• при затримці до 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного терміну повернення суми зайво сплаченого податку, - у розмірі 10% такої суми;
• при затримці від 31 до 90 календарних днів - у розмірі 50%;
• при затримці від 91 календарного дня - у розмірі 100%.
Причому, якщо посадові особи державних органів, на яких
покладена відповідальність за розрахунок і повернення сум зайво сплаченого податку, відмовляються здійснити таке відшкодування, то платник має право оскаржити такі дії або бездіяльність у Господарському суді без попередньої сплати держмита
1. Як здійснюється оподаткування доходів студентів та чи має право ця категорія платників на отримання податкової соціальної пільги?
Відповідно до Закону № 889 не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу сума стипендії, яка виплачується з бюджету учню, студенту, ординатору, аспіранту або ад'юнкту за умови, якщо така сума не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. З початку 2007 року така гранична сума, як зазначалося, становить 740 грн. Сума перевищення, за її наявності, підлягає кінцевому оподаткуванню при її виплаті навчальним закладом, який є податковим агентом, за ставкою 15% (з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року - за ставкою 13%).
Законом передбачено застосування податкової соціальної пільги тільки до доходу у вигляді заробітної плати. При цьому, для платників податку з доходів фізичних осіб, які є учнем, студентом, аспірантом, ординатором або ад'юнктом застосовується податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 150% однієї мінімальної заробітної плати (протягом 2007 року - 300 грн.). Проте до суми стипендії, яка виплачується з бюджету або з інших, ніж бюджет джерел, податкова соціальна пільга не застосовується. Тобто податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом податкового звітного місяця одночасно такі доходи, як стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержувані учнями, студентами, ординаторами, аспірантами або ад'юнктами, що виплачуються з бюджету.
Таким чином, якщо учні, студенти, аспіранти, ординатори , ад'юнкти, яким за умовами їх навчання не передбачено виплату стипендії з бюджету одночасно і навчаються, і працюють та одержують заробітну плату, то вони за додержанням умов щодо розміру заробітної плати (не перевищує граничної суми - 740 грн.) мають право на застосування до неї податкової соціальної пільги у розмірі 300 грн. на місяць. При цьому, вони повинні подати працедавцю заяву про застосування податкової соціальної пільги та надати довідку з навчального закладу про те, що вони там навчаються та за умовами їх навчання не передбачено виплату стипендії з бюджету.
2. Чи здійснюється застосування податкової соціальної пільги до доходу підприємців та від самостійного здійснення незалежної професійної діяльності?
Статтею 6 Закону № 889 визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Сума податкової соціальної пільги дорівнює 50% від однієї мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня 2007 року.
Підпунктом 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону № 889 визначено, що податкова соціальна пільга не застосовується до доходів самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Тобто, якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або самозайнята особа, окрім доходів від здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності протягом звітного податкового місяця одночасно отримує інші доходи, то і до таких (інших) доходів податкова соціальна пільга також не застосовується. Крім того, податкова соціальна пільга не застосовується до доходів самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Отже, до доходу від самостійного здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності податкова соціальна пільга не застосовується.
3. Договір на навчання укладено між вузом і студентом (дитиною), у документах (квитанціях) про оплату навчання зазначено ПІБ дитини - студента, а за податковим кредитом звертається платник податку - батько цього студента. Згідно з ф. 1ДФ такий студент не одержує доходів у вигляді заробітної плати, тобто не має права самостійно звернутися за податковим кредитом. Чи є в такому випадку у батька право на податковий кредит?
Щодо реалізації платником податку права на податковий кредит у випадку, коли в якості підтверджувальних документів платник податку пред'являє розрахункові документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено прізвище, ім'я, по батькові, далі - ПІБ не його, а його дитини, з якою укладено договір на навчання, то такі документи повинні прийматися податковими органами, а зазначені в них суми братися до розрахунку податкових зобов'язань, за виключенням випадків, коли такий студент сам протягом року отримував заробітну плату.
