Гроші 2 (стр. 5 из 60)
5. Грошові потоки в кругообігу продуктів і доходів, їх балансування.
Суспільне виробництво має товарну форму, що обумовлює двоякий вираз руху сукупного продукту; натурально - речовий та грошовий. В процесі відтворення рух вартості проявляється як два самостійні процеси - як рух продуктів і як рух грошей. Ці два поняття взаємопов'язані, тобто рух продуктів опосередковується відповідним оборотом грошей. Таким чином виникають протилежні за напрямком але взаємопов'язані товарні та грошові потоки. Для з'ясування особливостей та закономірностей руху грошей в процесі суспільного відтворення побудуємо умовну модель відому як кругообігу продуктів і доходів.
На схемі відображені напрямки грошових потоків між суб'єктами ринку, які згруповані в чотири укрупнених групи: фірми, сімейні господарство, уряд, центральний банк.
До групи "Фірми" віднесені всі юридичні і фізичні особи, які беруть участь в створені і реалізації національного продукту.
До групи "Сімейні господарство" віднесені усі незалежні сімейні одиниці які спільно користуються заробленим доходом і ведуть спільний сімейний бюджет. Це може бути як одна, так і декілька осіб.
Для спрощення схеми кругообігу припустимо, що в економічній системі немає інших форм власності, крім приватної. Оскільки всі фірми являються приватною власністю, всі види їх доходу належать сімейним господарством в т. числі і прибуток в зв'язку з чим всі податки і інші платежі, що формуються бюджет виплачують сімейні господарства.
(15) (13)
(8) (14) Світовий ринок (3)(12) (11)
(2) (1)
Рис. 1. Схема кругообігу продуктів і доходів
1. Національний доход.
2. Платежі за ресурси
3. Споживання.
4. Чисті податки.
5. Заощадження.
6. Інвестиції.
7. Затрати на інвестиції.
8. Затрати на національний продукт
9. Державні позики.
10. Державні закупки.
11. Емісія грошей.
12. Вилучення грошей.
13. Імпорт
14. Експорт
15. Рух капіталу.
До групи "Уряд" віднесені всі державні структури які беруть участь в перерозподілі національного доходу та національного продукту.
До групи "Центральний банк" віднесено всі структури, які беруть участь в регулюванні грошової маси в економічній системі.
Слід відмітити, що платежі відбуваються не тільки між групами суб'єктів відображених на схемі, а також між окремими суб'єктами всередині кожної групи. Вони становлять частину сукупного грошового обороту, проте в даній схемі не відображенні.
Звичайно відносити між суб'єктами ринку здійснюються через різноманітні ринки, які на схемі згруповані в чотири види ринків.
Ринок продуктів, де реалізується створений фірмами внутрішній валовий продукт.
Ринок ресурсів, де фірми купують необхідні для процесу виробництва ресурсів.
Фінансові ринки, де акумулюються вільні фінансові ресурси, які в подальшому використовуються урядом та фірмами, та світовий ринок.
Для спрощення моделі кругообігу продуктів і доходів зроблено декілька пропущень: економічна система, відображена на схемі має певну кількість грошових ресурсів, необхідну для її нормального функціонування; всі потреби в інвестиційних ресурсах фірми беруть на внутрішньому фінансовому ринку.
Розглянемо напрямки грошових потоків відображених на схемі та їх економічний зміст.
Сімейні господарства виставляють на ринок ресурсів та реалізують трудові, інтелектуальні, сировинні, матеріальні ресурси тощо, за що отримують оплату, яка в сумі своїй буде рівнятись національному доходу, на схемі відображена як грошовий потік 1. Фірми купують ресурси на ринку ресурсів, в результаті формуються грошовий потік 2 в вигляді плати за ресурси.
Національний доход, отриманий сімейними господарствами, в подальшому розподіляється на декілька окремих грошових потоків . Найбільша його маса направляється на споживання, тобто на купівлю матеріальних та інших благ необхідних для нормальної життєдіяльності сімейного господарства. Таким чином формується грошовий потік 3 , затрати на внутрішнє споживання.
Частину національного доходу сімейні господарство витрачують на сплату податків. Слід зауважити, що частина податків вертається до сімейних господарств в вигляді трансфертних платежів (державних пенсій, допомоги малозабезпеченим сім'ям і інше), в результаті формується грошовий потік 4 , чисті податки, тобто, загальна сума податків за мінусом трансфертних платежів.
Після проведення затрат на внутрішнє споживання та на виплату податків, частина національного доходу залишається в сімейних господарствах і може в вигляді заощаджень направлятися на фінансові ринки, тобто капіталізуватися. Цей грошовий потік відображено на схемі під номером 5 , заощадження. Частина коштів повертається в вигляді видатків по вкладах та дивідендів.
