Важливе значення мали територіальна експансія США і швидке зростання населення країни. За 70 років (1783 — 1853 рр.) територія США збільшилася в 3 рази — з 890 тис. до 3 млн кв. миль. За 40 років (1820 — 1860 рр.) населення країни зросло з 9638 тис. до 31 443 тис. осіб (більш як у 3 рази). Цьому сприяла масова іміграція з Європи. Якщо за 1790 — 1860 рр. в'їхало 5353 тис. чол., в основному з Ірландії, Німеччини, Великобританії, то за 1860 — 1870 рр. в США приїхало приблизно 5 млн. чол. Більшість з них були молоді кваліфіковані спеціалісти, які активно включалися в економічну структуру країни.
Отже, промисловий переворот, що почався в останній третині XVIII ст. і завершився в 60 — 80-х роках XIX ст., охопив Великобританію, США, Німеччину, Францію, інші європейські країни. Було сформовано аграрно-промислове господарство, створено економічні передумови для утвердження індустріальної цивілізації. Оскільки хід промислового перевороту мав свої особливості в кожній країні, рівень їх економічного розвитку, місце в світовому виробництві були різними, що видно з таких даних:
| Показник | Великобританія | Німеччина | Франція | США |
| Населення, млн осіб | 22,7 | 40,8 | 36.9 | 38,7 |
| Індекс промисловою розвитку (1913 р. = 100 %) | 44 | 21,2 | 33.3 | 11,6 |
| Частка в світовому промисловому виробництві, % | 32 | 13 | 12 | 17 |
| Видобуток вугілля, мли т | 110,4 | 26 | 13 | 29,3 |
| Виробництво чавуну, млн т | б | 1,4 | 1,2 | 1,7 |
| Виробництво сталі, млн т | 0,2 | 0,2 | 0,08 | 0,7 |
| Споживання бавовни, млн т | 1080 | 80,6 | 134,6 | 264 |
| Протяжність залізниць, тис. км | 25 | 19,6 | 14,4 | 85 |
| Потужність парових двигунів, тис. к. с. | 4000 | 583 | 1500 | |
| Місце за сумарним обсягом вартості промислової продукції | 1 | 4 | 3 | 2 |
Важливим підсумком промислового перевороту було створення національних фінансово-кредитних систем, що забезпечували потреби індустріального розвитку.
У Великобританії провідна роль залишалася за Англійським банком (1694 р.), що був не лише урядовим банком, а й приватним. Після впровадження золотого стандарту (1797 р.) його білети стали замінником золотої монети. Кількість приватних банків зросла з 290 в 1797 р. до 650 в 1810 р. З 1826 р. закон дозволяв утворювати акціонерні банки, у 1836 р. їх стало 70. Однак лише в 1854 р. вони були допущені в Розрахункову палату (1773 р.) і повністю брали участь в обігу грошей і кредиту. Зросло значення Фондової біржі. Це дало змогу залучити 100 млн ф. ст. у промислове виробництво. У 60-х роках XIX ст. у національну економіку англійські банки вкладали приблизно 50 % інвестицій.
Фінансовий капітал у Франції розвивався швидше порівняно з промисловістю і торгівлею. У 1800 р. було створено Французький банк, у 1818 р. — Ощадний банк. Цінність білетів Французького банку, що були в обігу, збільшилася за 1815 — 1830 рр. з 41 до 234 млн фр. Зросла кількість цінних паперів на біржі: в 1814 р. — 4, в 1830 р. — 38 видів. Створені банки: Товариство рухомого кредиту (1852 р.). Товариство поземельного кредиту (1850 р.). Національна облікова контора (1854 р.). Ліонський кредит (1864 р.). Товариство розвитку торгівлі та промисловості (1864 р.). Паризька біржа перетворилася на грошовий ринок європейського масштабу. Позиковий капітал Франції за кордоном становив 10 млрд фр.
