Оподаткування в Україні навчальний посібник (стр. 64 из 95)

а) обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за

календарний рік не повинен перевищувати 1 млн. грн., а середньо-облікова чисельність працівників не повинна перевищувати 50 осіб за рік;

б) обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за

календарний рік не повинен перевищувати 500 тис. грн., а середньо-облікова чисельність працівників не повинна перевищувати 10 осіб за рік.

5. Згідно з чинним законодавством суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок у такі строки:

а) щоквартально, протягом 5 днів після закінчення кварталу;

б) щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем;

в) щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, наступного за попередньою оплатою місяця.

6. Ставки єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб затверджено в таких розмірах:

а) 20% і 0;

б) 6% і 10%;

в) від 20 грн. до 200грн.;

г) від 20 грн. до 100грн.

7. Укажіть найбільш повну відповідь. За яких умов сільськогосподарські підприємства можуть зареєструватися як платники фіксованого сільськогосподарського податку:

а) якщо такі підприємства займаються виробництвом (вирощу

ванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції;

б) якщо такі підприємства займаються виробництвом (вирощу

ванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, не перевищує 75% загальної суми валового доходу;

в) якщо такі підприємства займаються виробництвом (вирощу

ванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75% загальної суми валового доходу;

г) якщо такі підприємства займаються виробництвом (вирощу

ванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а кількість найманих працівників складає не більше 50 осіб.

8. Від сплати яких податків не звільняються платники фіксованого сільськогосподарського податку:

а) податку на прибуток підприємств;

б) податку з доходів громадян;

в) плати (податку) за землю;

г) плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;

д) правильної відповіді немає.

9. Платник податку визначає суму фіксованого сільськогосподарського податку виходячи з:

а) обсягів валового доходу за минулий рік;

б) грошової оцінки землі;

в) площі земельної ділянки;

г) правильні відповіді б) та в).

10. Об’єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є:

а) валовий дохід сільськогосподарських підприємств;

б) обсяг виручки від реалізованої сільськогосподарської продукції;

в) землі водного фонду;

г) прибуток сільськогосподарських підприємств.

ТЕМА 9. ПЛАТА ЗА РЕСУРСИ

9.1. Плата за землю.

9.2. Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів.

9.3. Плата за користування надрами.

9.4. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Ресурсні платежі, що стягуються в Україні, включають кілька видів:

- збір за спеціальне використання водних ресурсів (плата за воду);

- збір за спеціальне використання надр для видобутку корисних копалин;

- збір за спеціальне використання лісових ресурсів (лісовий дохід).

Стягнення цих платежів обумовлюється тим, що природні ресурси є

власністю держави. За їх використання держава стягує плату, основне призначення якої - покрити видатки на відтворення, ефективне використання цих ресурсів тощо. Як і податки, стягнення плати за ресурси має обов'язковий характер. Але, на відміну від податкових методів формування доходів, плата за ресурси передбачає еквівалентність. Суттєвого бюджетного значення ці платежі не відіграють.

Плата (податок) за землю також може бути віднесена до ресурсних платежів, однак характер цього платежу не передбачає повної еквівалентності.

9.1. Плата за землю

Плата за землю в Україні справляється згідно з Законом “Про плату за землю” від 03.07.92 р. № 2535-ХІІ (зі змінами та доповненнями) у вигляді земельного податку та орендної плати. Плата за землю визначається відповідно до грошової оцінки земельних ділянок, яка проводиться Державним комітетом України з земельних ресурсів згідно зі спеціальними методиками. Грошова оцінка землі використовується для економічного регулювання земельних відносин при укладенні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України. Введення плати за землю мало на меті вирішення ряду завдань (рис. 9.1)

Плата за землю

Рис. 9.1. Цільове призначення впровадження плати за землю

Основні елементи та термінологію плати за землю зображено на рис. 9.2

Рис. 9.2. Елементи та термінологія плати за землю

Плата за землю визначається якістю та місцезнаходженням земельної ділянки і не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Нині в України застосовується диференційований підхід щодо ставок земельного податку

Ставки земельного податку

Землі населених	Землі за межами
пунктів	населених пунктів

Рис. 9.3. Диференціація ставок земельного податку

Ставки плати за землю сільськогосподарського призначення

/

\

Для ріллі, сіножатей, пасовищ

Для багаторічних насаджень

0,1% від грошової оцінки 1 га землі

0,03% від грошової оцінки 1 га землі

Рис. 9.4. Ставки плати за землю сільськогосподарського призначення

За сільськогосподарські угіддя, які надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок стягується за вищенаведеними ставками

Якщо встановлена грошова оцінка

1% від грошової оцінки 1 м² площі земельної ділянки

Ставки

населених

пунктів

Якщо не встановлена грошова оцінка

застосовуються фіксовані ставки земельного податку, диференційовані за групами населених пунктів

залежно від кількості населення

відповідно зі ст. 7 Закону “Про плату за землю”, проіндексовані на

коефіцієнт поточного року (у 2007 році коефіцієнт індексації - 3,1 рази)*.

Рис. 9.5. Ставки плати за землі населених пунктів

‘Середні ставки земельного податку залежно від групи населених пунктів встановлено в таких розмірах (табл. 9.1).

Середні ставки плати за землі населених пунктів, де не проведено

грошову оцінку

Таблиця 9.1

Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис. чол.)	Середня ставка податку (коп. за 1 м2)	Коефіцієнт, що застосовується в містах Київі, Сімферополь, Севастополь та містах обласного підпорядкування
до 0,2	1,5
від 0,2 до 1	2,1
від 1 до 3	2,7
від 3 до 10	3,0
від 10 до 20	4,8
від 20 до 50	7,5	1,2
від 50 до 100	9,0	1,4
від 100 до 250	10,5	1,6
від 250 до 500	12,0	2,0
від 500 до 1000	15,0	2,5
від 1000 і більше	21,0	3,0

Ставки плати за землі за межами населених пунктів

Податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв’язку та іншого призначення

Податок за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту, військовим силам України та іншим угрупуванням, створеним відповідно до законодавства України. (Якщо землі використовуються не за цільовим призначенням - 5%)

Податок за земельні ділянки, надані в тимчасове володіння на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення

Податок на земельні ділянки, що відносяться до земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими спорудами та будівлями, ділянки, надані на землях водного фонду

Рис. 9.6. Ставки земельного податку за землі, які знаходяться за межами населених пунктів

Рис. 9.7. Порядок визначення річної суми земельного податку

Юридичні особи щорічно до 1 лютого подають відповідній державній інспекції розрахунок земельного податку за даними землекористування станом на 1 січня. За нововідведеними земельними ділянками розрахунки подаються протягом місяця з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Нарахування земельного податку громадянам проводять податкові інспекції, які видають платнику до 15 липня платіжне повідомлення на сплату податку.

Облік платників (товаровиробників сільськогосподарської продукції та громадян) і нарахування земельного податку проводиться щорік станом на 1 травня, інших суб’єктів - станом на 1 лютого

Земельний податок сплачується рівними частками власниками земельних ділянок (паїв) та землекористувачами - виробниками сільськогосподарської, рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками - щомісячно протягом 30 календарних днів після закінчення звітного місяця.