Гроші 2 (стр. 17 из 60)

Спочатку такі платежі супроводжувались випуском в обіг документа, подібного до чека: клієнт, розплачуючись із продавцем карткою, підписував (і у деяких випадках ще підписує) квитанцію, на якій продавець заздалегідь надрукував за допомогою невеликого штампувального засобу, а тепер найчастіше за допомогою електронного касового апарата, обладнаного спеціальним пристроєм, ім'я і банківські реквізити клієнта, нанесені на його картку.

Підписані документи (квитанції) продавець періодично передає у центральний пункт мережі платіжних карток, який через свій банк дебетує рахунки клієнтів, які підписали квитанції, відповідно, в їхніх банках. Хоча ця операція запроваджувала в обіг такий же документ, як і чек, «піонери» платіжних карток Diners СІub, Аmегісаn Ехргеss змогли успішно розповсюдити їх завдяки ряду переваг.

• По-перше, за сноїми розмірами платіжна картка значно менша, ніж чекова книжка.

• По-друге, її одразу ж почали використовувати в міжнародному масштабі, тому що обидві ці компанії з самого початку були забезпечені мережею комерсантів, які приймали картки.

• Третьою перевагою стала можливість забронювати або замовити щось телефоном, назвавши тільки номер своєї картки, і користуватися певними пільгами у комерсантів, які входять у цю мережу.

• Крім цього, такий спосіб оплати майже обов'язково передбачав надання кредиту уже в силу того факту, що передача «квитанції» і дебетування рахунку власника картки вимагає певного часу. У ряді країн, у тому числі й у США, емітентам часто вдавалося зробити цю перевагу законною, змусивши власника картки платити за неї внесок у вигляді відсотків, які спочатку були дуже високими і поступово знижувалися. Таким чином, «розрахункова» картка також ставала і «кредитною».

Останніми роками кредит за допомогою карток став дуже цінуватися банками, оскільки він менш ризикований і прибутковий.

На наступному етапі ці картки почали використовуватися для зняття грошей з рахунку. Достатньо було нанести на картку магнітну інформацію, закодувати її секретним кодом і встановити автомати для видачі готівки, які читають інформацію, розшифровуючи і контролюючи секретний код, і видають гроші. З цього часу картка набула ще однієї функції - функції «зняття грошей з рахунку». Тоді ж банки прийняли важливе нововведення, яке тільки тепер починає використовуватись стосовно чеків: банк продавця і банк покупця не обмінюються «квитанціями», вони передають один одному тільки магнітні «зображення» цих «квитанцій».

Нарешті, ці самі картки, які служать для зняття грошей з рахунку, сьогодні часто обладнані мікропроцесором і отримали можливість використовуватись у терміналах для роздрібної торгівлі. З того часу (зокрема при де-бетуванні рахунку покупця в режимі реального часу) функції оплати і зняття грошей з рахунку суміщаються, а функція надання кредиту зникає.

Види пластикових карток

З розвитком карткових систем з'явилися різні види пластикових карток, які розрізняються за призначенням, функціональними і технічними'характеристиками.

З точки зору механізму розрахунків виділяють двосторонні і багатосторонні системи.

Двосторонні картки виникли на підставі двосторонніх угод між учасниками розрахунків, де власники карток можуть використовувати їх для купівлі товарів у замкнених мережах, які контролюються емітентом карток (універмаги, бензоколонки тощо).

Багатосторонні системи, які очолюють національні асоціації банківських карток, а також компанії, які виготовляють картки туризму та розваг

Види пластикових карток (наприклад «Ameгісаn Ехргеss»), надають власникам карток можливість купувати товари в кредит у різних торговельників і організацій сервісу, які визнають ці картки як платіжний засіб. Картки цих систем дозволяють також отримувати касові аванси, користуватись автоматами для зняття готівки з банківського рахунку тощо.

Інший поділ карток визначається їх функціональними характеристиками. Розрізняються кредитні і дебетні картки, а також картки типу «електронний гаманець» (еlесtгоniс риrsе).

Перші - пов'язані з відкриттям кредитної лінії в банку, що дає можливість власнику користуватись кредитом при купівлі товарів і при отриманні касових позик.

Другі - призначені для отримання готівки в банківських автоматах або купівлі товару з розрахунком через електронні термінали. Гроші при цьому списуються з рахунку власника картки в банку.

Третій вид карток призначений для використання готівкових коштів, внесених на саму картку, при оплаті за товари або послуги.