У США банки виникли в кінці XVIII ст. У 1860 р. функціонував 1601 банк практично в кожному місті. У 1816 р. було засновано Державний банк США з капіталом 35 млн дол. Диктуючи умови кредиту для купівлі землі, він захопив значні її масиви, а потім продавав за спекулятивними цінами. Це викликало загальне незадоволення, і в 1836 р. цей банк було скасовано. Державні вклади розподілили між банками штатів.
У 50 — 70-х роках набула розвитку банківська система у Німеччині. Лише в Прусії за цей час виникло 20 акціонерних банків з капіталом 94,7 млн марок.
2. Індустріалізація
Із завершенням промислового перевороту почався процес індустріалізації. Основним його змістом були структурні зрушення в національних господарствах окремих країн, внаслідок яких з'являлись нові та модернізувалися старі галузі виробництва, змінювалась їхня роль в економіці, тобто частка у виробництві валового національного продукту (ВНП) і національного доходу (НД). Завершення індустріалізації забезпечувало перевагу промисловості над сільським господарством, важкої індустрії над легкою. Машинне виробництво перемогло в усіх галузях господарства. Відбувалися зміни в організації та управлінні виробництвом. Провідне місце належало системі акціонерного підприємництва. Торговий і промисловий капітал поступався першістю фінансовому. Було утворено акціонерні монополістичні об'єднання — картелі, трести, синдикати, концерни.
Темпи та строки індустріалізації залежали від конкретних історичних умов кожної країни, вихідного рівня промислового перевороту, загальносвітового економічного розвитку. Так, V Великобританії завдання індустріалізації почали розв'язувати під час промислового перевороту. В інших розвинених країнах індустріалізація проходила після промислового перевороту та була його продовженням. Індустріальний розвиток було перервано першою світовою (1914 — 1918 рр.) та другою світовою (1939 — 1945 рр.) війнами.
У кінці XIX — на початку XX ст. індустріалізація відбувалася на грунті технічної революції, що ознаменувалася впровадженням у виробництво наукових винаходів, змінами в техніці та технології. Змінилася енергетична база економіки. Пара була витіснена електрикою. Почалася електрифікація виробництва, транспорту, побуту. Цьому сприяло використання машин для отримання електричного струму: динамомашини Е. Сіменса (1876 р.) та генератора Т. Елісона (1883 р.). електродвигуна для обертання агрегатів. Запроваджувалися нові досягнення з галузі електротехніки: електроплавлення сталі (1877 р.). електролітичний спосіб отримання кольорових металів (кінець 80-х років), лампа розжарювання (1876 р.), електрозварювання (1877 р.), передача електроенергії на відстань (1891 р.).
Істотний вплив на зміну структури економіки мав винахід нових способів виплавлення сталі — бесемерівського (1856 р.), мартенівського (1864 р.), томасівського (1878 р.). У 80 — 90-х роках було винайдено нові двигуни. Серед них динамомашина, двигун внутрішнього згоряння (1893 р.), парова турбіна (1894 р.), водяна турбіна (перша гідроелектростанція на річці Ніагара в США в, 1898 р.). З'явилися нові види транспорту: автомобіль (1885 р.), тепловоз (1891 р.), аероплан (1903 р.), а також вагон-холодильник (.1868 р.), телефон (1876 р.), фонограф (1877р.), лінотип (1880 р.), фотоплівка (1881 р.), кінематограф (1893р.), гусеничний трактор (1900р.), паровий екскаватор, пристрої для автоматичного навантажування. Винаходи в галузі хімії дали поштовх до появи виробництва синтетичних барвників, лікарських та парфумерних синтетичних сполук. Для розвитку металообробної промисловості важливе значення мало використання автоматичних верстатів.
