Вольногорское стекло (стр. 5 из 10)

Na₂O вводять за допомогою сульфату в кількостях, які залежать від призначення та способу виготовлення склотари. Таким чином, при виготовленні забарвлених пляшок за допомогою сульфату вводиться 30% Na₂O, і виготовленні напівбілих пляшок – 25% Na₂O, у виробництві безбарвних пляшок – 5% Na₂O.

Оксид натрію частково можна ввести за допомогою гірничих порід, які використовуються для введення інших основних оксидів, що утворюють скло, наприклад Al₂O₃ (нефеліни, трахіти, польові шпати, та ін.).

На підприємстві оксиди лужних металів вводять за допомогою соди ДСТу 5100-85 та частково сульфату.

Сода має наступний хімічний склад:

Na₂СO₃ > 99.2% (після прожарення);

СІ^-<0.5;

в.п.п.<0.8;

Сульфат натрію ОАО „Волжский орхиндоз”

ТУ-21-249-0020416892.

Na₂SO₄ – 99.4%;

Сульфат натрію ВАТ ”Черкаське хімволокно”

ТУу 6-13697008 006-95.

Na₂SO₄–99.6%;

2.6. Оброблення сировинних матеріалів та підготовка склобою

Процес обробки сировинних матеріалів та приготування шихти включає наступні основні операції: приймання, зберігання, обробку сировини, дозування, зволоження, перемішування доз компонентів шихти.

Обробка сировинних матеріалів виконується на самостійних технологічних лініях.

Залежно від виду сировинні матеріали піддають наступному оброблянню: розтарюванню, дробленню, сушінню, здрібненню, просіванню. Склобій може підлягати магнітній сепарації, здрібненню, мокрому або сухому очищенню, просіванню.

Розтарювання та розпушення. Для розтарювання сировини, що поступає в мішках , використовують нестандартні установки для розтарювання з одночасним руйнуванням. Для руйнування матеріалів, що злежуються та грудкуються (сода, селітра та ін.) використовують дезінтегратори, протиральні машини.

Дроблення та помел. Дробленню та помелу піддають: доломіт, вапняк, крейду, доменний шлак, сульфат натрію, вугілля, склобій.

Для грубого здрібнення використовують щокові, молоткові, валкові дробарки.

Для тонкого помелу використовують бігуни, кульові млини, дезінтегратори.

Сушіння. Сушінню піддають пісок, крейду, вапняк, доломіт, сульфат натрію, при умові, що їх вологість більша, ніж потрібно для складання шихти.

Температури сушіння різних матеріалів відрізняються. Температура сушіння піска становить 700-800⁰С. Температура сушіння крейди, доломіту та вапняку не повинна перевищувати 400⁰С тому, що при більш високих температурах починається термічна дисоціація цих матеріалів.

Матеріали вапнякової групи сушаться гірше ніж пісок, тому продуктивність сушильних пристроїв в яких їх сушать значно менше.

Зволожений сульфат натрію часто висушують засобом добавки соди, яка поглинає і зв’язує гігроскопічну вологу сульфату. Якщо вологість сульфату перевищує 20%, то його сушіння дуже важке тому, що при 32.4⁰С мірабіліт розплавлюється у власній кристалізаційній воді і цей розплав прилипає до стінок сушарень. Тому його подають в зону з температурами 650-700⁰С, тоді поверхневий шар зерен швидко висушується і вони не прилипають до стінок сушарень.

Для сушіння сировинних матеріалів використовують прямоточні сушильні барабани. Допускається сушити сировинні матеріали у конвеєрних, тунельних печах та опічках.

Просівання. Всі сировинні матеріали просіюють. використовують плоскі грохоти, що хитаються, сита-бурати, вібраційні грохоти.

Транспортування. Для транспортування сировинних матеріалів використовують ковшові елеватори, скіпові підіймачі, пневмотранспорт, конвеєри стрічкові.

Технологічне обладнання, за допомогою якого готуються сировинні матеріали представлене на рисунку 2.1.

2.7. Виготовлення шихти

Для виготовлення шихти використовують підготовлені сировинні матеріали.