Є відмінності у використанні карток у системах, заснованих на паперовій технології (рареr-bаsеd sustems), та в електронних системах (еlесtrоnіс sustems). У «паперових» системах одержувач ставить свій підпис

на торговельному рахунку або іншому документі, що підготовлений торговельником і є підтвердженням його дозволу дебетувати свій рахунок у банку. Потім торговельний рахунок скеровується емітенту картки як основа для виплати відповідної суми торговельнику (кредитування його рахунку) і списання грошей з рахунку власника картки. В електронній системі власник картки безпосередньо зв'язується з емітентом через термінал. Замість підпису на рахунку він вводить за допомогою клавіатури секретну комбінацію цифр, що при правильному наборі є санкцією на дебетування його банківського рахунку.

Розглянемо коротко основні види kарток.

Банківські кредитні картки (bank credit card) призначені для купівлі товарів з використанням банківського кредиту, а також для отримання авансів у готівковій формі. Головна особливість цієї картки - відкриття банком кредитної лінії, яка використовується автоматично кожного разу, коли проводиться купівля товару або береться кредит у грошовій формі.

Кредитна лінія діє в межах встановленого банком ліміту.

Кожний фінансовий заклад встановлює свої правила, що визначають можливість одержання кредиту. У деяких системах банківська кредитна картка може застосовуватись для пільгової оплати окремих видів послуг (наприклад, телефонних розмов), а також для отримання грошей у банківських автоматах. Кредитні картки випускаються в широких масштабах для платоспроможних споживачів і є для них засобом самоідентифікації.

Розрізняють індивідуальні та корпоративні картки. Індивідуальні видаються окремим клієнтам банку і можуть бути «стандартними» або «золотими». Останні призначені для осіб з високою кредитоспроможністю і передбачають пільги для користувачів.

Корпоративна картка видається організації, яка на основі такої картки може видати індивідуальні картки вибраним особам (керівникам або просто цінним співробітникам). Їм відкриваються персональні рахунки, «прив'язані» до корпоративного карткового рахунку. Відповідальність перед банком за корпоративним рахунком несе організація, а не власники індивідуальних корпоративних карток.

Згідно з багатьма прогнозами кредитні картки станугь невід'ємною частиною майбутньої системи платежів і вийдуть далеко за рамки своєї традиційної кредитної ролі.

Картки туризму і розваг. Це «платіжні» картки згідно з вищенаведеною термінологією. Випускають їх компанії, що спеціалізуються на обслуговуванні указаної сфери, наприклад «Аmегісаn ехрrеss» і «Diners с1ub». Картки приймаються сотнями тисяч торговельних і сервісних підприємств у цілому світі для оплати за товари і послуги, а також надають власникам різні пільги щодо бронювання авіаквитків, номерів у готелях, отримання скидок на ціни за товар, страхування життя.

Основні відмінності цього виду карток від банківських кредитних карток полягають, по-перше, у відсутності разового ліміту на купівлю і, подруге, в обов'язку власника картки погасити заборгованість протягом місяця без права пролонгації кредиту. У разі прострочення платежу з власника картки знімається збільшений відсоток.

У вказаних системах також існують індивідуальні й корпоративні картки.

Приватні платіжні картки підприємств торгівлі й послуг. Застосування цих карток обмежено визначеною замкненою мережею торговельних установ, наприклад - системою універмагів або заправних станцій певної компанії. Кредит надає сама компанія, вона ж отримує відсоток за позиками. Їх, інколи, називають «клубними» картками.

З 70-х років набули поширення банківські приватні картки, за допомогою яких можна здійснити купівлю в окремих магазинах зі скидкою, але випуск карток, видачу кредиту на покупки і розрахунки щодо оплати торговельних рахунків здійснює банк - учасник угоди. Інколи картки такого типу випускаються для членів окремо визначених професійних груп (пілотів, адвокатів) або осіб, які мають спільні інтереси (наприклад, філателістів).

Дебетні картки. Дебетну картку називають також карткою готівкових коштів, або карткою активів, і вона має такі характеристики своїх особливостей і функцій:

• дебстна картка - це пластикова картка, на якій є прізвище та ім'я її власника як клієнта певної фінансової установи, де він має на рахунку грошові кошти; тут можуть бути також зазначені види операцій, що виконуються за цим рахунком;

• дебетна картка має магнітне кодування і зчитується ЕОМ. Це — зручний інструмент для проведення автоматизованих платіжних операцій за допомогою терміналів;

• дебетна картка є для власника зручним засобом виконання платіжних операцій шляхом прямого зменшення розмірів його фінансових активів замість збільшення зобов'язань чи боргу;

• дебетна картка з відповідною системою зв'язку є потенційно можливою заміною готівкових коштів або звичайних чеків у багатьох платіжних операціях у сфері індивідуальних розрахунків.