Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки (стр. 5 из 9)

Ціни на внутрішньому ринку найближчим часом можуть стабілізуватися або сповільнити зростання, знаходячись між тенденціями зниження обсягів виробництва і росту закупівельних цін переробних підприємств та зниженням попиту і падінням цін попиту з боку експортерів. Яка з цих 2-х тенденцій виявиться сильнішою, буде залежати від реальних обсягів пропозиції насіння соняшнику на внутрішньому ринку і подальшого руху цін на світовому ринку.

Україна: експорт соняшникової олії, 1996/97, 1997/98 та 1998/99 р.р., тис.т.

ЦУКОР

Протягом останніх 2-х декад січня на основних біржах світу, що торгують цукром, спостерігалося різке падіння цін на цей продукт. Ціни опустилися на найнижчий за останні 2 роки рівень.

ЗІ грудня білий цукор у Лондоні (березневий ф'ючерс) котирувався по $241,9/т, а 8 січня 1999 року - вже $255,5/т.

Середньомісячні ціни
Цукор-сирець, Лондон, $/т CIF Велика Британія, насипом
Місяць / рік	1998	1997	1996
Січень	278,71	261,47	316,70
Лютий	258,50	264,32	317,47
Березень	238,91	271,57	317,81
Квітень	235,68	275,32	296,46
Травень	225,39	271,48	283,37
Червень	200,43	277,83	299,38
Липень	211,64	273,34	314,23
Серпень	205,90	283,81	308,27
Вересень	178,25	275,20	295,97
Жовтень	183,32	276,39	271,92
Листопад	197,51	289,75	262,34
Грудень	197,92	295,24	262,63
Середня за рік	217,68	276,31	295,55

Середньомісячні ціни
Лондон, білий цукор, $/т Європа, у мішках
Місяць / рік	1998	1997	1996
Січень	298,23	305,75	382,71
Лютий	281,83	308,17	394,64
Березень	269,55	309,67	399,90
Квітень	256,23	312,78	397,20
Травень	264,47	322,09	392,12
Червень	260,08	329,12	396,81
Липень	256,90	332,31	374,48
Серпень	255,04	345,41	370,49
Вересень	221,51	319,99	346,99
Жовтень	220,45	299,48	327,82
Листопад	237,45	304,40	310,72
Грудень	241,64	300,71	307,55
Середня за рік	255,27	315,82	366,79

У січні внутрішні ціни на цукор в Україні зберігали тенденцію до росту. Причиною того є зниження внутрішньої пропозиції у порівнянні з минулим сезоном, так і в середині сезону нинішнього після масованих поставок в грудні цукру до Росії. Які досягли 4555 тис. т. що було мінімум у 3 рази вище, ніж у кожний попередній місяць 1998 р. «Зліт» експортних відвантажень пов'язаний з виконанням експортерами своїх зобов'язань з постачань в рамках безмитної квоти. Початкова квота діяла до ЗІ грудня 1998 р., і були сумніви щодо продовження. Однак, у даний час термін дії квоти продовжено, через що експорт цукру в січні впаде так само різко, як і виріс. У російських комерсантів не додалося грошей для закупівель цукру в Україні, тому постачання цукру до Росії будуть проводитись, як і колись, невеликими партіями.

Тому, як і в попередні місяці, реально активним ринком збуту цукру залишався лише ринок, орієнтований на внутрішніх споживачів.

Внутрішні ціни пропозиції на цукор у січні складали 930-1050 грн./т EXW. Як і раніше, найбільшим попитом користувалися автомобільні партії цукру. Попит на них складав 900-950 грн./т, у той час як найбільш часто зустрічалися пропозиції за ціною, не нижчою за 940 грн./т. Цукор із Держрезерву пропонувався по верхній ціновій планці (до 980 грн./т).

Експортний попит, хоч і мав місце, але залишався млявим, що було пов'язано, насамперед, із достатністю пропозиції цукру на внутрішньому ринку Росії і відсутністю коштів у російських комерсантів для його закупівель в нашій країні. Мало того, після «гарячого» грудня середні експортні ціни пропозиції знизилися з $325/т DAF до $315-320/т. Якщо врахувати, що «рекомендовані» Дерзовнішінформом ціни складають $300-325/т DAF, а ціни попиту іноді знаходяться нижче 270$/т. найближчим часом експортні ціни пропозиції продовжать знижуватися.

Що стосується цін внутрішніх, то вони продовжать зростати, однак неактивно. Можливі їхні потижневі коливання в обидва боки залежно від надходження на ринок нових партій товару від трейдерів, особливо тих. що отримали їх по бартеру або за борги, та від попиту з боку експортерів.

Україна: експорт білого цукру, 1998, тис.т.

Розділ 3. Шляхи входження України в ринкову економіку.

Вихід з аграрної кризи, яку переживає сільське господарство України, можливий через послідовне здійснення аграрної реформи, що включає широкий спектр заходів. Цими заходами має бути передбачено:

1. виявлення та подолання причин, які призвели до кризи;

2. створення умов для нормального економічного зростання сільського господарства України.

Щоб не допустити помилок при проведенні аграрної реформи в країні, важливо грунтовно вивчити та врахувати вже набутий досвід функціонування аграрного сектора в країнах з розвинутою ринковою економікою (США, ФРН, Фінляндія та ін.). які до функціонування існуючої системи ефективного ведення сільськогосподарського виробництва йшли не один десяток років. Так. Наприклад, для досягнення рубежу надою молока на рівні 3200 кг (1960 р.) США потрібно було близько 20 років (у 1940 р. – 2100 кг), 4400 кг – 10 років (1970 р.), 5400 кг – 10 років (1980 р.) та нинішнього (понад 6400 кг) – майже 10 років.

Цей приклад, що умови ринкової економіки ще не є гарантом різкого зростання продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві, але вони – неодмінна основа чи базис для створення механізму задоволення інтересів товаровиробників, що в кінцевому підсумку сприяє ефективному функціонуванню аграрного сектора економіки.

З урахуванням факторів, що забезпечити неухильний розвиток аграрного сектора в розвинутих країнах, шляхом формування нової ринкової системи в сільському господарстві України можна вважати:

1. створення різноманітних форм власності;

2. створення ринку землі та її економічна оцінка;

3. пріоритет у перерозподілі національного доходу;

4. державна підтримка ринкового механізму регулювання сільськогосподарського виробництва.

3.1. Створення різноманітних форм власності.

Практика функціонування аграрного сектора розвинутих країн з ринковою економікою показала, що ефективно можуть працювати та конкурувати товаровиробники з різними формами власності: державною, кооперативною, приватною, колективною, змішаною. Але основною умовою існування останніх має бути рівноправність і можливість розвитку в умовах ринкової системи та конкуренції.

Таблиця. Ріст числа приватних господарств в Україні в 1990-1994 р.р.

Показники		Січень 1991		Січень 1992		Січень 1993		Січень 1994		Липень 1994
1		2		3		4		5		6
Кількість приватних господарств		82		2098		14681		27739		30895
Площа с/г угідь в приватних господарствах, тис. га		2,0		39,7		292,3		558,2		657,5
1		2		3		4		5		6
Доля с/г угідь в приватних підприємствах, %		-		-		0,8		1,5		1,6
Середні розміри приватного господарства, га		24,4		18,9		19,9		20,1		21,3

Таблиця. Розподіл форм організації підприємств в 1990р. і 1993р. (по повідомленням керівників підприємств).