Підставою для цього є норми цивільного законодавства, зокрема, Сімейного кодексу України згідно зі статтями 180 та 199 якого батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх (до 18 років) дітей, а якщо повнолітні діти продовжують навчатися, то обов'язок щодо утримання та надання матеріальної допомоги покладається на батьків до досягнення дітьми двадцяти трьохрічного віку.
Відповідно до Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпорядження своїм майном, у тому числі грошовими коштами, належать його власникові (ст.317 ЦКУ), а неповнолітні діти, за згодою батьків, можуть здійснювати деякі правочини (ст.32 ЦКУ), зокрема проводити розрахункові операції щодо укладеного на їх ім'я договору на навчання. Це положення застосовується і до дітей, вік яких обумовлено ст.199 Сімейного кодексу України.
Таким чином, законодавством передбачено, що платник податку має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних платнику податку коштів (у т.ч. заробітної плати). При цьому, як виплаває з наведених вище законодавчих підстав, фактичні витрати на сплату вартості навчання несе платник податку - батько (мати) дитини, яка навчається.
Тобто документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено ПІБ дитини платника податку, є документами, що підтверджують фактично понесені витрати платника податку у зв'язку зі сплатою вартості середньої професійної або вищої освіти члена сім'ї першого ступеня споріднення (дитини), а також дають право на одержання ним податкового кредиту з передбачених пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону підстав.
При бажанні платника податку використати право на компенсацію йому вартості навчання непрацюючого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, за умови, що у квитанції вказане прізвище такого члена його сім'ї, платник податку має підтвердити це копією укладеного договору про навчання та документально підтвердити родинні стосунки (ступінь споріднення) із такою особою.
4. Договір на навчання укладено між вузом та батьком студента, а квитанції на оплату оформлені на ім’я студента, який не має самостійних джерел доходу. Чи є на такий випадок у батька право на податковий кредит?
Так, оскільки Законом України "Про освіту” установлено, що за неповнолітніх дітей (до 18 років) договір на навчання повинен укладатися їх батьками, але в договорі при цьому обов'язково зазначається ПІБ особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини). Ураховуючи наведені вище норми Сімейного та Цивільного кодексів України, платник податку -батько може скористатися правом на податковий кредит на навчання своєї дитини, якщо в якості підтверджувальних документів він пред'явить квитанції оплати навчання згідно з укладеним договором, оформлені на ім'я дитини-студента, яка не має самостійних джерел доходу.
5. Платник податку навчається сам і навчає дитину, або навчає 2-х і більше своїх дітей. Чи застосовується окремо до кожного з них право на отримання податкового кредиту?
Обмеження, установлене п. п. 5.3.3. п.5.3 ст.5 Закону № 889 щодо неперевищення суми сплачених на навчання коштів понад 740 грн. стосується загальної суми, сплаченої платником податку за навчання всіх членів сім'ї першого ступеня споріднення. Тобто платник податку має право на включення до свого податкового кредиту суми витрат фактично сплачених за своє навчання та навчання членів своєї сім'ї першого ступеня споріднення (у т.ч. дітей) за умови, що сума нарахованого податкового кредиту не перевищує суму заробітної плати, одержаної протягом такого звітного року (пп. 5.3.3. п. 5.3 ст. 5 Закону ).
6. Яку кількість місяців навчання брати до розрахунку податкового кредиту?
Кількість місяців навчання, які беруться для розрахунку податкового кредиту, визначається навчальним закладом у договорі, а якщо це не зазначено договором, то платник податку, який реалізує право на податковий кредит, повинен пред'явити довідку з такого навчального закладу щодо кількості місяців навчання (тривалість семестрів) у звітному податковому періоді (році).
7. У 2005 році одним платіжним документом (квитанцією) було здійснено оплату за І та II семестри навчального року, тобто частково за місяці навчання у 2005 році та частково за 2006 рік. Чи може така квитанція виступати в якості підтверджувального документа при реалізації права на податковий кредит за 2006 рік?
Щодо сум, сплачених у 2005 році за періоди (місяці) навчання у 2006 році, то такі суми включаються до податкового кредиту 2006 року на підставі платіжного документа (квитанції) про оплату вартості навчання, здійснену у 2005 році.