T-150k = 6591 Т-150К = 7554,3
ДТ-75 = 1190 ДТ-75 = 1734
МТЗ-80 = 28302 МТЗ-80 = 26076
Т-70 = 3213 Т-70С = 2532,6
Wp1 - Т-150 Wp - Т-150
Т-150К = 8582,4
Т-150к = 1991,4
ДТ-75 = 4029 ДТ-75 = 2839
МТЗ-80 = 32800 МТЗ-80 = 4498
Т-70С = 1876 Т-70С = -1337
Розрахунок цієї таблиці покажемо на прикладі трактору Т-150. Для розрахунку відхилення денного виробітку, всього, стовпчик №2 необхідно від середньоденного виробітку 1999 року відняти середньоденний виробіток 1998 року = 4,47-3,9 = 0,57 ум.ет.га. Відхилення денного виробітку за рахунок змінного виробітку, стовпчик №3 розраховуємо віднімаючи від середньо змінного виробітку 1999р середньо змінний виробіток 1998р. і цю різницю помножаємо на коефіцієнт змінності, (4,4-3,77) * 1,024 = 0,64 ум.ет.га Відхилення денного виробітку за рахунок коефіцієнта змінності розраховуємо за формулою: Кзм1 – Кзм0, де Кзм1,0 – коефіцієнт змінності звітного і поточного року. 1,016-1,024 = -0,07 ум.ет.га. Розрахунок відхилення річного виробітку, всього, стовпчик №5 проводимо по формулі Wp = Wp1 – Wp0, 8582,4- 6591 = 1991,4 ум.ет.га. Відхилення річного виробітку за рахунок зміни денного виробітку розраховуємо по формулі Wpym – Wp0, 7554,3 – 6591 = 963,3 ум.ет.га Відхилення річного виробітку за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів розраховуємо за формулою Wp1 – Wpym, 8582,4-7554,3= 1028,1.
Аналізуючи таблицю 5, ми бачимо, що по тракторам Т-150 і Т-150к відхилення денного виробітку за рахунок зміни змінного виробітку склало 0,64 ум.ет.га, а за рахунок зміни коефіцієнту змінності (–0,07) ум.ет.га. По трактору ДТ-75 ці показники склали відповідно 2,4 і 0,08 ум.ет.га., МТЗ- 80 (–0,22)ум.ет.га і (-0,48)ум.ет.га, Т-70С (–2,2)ум.ет.га і 0,4ум.ет.га. Відхилення річного виробітку за рахунок зміни денного виробітку склало: Т- 150 і Т-150к 963,3ум.ет.га, ДТ-75 544ум.ет.га, МТЗ-80 (-2226)ум.ет.га, Т- 70С (-680,4)ум.ет.га. А за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів відхилення є трохи більшим по всім тракторам і склдає: Т-150 і Т-150к 1028,1ум.ет.га, ДТ-75 2295ум.ет.га, МТЗ-80 6724ум.ет.га, Т-70С (- 656,6)ум.ет.га.
3. Резерви підвищення ефективності використання машинно-тракторного парку.
Система заходів щодо раціонального використання машинно-тракторного парку спрямована на виконання змінних, денних, сезонних і річних норм виробітку, підвищення продуктивності і полегшення праці, зниження експлуатаційних і приведених витрат і підвищення культури землеробства. Вона включає планування обсягу механізованих робіт з періодів року, розподіл їх по марках машин, комплектування агрегатів і безпосередню організацію використання техніки.
Планування обсягу механізованих робіт з періодів року здійснюється в робочих планах підприємства і його підрозділів на основі технологічних карт. Для окремих агрегатів, чи процесів їхніх груп складають плани- маршрути, мережні і вартові графіки, що сприяють скороченню втрат робочого часу і підвищенню їхньої продуктивності.
Розподіл механізованих робіт з марок тракторів, комбайнів і інших складних машин проводять з урахуванням їх специфіки й економічності, забезпечуючи рівномірне завантаження всіх механізмів у найбільш напружені періоди. Звичайно підприємства при цьому застосовують зрівняльний спосіб, недолік якого полягає в тому, що він не завжди дозволяє врахувати економічність техніки. Тому важливо доповнювати його застосуванням оптимального способу, що, крім специфічності, потужності і продуктивності механізмів, відбиває розмір експлуатаційних і приведених витрат по кожній марці машин, кожному робочому процесу і сприяє зниженню собівартості одиниці роботи. Велика роль в оптимальному розподілі машинно-тракторного парку належить економіко-математичним методам.
При комплектуванні агрегатів беруть до уваги тяговий опір причіпних і начіпних машин, стискальне зусилля трактора на гаку, стан полю, рельєф. Це сприяє виконанню робіт при більш високій якості і менших експлуатаційних і приведених витратах на їхню одиницю. При цьому трактори і машини повинні відповідати один одному по основних параметрам і показникам: наприклад, ширина захоплення посівних машин і культиваторів для міжрядної обробки, ширина захоплення жниварок і пропускна здатність комбайнів, ширина міжрядь, колії і розмірів коліс трактора і т.д. Враховують також розміри полів і ділянок, їхню конфігурацію, довжину гонів, рельєф і інші умови. Якщо для виконання процесу через виробничу необхідність залучаються агрегати різного складу, то спочатку визначають обсяг роботи, виконуваної найбільш економічним агрегатом, і тільки залишилася частину — іншими.
