податок, який було впроваджено замість подвірного податку. При цьому від податку звільнялись дворянство та духовенство
Поземельний податок Сплачувався селянами за обробку та освоєння земельних ділянок
Інші податки Обов'язкові загальнодержавні податки, які сплачували різні верстви населення: посаджений, криголамний, водопийний, погрібний, трубний, із печей, мостів і переправ, причальний та відпливний із плавучих суден, із клеймування суконь, шапок та чобіт, із квасних напоїв, варіння пива, із воскобоєнь, зі шкіряного та миловарного промислів, із кузень, крамниць, корчми та пекарень, із майстрових та робітних людей, із запису клейма майстрових, із крамничних та „ходячих” продавців, із продажу свічок, кінських шкір тощо
Хомутний збір Обов'язковий збір, який сплачували візники в розмірі десятої частини від плати за найм
Кінське мито Сплачувалося власниками коней та візниками
Інші збори Обов'язкові збори за надання та отримання певних послуг: млиновий збір”, „медовий” („бджолиний”) збір із власників пасік тощо
1 2
Податок на бороду Обов'язковий щорічний податок, що сплачувався всіма чоловіками, які носили бороду, у розмірі від 30 руб. (прості городяни) до 100 руб. (царедворці). Лише священнослужителям та селянам, дозволялося носити бороду безкоштовно у своєму селі (під час в'їзду у місто вони сплачували по копійці з бороди)
Релігійні податки Сплачувалися розкольниками у подвійному розмірі, а також за здійснення обрядів шлюбу, хрестин, поховання тощо
Канцелярські збори Сплачувалися населенням Київської губернії, яке займалося різними видами промислу і, відповідно, називалися: рибний збір, медовий збір, кінський збір, ясачний збір, млинський збір тощо
Мито та кріпосний збір Стягувалися з купчих і заставних документів, дарчих і боргових зобов'язань, духовних заповітів, межових актів тощо
Гербовий збір Сплачувався за використання „орлиного”, тобто з гербовими орлами, гербового паперу
Постійні податки Ординарні податки, які були незмінними протягом тривалого періоду часу, серед них: „приказньїе” податки (загальнодержавні податки, що справлялися у прикази, а потім у колегії); „ямские и полоняничньїе” - стягувалися по 5 коп. з поміщицьких і дворових селян та по 10 коп. - із церковно - монастирських; „деньги Военного приказа на жалованье драгунам”, а також „Адмиралтейского приказа корабельньїе деньги”; податки на будівництво Санкт - Петербурга (30 коп. з кожного двору); податок „по однодворческому окладу” (1-3 руб. з кожного двору); регіональні, місцеві податки, які стягувалися на утримання гарнізонів, пошт, ямщиків, доріг тощо
Надзвичайні або екстраординарні податки Ці податки поділялися на такі групи: збори провіанту і фуражу на потреби армії („санкт - петербургский”, „рижский”, „померанский”, „киевский”, „азовский” тощо; збори на поставки рекрутів та коней; податок на будівництво Кронштадта та утримання майстрових на будівництві
Єдиний податок Подушний податок, однаковий для основних категорій платників, упроваджений податковою реформою 1724 р.

Таблиця 1.7