Слід зауважити, що сімейні господарства не всі заощадження капіталізують, тобто вкладають їх для подальшого використання. Частину коштів вони залишають у себе, в "чулках" в національній валюті чи попередньо конвертують в іноземну. Такі дії вкрай негативна впливають на економіку держави: заощаджені таким чином кошти випадають з кругообігу і державі необхідно проводити додаткову емісію грошей, збільшується попит на іноземну валюту крім того, в моменти економічних негараздів такі заощадження є потенційними джерелом інфляції, якщо разом будуть введені в обіг. Крім того і самі сімейні господарства несуть збитки від таких заощаджень, оскільки вони обезцінюються і не дають своїм власникам ніякого доходу.
Якщо в сімейних господарствах накопичуються тимчасово вільні грошові ресурси, то фірми для розширення виробництва їх, як правило, не хватає. Таким чином формується грошовий потік 6 , інвестиції, в результаті якого фінансові ресурси поступають до фірм і беруть участь в розширенні виробництва. Отримавши інвестиційні ресурси фірми витрачають їх на купівлю необхідних їм матеріальних цінностей (машин, приладів тощо). Таким чином формується грошовий потік 7, затрати на інвестиції.
Створивши додаткові потужності виробництва за рахунок "затрат на інвестиції" і придбаивши необхідні ресурси за рахунок "плати за ресурси", фірми створюють внутрішній валовий продукт, який поступає на ринок продуктів на реалізацію. В результаті реалізації фірмами ВВП створюється ще один грошовий потік 8 , затрати на національний продукт (ВВП).
Держава, відображена на схемі як "Уряд", як правило витрачає більше, коштів ніж отримує. Дефіцит грошових ресурсів вона може покрити в результаті запозичення коштів на фінансових ринках. В результаті формується грошовий потік 9 , державні позики.
Уряд, отримавши податкові кошти та позики, проводить державні закупки на ринку продуктів, сформувавши грошовий потік 10, державні закупки.
Слід відмітити, що в державні закупки входять витрати уряду не тільки на придбання матеріальних ресурсів та послуг, а і заробітна плата державних службовців, які також приймають форму трансфертних платежі.
Використовуючи свої зв'язки з економічною системою, держава може значно впливати на кругообіг продуктів і доходів. Одним із важелів впливу на процес кругообігу є фіскальна політика, тобто політика яка відноситься до податків та державних затрат. Збільшують чисті податки уряд збільшує розмір коштів, які вилучаються в сімейних господарств. Тим самим спонукає їх зменшувати або затрати на споживання, або заощадження. У всякому разі результатом буде зменшення об'єму національного продукту (ВВП). В свою чергу зменшення податків стимулює ріст заощаджень та споживання і позитивно впливає на ріст національного продукту.
Іншим важливим важелем впливу держави на кругообіг продуктів і доходів є грошово-кредитна політика, тобто вплив на грошову масу в обігу. Уряд через центральний банк впливає на грошову масу в державі. В результаті формуються грошові потоки 11 та 12 відповідно емісія грошей та їх вилучення із обігу. Збільшуючи або зменшуючи кількість грошей в обігу, уряд може регулювати рівень інфляції, швидкість обігу грошей інші показники, які значною мірою впливають на соціально - економічний стан в державі.
Україна - відкрита економічна система. Вона зв'язана з навколишнім звітом через експорт, імпорт, а також через світові фінансові ринки.
Як сімейні господарства, так і держава та фірми купують частину необхідних їм продуктів на зовнішніх ринках (для спрощення всі ці потоки показані однією стрілкою від сімейних господарств). Таким чином зменшується попит на внутрішньому ринку який переключається на зовнішній.
Частина грошей залишає сферу внутрішнього обороту і виходить на світові ринки. В результаті формується грошовий потік 13 , імпорт. Однак зв'язок з зовнішньою економічною системою неминуче приведе і до продажу національних товарів за кордон, після чого формується грошовий потік 14, експорт.
Зауважимо, що на схемі відображені грошові потоки, а не потоки товарів та послуг, тому імпорт показаний стрілкою із внутрішнього ринку, а експорт - всередину внутрішнього ринку.
Експортні та імпортні грошові потоки як правило не врівноважуються, що створює певні труднощі в грошовому обороті та в реалізації внутрішнього валового продукту.
Якщо імпорт перевищує експорт то відтік грошей валюти з економічної системи, перевищить її надходження. В цьому випадку буде відчуватись недостаток грошей на внутрішньому ринку і виникнуть ускладнення з реалізацією національного продукту. Якщо експорт підвищує імпорт то надходження грошей буде перевищувати їх відтік. В цьому випадку у внутрішньому обороті буде більше грошей ніж потрібно для реалізації обслуговування національного продукту і виникне загроза розбалансування пропозиції на ринку продуктів і зростання цін.