Використання машин і знарядь повинне здійснюватися на основі організаційно-технічних правил їхньої роботи і технологічних карт. Велике значення мають правильне розміщення агрегатів на полі, підготовка робочих місць, розбивка загінок, спосіб руху техніки, годинні і сіткові графіки, плани-маршрути.
Поліпшення використання машин досягається шляхом скорочення часу на неминучі в період польових робіт переміщення техніки і робочої сили, посилення матеріальної зацікавленості і відповідальності механізаторів і інших працівників, уведення диспетчерської служби, двозмінної роботи, застосування економічних швидкісних і широкозахватних агрегатів, групового методу і т.д. Значним резервом зменшення потреби в техніці, а отже, зниження витрат на її експлуатацію, є структурна перебудова сільськогосподарського виробництва, а саме зменшення частки посіву культур, вирощування яких ґрунтується на підвищеній потребі в техніці. Резервом. є також застосування нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, які, використовуючи досягнення НТП, передбачають виконання частини робіт у стаціонарних умовах. Наприклад, готуючи насіння до сівби. його обробляють поживними речовинами і засобами захисту рослин, що збільшує енергію проростання і виключає необхідність проведення цих робіт у польових умовах. Ці технології передбачають виконання багатьох технологічних операцій у комплексі, що також зменшує потребу в техніці, і, крім того, запобігає руйнуванню структури гранту, менше шкодить навколишньому природному середовищу. Підвищенню ефективності використання комбайнів, крім факторів, викладених вище, сприяє збільшення в їх парку частки придбаних машин іноземного виробництва, які надійшли в експлуатацію, економічніші, не допускають втрат продукції. Хоча ціни їх придбання значно вищі, але, враховуючи переваги цих комбайнів, купувати їх вигідно. Зрозуміло, що це не є розв'язанням питання для всіх сільськогосподарських Підприємств України, але показує напрями реорганізації і створення нових потужностей для вирішення цієї проблеми.
Резервами поліпшення використання тракторів є доведення до “нормативного” рівня показників як інтенсивного, так і екстенсивного використання. Якщо виробіток за зміну (показник інтенсивного використання) і перевищив нормативний то це сталося в основному за рахунок збільшення тривалості зміни, яка в середньому становила 8 год при нормативній 7 год. Тому заходи повинні спрямовуватися саме на повніше використання запасу робочого часу як річного, так і добового, і не за рахунок погіршення якості виконуваних робіт та збільшення витрат на їх виконання.
Щоб підрахувати резерв збільшення обсягу тракторних робіт за рахунок росту середньо годинного виробітку тракторів, необхідно її можливий приріст, виявлений на основі факторного аналізу, помножити на можливу кількість годин роботи всього тракторного парку в плановому періоді .
Поліпшення показників використання машин у кожнім підприємстві — одна з головних умов росту продуктивності праці і зниження собівартості. Збільшення виробітку тракторів і комбайнів, як найбільш важливих механічних засобів виробництва, рівносильне росту їхньої кількості без додаткових витрат. У кожнім підприємстві важливо проводити глибокий аналіз роботи тракторів і машин, розкривати можливості збільшення їхньої продуктивності.
Висновки та пропозиції.
Аналізуючи досліджуване господарство можна сказати, що у 1999р. воно було забезпечене необхідними тракторами більш ніж на половину. Як що говорити окремо по маркам тракторів, то лише трьома із шести необхідних марок підприємство було забезпечене на 100%, це Т-150, ДТ-75 і Т-70С. Марками Т-150к і К-701 господарство було забезпечене на половину, а МТЗ-80 – на 78%. Це звичайно не високі показники, але якщо зрівняти їх з показниками 1998р., то видно тенденцію до покращення стану забезпеченості господарства тракторами.
Що стосується ефективності використання тракторів, то показники тут теж не високі. По деяким машинам показники використання часу і виробітку нижчі ніж нормативні.
Взагалі забезпеченість і ефективність використання машинно- тракторного парку в досліджуваному підприємстві можна оцінити як не задовільні.
Список літератури
1. Мазнєв Г.Є. Організаційно-економічне обґрунтування комплексної механізації виробництва продукції рослинництва: Методичні рекомендації для виконання курсової роботи. – Харків, ХГТУСХ, 1995. –
96с.
2. А.А. Мухін, «Основи експлуатації машинно-тракторного парку», М., Вища школа, 1973. – 432с.
3. Організація виробництва на сільськогосподарських підприємствах / Б.И.
Яковлев, С.И. Азаев, Э.И. Галкіна. – М.: Агропроміздат, 1989. – 413с.
4. В.К. Савчук // Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К: Урожай, 1995 - 326с.