Сульфат натрію та вугілля відважуються та окремо змішуються. Для зважування сировинних матеріалів використовують вагові лінії. При дозуванні матеріалів використовують, стрічкові живильники, електромагнітні хитки.

Для варіння зеленого та оливкового скла в шихту вводять:

Пісок кварцовий ДСТу 22551-77;

Сода кальцинована ДСТу 5100-85;

Сульфат натрію ДСТу 6318-77;

Доломіт ДСТу 23762-79;

Каолін ДСТу 21285-75;

Крейда ДСТу 12085-88;

Партахром;

Оксид заліза(оливкове скло).

Рецепт шихти на заданий хімічний склад скла розраховується лабораторією заводу з урахуванням лужності, вологості сировинних матеріалів. Компоненти шихти відважуються у відповідності до рецепту і в послідовності, яка вказана у рецептурі.

Для склотарного цеху:

Пісок, каолін, сода, сульфат натрію, крейда, доломіт, вода.

Вагове дозування компонентів шихти проводиться на дозуючих лініях, які оснащенні вагами ДВСТ та УЦК-4003 В (п). точність зважування на цих вагах залежить від межі навантаження. Так , якщо ваги розраховані на зважування до 100 кг, то точність становить 2 кг, а якщо межа зважування сягає 300 кг, то точність знижується до 5 кг. Точність зважування матеріалів дуже важливий чинник якості шихти тому, що за добу виготовляється дуже велика кількість шихти. За добу при співвідношенні шихта-склобій 70:30 в піч №1 завантажується 58т шихти та 19.2 т склобою, а в піч №3 - 114 т шихти та 39.6 т склобою.

Запас шихти у вигляді перехідного об’єму становить 10 кюбелів.

Барвники (партахром, Fe2O3 (пігмент)) важать окремо, в лабораторії, розфасовують у мішечки з щільної тканини. Барвники додають безпосередньо у змішувач, після того, як буде перемішано всі інші компоненти.

Припустимі відхилення по вазі окремих компонентів шихти повинні бути:

По піску ±0.2%

По доломіту ±0.2%;

По соді ±0.2%;

По сульфату натрію ±0.2%;

По каоліну ±0.2%;

По крейді ±0.2%;

По партахрому та оксиду заліза відхилення не допускаються

Приготована шихта повинна забезпечувати отримання зеленого скла хімічного складу, який приведено в таблицях 2.3 та 2.4.

Таблиця 2.3. – хімічний склад зеленого скла

SiO2	Al2O3	Fe2O3	СаО+MgО	Na2O	SO3	Cr2O3
71.2	1.8	0.3	12.2	14.2	0.3	0.17
±0.5%	±0.5%	±0.04%	±0.2%	±0.2%	±0.02%	±0.02%

Таблиця 2.4 – хімічний склад оливкового скла

SiO2	Al2O3	Fe2O3	СаО+MgО	Na2O	SO3	Cr2O3
71.2	1.8	0.3	12.2	14.2	0.3	0.17
±0.5%	±0.5%	±0.04%	±0.2%	±0.2%	±0.02%	±0.02%

Технологічна схема приготування шихти представлена на рисунку 2.2

2.8. Завантаження шихти та склобою у скловарну піч

Для завантаження шихти та бою в піч використовують механічні завантажувачі. Режим живлення печі шихтою та боєм виконується у відповідності до витрат скломаси на виготовлення виробів. Годинна подача шихти та бою в піч повинна точно відповідати з`єму скломаси. Співвідношення завантаженої шихти і склобою повинно знаходитися у межах: шихти-бою 70-30%, 60-40%, 50-50%. Відхилення від встановленого співвідношення не повинно перевищувати ±5%. До бункерів завантажувачів шита подається у кюбелях по підвісному конвеєру. У бункер завантажувача шихта та склобій завантажується шарами.

Якщо об’єм подавання шихти буде відрізнятися від з’єму скломаси, то це приведе до коливання рівня дзеркала в печі. В свою чергу це негативно впливає на стан футерівки і якість скломаси, що виробляється. Коливання рівня скломаси повинні складати не більше ніж ± 0.5 мм.

Для підтримання постійного рівня скломаси завантажувачі працюють в автоматичному режимі і зв‘язані з рівнеміром “клюючого” типу.