Структурні зрушення останньої третини XIX — початку XX ст. зумовили зміни у галузевій структурі машинної індустрії. Її Провідними галузями стало виробництво електроенергії, продукції органічної і неорганічної хімії (соди, добрив, сірчаної кислоти тощо), добувної, металургійної, машинобудівної, хімічної, транспортної промисловості. Розвивалися нові галузі: сталеварна, нафтодобувна і нафтопереробна, електротехнічна, алюмінієва, будівельна і будівельних матеріалів, автомобільна. Ускладнилася структура машинобудування. Найбільш динамічно розвивалося транспортне виробництво та верстатобудування. За умов масового виробництва зросло значення стандартизації. Старі галузі, такі як текстильна, харчова, суднобудівна, розширювалися та модернізувалися.
Динаміку світового індустріального розвитку та структурні зрушення протягом останньої третини XIX ст. і до першої світової війни характеризують такі дані:
| Показник | 1876 - 1880 | 1900 | 1913 |
| 1. Населення, % | |||
| Весь світ | 100 | 100 | 100 |
| США | 3 | 4,8 | 5,7 |
| Великобританія | 2 | 2,3 | 2,4 |
| Німеччина | 3,2 | 3.5 | 3,9 |
| Франція | 2,8 | 2,4 | 2,4 |
| Японія | - | - | - |
| Росія | 2,5 | 2,8 | 3,1 |
| 2. Індекси промисловою розвитку | |||
| (1880 р. - 100 %) | |||
| Весь світ | 100 | 230 | 360 |
| США | 100 | 315 | 590 |
| Великобританія | 100 | 150 | 190 |
| Німеччина | 100 | 260 | 400 |
| Франція | 100 | 155 | 230 |
| Японія | 100 (на 1870 р.) | 240 | 320 |
| Росія | 100 | 360 | 590 |
| 3. Індекси світового розвитку | |||
| обробної промисловості | 100 | 220 | 370 |
| 4. Частка країн у світовому виробництві | |||
| окремих видів продукції | |||
| 4.1. Видобуток вугілля, млн т | 300 | 750 | 1300 |
| Країни, % | |||
| США | 9,8 | 32,1 | 39,1 |
| Великобританія | 36,6 | 30 | 22 |
| Німеччина | 8,8 | 14,5 | 14,6 |
| Франція | 4,4 | 4,4 | 3,1 |
| Японія | 0,3 | 1 | 1,6 |
| Росія | - | - | - |
| 4.2. Виробництво чавуну, млн т | 18,5 | 40,5 | 79,2 |
| Країни, % | |||
| США | 9,2 | 34 | 38,8 |
| Великобританія | 32,7 | 22,2 | 13,4 |
| Німеччина | 7 | 20,9 | 24,3 |
| Франція | 6,4 | 6,6 | 6,5 |
| Японія | - | 0,002 | 0,18 |
| Росія | - | - | - |
| Показник | 1876-1880 | 1900 | 1913 |
| 4.3. Виробництво сталі, мли т | 4,2 | 29,3 | 76,3 |
| Країни, % | |||
| США | 16,9 | 34,8 | 41 |
| Великобританія | 47 | 16,7 | 10 |
| Німеччина | 4,7 | 22,5 | 24,1 |
| Франція | 1,9 | 5,4 | 6.1 |
| Японія | - | 0,003 | 0,3 |
| Росія | - | - | - |
| 5. Протяжність залізниць, тис. км | |||
| Всього | 370 | 790 | 1105 |
| Європа | 170 | 285 | 345 |
| Америка | 175 | 400 | 570 |
| Азія | 15 | 60 | 110 |
| 6. Частка країн у світовому промисло | |||
| вому виробництві, % на 1880 р. | |||
| США | 28 | 31 | 35,8 |
| Великобританія | 28 | 18.6 | 14,1 |
| Німеччина | 13,2 | 16.6 | 15,7 |
| Франція | 9 | 7,1 | 6,4 |
| Росія | 3,6 | 5,6 | 5,5 |
За динамікою промислового розвитку склалося три типи промислово розвинених країн: американський — з відносно високими, німецький — з середніми, англійський — з найнижчими темпами розвитку промислового виробництва.